Постанова від 24.06.2009 по справі 10/37-09

10/37-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2009                                                                                       Справа№  10/37-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Стрелець Т. Г. (доповідача),      

суддів:  Головка В.Г., Логвиненка А.О.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.,

Представники сторін:

від позивача: Євстафьєва В.В., ліквідатор - арбітражний керуючий, ухвала від 19.12.07;

від відповідача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1 –представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2 –представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Солонянське житлово-комунальне господарство», смт. Солоне Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2009р. по справі № 10/37-09

за позовом Обласного комунального підприємства «Солонянське житлово-комунальне господарство», смт. Солоне Дніпропетровської області (а/с 1523, м. Дніпропетровськ, 49023)

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-1 –Дніпропетровської обласної ради, м. Дніпропетровськ (прос. Кірова, 2, м. Дніпропетровськ, 49000)

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-2 –Комунального підприємства «Водопровідно-каналізаційного управління в Солонянському районі», смт. Солоне Дніпропетровської області (вул. Шевченка, 7, см. Солоне, Дніпропетровська область, 52400)

до Солонянської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області (вул. Гагаріна, смт. Солоне, Дніпропетровська область, 52400)

за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Абріс», смт Солоне Дніпропетровської області (вул. Шевченка, 4, смт. Солоне, Дніпропетровська область, 52400)

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2009 року (суддя Кощеєв І.М.) у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, що спірне майно знаходиться в комунальній власності на підставі рішення Солонянської селищної ради від 06.02.2009р. № 14, яке не скасоване та незаконним в судовому порядку не визнане. При цьому, господарський суд посилається на положення п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», відповідно до яких акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Не погодившись з вказаним рішенням Обласне комунальне підприємство «Солонянське житлово-комунальне господарство»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2009 року у справі № 10/37-09 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, визнати право власності позивача на єдиний комплекс будівель за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Шевченко, буд. 6-б.

При цьому скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення винесене з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин і недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, та з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи, що виявляється у наступному:

-          позбавлення позивача права власності і формування доказів для відмови у позові відбулося за прямим сприянням суду, оскільки суд не задовольнив клопотання позивача про забезпечення позову та повернув без розгляду Доповнення до позовної заяви від 01.04.2009р.;

-          господарський суд всупереч ч. 3 ст. 84 ГПК України ухилився від розгляду доказів, наданих позивачем;

-          у рішенні всупереч ч. 3 ст. 84 ГПК України не відображений зміст клопотань позивача від 26.03.2009р., ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»від 02.04.2009р., третьої особи-1 на стороні позивача від 02.04.2009р., позивача про залучення у якості третіх осіб Солонянської районної ради, Солонянського відділу містобудування та архітектури;

-          відмовивши у залученні ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»у якості третьої особи на стороні позивача, господарський суд порушив принцип рівності сторін у процесі і перешкодив встановленню фактичних обставин справи;

-          при розгляді справи господарським судом були порушені вимоги фіксації судового процесу, зокрема, незважаючи на вимогу позивача, судовий процес не фіксувався;

-          до закінчення розгляду справи по суті суд підготував незаконне судове рішення.

01.06.2009р. позивач подав у матеріали справи клопотання, яким уточнив позовні вимоги і просив адресою спірного майна, про яке йдеться в позові, вважати смт. Солоне, вул. Шевченко, 6-б, а також просив:

-          залучити ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача;

-          зобов'язати третю особу-1 на стороні позивача надати письмову довідку про нерухоме майно, яке перебуває зараз у власності позивача і яке фактично було передане від нього третім особам за останні 10 років;

-          вийти за межі позовних вимог, визнати незаконним і скасувати рішення № 14 від 06.02.2009р. про внесення змін до переліку об'єктів комунальної власності, у частині доповнення його цілісним майновим комплексом будівель по вул. Шевченко, 6-б (6) в смт. Солоне, визнати незаконним і скасувати оформлення права комунальної власності за територіальною громадою смт. Солоне, зобов'язати третю особу на стороні відповідача анулювати реєстрацію запису в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо права власності територіальної громади смт. Солоне на цілісний майновий комплекс будівель по вул. Шевченко, 6-б (6) в смт. Солоне Дніпропетровської області.

