Постанова

від 16.06.2014 по справі 906/971/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р. Справа № 906/971/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Миханюк М.В.

суддя Павлюк І. Ю. ,

суддя Савченко Г.І.

при секретарі судового засідання Кушніруку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" на рішення господарського суду Житомирської області від 20.03.14 р.

у справі № 906/971/13

за позовом Заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі

1) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ"

2) Міністерства фінансів України

до 1) Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма" "Веста"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина"

про стягнення на предмет іпотеки на суму 37065911,20 грн.

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ",

2) Міністерства фінансів України,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста"

про визнання недійсними договорів іпотеки від 04.02.11 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі № 534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі № 526

за участю представників:

позивача 1 - Дяченко Є.Г. (довіреність № 25/139 від 11.12.2013 року)

позивача 2 - не з`явився

відповідача 1 - Чертков В.О. (довіреність б/н від 17.03.2014 року)

відповідача 2 - не з`явився

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - не з`явився

прокуратури - Кондратюк А.В. (посвідчення № 026596 від 30.05.2014 р.)

Судом роз'яснено представникам сторін та прокурору права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.03.2014 р. у справі № 906/971/13 (суддя Кудряшова Ю.В.) задоволено позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" та Міністерства фінансів України до Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" про стягнення на предмет іпотеки на суму 37065911,20 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" (10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 3, ід. код 31739135), за договором іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі №534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі №526, а саме: нерухоме майно за адресою: м. Житомир, вул. Домбровського. 3, яке складається з:

- будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 1 52,3 кв.м.;

- будівлі нейтрального розподільчого пункту, загальною площею 291,60 кв.м.;

- будівлі газорозподільного пункту, загальною площею 30,50 кв.м.; приміщення механоскладального цеху, загальною площею 7612,4 кв.м.; будівля дільниці дизельно-паливної апаратури, загальною площею 126,3 кв.м.

- приміщення механоскладального цеху, загальною площею 4782,80 кв.м.;

- будівля ливарного цеху, загальною площею 1881,20 кв.м.;

- будівля дільниці термогальваничного цеху з адмінкорпусом, загальною площею 8072,90 кв.м.;

- будівля ремонтно-механічного цеху, загальною площею 2542,20 кв.м.;

- приміщення дільниці консервації гільзи (складу готової продукції - приміщення за №№ 1-6, 1-7, 1-8, 1-9), загальною площею 449,30 кв.м.;

- приміщення складу готової продукції за №№ 1-І, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 2-1, загальною площею 458,30 кв.м.;

- будівля заводоуправління з прохідною № 1, загальною площею 297,80 кв.м.

в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Торговельна фірма "Веста" (03022, м. Київ, пров. Жуковського, 12, ід. код 30928325) за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ від 04.02.11р. та договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ від 04.02.11р. на загальну суму 37065911,20 грн., яких:

за кредитним договором-1:

- 13 966 593,03 грн. - заборгованість за кредитом;

- З 177 285,56 грн. - заборгованість по процентам за кредитом;

- 1 059 133,30 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 181 550,18 грн. пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитом;

- 25 000,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії за ведення кредитної справи;

за Кредитним договором-2:

- 14 000 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- З 373 722,23 грн. - заборгованість по процентам за кредитом; 1 061 666,67 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

195 960,23 грн. пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитом;

- 25000,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії за ведення кредитної справи.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 100% від вартості, визначеної шляхом його оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Стягнуто солідарно з ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" (10003, м. Житомир, вул. Домбровського, 3, ід. код 31739135) та ТОВ "Торговельна фірма "Веста" (03022, м. Київ, пров. Жуковського, 12, ід. код 30928325) в дохід Державного бюджету України 68820,00 грн. судового збору.

Відмовлено в задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", Міністерства фінансів України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" про визнання недійсними договорів іпотеки від 04.02.11 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі № 534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі № 526.

Не погоджуючись з даним рішенням Приватне акціонерне товариство "Завод нестандартного устаткування" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 20.03.2014 р про відмову в задоволенні зустрічного позову про визнання договорів іпотеки недійсними - скасувати, зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" задовільнити, судові витрати покласти на відповідачів.

В обрунтування доводів апеляційної скарги, Приватне акціонерне товариство "Завод нестандартного устаткування" зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що представниками ПАТ АКБ "Київ" не надано жодних доказів того, що укладення оспорюваних договорів іпотеки спрямовувалося на отримання прибутку позивачем, а також те, що кредитні кошти за кредитними договорами № 002/11-НКЛ від 04.02.11 р. та № 002/1-ВКЛ від 04.02.11 р. укладеним між відповідачами, отримувалися виключно 2-м відповідачем - ТОВ "Торговельна фірма "Веста" і спрямовувалися виключно на фінансування підприємницьких проектів 2-го відповідача, який одноосібно отримував вигоду від їх реалізації.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 року дану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 12.05.2014 року.

22.04.2014 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ПАТ АКБ "Київ" (вх. № 8189/14), в якому позивач 1 за первісним позовом заперечує проти задоволення апеляційної скарги з підстав її необгрунтованості та зазначає, що розбіжності між очікуваннями по укладеним договорам та статутними цілями відповідача не мають принципового значення для правомірності спірних правочинів, а тому юридичний вплив на їх дійсність відсутній.

07.05.2014 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшли доповнення апелянта до апеляційної скарги (вх. № 9125/14), в яких Приватне акціонерне товариство "Завод нестандартного устаткування" зазначає, що договори іпотеки є дійсними, підписані повноважними особами у належній формі, сторонами погоджені усі істотні умови договорів, ніяких пропозицій від іншої сторони щодо зміни заставної вартості переданого в іпотеку майна не надходило.

12.05.2014 року до Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від заступника прокурора Житомирської області (вх. № 9303/14), в якому прокурор вважає апеляційну скаргу безпідставною, оскаржуване рішення суду першої інстанції - законним та обгрунтованим, винесеним з додержанням норм матеріального та процесуального права. Прокурор зазначає, що спірні договори вчинені з додержанням вимог, встановлених ст. 203 Цивільного кодексу України, а посилання скаржника на перевищення обсягу статутної діяльності при укладенні правочину є безпідставними. Прокурор вважає, що посилання позивача за зустрічним позовом щодо порушення прав ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина" укладенням спірних правочинів також не відповідають дійсності, а посилання позивача на протокол загальних зборів акціонерів від 28.02.2011 є безпідставними. На думку прокурора, вказаний протокол жодного правового значення не має, оскільки згоду на укладення оспорюваних правочинів надано загальними зборами 24.01.2011, при цьому, як вбачається з протоколу № 1-11, перший відповідач за первісним позовом ТОВ "Торговельна фірма "Веста" є одним із акціонерів ПрАТ "Завод нестандартного устаткування". На підставі викладеного, прокурор просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" - без задоволення.

В судовому засіданні 12.05.2014 року колегією суддів Рівненського апеляційного господарського суду встановлено, що в матеріалах справи відсутня інформація щодо належного повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

З метою дотримання принципів змагальності, забезпечення сторонам конституційного права на захист порушених прав чи охоронюваних законом інтересів, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 16.06.2014р.

26.05.2014 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги (вх. № 10418/14), в яких скаржник додатково повідомляє, що 15.04.2014 р. відбулися чергові (річні) загальні збори акціонерів ПрАТ "ЗНУ", якими прийнято рішення скасувати рішення зборів акціонерів від 24.01.2011 року (протокол № 1-11), рішення (протокол № 1 від 28.02.2011 року), про вчинення договорів іпотеки, а також рішення (протокол № 1-1 від 01.07.2011 року) про внесення змін до вказаних договорів в частині надання згоди на укладення вказаних договорів іпотеки та внесення змін до них.

10.06.2014 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшли доповнення до апеляційної скарги (вх. № 11405/14), в яких скаржник повідомляє, що вважає за необхідне виключити з переліку об'єктів на які звертається стягнення наступні об'єкти:

- будівлю трансформаторної підстанції, загальною площею 152,3 кв. м.

- будівлю газорозподільчого пункту, загальною площею 30,50 кв. м.

- будівлю дільниці термогальваничного цеху з адмінкорпусом, загальною площею 8072,90 кв.м.

- приміщення складу готової продукції за №№ 1-І, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 2-1 загальною площею 458,30 кв. м.

- будівлю заводоуправління з прохідною № 1 загальною площею 297,80 кв.м., загальною вартістю 22 094 140,00 грн.

16.06.2014 р. до Рівненського апеляційного господарського суду надійшов відзив на доповнення до апеляційної скарги від заступника прокурора Житомирської області (вх. № 11826/14), в якому прокурор просить суд врахувати, що розділом ХІІ ГПК України не передбачено права апелянта на подання доповнення до апеляційної скарги після закінчення строків на апеляційне оскарження. Також, прокурор зазначає, що доводи, наведені в доповненні апеляційної скарги є безпідставними, та пояснює, що для вирішення питання щодо дійсності правочину юридичне значення має чинність рішень загальних зборів акціонерів відповідача саме на момент укладення іпотечних договорів та внесення змін, доповнень до них.

