Рішення

від 16.06.2014 по справі 39/178

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/178 16.06.14

За позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Південьпідзембуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс"

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору,

на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство "Київметробуд"

про стягнення заборгованості 3206718,36 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Горьова Н.М. за довіреністю б/н від 20.01.2014 р.

від третьої особи: Кошкіна І.В. за довіреністю 25/12/2013 від 25.12.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне виробничо-комерційне підприємство "Південьпідзембуд" (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (відповідач) про стягнення 3206718,36 грн. заборгованості відповідно до договору генпідряду № 1 від 09.01.2007 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ним виконані роботи на загальну суму 9896145,36 грн., які були прийняті відповідачем відповідно до актів приймання виконаних підрядних робіт. Позивач вказує, що відповідач здійснив часткову оплату за виконані роботи. На день звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 3206718,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2009 р. порушено провадження у справі № 39/178 та призначено справу до розгляду на 13.04.2009 р. о 15:10 год.

09.04.2009 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 3206718,36 грн. основного боргу, 1570756,96 грн. індексу інфляції, 216148,56 грн. 3% річних та 256815,30 грн. пені.

В судовому засіданні 13.04.2009 р. сторони звернулися до суду зі спільним клопотання про продовження строку розгляду справи. Клопотання сторін судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 року розгляд справи відкладено на 25.05.2009 року о 10:00 год.

Відповідач в судовому засіданні 25.05.2009 р. подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що проектно-кошторисна документація була розроблена безпосередньо позивачем і таким чином до виконання було прийнято проект, який не пройшов затвердження в "Укрінвестекспертизі", не був погоджений із замовником в установленому порядку - не проставлено напис "До виконання робіт", який вважається дозволом на використання проекту. Відповідач зазначає, що після зупинки робіт тунель було затоплено підземними водами, які призвели до непридатності експлуатації. Відповідач вважає, що причиною затоплення тунелю стало неякісне виконання робіт позивачем та застосування матеріалів без відповідних сертифікатів якості. Крім того, відповідач заперечує факт прийняття робіт.

Відповідач в судовому засіданні 25.05.2009 р. звернувся до суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 05.06.2009 р. о 11:30 год. та, зокрема, зобов'язано сторін надати суду перелік питань, які необхідно поставити на вирішення судового експерта.

Представник позивача через відділ діловодства суду 05.06.2009 р. подав заперечення щодо призначення і проведення судової експертизи та заяву про забезпечення позову. Заперечення щодо призначення і проведення судової експертизи судом долучено до матеріалів справи. Заяву про забезпечення позову судом відхилено.

Представник позивача в судовому засіданні 05.06.2009 р. подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство "Київметробуд". Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 р. розгляд справи відкладено на 13.07.2009 року, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відкрите акціонерне товариство "Київметробуд".

08.07.2009 року через відділ діловодства суду третя особа подала відзив, яким просила задовольнити вимоги позивача в повному обсязі.

08.07.2009 року через відділ діловодства суду третя особа звернулась з клопотанням про відкладення розгляду справи до 31.07.2009 року. Клопотання третьої особи судом відхилено.

10.07.2009 року позивач через відділ діловодства суду звернувся з клопотанням про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою заступника Голови Господарського суду міста Києва від 10.07.2009 року відхилено клопотання позивача про призначення колегіального розгляду справи № 39/178.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 р. та від 05.06.2009 р. надано можливість представникам сторін та третьої особи запропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 р., на підставі ст. ст. 41, 79 ГПК України, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

Матеріали справи до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз скеровані не були, у зв'язку із оскарженням позивачем в апеляційному порядку ухвали суду від 13.07.2009 р. та направленням справи № 39/178 до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 р. апеляційну скаргу позивача на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2009 р. у справі № 39/178 задоволено, ухвалу суду від 13.07.2009 р. скасовано, матеріали справи повернуті до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

14.09.2009 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про відвід судді Гумеги О.В.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.09.2009 р. заяву позивача про відвід судді залишено без задоволення.

Справу призначено до розгляду не було, у зв'язку із оскарженням відповідачем в касаційному порядку постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 р. та направлення справи № 39/178 до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2009 р. касаційну скаргу відповідача на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 р. у справі № 39/178 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 р. у справі № 39/178 залишено без змін. Матеріали справи № 39/178 повернуті до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2009 року розгляд справи № 39/178 призначено на 01.02.10 року о 12:10 год.

Розгляд справи, призначений на 01.02.2009 року о 12:10 год. не відбувся, у зв'язку з поданням відповідачем касаційної скарги на постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2009 року та направленням справи № 39/178 до Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду України від 25.02.2010 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2009 року у справі № 39/178.

08.04.2010 року справу № 39/178 повернуто до Господарського суду міста Києва та передано судді Гумезі О. В. за резолюцією від 14.04.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2010 року розгляд справи № 39/178 призначено на 17.05.10 року об 11:40 год.

