Постанова

від 18.06.2014 по справі 911/4630/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Справа № 911/4630/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач) Гольцової Л.А., Козир Т.П., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі№ 911/4630/13 Господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промпошив" до 1. Дочірнього підприємства "Промзіз-Донбас" Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" простягнення 234109,06 грн. за участю представників сторін:

позивача: Веліканов К.С., дов. від 31.01.2014 б/н

відповідача-1: не з'явилися

відповідача-2: Оліна О.М., дов. від 16.07.2013 №03/13

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпошив" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Промзіз-Донбас" Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" про стягнення 234109,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.01.2014 у справі № 911/4630/13 (суддя Щоткін О.В.) зупинено провадження у справі № 911/4630/13 до вирішення Господарським судом Київської області пов'язаної з нею справи № 911/118/14 та до набрання рішенням по даній справі законної сили.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 25.03.2014 у справі № 911/4630/13 (колегія суддів у складі: головуючого судді Скрипки І.М., суддів Сітайло Л.Г., Мальченко А.О.) ухвалу Господарського суду Київської області від 27.01.2014 про зупинення провадження у справі № 911/4630/13 скасовано, справу № 911/4630/13 повернуто до Господарського суду Київської області для подальшого розгляду.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № 911/4630/13 скасувати, ухвалу Господарського суду Київської області від 27.01.2014 у цій справі залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач-1 не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпошив" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "Промзіз-Донбас" Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" про стягнення солідарно з відповідачів 234109,06 грн. заборгованості, пені та процентів річних з підстав невиконання відповідачем-1 зобов'язань за додатковою угодою № 2 від 02.04.2013 до договору поставки № 23/11 від 04.01.2011, укладеного між відповідачами.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 02.04.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпошив", яке створено в результаті виділу із Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" і до якого згідно розподільчого балансу перейшла частина прав відповідача-2, що випливають з договору поставки, та відповідачами було укладено додаткову угоду № 2 до договору поставки № 23/11 від 04.01.2011.

Пунктом 1.2. додаткової угоди № 2 визначено, що частина боргу, яка підлягає оплаті за поставлений товар у розмірі 2170343,26 грн. повинна бути сплачена відповідачем-1 на користь позивача.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди № 2 грошові зобов'язання, передбачені п. 1.2. додаткової угоди, відповідач-1 зобов'язаний виконати шляхом перерахування коштів на рахунок позивача, згідно з графіком, яким зокрема передбачено, що до 01.11.2013 відповідач-1, з поміж інших платежів, повинен сплатити позивачу частину боргу у розмірі 231000,00 грн.

Станом на день подачі позову до суду вказане зобов'язання відповідачем-1 виконано не було.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що 02.04.2013 між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки б/н, відповідно до п. 1.1. якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 грошового зобов'язання, передбаченого п. 1.2. додаткової угоди № 2 до договору поставки № 23/11 від 04.01.2011 та щодо сплати штрафних санкцій. При цьому п. 1.2. додаткової угоди передбачено солідарну відповідальність відповідачів у випадку порушення відповідачем-1 вказаного зобов'язання.

Предметом позову у справі є вимога позивача про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі 231000,00 грн., пені та 3% річних на підставі договору поставки № 23/11 від 04.01.2011 з додатковими угодами до нього та договору поруки б/н від 02.04.2013.

27.01.2014 до Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 911/4630/13 до закінчення розгляду Господарським судом Київської області справи № 911/118/14 за позовом ТОВ "Промислові засоби індивідуального захисту" до ТОВ "Промпошив" про визнання недійсним договору поруки.

Зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив з пов'язаності справ № 911/118/14 та № 911/4630/13, оскільки предметом розгляду справи № 911/118/14 є визнання недійсним договору поруки, на якому ґрунтуються вимоги позивача про стягнення заборгованості у справі № 911/4630/13, і у справі № 911/118/14 будуть встановлені обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про зупинення провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, місцевий господарський суд, вирішуючи питання про пов'язаність зазначених справ та неможливість розгляду справи № 911/4630/13 не вказав, яким чином з'ясування обставин в ході розгляду справи № 911/118/14 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у даній справі, та яким чином встановлені у справі № 911/118/14 обставини вплинуть на оцінку доказів, якими сторони обґрунтовують свої доводи у даній справі, виходячи із предмету та підстав позову, а також не врахував положень п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України щодо права господарського суду при прийнятті рішення визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом вищезазначеної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як передбачено п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Застосування вказаної норми господарським судом при прийнятті рішення можливе у разі одночасної наявності таких умов: пов'язаність оспорюваного договору з предметом спору та невідповідність (суперечність) вказаного договору законодавству.

Отже, місцевий господарський суд не позбавлений можливості при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості, надати правову оцінку договору поруки, який є однією із підстав позову, і у разі наявності відповідних правових підстав вправі застосувати положення п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України щодо визнання вказаного правочину недійсним.

З огляду на наведене, розгляд Господарським судом Київської області справи № 911/118/14 не може бути перешкодою для встановлення відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України істотних обставин у справі № 911/4630/13 при її розгляді господарським судом, у тому числі і щодо відповідності вимогам чинного законодавства договору поруки, яким обґрунтовуються заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості.

Враховуючи те, що приймаючи ухвалу про зупинення провадження у справі, місцевий господарський суд не навів обґрунтованих мотивів неможливості розгляду справи № 911/4630/13 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 911/118/14, що розглядається Господарським судом Київської області, з урахуванням повноважень суду, передбачених п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо відсутності правових підстав для зупинення провадження у справі.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків апеляційного господарського суду, викладених в оскаржуваній постанові, та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм права, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014 у справі № 911/4630/13 залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир