Ухвала

від 18.06.2014 по справі 802/809/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/809/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Марцісь Ю.А.

за участю :

позивача: ОСОБА_2

предстаника відповідача: Романовича С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про скасування рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ФОП ОСОБА_2 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ Міндоходів у Вінницькій області про скасування рішення. Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами перевірки господарської одиниці - магазину, що належить ФОП ОСОБА_2 складено акт № 048/02/21//3-НОМЕР_1 від 22.05.2013 року, на підставі якого 04.07.2013 року прийнято рішення № 020188 2800-21 про застосування фінансових санкцій. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просила визнати рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16.05.2014 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивачаПозивач в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом 22.05.2013 року проведено фактичну перевірку щодо дотримання вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_2.

За результатами перевірки складено акт № 048/02/21//3-НОМЕР_1 від 22.05.2013 року яким встановлено факт зберігання у магазині тютюнових виробів, які марковані марками акцизного податку з візуальними ознаками підробки, а саме 8 пачок сигарет «Прилуки особливі» виробництва ПрАТ «АТ Тютюнова компанія ВАТ «Прилуки» дата виробництва 22.03.13 р. на суму 68 гривень та 8 пачок сигарет «Прима срібна» виробництва АТ «Імперіал Тобако Груп Україна» дата виробництва 26.03.2013 р. на суму 48 гривень (а. с. 11-12).

На підставі акту перевірки, згідно абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", відповідачем прийнято рішення № 020188 2800-21 від 04.07.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій на суму 8500 грн. за зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку (а. с. 9).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно вимог п.7.3 ст. 7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 року №58 "Про реорганізацію Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів", Указу Президента України від 11.07.2001 року №510 "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" та постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року №940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" та Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.10.2011 року №1289, Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України та його регіональні управління визначенні є державними органами контролю за дотриманням вимог законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які діють як самостійній функціональні підрозділи з правами юридичної особи у складі Державної податкової служби України.

Положення п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України передбачають, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 86.5. ст. 86 ПК України визначено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Даними нормами законодавства чітко передбачено обов'язок контролюючого органу не пізніше наступного робочого дня після складання акту перевірки зареєструвати його в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручити або надіслати платнику податків, навіть у випадку, якщо платник податків відмовився від підпису акту перевірки і про це складено акт відмови.

Як вбачається з Акту фактичної перевірки, він підписаний продавцем магазину. Разом з тим, акт фактичної перевірки було складено без присутності позивача. Як встановлено в ході судового розгляду, про рішення щодо застосування санкцій її взагалі не було повідомлено.

Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що до суб'єктів господарювання, у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, застосовують фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

З пояснень позивача, даних в судовому засіданні, судом першої інстанції з'ясовано, що тютюнові вироби доставляються до її магазину згідно договору купівлі-продажу та при поставці останніх надаються накладні документи, сертифікати відповідності, свідоцтва про державну реєстрацію підприємця, ліцензія на право продавати тютюнові вироби та інші документи. При доставці тютюнових виробів на пачках відповідним чином наклеєні акцизні марки, але візуально визначити їх підроблення неможливо. Крім того, коли складався Акт фактичної перевірки, позивач не працювала, так як перебувала на лікарняному.

Колегія суддів критично оцінює висновок спеціаліста відділу ліцензування, обліку та контролю за обігом цінних паперів і документів суворої звітності Департаменту державної політики у сфері пробірного нагляду, документів суворої звітності та лотерейної діяльності Міністерства фінансів України №154-05-13 від 05.06.2013 р. в частині твердження щодо підробки марок акцизного збору, оскільки протокол вилучення зразків (сигарет) не складався, відсутні відмітки про пакування сигарет, відсутні відповідні бірки скріплені печаткою та підписами свідків (понятих).

Також 27.08.2013 року Літинським районним судом Вінницької області винесено постанову, згідно якої адміністративну справу відносно ОСОБА_2 за ст. 164-5 ч. 1 КУпАП закрито в зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення за вказаних вище обставин. Відтак, оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 23 червня 2014 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.