ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"14" квітня 2015 р. м. Київ К/800/38380/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Каркас-Буд+"
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014
у справі № 823/1116/13
за позовом Приватного підприємства "Каркас-Буд+"
до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.03.2013 №0001822301 та №0001872301.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «Каркас-Буд +» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ПП «Каркас-Буд» за період з 01.07.2011 по 31.07.2011, за результатами якої складено акт від 11.02.2013 №69/22-14/36785249, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог:
- пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 11775,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 року на 11775,00 грн.;
- п.198.3 та п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2011 року на загальну суму 10239,00 грн.
На підставі висновків зазначеного акта перевірки, відповідачем 19.03.2013 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:
- №0018223011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12799,00 грн., у тому числі: основний платіж в сумі 10239,00 грн. та штрафні санкції в сумі 2560,00 грн.;
- №0001872301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11775,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з правомірності прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень.
Однак, колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, беручи до уваги наступне.
Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У відповідності із п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Матеріали справи свідчать, що між релігійною громадою Української православної церкви парафії преподобного Сергія Радонежського (замовник), ТОВ «ГУ «ВКП «Мегабуд» (генпідрядник) та ПП «Каркас-Буд +» (підрядник) було укладено договір підряду від 25.03.2010 №25/10.
З метою виконання монтажних робіт за вищевказаним договором, 01.07.2011 позивачем було укладено з ПП «Каркас-Буд» договір підряду №010711, за умовами якого позивач (замовник) доручає, а ПП «Каркас-Буд» (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати, відповідно до умов цього договору роботи по: виготовленню і монтажу драбин і майданчиків по покрівлі і даху покрівлі храму преподобного Сергія Радонежського; виготовленню купола входу в храм по осі 5; установці лісів на 2-х кутових баштах і крівлі по осі 7-8; влаштуванню тимчасового шатра для позолоти хрестів; обробці арочних конструкцій; переробці фартуха дзвіниці; монтажу і обробці карнизів, а замовник зобов'язуються прийняти цю роботу та її оплатити. Загальна вартість виконання робіт за вказаним договором становить 215700,00грн., в т.ч. ПДВ 35950,00грн.
На підтвердження фактичного виконання договору від 01.07.2011 №010711, в матеріалах справи наявні, належним чином оформлені, первинні документи бухгалтерського обліку, зокрема: акт приймання виконаних робіт за липень 2011 року; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2011 року; податкова накладна; банківські виписки.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
Крім того, чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.
За наведених обставин, вірним є висновок суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 19.03.2013.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи вищевикладене, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2013.
Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Каркас-Буд+" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 скасувати, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2015 |
Оприлюднено | 20.04.2015 |
Номер документу | 43652732 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Моторний О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні