8/59пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.04.09 Справа № 8/59пн.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ровенькибитсервіс», м. Ровеньки Луганської області,
до Управління державної служби охорони при ГУ УМВС України в Луганській області, м. Луганськ, в особі Ровеньківського відділення державної служби охорони, м. Ровеньки Луганської області,
за участю Третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Державного комунального підприємства «Ровеньківське бюро технічної інвентаризації», місто Ровеньки Луганської області, -
про усунення перешкод у користуванні майном.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання –Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача –представник не з'явився;
від відповідача –Сировенко Ю.М. –представник, - довіреність №3 від 20.03.09 року;
від третьої особи – Войтенко Л.Г. –представник, - довіреність №15 від 21.04.09 року, -
розглянувши матеріали справи, -
в с т а н о в и в:
суть спору: позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні гаражами (літера Л і М), які розташовані за адресою: м. Ровеньки, вул. Комуністична, 90, - шляхом виселення відповідача з вказаних гаражів та зобов'язання його не чинити позивачу перешкод у користуванні вказаними гаражами у майбутньому.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 20 березня до 07 квітня 2009 року; з 07 квітня до 21 квітня 2009 року та з 21 квітня до 24 квітня 2009 року – з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.04.09 року, представниками відповідача та третьої особи подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його судом задоволено.
Позивач витребувані судом документи не надав, до судового засідання не з'явився, участь у ньому свого представника не забезпечив; про причини неявки до суду не повідомив, заяву про розгляд спору по суті за його відсутності, про зміну позову або про відмову від нього до суду не спрямував, хоча належним чином поставлений до відома про дату, час та місце судового слухання, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача позов не визнав та надав суду докази, згідно з якими обидва гаражі, про які йдеться у позові, належать йому на праві власності (вих.№1-818 від 07.04.09 року).
Представник третьої особи пояснив суду, що два спірні гаражі належать позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 20.12.1996 року, за реєстром №593, але у Ровеньківському БТІ не зареєстровані; згідно даним інвентаризації від 05.11.08 року, гараж під літ. Л є напівзруйнованим (відзив на позов за вих. №1385 від 21.04.09 року).
Представники відповідача та третьої особи не заперечили проти розгляду спору по суті у цьому судовому засіданні за відсутності позивача.
З урахуванням викладеного, виходячи з того, що термін судового розгляду спору, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України, по цій справі закінчується 26.04.09 року, що унеможливлює подальше відкладення її розгляду; враховуючи думку представників відповідача з цього приводу; керуючись ст.ст.22,43 та 75 ГПК України, - суд вважає за можливе розглянути цей спір по суті у цьому судовому засіданні, - за відсутності позивача та на підставі наявних у справі доказів.
І.Заслухавши представників відповідача та третьої особи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.
Позивач стверджує, що обидва спірні гаражі належать йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 20.12.1996 року між Представництвом Фонду державного майна України у місті Ровеньки (продавець) та Організацією орендарів Ровеньківського орендного комбінату побутового обслуговування (покупець), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Ровенькибитсервіс»(далі –ТОВ «РБС») (п.1 Статуту Товариства, - а.с.17-23).
Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Ровеньківського міського нотаріального округу Луганської області 20.12.1996 року, за реєстром №593 (а.с.9-11).
Дослідження судом змісту договору показало, що він у пункті 1.1 розділу «Предмет договору»НЕ містить посилання на те, що на його підставі покупець в особі Організації орендарів Ровеньківського орендного комбінату побутового обслуговування придбав спірні гаражі під літерами Л та М, - у цьому пункті договору взагалі відсутнє посилання на придбання покупцем будь-якого нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: місто Ровеньки, вул. Комуністична, 90 (дев'яносто).
Додані позивачем до справи витяги з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно також не стосуються предмету спору по цій справі, а саме:
витяг №566714 від 16.05.03 року свідчить про державну реєстрацію за позивачем права власності на 27/50 частки нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: місто Ровеньки, вул. Комуністична, 1(один) (а.с.11);
витяг №5290646 від 03.11.04 року свідчить про державну реєстрацію за позивачем права власності на 1/1 частки нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: місто Ровеньки, вул. Комуністична, 14-а (чотирнадцять-а) (а.с.12).
