Ухвала

від 12.06.2014 по справі 826/18460/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18460/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - Косинської Ольги Михайлівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу «Б.І.П.» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, заступника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Алексєєнка Івана Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2013 року Обслуговуючого кооперативу «Б.І.П.» звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, заступника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Алексєєнка Івана Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови. Свої вимоги обґрунтовує тим, що постанова про накладення штрафу винесена відповідачем за відсутності у діях позивача правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Крім того, штрафні санкції накладені на позивача з пропуском строків притягнення до відповідальності з дня виявлення правопорушення. Враховуючи вищевикладене позов просить задовольнити повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправною та скасовано постанову № 523/13/7/26-61/0711/03 від 07.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно Обслуговуючого кооперативу «Б.І.П.», винесену заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнком Іваном Олександровичем.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - Косинська Ольга Михайлівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову.

Крім цього, представником відповідача заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наявні в справі докази колегія суддів приходить до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції пропущено не було.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що 09.10.2013 року Інспекцією відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 7 Порядку 553 на підставі звернення народного депутата України Іллєнка А.Ю. (вх. № 7/26-2401/63 від 24.10.2013 року) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ТОВ «ФСВ».

За результатами перевірки відповідачем 29.10.2013 року складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому зафіксовано, що на будівельному майданчику виконуються будівельні роботи із влаштування фундаментів. Проектна документація ТОВ «ФСВ» розроблена з порушенням вимог чинного законодавства, будівельних норм, державних правил і стандартів правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, а саме: проектною організацією розроблено проектну документацію без вихідних даних для проектування об'єкта містобудування, чим порушено вимоги п. 7 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Також, 29.10.2013 року відповідачем видано припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно - правовим актам, виконуються без отримання дозволу на виконання будівельних робіт та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

30.10.2013 року відповідачем по відношенню до позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.4 та п.7 ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

За наслідком розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівного діяльності 07.11.2013 року відповідачем винесено постанову № 523/13/7/26-61/0711/03 про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності за порушення вимоги п. 4 та п. 7 ДБН А. 2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності».

Не погоджуючись з зазначеною постановою відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві утворена згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.05.2011 року № 549.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно п. 7 зазначеного Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Водночас, відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, підставами для проведення позапланової перевірки є: - подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; - виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; - перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; - перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; - вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Судом першої інстанції було встановлено, що перевірка проводилась у присутності повноважного представника позивача, проте він відмовився від підписання та отримання матеріалів перевірки, про що зроблені відповідні відмітки у документах, складених за наслідками проведення перевірки.

Разом з тим, Порядок № 553 не містить норм про заборону проведення перевірки при невстановлені або відсутності суб'єкта містобудування або його представників.

Відмова особи від підписання акту перевірки не свідчить про неправомірність встановлення факту порушення.

Згідно п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом та видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Припис складається у двох примірниках та підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної Інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Проте, в ході судового розгляду справи підтверджено, що позивачм не є суб'єктом містобудівної діяльності, з огляду про наступне.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до частини другої статті 2 цього ж Закону до відповідальності за порушення законодавства в сфері містобудівної діяльності можуть бути притягнені суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Згідно статті 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» суб'єкти архітектурної (містобудівної) діяльності - це архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.

З огляду на зазначене колегія судів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що Обслуговуючий кооператив «Б.І.П.» не є суб'єктом містобудівної (архітектурної) діяльності, оскільки позивач не є замовником та/або підрядником будівельних робіт по будівництву перевіряємого відповідачем об'єкту, а тому не є суб'єктом правопорушення за яке передбачена відповідальність абзацом 2 частиною першою статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства України, спірна постанова прийнята не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

З урахуванням вказаного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - Косинської Ольги Михайлівни - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.