Ухвалою від 28.04.2009р. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 20.05.2009р. на 12 год. 40 хв.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечує, просить відмовити в її задоволенні, вважає, що рішення є законним і таким, що винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, оскільки матеріалами справи підтверджується, що власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Шевченко, 6-б, є територіальна громада смт. Солоне в особі відповідача, а власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, смт. Солоне, вул. Шевченко, 6, є Свириденко Ю.П.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ТОВ «Абріс»відзив на апеляційну скаргу не надала, листом від 15.05.09р. (т.2 а. с. 44) просила розглядати апеляційну скаргу без її участі.

Ухвалою від 20.05.2009р. розгляд апеляційної скарги було відкладено до 12 год. 15 хв. 10.06.2009р.

Треті особи-1, 2, які не заявляюсь самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача не скористалися наданим їм процесуальним правом та не забезпечили у судове засідання явку своїх повноважних представників та не надали відзиви на апеляційну скаргу, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходиться поштові повідомлення відповідними відмітками, які підтверджують, що про час та місце розгляду апеляційної скарги треті особі - 1, 2 повідомлені належним чином, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третіх осіб-1, 2.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та не забезпечив у судове засідання явку свого повноважного представника, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходиться поштове повідомлення № 62224997 з відповідною відміткою, яка підтверджує, що про час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач повідомлений належним чином, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.   

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до п. 3 витягу з рішення Дніпропетровської обласної ради від 23.10.2003р. № 234-10/XXIV «Про деякі питання, пов'язані з діяльністю комунальних підприємств»- обласна рада вирішила передати у власність Солонянської селищної громади цілісний майновий комплекс Комунального підприємства «Солонянське виробниче об'єднання житлово-комунального господарства», розташований за адресою: Дніпропетровська область, cмт. Солоне, вул. Шевченко, 6, як майно, яке належить до спільної власності територіальних громад області (а. с. 97, том 1).

Відповідно до преамбули Статуту позивача, останній є правонаступником Солонянського виробничого об'єднання житлово-комунального господарства (а. с. 12, т. 1).

За інформацією третьої особи на стороні відповідача, за наслідками інвентаризації комплексу будівель за адресою: cмт. Солоне, вул. Шевченко, 6, яка була проведена у 2001 році за замовленням відділу ДВС Солонянського районного управління юстиції, було встановлено, що адмінбудівля, розташована за вказаною адресою, належить гр. Свириденко Ю.П. на підставі договору купівлі-продажу від 10.08.2000р. (а. с. 108, 144, том 1).

Рішенням відповідача від 20.12.2007р. № 8 «Про адресу об'єктів нерухомого майна»(п. 7) відповідач вирішив встановити адресу комплексу будівель, що використовуються Солонянським ВКУ КП ДОР «Облводоканал»: смт. Солоне, вул. Шевченко, 6-б (а. с. 110, том 1).

Листом від 09.01.2008р. № 8 відповідач звернувся до третьої особи на стороні відповідача з проханням взяти на облік комплекс будівель за адресою: смт. Солоне, вул. Шевченко, 6-б, що використовується Солонянським ВКУ у зв'язку з тим, що не встановлений власник, як безхазяйне майно (а. с. 112, том 1).

Листом від 06.02.2008р. № 91 третя особа на стороні відповідача повідомила відповідача про те, що комплекс будівель Солонянського ВКУ КП ДОР «Облводоканал», що розташований за адресою: смт. Солоне, вул Шевченко, 6-б був поставлений на облік у третьої особи на стороні відповідача як безхазяйне майно 09.01.2008р. (а. с. 113, том 1).

У матеріалах справи наявна копія газети «Вперед»від 23.02.2008р. з оголошенням про те, що відповідачем взято на облік у якості безхазяйного об'єкту спірне майно за адресою: смт. Солоне, вул Шевченко, 6-б (а. с. 116, том 1).