Позивачем надано до справи листа Державного комунального підприємства «Ровеньківське бюро технічної інвентаризації»(далі –ДКП «РБТІ») за вих. №5185 від 03.12.08 року, в якому стверджується, що спірні гаражі літ. Л та М належать позивачу на підставі вищезгаданого договору купівлі-продажу від 20.12.1996 року, за реєстром №593 (а.с.16), - однак з яких підстав ДКП «РБТІ»дійшло такого висновку, - у листі не йдеться; сам же цей лист не є документом про підтвердження права власності позивача на спірне нерухоме майно.
В той же час відповідач, заперечуючи проти позову, на підтвердження наявності у нього права власності на обидва спірні гаражі як об'єкти нерухомості, надав до справи договір купівлі-продажу, укладеного 14.08.1996 року між Товариством покупців ательє мод №10 міста Ровеньки (продавець) та Відділом державної служби охорони при Ровеньківському міському відділу Управління МВС України у Луганській області (правонаступником якого є Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС України у Луганській області) (покупець), предметом якого є 41/50 (0,82) ідеальних частки нерухомого майна, до складу якого входять також гаражі під літ. Ж,З,К,Л та М (пункт 1 договору).
Цей договір нотаріально посвідчений Ровеньківською державною нотаріальною конторою 14.08.1996 року, за реєстром №2-2193 (а.с.44-45); відповідно до вимог ст. 227 Цивільного кодексу Української РСР (був чинним на час укладення договору), останній зареєстровано у ДКП «РБТІ»15.08.1996 року (а.с.45).
14.08.03 року на підставі рішення виконкому Ровеньківської міської ради від 04.06.03 року за №9/309 «Про надання земельної ділянки»позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,1650 га, яка знаходиться за адресою: місто Ровеньки, вул. Комуністична, 90, - для «обслуговування адміністративного будинку», що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №005301, виданим Ровеньківською міською радою 14.08.03 року та зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за 3 №1-52 (а.с.48-49).
06.07.04 року виконкомом Ровеньківської міської ради на користь Управління державної служби охорони при УМВС України у Луганській області видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно САА №982156, згідно якому за Державою Україна зареєстровано право власності на 1/1 частку нежитлової адміністративної будівлі, з належними до неї гаражами (три бокси), які знаходяться за адресою: місто Ровеньки, вул. Комуністична, 90.
Власником здійснено державну реєстрацію цього правовстановлюючого документа, що підтверджується Витягом з держреєстру права власності на нерухоме майно за №4106298 від 11.07.04 року, виданим ДКП «РБТІ».
Судом встановлено, що обидва вищезгадані договори купівлі-продажу та вищезгадані свідоцтво про право власності на нерухоме майно і Державний акт на право постійного користування землею на час вирішення цього спору по суті не скасовані, не змінені та не визнанні у встановленому чинним законодавством порядку недійсними або нечинними.
Будь-яких інших доказів права власності на два спірні об'єкти нерухомості позивач до справи не надав.
ІІ.Заслухавши представників відповідача та третьої особи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з урахуванням того, що позивач у встановлені чинним законодавством порядку та спосіб не довів наявність у нього права власності на спірне нерухоме майно.
З урахуванням викладеного суд при вирішенні спору також виходить з того, що згідно ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Статтею 32 цього Кождексу встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.Ці дані встановлюються такими засобами:письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Обов'язок доказування і подання доказів закон покладає на сторони.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК).
При цьому господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК).
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позивач не довів законність та обгрунтованість своїх позовних вимог, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПАК України, свуд паокладає судові витрати на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,36,43,44,47-1,49,75, 82-85 Господкарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1.У задоволенні позову відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 24.04.09 року за згодою представників відповідача та третьої особи оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.
Рішення складено у повному обсязі та підписано – 28 квітня 2009 року.
Суддя А.П.Середа
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2009 |
Оприлюднено | 30.06.2009 |
Номер документу | 3934145 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Середа А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні