Ухвала

від 30.09.2015 по справі 802/809/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2015 р. м. Київ К/800/35967/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуГоловного управління Міндоходів у Вінницькій області на постановуВінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року та ухвалуВінницького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі№802/809/14-а за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_4 доГоловного управління Міндоходів у Вінницькій області проскасування рішення про застосування фінансових санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_4) звернулась до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №020188 від 04 липня 2013 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вирішила розглядати справу у порядку письмового провадження.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем 22 травня 2013 року проведено фактичну перевірку щодо дотримання вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» магазину розташованого за адресою: Літинський район, смт. Літин, вул. Л. Українки, 51, де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_4

За результатами перевірки складено акт № 048/02/21//3-НОМЕР_1 від 22 травня 2013 року, в якому зафіксовано факт зберігання у магазині тютюнових виробів, які марковані марками акцизного податку з візуальними ознаками підробки, а саме 8 пачок сигарет «Прилуки особливі» виробництва ПрАТ «АТ Тютюнова компанія ВАТ «Прилуки» дата виробництва 22 березня 2013 року на суму 68 гривень та 8 пачок сигарет «Прима срібна» виробництва АТ «Імперіал Тобако Груп Україна» дата виробництва 26 березня 2013 року на суму 48 гривень.

На підставі акту перевірки, згідно із абзацом 15 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», відповідачем 04 липня 2013 року прийнято рішення № 020188 2800-21 про застосування до позивача фінансових санкцій на суму 8500 грн. за зберігання тютюнових виробів з підробленими марками акцизного податку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що акт фактичної перевірки складений за відсутності позивача, яка на той момент перебувала на лікарняному, чим її позбавлено права на надання пояснень. Крім того, про винесення оскаржуваного рішення позивачу стало відомо з адміністративного позову, а факт підробки акцизних марок є припущенням, оскільки, зважаючи на можливість доступу до вилучених предметів третіх осіб, до експерта могли бути передані інші (аналогічні) пачки сигарет.

Крім того, судами враховано, що постановою Літинського районного суду Вінницької області від 27 серпня 2013 року, винесеною за результатами розгляду адміністративного матеріалу, складеного відносно ФОП ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 1645 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справу закрито в зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон України №481/95-ВР).

Спосіб здійснення маркування тютюнових виробів в України визначений у частини 3 статті 11 названого Закону.

Згідно з підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Пунктом 14.1.109 вказаної статті передбачено, що маркуванням алкогольних напоїв та тютюнових виробів є наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Питання щодо виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів врегульовані положеннями статті 226 ПК України.

Пунктом 226.1 названої статті закріплено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 226.6 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані:

1) алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

2) алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

3) алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

На реалізацію положень статті 226 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі по тексту - Положення №1251).

Пунктом 19 названого Положення закріплено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Також зазначеним пунктом встановлено, що у разі виявлення фактів ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування та продажу на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка контролюючі органи вилучають такі товари з вільного обігу та подають відповідні матеріали до суду для винесення постанови про їх вилучення в дохід держави (конфіскацію).

Відповідно до пункту 20 Положення №1251 контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють територіальні органи Міністерства доходів і зборів, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - територіальні органи Міністерства доходів і зборів. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Більш детально повноваження органів контролю за виробництвом і торгівлею спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначені положеннями статті 16 Закону України №481/95-ВР, а відповідальність за порушення норм названого Закону визначена у статті 17 останнього.

Так, абзацом 15 частини 2 названої статті закріплено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 8500 гривень.

Отже, для застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за допущення такого порушення, як зберігання тютюнових виробів з підробними марками акцизного збору, у визначеному законодавством порядку має бути встановлено факт підроблення марок акцизного збору, а також вартість товару з такими марками.

Порядок проведення фактичних перевірок врегульований положеннями Податкового кодексу України. Крім того, механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» також визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 (далі по тексту - Порядок №790).

Однак, під час розгляду справи судами не було перевірено дотримання відповідачем названого Порядку, зокрема, не надано правової оцінки тому факту, що акцизні марки, які були предметом експертного дослідження зазначені в Акті перевірки, який було підписано лише продавцем магазину.

Крім того, поза увагою судів залишилось питання дотримання позивачем строку звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно з приписами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, чинної на час звернення позивача з відповідним позовом до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу наведеної норми слідує, що процесуальний строк для звернення до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними рішень, дій, чи бездіяльності, нечинними актів становить шість місяців.

Зазначений строк обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його інтересів такими рішеннями, діями, бездіяльністю та актами відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи на підтвердження факту отримання позивачем оскаржуваного рішення відповідачем надано повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно з яким ФОП ОСОБА_4 отримала рішення відповідача 10 липня 2013 року.

Проте без будь-якого обґрунтування відповідний доказ судами до уваги прийнятий не був.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Згідно частин 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 210, 214, 215, 220, 222, 223, 227, 230, 231, 236, частиною 6 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Вінницькій області задовольнити частково.

2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2014 року у справі №802/809/14 скасувати.

3. Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна