Рішення

від 16.06.2014 по справі 16/280

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 рокуСправа № 16/280 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/280

за позовом: публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Кіровоград

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Олександрія Кіровоградської області

про стягнення 264 239,73 грн.

Представники :

від позивача - Марікуца О.С., довіреність № 09-32/384 від 16.05.14 р.;

від відповідача - участі не брали.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 264 239,73 грн. неповернутого кредиту та процентів за користування кредитом на підставі кредитного договору № 78 від 17.07.06 р.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного сторонами кредитного договору № 78 від 17.07.06 р. відповідачу надано кредит шляхом перерахування Банком грошових коштів безпосередньо з позичкового рахунку відповідача, відкритого Банком, на рахунок контрагенту відповідача. Оскільки відповідач станом на день звернення позивача з позовом до суду взяті на себе за кредитним договором по сплаті процентів за користування кредитом не виконав, у відповідача виникла заборгованість по кредиту в розмірі 250 000,00 грн., а також прострочена заборгованість по процентам в сумі 14 239,73 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача (а.с. 2-3).

Ухвалою суду від 06.05.14 р. за клопотанням позивача у справі, на підставі ст. 25 ГПК України, до участі у справі залучено правонаступника позивача - публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк" (далі - Банк, а.с. 159-160).

У судовому засіданні 19.05.14 р. представником позивача подано додаткове обґрунтування позовних вимог, зі змісту якого вбачається, що позивач повністю підтримує заявлені в позові вимоги та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в повному обсязі, посилаючись на наявні у справі докази, а саме: кредитний договір, платіжне доручення про перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на рахунок третьої особи, а також банківські виписки про часткове погашення відсотків за кредитом.

Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) в наданих до суду 27.08.2007 р. заперечила позовні вимоги, вказуючи на те, що кредитний договір у 2006 році не підписувала, грошових коштів в сумі 250 000,00 грн. не отримувала, нікого не просила бути її поручителем; з фірмою "Метида" фінансових відносин ніколи не мала, про кредит в сумі 250 000 грн. довідалась у червні 2007 року із листа, який їй передали із старої адреси колишні сусіди (а.с. 36).

Копія ухвали суду про відкладення розгляд справи від 19.05.14 р. направлялась рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, зокрема, на адресу відповідача, зазначену самим відповідачем в письмових поясненнях, а також підтверджену Спеціальним витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 161-162), а саме: АДРЕСА_1.

Зазначений лист повернувся на адресу суду з поштовою відміткою про причину невручення: "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 192).

Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, господарським судом дотримано вимог процесуального закону щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, надані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

В обґрунтування пред'явленого позову позивач, з посиланням на ст. 193 ГК України, як на належний доказ вказує на кредитний договір № 78 від 17.07.06 р. (далі - Кредитний договір), укладений між Банком та СПД ОСОБА_1

Відповідно до змісту наданого позивачем до суду Кредитного договору Банк надає позичальнику - СПД ОСОБА_1 кредит у сумі 250 000 грн., на умовах передбачених цим Договором; кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього Договору розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого Банком в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Олександрія Кіровоградської області" на рахунки контрагентів Позичальника, у відповідності з цільовим призначенням кредиту (п.п. 2.1., 3.1. Кредитного договору, а.с. 6-8).

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, в супереч вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач не довів належними доказами тих обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги.

Виходячи зі змісту наданого позивачем до суду Кредитного договору, вказаний договір за своєю правовою природою належить до договорів кредиту.

Правовідносини за договором кредиту регулюються положеннями параграфу 2 Цивільного кодексу України, відповідно до змісту якого, зокрема ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі; кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемний.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналогічні приписи містить ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Статтею 208 Цивільного кодексу України визначений перелік правочинів, які належить вчиняти у письмовій формі, зокрема, ті правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма (ч. 4 ст. 208 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Нікчемний правочин, як і недійсний не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, доводи позивача щодо укладення сторонами Кредитного договору та отримання відповідачем на підставі даного договору грошових коштів не знайшли свого підтвердження та спростовуються наявними у справі доказами.

Так, господарським судом досліджуючи матеріали кримінальної справи № 1-254/11 1/398/11/13 в 4-х томах, кримінального провадження №398/9181/13-к 1-кп/398/89/14, кримінального провадження № 12013120070003205, оригінал яких оглянуто та досліджено в судовому засіданні 16.06.14 р., встановлено обставини, що свідчать про те, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, яка є відповідачем у даній справі, Кредитний договір не підписувала та відповідно кредитні кошти в сум 250 000 грн. не отримувала.

Так зокрема, із матеріалів зазначеного вище кримінального провадження вбачається наступне.

09.01.2008 р. Банк в межах кримінальної справи № 51/607, порушеної 27.09.07 р. за ознаками злочину передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України по факту службового підроблення документів в липні 2006 року з метою отримання кредиту на ім'я ОСОБА_1 у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Олександрія Кіровоградської області", звернувся до прокуратури м. Олександрії з позовною заявою в порядку ст. 28 КПК України, якою просив визнати Банк цивільним позивачем у кримінальній справі та стягнути з ОСОБА_4 суми збитків в розмірі 293 931,51 грн. (а.с. 207-208).

Зі змісту розрахунку заборгованості, який був доданий Банком до зазначеного вище позову, до стягнення Банком пред'явлена грошова сума 293 931,51 грн., яка складається із заборгованості по СПД ОСОБА_1 перед Банком по кредитному договору № 78 від 17.07.06 р. в сумі 250 000,00 грн. та нарахованих і не сплачених відсотків за цим Договором в сумі 43 931,51 грн. (а.с. 208).

Також зі змісту вказаної позовної Банку вбачається, що Кредитні кошти Банком в сумі 250 000,00 грн. були видані на підставі документів, достовірність яких підлягає сумніву, чим Банку заподіяно майнову шкоду (а.с. 207).

09.01.08 р. прокуратурою м. Олександрії винесено постанову про визнання Банку цивільним позивачем, за змістом якої встановлено, що злочинними діями ОСОБА_4, шляхом оформлення протиправного кредиту на ім'я ОСОБА_1, без її відома, на суму 250 000,00 грн., який банку не повернутий, чим останньому завдано матеріальну шкоду (а.с. 209).

19.01.08 р. старшим слідчим прокуратури м. Олександрії Кіровоградської області винесено постанову про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, зокрема наступне. Після підготовки всіх необхідних документів для отримання кредиту ОСОБА_4, зловживаючи службовим становищем, в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, перевірила правильність їх формальному змісту, підписала та зробила завідомо для себе неправдивий узагальнюючий висновок кредитного працівника щодо можливості здійснення кредитної операції на ім'я ОСОБА_1, яка фактично не бажала отримувати такий кредит, та представила підробний пакет документів для отримання кредиту на ім'я ОСОБА_1 на засідання кредитного комітету Філії "Відділення Промінвестбанку в місті Олександрія Кіровоградської області" (а.с. 210-213).

Відповідно до висновків судових експертиз № 49 від 12.09.07 р. та № 118 від 28.10.07 р. (далі - судові експертизи), підписи, які послугували оригіналом для досліджуваних підписів від імені ОСОБА_1 (підпис в Клопотанні від 14.07.2006 р. після слів "Суб'єкт підприємницької діяльності"; підпис в Клопотанні від 16.07.2006 р. після слів "Суб'єкт підприємницької діяльності", ОСОБА_1"; підпис в Заявці від 16.07.2006 року, що знаходиться в кінці аркушів з номерами сторінок 2,3,4, та після слів "Бушуєва Наталія Костянтинівна" на арк. 5; підпис в кінці Кредитного договору № 78 від 17.07.2006 року в кінці договору після слів "Суб'єкт підприємницької діяльності"; підпис в Договорі № 11 від 10.07.2006 р. в кінці аркуша в графі "Покупець"; підпис в накладній № РН-0000038 від 18.07.2006 року в кінці накладної після слів "Отримав"; підпис в Акті № 1 від 20.07.2006 р. в кінці аркуша; підпис в кінці бланку наявності, стану і вартості застави); виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Підписи від імені ОСОБА_1 в наданих документах (клопотанні від 14.07.2006 р. після слів "Суб'єкт підприємницької діяльності"; клопотанні від 16.07.2006 р. після слів "Суб'єкт підприємницької діяльності", перед словом "ОСОБА_1"; заявці від 16.07.2006 р., що знаходиться в кінці аркушів з номерами 2, 3, 4 та після слів "Бушуєва Наталія Костянтинівна" на сторінці 5; кредитного договору № 78 від 17.07.2006 року після слів "Суб'єкт підприємницької діяльності"; бланку переліку діючих контрактів на збут (поставку) продукції, надання послуг ПП ОСОБА_1 після слів "Суб'єкт підприємницької діяльності", перед словом "ОСОБА_1"; бланку прогнозу грошових потоків позичальника ПП ОСОБА_1 після слова "ПП ОСОБА_1"; бланку комплексного графіку погашення (зниження) кредитної заборгованості ПП ОСОБА_1 після слів "Суб'єкт підприємницької діяльності", перед словом "ОСОБА_1"; витягу з кримінального кодексу України після напису "16.07.2006 року" перед словом "ОСОБА_1"; довідці про відсутність дебіторської та кредиторської заборгованості "16.07.2006 року" перед словом "ОСОБА_1"; довідці № 2 від 16.07.2006 року після слова "приватний підприємець" перед словом "ОСОБА_1"; довідці про відсутність змін в анкету клієнта-фізичної особи після слова "Приватний підприємець" перед словом "ОСОБА_1"; довідці № 1 від 16.07.2006 року після слова "приватний підприємець" перед словом "ОСОБА_1"; бланку наявності стану і вартості застави), виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 214-216, 217-218).

