Постанова

від 05.05.2009 по справі 20/359

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/359

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.05.2009                                                                                           № 20/359

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Сотнікова С.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Максименко В.В. (дов. № 7890 від 07.11.2008р.);

 від відповідача - Дзюба О.В. (дов. б/н від 17.11.2008р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексім"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.03.2009

 у справі № 20/359 (суддя  

 за позовом                               ВАТ "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексім"

 про                                                   стягнення 8272,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.03.2009р. у справі № 20/359 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ “Укрексім” на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії суму основного боргу у розмірі 7932,82 грн., пеню у сумі 339,92 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позову ВАТ “Укртелеком” відмовити повністю,, а зустрічний позов ТОВ “Укрексім” задовольнити з підстав порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Ухвалою від 03.04.2009р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу у даній справі.

Відповідно до розпорядження в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2009р. склад судової колегії було змінено та доручено здійснення апеляційного провадження у справі № 8/273/24/18 колегії суддів у складі: головуючий суддя – Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Євсіков О.О.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвалою від 22.04.2009р. розгляд справи відкладався до 05.05.2009р.

Відповідно до розпорядження заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2009р. склад судової колегії було змінено та доручено здійснення апеляційного провадження у справі № 8/273/24/18 колегії суддів у складі: головуючий суддя – Сотніков С.В., судді: Дзюбко П.О., Дикунська С.Я.

За клопотанням відповідача здійснювалась технічна фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2001 року між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Київської міської дирекції (підприємство зв'язку) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрексім” (споживач) було укладено договір № 3300059447 про надання послуг електрозв'язку (далі – договір про надання послуг електрозв'язку).

Відповідно до п. 1 Договору про надання послуг електрозв'язку підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2.

Згідно пункту 2.1.1 Договору про надання послуг електрозв'язку Підприємство зв'язку зобов'язане забезпечувати безперебійне і якісне надання послуг телефонного зв'язку.

Відповідно до п. 2.2.6 Договору про надання послуг електрозв'язку Підприємство зв'язку має право призупиняти надання послуг телефонного зв'язку, проводового мовлення або припинити дію Договору у разі порушення Споживачем договірних зобов'язань, передбачених п. 3.2 цього Договору.

Пунктом 3.2.8 Договору про надання послуг електрозв'язку встановлено, що Споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, за міжміські, та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Згідно п. 4.3, 4.5, 4.6 Договору про надання послуг електрозв'язку, Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою (без почасової оплати) або за змінною (з почасовою) величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

На виконання умов Договору про надання послуг електрозв'язку позивачем були надані відповідачу послуги електрозв'язку за період з грудня 2006р. по травень 2007р. на загальну суму 7932,82 грн., що підтверджується карткою особового рахунку, копіями реєстрів про вручення рахунків за телекомунікаційні послуги відповідачу та довідками по платежах-об'єднані.

19 липня 2007р. позивач надіслав відповідачу претензію № 07-07/1336 з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги електрозв'язку, яку останній залишив без відповіді.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Колегією суддів не береться до уваги посилання відповідача на те, що він припинив користуватись послугами електрозв'язку, а отже звільняється від зобов'язання щодо їх сплати, оскільки не виконав вимоги п. 3.1.2 Договору про надання послуг електрозв'язку, згідно якого у разі відсутності потреби в послугах електрозв'язку споживач має право відмовитись від їх отримання та припинити дію Договору; дату відмови повідомити Підприємству зв'язку письмовою заявою не пізніше ніж за десять днів.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Частиною 7 зазначеної статті Господарського кодексу України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про телекомунікації” телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Згідно ч. 5. ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Статею 68 Закону України “Про телекомунікації” передбачено, що розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток, в разі одержання споживачем замовленої за передоплатою (авансованої) послуги за тарифами, затвердженими згідно із законодавством.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7932,82 грн. заборгованості за надані позивачем послуги електрозв'язку згідно Договору про надання послуг електрозв'язку.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо вій не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 36 Закону України “Про телекомунікації” встановлена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг, згідно якої споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону; у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня; сплата споживачем пені, правомірне припинення чи скорочення оператором, провайдером переліку телекомунікаційних послуг не звільняє споживача від обов'язку оплатити надані йому телекомунікаційні послуги.

У відповідності до пункту 5.8. Договору про надання послуг електрозв'язку, у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на користь позивача підлягає стягненню з відповідача пеня в розмірі 339,92 грн.  

Будь-яких доказів на підтвердження доводів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при апеляційному перегляді даної справи відповідачем не надано.  

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва  від 06.03.2009р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрексім” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.03.2009р. у справі  № 20/359 – без змін.

Матеріали справи № 20/359 повернути Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 07.05.09 (відправлено)