Постанова

від 17.06.2014 по справі 823/1116/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1116/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гриньковська Н.Ю.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Каркас-Буд +» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року ПП «Каркас-Буд +» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013 № 0001822301 та № 0001872301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 19.03.2013 № 0001822301 та № 0001872301.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 29.01.2013 по 04.02.2013 Державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Каркас-Буд +» (код 36785249) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ПП «Каркас-Буд» (код 35435783) за період з 01.07.2011 по 31.07.2011.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 11 775,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року на 11 775,00 грн.; п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 року на загальну суму 10 239,00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 11.02.2013 № 69/22-14/36785249 на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0018223011, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Каркас Буд +» з податку на додану вартість на загальну суму 12 799,00 грн., в тому числі 10 239,00 грн. основного платежу та 2 560,00 грн. штрафних санкцій;

- № 0001872301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «Каркас Буд +» з податку на прибуток в сумі 11 775,00 грн.

Позивач заперечує правомірність вищевказаних податкових повідомлень-рішень відповідача, у зв'язку з чим просить визнати їх протиправними та скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов'язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України, який вступив в силу з 01 січня 2011 року.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що між релігійною громадою Української православної церкви парафії преподобного Сергія Радонежського (замовник), ТОВ «ГУ «ВКП «Мегабуд» (генпідрядник) та ПП «Каркас-Буд +» (підрядник) було укладено договір підряду від 25.03.2010 № 25/10.

Пунктом 1.1. зазначеного договору визначено, що підрядник приймає на себе зобов'язання власними силами на свій ризик виконати роботи по монтажу мідного покриття покрівлі Храму Преподобного Сергія Радонежського, за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Уманська, 14, в терміни, встановлені графіком виконання робіт. Загальна вартість робіт за вказаним договором становить 745 409,88 грн. в т.ч. ПДВ 124 234,98 грн. Оплата виконаних робіт проводиться щомісячно за фактично виконані роботи, шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок підрядника. Обсяг виконаних робіт визначається підрядником і підтверджується замовником та генпідрядником шляхом підписання акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт.

З метою виконання монтажних робіт за вищевказаним договором, 01.07.2011 ПП «Каркас-Буд +» уклало з ПП «Каркас-Буд» договір підряду № 010711. За умовами зазначеного договору, «Каркас-Буд +» (замовник) доручає, а ПП «Каркас-Буд» (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати, відповідно до умов цього договору роботи по: виготовленню і монтажу драбин і майданчиків по покрівлі і даху покрівлі храму преподобного Сергія Радонежського; виготовленню купола входу в храм по осі 5; установці лісів на 2-х кутових баштах і крівлі по осі 7-8; влаштуванню тимчасового шатра для позолоти хрестів; обробці арочних конструкцій; переробці фартуха дзвіниці; монтажу і обробці карнизів, а замовник зобов'язуються прийняти цю роботу та її оплатити. Загальна вартість виконання робіт за вказаним договором становить 215 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 35 950,00 грн.

Разом з договором підряду від 01.07.2011 № 010711 сторонами було підписано доповнення № 1 до вищевказаного договору, в якому було визначено перелік робіт та вартість їх виконання.

На підтвердження виконання робіт по договору підряду від 01.07.2011 № 010711, 29.07.2011 уповноваженими особами «Каркас-Буд +» та ПП «Каркас-Буд» був підписаний акт № 1 приймання виконаних робіт за липень 2011 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року.

Крім того, ПП «Каркас-Буд» надало ПП «Каркас-Буд +» податкову накладну від 29.07.2011 № 10 на суму 61 435,50 грн., в т.ч. ПДВ 10 239,25 грн.

В подальшому, 17.08.2011 ПП «Каркас-Буд +» перерахувало на розрахунковий рахунок ПП «Каркас-Буд» понесені витрати за виконання монтажних робіт по договору підряду від 01.07.2011 № 010711, на загальну суму 61 435,50грн., в т.ч. ПДВ 10 239,25 грн.