Рішенням відповідача від 06.02.21009р. № 14 «Про внесення змін до Переліку об'єктів комунальної власності»було внесено зміни до Переліку об'єктів комунальної власності селищної ради та доповнено його, зокрема, пунктом наступного змісту: «цілісний майновий комплекс будівель по вул. Шевченко, 6-б в смт. Солоне, а також було прийнято рішення оформити право комунальної власності на зазначені об'єкти за територіальною громадою селища Солоне в особі відповідача (а. с. 114, том 1).

Позивачем не надано у матеріали справи доказів оскарження, скасування або визнання недійсним рішення відповідача від 06.02.21009р. № 14 «Про внесення змін до Переліку об'єктів комунальної власності».

На підставі рішення відповідача від 06.02.21009р. № 14 «Про внесення змін до Переліку об'єктів комунальної власності»територіальній громаді смт. Солоне в особі відповідача 12.02.2009р. було видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно –цілісний майновий комплекс будівель, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Шевченко, 6-б, а також був оформлений Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21855084 від 12.02.2009р. (а. с. 148, 149, том 1).

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Згідно зі ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що права власності набуваються на підставах, не заборонених законом.

У відповідності з п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»акти органів та посадових осіб органів місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно зі ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до вимог частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи,  організації мають право звернутися до господарського суду за захистом  своїх  порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, право на судовий захист виникає в особи у випадку порушення її цивільного права, його невизнання або оспорювання (частина 1 статті 15 Цивільного кодексу України). Аналогічне положення міститься у частині 2 статті 20 Господарського кодексу України.

Права та законні інтереси захищаються, зокрема, шляхом визнання або відсутності прав. Якщо суд при розгляді справи встановить, що право позивача не є порушеним (оспореним, невизнаним), він відмовляє у задоволенні позову, адже судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Як правильно відзначив господарський суд, позивачем не подано до суду правовстановлюючих документів, на підставі яких у встановлених законом випадках здійснюється реєстрація права власності, а також будь-які інші докази. Судова колегія зазначає, що перебування майна на балансі позивача не є безспірною ознакою права власності на нього, оскільки баланс підприємства (організації)  є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна  та  обсягу  фінансових зобов'язань  на  конкретну  дату;  баланс  не  визначає підстав знаходження майна у власності підприємства.

Не можуть вважатися належними та допустимими доказами набуття   права власності на спірне приміщення надані позивачем до суду  договори з ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” , довідка про балансову належність.  

Враховуючи вищенаведене, а також наявність в матеріалах справи доказів належності спірного майна до комунальної власності Територіальної громади смт. Солоне в особі відповідача на підставі рішення відповідача, яке є чинним і не скасовано (не визнано недійсним у судовому порядку), господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не приймаються судовою колегію з огляду на наступне.

Посилання скаржника на те, що позбавлення позивача права власності відбулось за прямого сприяння суду першої інстанції, оскільки господарський суд не задовольнив клопотання позивача про вжиття забезпечувальних заходів, не відповідає дійсності, оскільки відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Так, у позовній заяві позивач не обґрунтував свою заяву про вжиття заходів забезпечення позову, не зазначив, яким чином невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (а.с. 6, том 1).

Крім того, слід врахувати, що на час порушення провадження у справі (09.02.2009р.), відповідачем вже було винесене рішення від 06.02.21009р. № 14 «Про внесення змін до Переліку об'єктів комунальної власності».

Також не є обґрунтованими посилання скаржника на те, що ухвалою від 02.04.2009р. господарський суд неправомірно повернув без розгляду Доповнення до позовної заяви (а. с. 5, 6, том 2).

Так, відповідно до Доповнень до позовної заяви, позивач просив суд визнати незаконним і скасувати рішення № 14 від 06.02.2009р. про внесення змін до переліку об'єктів комунальної власності, у частині доповнення його цілісним майновим комплексом будівель по вул. Шевченко, 6-б (6) в смт. Солоне, визнати незаконним і скасувати оформлення права комунальної власності за територіальною громадою смт. Солоне, зобов'язати третю особу на стороні відповідача анулювати реєстрацію запису в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо права власності територіальної громади смт. Солоне на цілісний майновий комплекс будівель по вул. Шевченко, 6-б (6) в смт. Солоне Дніпропетровської області (а. с. 35-38, том 2).