А отже, висновки судових експертиз, які у відповідності до ст. 36 ГПК України, є письмовими доказами у справі, спростовують факт підписання суб"єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 як Кредитного договору, а також інших пов"язаних з ним документів. Що в свою чергу, на підставі ст.ст. 207, 208, 1055 Цивільного кодексу України, вказує на нікчемність наданого до суду позивачем Кредитного договору.

Оскільки Кредитний договір є нікчемним, він не породжує будь-яких зобов"язань, крім тих, що пов"язанні з його недійсністю.

Крім того, зі змісту протоколу додаткового допиту свідків від 23.06.09 року вбачається, що допитана в якості свідка ОСОБА_1, яка попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивих показань і за ст. 385 КК України за відмову давати показання про відомі обставини по справі, пояснила, що вона підтримує ті покази, які вона давала будучи допитаною в якості свідка на досудовому слідстві 09.10.2007 року та ті покази, що вона давала в ході судового розгляду кримінальної справив суді. Як і раніше вона повністю заперечує факт отримання нею кредиту в Промінвестбанку 17.07.2006 року. Надане їй слідчим прокуратури м. Олександрії платіжне доручення № 5 від 17.07.2006 року підписано не нею, ким підписано вказане доручення їй не відомо, ніяке зерно пшениці вона в ТОВ "Фірма "Метида" не купувала і договір № 11 від 10.07.2006 року на закупівлю зерна пшениці не укладала та не підписувала. Також зазначила, що наявна в її кредитній справі ксерокопія її паспорта не відповідає дійсності так, як на момент оформлення на її ім'я кредиту 17.07.2006 року вона не була вже зареєстрована за адресою АДРЕСА_3, а була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, що ймовірна ця ксерокопія взята з її попередньої кредитної справи (а.с. 219).

З протоколу судового засідання від 15.04.2011 року в Олександрійському міськрайонному суді Кіровоградської області, зокрема вбачається, що допитана в якості свідка у кримінальній справі ОСОБА_1, надала пояснення, що вона працювала приватним підприємцем біля 5 років. Для розширення своєї справи брала кредит в Олеександрійський філії "Промінвестбанку" на суму 26 000,00 грн. Взятий кредит нею був погашений. Через деякий час їй прийшов лист з "Промінвестбанку", в якому її повідомили, що вона має заборгованість по кредиту. У відділенні банку з'ясувала, на її ім'я взявся кредит на суму 250 000,00 грн. Вона жодних документів на отримання цієї суми не підписувала і не збиралась брати такий кредит (а.с. 220-230).

Так зокрема, підсудна ОСОБА_4 на питання захисника надала відповідь про те, що кредит на ОСОБА_1 вона оформляла по дорученню директора банку ОСОБА_5, яка сказала, що сама передасть документи своїй сусідці ОСОБА_1. Директор сказала, що кошти з рахунку ОСОБА_1 необхідно перерахувати на рахунок ТОВ "Фірма "Метида". "Метида" давала заклад. Підсудна підготувала необхідний пакет документів, передала їх ОСОБА_5 Остання повернула їй вже підписані документи. Пізніше з'ясувалось, що і раніше у 2006 році вже брався кредит ОСОБА_1 на суму 240 000 грн. і перераховувався на "Метиду" Цей кредит був погашений "Метидою" Після виходу директора ОСОБА_5 на пенсію почалися проблеми з погашенням останнього кредиту фірмою "Метида". Тому ОСОБА_1 було й надіслано листа про необхідність сплати заборгованості. Зі слів підсудної в неї не було підстав не довіряти ОСОБА_5, як директору. Вона повернула документи з підписом ОСОБА_1. Пізніше експертиза встановила, що це не ОСОБА_1 підписувала (а.с. 221).

Крім того, в ході судового слідства, зокрема в процесі дослідження матеріалів кримінальної справи, на питання суду підсудна надала відповіді про те, що ОСОБА_1 відмовилась від такого боргу. Повідомила, що не отримувала вказаний кредит. Всі документи за ОСОБА_1 підписував Гаврилюк (а.с. 227).

17.12.13 р. Банк в особі директора обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Кіровограді" звернувся до Олександрійського міськрайонного суду у кримінальному провадженні № 1-кп/398/424/13 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України із заявою про залучення до кримінального провадження Банку як потерпілого, в якому Банк посилаючись на те, що підсудна ОСОБА_4 протиправно оформила кредит на ім'я ФОП ОСОБА_1 на суму 250 000,00 грн., що завдало Банку майнову шкоду в сумі 293 931,51 грн. (а.с. 231).

Також, зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 внесеному 23 серпня 2013 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013120070003205, погодженого прокурором м. Олександрії 26.12.136 р. , а також ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14.02.14 р. про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав вбачається, що внаслідок службової недбалості діями ОСОБА_4 завдано шкоди Філії "Відділення Промінвестбанку в м. Олександрія Кіровоградської області" на суму 250 000 грн. (а.с. 13/-141, 232-240).

Так, матеріалами кримінального провадження по звинуваченню ОСОБА_4 спростовуються доводи позивача щодо укладення сторонами Кредитного договору та відповідно отримання відповідачем кредитних коштів на підставі Кредитного договору. А отже, позивач не довів належними доказами факту отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 250 000, 00 грн., а отже, не довів виникнення у відповідача обов'язку повернути грошові кошти.

Згідно ч. 1 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"ективному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, оцінюючи наявні у справі письмові докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними доказами обставин, що покладено позивачем в основу своїх вимог.

Враховуючи дослідженні господарським судом у даній справі письмові докази (а.с. 207-240), докази, на які посилається позивач у справі, а саме: кредитний договір № 78 від 17.07.2006 р.; платіжне доручення № 5 від 17.07.06 р., розпорядження від 17.07.06 р. (а.с.6-12, 49, 52) не можуть бути прийнятті судом в якості належних, в розумінні ст. 33 ГПК України, доказів, з огляду на їх нікчемність та сумнівність.

Доказів, які б спростовували встановлені судом обставини позивачем у справі не надано. До того ж, представник позивача у справі не наполягав, більш того заперечував необхідність проведення в межах даної справи судової почеркознавчої експертизи, на предмет дослідження підписів відповідача на кредитному договорі № 78 від 17.07.06 р. та відповідно платіжному дорученні № 5 від 17.07.06 р., вказуючи лише на те, що відповідач не ініціював питання визнання Кредитного договору недійсним.

Оскільки позивач не довів факту отримання відповідачем грошових коштів за Кредитним договором, у відповідача відповідно відсутній обов"язок повернення грошових коштів.

Отже, позивач не довів суду належними доказами факту виникнення у відповідача обов'язку щодо сплатити на користь Банку, пред'явлену в позові до стягнення суму.

З огляду на викладене, а також недоведеність позивачем тих обставин, на які в позові посилається позивач, вимоги позивача є безпідставними, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача і не стягуються.

Керуючись ст. ст. 33-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити відповідачу за адресами:

1) АДРЕСА_2;

2) АДРЕСА_1.

Повне рішення складено 23.06.2014 р.

Суддя Л. С. Коротченко