Сума ПДВ в розмірі 10 239,25 грн., за вищевказаною податковою накладною була включена ПП «Каркас-Буд +» до податкового кредиту за липень 2011 року.

Згідно довідки від 04.11.2011 № 284/23-4/35435783 та від 25.01.2012 № 116/23-4/35435783, податкова адреса ПП «Каркас-Буд» відповідно до відомостей з ЄДР: Шевченківський р-н, м. Київ, вул. Татарська, 18/б. Директор та засновник ПП «Каркас-Буд» - ОСОБА_7.

З метою встановлення директора ПП «Каркас-Буд» ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, співробітниками ГВПМ ДПІ у м. Черкаси здійснено виїзд за адресою реєстрації (перереєстрації) даного підприємства: 04107, м. Київ, вул. Татарська, 18-б. Однак, за вказаною адресою ПП «Каркас-Буд» та його службових осіб не встановлено, про що складено акт про не встановлення місцезнаходження № 510/26-6 від 21.09.2011.

Разом з тим, з метою встановлення місць можливого проживання гр. ОСОБА_7 або інформації про отримання ним доходів на інших суб'єктах господарської діяльності та таким чином його встановлення, направлено запит для отримання відповідних відомостей з ЦБД ДРФО ДПА України.

Згідно отриманих відомостей, гр. ОСОБА_7 доходи за період з 01.01.2009 по 31.03.2011 не отримував, а зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

Перевірками зроблено висновок, що операції ПП «Каркас-Буд» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання робіт, надання послуг або поставки товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками податкового органу, що ПП «Каркас-Буд» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевіряти фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть також свідчити і результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, які фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Положенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи повинні містити такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В порушення вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 04 грудня 2009 року № 554 «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві», позивачем не надано для перевірки форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт».

Акт приймання виконаних робіт наданий позивачем не відповідає формі первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та не містить дати виконання робіт, що не дає змоги ідентифікувати акт з податковою накладною № 10 від 29.07.2011.

Згідно п. 2.3 договору підряду від 25.03.2010 № 25/10 передбачено складання «Акту приймання виконаних будівельних робіт» за формою № КБ-2в.

Крім того, відповідачем надані відомості зі звіту 1-ДФ за І-ІІІ квартал 2011 року по ПП «Каркас-Буд» згідно з якими на підприємстві працювала 1 наймана особа - керівник підприємства, що вказує на відсутність трудових ресурсів для здійснення робіт зазначених в акті приймання виконаних робіт.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, судом першої інстанції не було взято до уваги докази відповідача, що свідчать про відсутність трудових ресурсів у ПП «Каркас-Буд» на момент здійснення господарських операцій та як наслідок, суд дійшов помилкового висновку про відповідність акту приймання виконаних робіт вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пунктом 4.1 розділу 4 договору підряду № 010711 від 01 липня 2011 року передбачено, що роботи виконуються інструментами Підрядника та з матеріалу Замовника.

Однак, будь-яких документів, що свідчать про передачу матеріалів від ПП «Каркас-Буд +» до ПП «Каркас-Буд» та відповідно, використання їх Підрядником ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду позивачем надано не було.

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та зібрані у ній докази, колегія суддів дійшла висновку, що господарські операції з придбання товарів, робіт послуг (будівельних матеріалів, виконання будівельних, монтажних робіт тощо) фактично не могли здійснюватись ПП «Каркас-Буд» в силу їх фіктивності, відсутності управлінського та іншого кваліфікованого персоналу.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку щодо протиправності формування позивачем за взаємовідносинам з ПП «Каркас-Буд» податкового обліку у перевіряємий період, а тому оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення в частині збільшення сум грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток за спірними операціями є правомірними.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Каркас-Буд +» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, слід відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року - задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15 травня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного підприємства «Каркас-Буд +» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2013 № 0001822301 та № 0001872301 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст постанови складено та підписано - 23.06.2014

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.