Постанова

від 17.06.2014 по справі 910/25849/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Справа№ 910/25849/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представників:

від позивача - Семенович С.В. (дов. від 01.01.2014),

від відповідача - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2014

у справі № 910/2549/13 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоу Олімп"

про стягнення 85260,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 у справі № 910/2549/13 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2014, прийняти нове, яким позов задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг".

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Статтею 435 ЦК України передбачено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Слід зазначити, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов договору між Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" і EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED від 01.05.2003, EMI MUSIC PUBLISHING LIMITED надала позивачеві виключне право на використання творів з каталогу, в тому числі і шляхом надання ліцензій на публічне сповіщення.

Додатковою угодою до вказаного договору від 01.01.2009 сторони підтвердили, що позивач набув виключні ексклюзивні права на використання твору "Show must go on" (далі - твір), авторами якого є Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon.

Додатковою угодою від 23.1.2012 строк дії договору від 01.05.2003 було продовжено до 31.12.2013.

З огляду на наведені обставини, позивач, отримавши авторські права на твір згідно договору від 01.05.2003, став суб'єктом авторського права, якому належать майнові права інтелектуальної власності на вказаний твір.

За твердженням позивача, на концерті "Гранд-шоу Михайла Поплавського "Я люблю тебе, Україно!", що транслювався телеканалом "Перший національний" 01 січня 2013 року (початок о 19 годині 40 хвилин) було використано твір "Show must go on" (автори: Freddie Mercury, May, Taylor, Deacon).

На підтвердження факту використання твору позивач посилається на запис фрагменту передачі на матеріальному носії, що здійснений комісією з моніторингу ТОВ "Комп Мюзік Паблішинг", акт моніторингу № 1 комісії з моніторингу ТОВ "Комп Мюзік Паблішинг" від 02.01.2013.

Позивач звернуся до Національної телекомпанії України зі скаргою № 448а від 10.01.2013 у якій вимагав припинити використання твору без дозволу правовласника та без виплати винагороди.

У відповіді № 8-02-19/247 від 20.02.2013 на скаргу позивача Національна телекомпанія України повідомила, що права на телепередачі, які транслювались в ефірі телеканалу "Перший", були отримані НТКУ за договором з ТОВ "Шоу Олімп", за яким останнє гарантувало НТКУ, що під час створення програми ним не було допущено порушення прав інтелектуальної власності третіх осіб. У зв'язку з чим, скарги позивача було направлено на адресу відповідача для врегулювання порушеного в них питання.

Листом № 457 від 28.02.2013 позивач звернувся до відповідача, у якому вимагав припинення використання твору без дозволу правовласника та без виплати винагороди.

Відповідач відповіді на вказаний вище лист позивача не надав, винагороду за використання твору не сплатив.

Вважаючи, що відповідач без дозволу суб'єкта авторського права та без виплати винагороди здійснив публічне сповіщення твору, що є порушенням майнових авторських прав позивача згідно ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" та підставою для виплати йому компенсації відповідно до ст. 52 наведеного Закону, позивач звернувся із даним позовом.

Згідно статті 8 Закону об'єктами авторського права є, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту.

Статтею 9 Закону передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Згідно із пп. 4, 5 ст. 48 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" усі передачі, які телерадіоорганізація транслювала чи ретранслювала або забезпечувала їх трансляцію чи ретрансляцію у повній та незмінній формі третьою особою (оператором телекомунікацій), повинні бути записані і зберігатися протягом 14 днів від дати їх розповсюдження, якщо у цей строк не надійшло скарги щодо їхнього змісту.

У разі подання скарги щодо змісту передачі її записи зберігаються до того часу, поки скаргу не буде розглянуто і рішення стосовно неї не буде прийнято у визначеному порядку.

Як було встановлено вище, позивач звернувся до Національної телекомпанії України зі скаргою щодо змісту телепередачі, яка транслювалася на телеканалі "Перший" 01.01.2013, який отриманий Національною телекомпанією України 16.01.2013.

Оскільки скарга була отримана Національною телекомпанією України не у межах встановленого строку (14 днів від дати сповіщення), запис телепередачі не збережено.

Разом з тим, на підтвердження факту публічного сповіщення твору позивачем наданий компакт-диск із записом фрагменту телепередачі за 01.01.2013, який зафіксований комісією з моніторингу ТОВ "Комп Мюзік Паблішинг".

Згідно Акту моніторингу №1 комісії з моніторингу ТОВ " Комп Мюзік Паблішинг" в межах трансляції передачі "Гранд-шоу Михайла Поплавського "Я люблю тебе, Україно" на телеканалі "Перший Національний" 01.01.2013 починаючи з 21:29 здійснювалось публічне сповіщення частини музичного твору "Show must go on" (автори Mercury, May, Taylor, Deacon). Записи ефіру здійснювалась за допомогою пристрою цифровий супутниковий PVR ресивер на жорсткий диск комп'ютера та скопійовано на носій формату DVD.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чим відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за відсутності можливості встановити наявність чи відсутність ознак монтажу наданих позивачем відеозаписів, які є частиною Акту Моніторингу №1 від 01.01.2013, вказані відеозаписи не можуть вважатись належними та допустимими доказами у даній справі.

При цьому, належним та беззаперечним доказом публічного сповіщення частини музичного твору "Show must go on" в ефірі телеканалу "Перший" може бути ефірна копія, яка за відсутності скарги позивача у визначений Законом України "Про телебачення і радіомовлення" строк, телеканалом не збереглась.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, у тому числі на припущенні того, що відповідачем було допущено порушення виключних майнових авторських прав позивача шляхом публічного сповіщення музичного твору.

В порушення ст. 32, 33, 43 ГПК України позивач не надав беззаперечних доказів на підтвердження здійснення 01.01.2013 публічного сповіщення музичного твору "Show must go on".

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів на підтвердження використання частини твору саме відповідачем з огляду лише на лист Національної телекомпанії України від 20.02.2013, в якому повідомлено про передачу прав на телепередачу за умовами договору з ТОВ "Шоу Олімп".

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 50 Закону порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21-25, 42 і 43 цього Закону обмежень майнових прав.

Спеціальні способи захисту авторського права і (або) суміжних прав передбачені статтею 432 ЦК України та статтею 52 Закону, зокрема, стягнення компенсації як окремий спосіб такого захисту.

Як зазначалось вище, компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав.

За відсутності належних та допустимих доказів публічного сповіщення відповідачем частини музичного твору "Show must go on", суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача компенсації за порушення авторських прав позивача у розмірі 85260,00грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не надав достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп Мюзік Паблішинг" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 у справі № 910/25849/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

Т.І. Разіна