Відповідно до ст. 17 Кодексу України про адміністративне судочинство компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 21 Кодексу України про адміністративне судочинство передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

З наведеного вбачається, що при поданні Доповненя до позову позивачем були порушені правила об'єднання позовних вимог, передбачені ст. 58 ГПК України.

Також слід зазначити, що позовні вимоги, викладені у Доповненні до позову, стосуються і третьої особи на боці відповідача, яка не є відповідачем по справі.

Таким чином, господарський суд правомірно повернув Доповнення до позову без розгляду на підставі п. 5 ст. 63 ГПК України.

Стосовно порушення господарським судом вимог фіксації судового процесу, то судова колегія вважає, що це твердження скаржника не відповідає дійсності і тому не може бути підставою для скасування рішення, оскільки відповідно до ст. 81-1 ГПК України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Натомість всупереч твердженням апеляційної скарги, позивачем не надано доказів подання господарському суду першої інстанції вимоги щодо здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Стосовно тверджень скаржника про неврахування судом першої інстанції доказів, наданих позивачем у матеріали справи, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на предмет своїх вимог або заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно відсутності у рішенні змісту заявлених учасниками судового процесу  клопотань ті мотивів їх відхилення суд апеляційної інстанції не погоджується з такими твердженнями скаржника на підставі наступного.

В ухвалі господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009р. відображені факти заявлення позивачем клопотань про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –відділу містобудування, архітектури і житлово-комунального господарства Солонянської райдержадміністрації, Головного державного санітарного лікаря Солонянського району, Солонянський РВ МНС України в Дніпропетровській області, ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», КП «Водопровідно-каналізаційне управління в Солонянському районі» (а. с. 130-132, том 1).

Також у вказаній ухвалі відображені мотиви задоволення одного з цих клопотань –про залучення КП «Водопровідно-каналізаційне управління в Солонянському районі»у якості третьої особи та мотиви відхилення решти клопотань, а саме при цьому господарський суд виходив з положень ст. 27 ГПК України.

Тому посилання скаржника на невідображення цих процесуальних питань не відповідають дійсності.

Щодо посилання скаржника на відхилення клопотання третьої особи-1 про надання їй часу для звернення до архіву, то надходження 02.04.2009р. такого клопотання матеріалами справи не підтверджується (а. с. 17, 18, том 2).

Стосовно клопотання ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, то таке клопотання було належним чином розглянуто господарським судом і у його задоволенні було відмовлено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2009р. з огляду на те, що заявником не доведено, яким чином рішення з господарського спору може вплинути на права та обов'язки ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»щодо однієї із сторін, перебування кредитором однієї із сторін по справі (позивача) та можливість надання юридичної допомоги не є підставою, виходячи з положень ст. 27 ГПК України, для залучення до участі у справі у якості третьої особи (а. с.7, 15, 16, том 2).

З цих самих підстав, судова колегія відмовляє у задоволенні заяви ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»про участь у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а також у задоволенні клопотання скаржника про залучення ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Стосовно клопотання від 01.06.2009р., яким позивач уточнив позовні вимоги, і просив суд апеляційної інстанції вийти за межі позовних вимог, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 101 ГПК України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Також слід зазначити, що уточнені позовні вимоги стосуються прав та обов'язків третьої особи на стороні відповідача, яка не має статусу відповідача по справі.

Крім того, як вже було зазначено, частина уточнених позовних вимог не може розглядатись у порядку господарського судочинства і підлягає розгляду і вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

З огляду на наведене, апеляційний суд не приймає уточнення позовних вимог, надані позивачем у матеріали справи. Вказане стосується і уточнення позивачем адреси спірного майна, і доповнення позовних вимог новими вимогами.

З аналізу наведених норм вбачається, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу  України, суд, -    

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Солонянське житлово-комунальне господарство», смт. Солоне Дніпропетровської області залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2009р. по справі № 10/37-09 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя    Т. Г. Стрелець

СуддяВ. Г. Головко

СуддяА. О. Логвиненко