У судовому засіданні 16.06.2014 р. прокурор, представники Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" та Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" надали пояснення по суті спору.

Міністерство фінансів України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста", Відкрите акціонерне товариство "Житомирський завод "Автозапчастина" не забезпечили явку представників у судові засідання 12.05.2014 р. та 16.06.2014 р., хоча про час та місце розгляду скарги сторони були повідомлені у встановленому порядку, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 206-210, Т.2 та а.с. 5-8, 13,14, Т.3). Повідомлення, надіслані третій особі - Відкритому акціонерному товариству "Житомирський завод "Автозапчастина" повернулися у зв'язку із закінченням терміну зберігання (а.с. 9-12, 15-18, Т.3).

Проте, така неявка представників сторін - Міністерства фінансів України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина", не перешкоджає розгляду скарги, оскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.04.2014 року та ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року явка представників сторін та третьої особи не визнавалась обов'язковою, а матеріали справи дають можливість розглянути скаргу по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" та Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування", вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.11р. між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" (кредитор/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" (позичальник/відповідач-2) було укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ (кредитний договір-1) та договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ (кредитний договір-2), за умовами яких позичальнику надано кредит на загальну суму 28000000,00 грн. зі сплатою 19 % річних та на строк користування до 03.08.12р.

Згідно п. 2.5. Кредитних договорів позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховані проценти.

В порушення умов Кредитних договорів позичальник в строк, передбачений договорами, зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконав.

Заступник прокурора Житомирської області в особі ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" та Міністерства фінансів України звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить ПрАТ "Завод нестандартного устаткування", за договором іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі №534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі №526 в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Торговельна фірма "Веста" за договором про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ від 04.02.11р. та договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ від 04.02.11р. на загальну суму 37065911,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що внаслідок неналежного виконання ТОВ "Торговельна фірма "Веста" договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 002/11-НКЛ від 04.02.11р. та договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ, укладених між ПАТ "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ", та ТОВ "Торговельна фірма "Веста", позивач вважає за необхідне звернути стягнення на майно, передане в іпотеку згідно договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 534 та договору наступної іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 526.

ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" подав до суду першої інстанції зустрічний позов про визнання недійсними договорів іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі №534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі №526 для спільного розгляду з первісним позовом.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 20.03.2014 р. у справі № 906/971/13 задоволено позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" та Міністерства фінансів України до Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод "Автозапчастина" про стягнення на предмет іпотеки на суму 37065911,20 грн. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", Міністерства фінансів України та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" про визнання недійсними договорів іпотеки від 04.02.11 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі № 534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі № 526.

Перевіривши дотримання судом першої інстанції вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу норм ч. 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як передбачено ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до приписів ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, а кредитор має право на їх отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Свої зобов'язання за кредитними договорами позивач виконав у повному обсязі, кредитні кошти вчасно надав позичальнику, що підтверджується меморіальними ордерами, що містяться в матеріалах справи (а.с. 33-39 Т. 1).

В контексті ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором та законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються, у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно пункту 4.2. Кредитних договорів у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, комісій та/або строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

Враховуючи те, що позичальником порушено строки сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, передбачених умовами кредитного договору-1 та кредитного договору-2, позивачем-1 нараховано пеню.

За таких обставин станом на 21.05.13р. заборгованість ТОВ "ТФ "Веста" перед позивачем-1 становила 37065911,20 грн., з яких:

за Кредитним договором-1:

13966593,03 грн. - заборгованість за кредитом;

3177285,56 грн. - заборгованість по процентам за кредитом;

1059133,30 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

181550,18 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитом;

25 000,00 грн. - заборгованість по сплаті комісії за ведення кредитної справи;

за Кредитним договором-2:

14000000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

3373722,23 грн. - заборгованість по процентам за кредитом;

1061666,67 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

195960,23 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів за кредитом;

25 000,00 грн. заборгованість по сплаті комісії за ведення кредитної справи.

16.01.2013 позивачем-1 надіслано вимогу ТОВ "Торговельна фірма "Веста" за вих. № 15-01/92 про погашення заборгованості, яку відповідач-2 залишив без належного реагування.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за Кредитним договором-1 та Кредитним договором-2 між кредитором та Закритим акціонерним товариством "Завод нестандартного устаткування", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Завод нестандартного устаткування", (іпотекодавець/відповідач-2) 04.02.11р. укладено наступні договори іпотеки.

Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 534, у відповідності до умов якого іпотекодавець передав позивачу в іпотеку нерухоме майно за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Домбровського, 3, а саме виробничі будівлі, які складаються з:

- будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 152,3 кв.м.;

- будівлі центрального розподільчого пункту, загальною площею 291,60 кв.м.;

- будівлі газорозподільного пункту, загальною площею 30,50 кв.м.;

- приміщення механоскладального цеху, загальною площею 7612,4 кв.м.;

- будівля дільниці дизельно-паливної апаратури, загальною площею 126,3 кв.м.

Договір наступної іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі за № 526, у відповідності до умов якого іпотекодавець передав позивачу в іпотеку нерухоме майно за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Домбровського, 3, а саме:

- приміщення механоскладального цеху, загальною площею 4782,80 кв.м.;

- будівлю ливарного цеху, загальною площею 1881,20 кв.м.;

- будівлю дільниці термогальваничного цеху з адмінкорпусом, загальною площею 8072,90 кв.м.;

- будівлю ремонтно-механічного цеху, загальною площею 2542,20 кв.м.;

- приміщення дільниці консервації гільзи (складу готової продукції - приміщення за №№ 1-6, 1-7, 1-8, 1-9), загальною площею 449,30 кв.м.;

- приміщення складу готової продукції за №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 2-1, загальною площею 458,30 кв.м.;

- будівлю заводоуправління з прохідною № 1, загальною площею 297,80 кв.м.

Відповідно до п. 4.1. договорів іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення па предмет іпотеки.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 ЦК України).

Також ст. 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідачу-1 16.01.13р. за вих. № 15-01/93 позивач надіслав вимогу про усунення порушень кредитних договорів, але остання залишилась без належного реагування.

В той же час ч. 2 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що положення частини першої вказаної статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. З ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема на підставі рішення суду.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону, а також початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, (ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку").

Згідно з приписами ст. 43 Закону України "Про іпотеку" початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що первісний позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

З приводу подання зустрічного позову ПрАТ "Завод нестандартного устаткування" про визнання недійсними договорів іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі №534 та договором наступної іпотеки від 04.02.11р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого в реєстрі №526 для спільного розгляду з первісним, а також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ВАТ "Житомирський завод "Автозапчастина", колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 ст. 203 ЦК України.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Також відповідно до приписів ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Враховуючи приписи п. 22 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства", загальними зборами акціонерів позивача 24.01.11р. прийнято рішення (протокол № 1-11) про вчинення спірних правочинів (а.с. 82-85 т 2), яке також було схвалено протоколом загальних зборів акціонерів № 1 від 28.02.11р. (а.с. 86-97 т 2).

Згідно приписів ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору.

Пунктом 3.8. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.13р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснено, що цивільна правоздатність юридичної особи, за загальним правилом, є універсальною, тобто відповідна особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки, як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині (частина перша статті 91 ЦК України), а відтак вправі вчиняти будь-які не заборонені законом правочини. Тому сама лише відсутність у статутних документах чи в положеннях, якими регулюється діяльність, зокрема, суб'єктів господарювання, записів щодо можливості здійснення ними певної діяльності та, відповідно, вчинення тих чи інших правочинів не тягне за собою визнання таких правочинів за їх участю недійсними.

Доводи скаржника щодо скасування рішення зборів акціонерів від 24.01.11 р. згідно протоколу від 15.04.14 р. на думку колегії суддів не заслуговують на увагу, оскільки вказана обставина виникла після прийняття рішення судом першої інстанції у даній справі, а для вирішення питання щодо дійсності правочину юридичне значення має чинність рішень загальних зборів акціонерів відповідача саме на момент укладання іпотечних договорів та внесення змін, доповнень до них.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що вимоги зустрічного позову є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що первісні позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання вимог зустрічного позову необґрунтованими, а відтак такими, що не підлягають до задоволення.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Натомість доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі є безпідставними, необгрунтованими, такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак не підлягають задоволенню, тому рішення місцевого господарського суду є таким, що прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права і його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 20.03.14 р. у справі № 906/971/13 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод нестандартного устаткування" на рішення господарського суду Житомирської області від 20.03.14 р. у справі № 906/971/13 залишити без задоволення.

3. Матеріали справи № 906/971/13 повернути до господарського суду Житомирської області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Павлюк І. Ю.

Суддя Савченко Г.І.