14.05.2010 року третя особа через відділ діловодства суду подала відзив, яким просила позовні вимоги задовольнити повністю з огляду на те, що роботи за договором генпідряду № 1 від 09.01.2007 р. були прийняті відповідачем без зауважень, а тому повинні бути оплачені. Третя особа також зазначила, що позиція відповідача щодо неякісного виконання робіт на об'єкті (затоплення об'єкту будівництва підземними водами) є необґрунтованою та надуманою.

14.05.2010 року відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у справі № 39/178 до набрання законної сили рішенням у справі № 4/47-0-1666.

В постанові Вищого господарського суду України від 17.12.2009 року у справі № 39/178 зазначено, що суду необхідно першочергово достовірно з'ясувати, чи мав місце факт затоплення тунелю водою, коли він відбувся, з яких причин та яким чином таке залиття впливає на права та обов'язки сторін за договором і на розмір заборгованості за виконані роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

З метою встановлення фактичних обставин справи та на виконання вказівок Постанови Вищого господарського суду України від 17.12.2009 року у справі № 39/178, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2010 року було зобов'язано сторони та третю особу надати суду докази, що свідчать про факт та час затоплення об'єкту "Госппобутова каналізація Південного району м. Одеси. Колектор глибокого залягання. Ділянка від ствола № 1 до ствола № 4" водою; докази, що свідчать про складання письмового двостороннього акту з приводу затоплення об'єкту "Госппобутова каналізація Південного району м. Одеси. Колектор глибокого залягання. Ділянка від ствола № 1 до ствола № 4" водою та докази, що свідчать про складання сторонами дефектного акту з переліком необхідних доробок та строків їх усунення, що передбачено п. 11.2. укладеного договору. Сторони та третя особа вимоги ухвали суду не виконали, витребувані судом докази не надали.

Зібрані у справі докази свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Південьпідзембуд" про зобов'язання виконати умови спірного договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2010 року порушено провадження у справі № 4/47-10-1666.

Судом також враховано, що у якості заперечень проти заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості відповідач, зокрема, вказує, що роботи за договором генпідряду № 1 від 09.01.2007 р. були виконані позивачем на підставі проектно-кошторисної документації, що не була затверджена в "Укрінвестекспертизі" та не була погоджена з відповідачем. Відповідач також вказує, що після зупинки робіт, тунель було затоплено підземними водами, які фактично призвели до непридатності експлуатації. Крім того, відповідач заперечує належне виконання позивачем умов договору генпідряду.

Судом враховано, що відповідно з п. 2.1. ст. 2 договору генпідряду № 1 від 09.01.2007 року сторони погодили, що позивач в межах договірної ціни ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході прийняття робіт і в гарантійні терміни експлуатації об'єкта. Ч. 1 ст. 884 ЦК України встановлено, що гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що справи № 39/178 та № 4/47-10-1666 пов'язані між собою. При цьому, розгляд справи № 39/178 неможливий до вирішення пов'язаної з нею справи № 4/47-10-1666, оскільки у справі про стягнення заборгованості за виконані роботи фактом, що підлягає обов'язковому доведенню є саме факт належного виконання цих робіт позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р. зупинено провадження у справі № 39/178 до вирішення по суті Господарським судом Одеської області справи № 4/47-10-1666 та набранням законної сили рішенням суду у зазначеній справі.

З огляду на тривалий час, який минув з моменту винесення ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.2010 р. у справі № 39/178, Господарський суд міста Києва неодноразово звертався до сторін, третьої особи та до Господарського суду Одеської області з метою отримання інформації про результати вирішення по суті Господарським судом Одеської області справи № 4/47-10-1666 та набранням законної сили рішення суду у зазначеній справі.

04.07.2012 р., 06.09.2013 р. та 07.04.2014 р. у відповідь на запит суду через відділ діловодства надійшли листи третьої особи № 578 від 04.07.2012 р., № 504 від 04.09.2013 р. та № 150 від 03.04.2014 р., згідно яких третя особа повідомила суд про відсутність у неї інформації щодо результатів вирішення по суті Господарським судом Одеської області справи № 4/47-10-1666, оскільки вона не є стороною у наведеній справі, при цьому листом № 578 від 04.07.2012 р. третя особа направила до відома копію постанови Одеського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 р. у справі № 4/47-10-1666, якою апеляційну скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "Південьпідзембуд" задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.05.2010 р. по справі № 4/47-10-1666 про призначення експертизи та зупинення провадження у справі скасовано, а справу надіслано до Господарського суду Одеської області для розгляду.

09.09.2013 р. у відповідь на запит суду через відділ діловодства надійшов лист відповідача № 212-09/2013, згідно якого відповідач повідомив про передачу справи Господарського суду Одеської області № 19-28-4/47-10-1666 на розгляд колегії суддів у новому складі (ухвала Господарського суду Одеської області від 13.08.2013 р.), а також про те, що дана справа перебуває на стадії розгляду по суті.

10.09.2013 р. у відповідь на запит суду через відділ діловодства надійшов лист за підписом судді Господарського суду Одеської області Степанової Л.В., згідно якого повідомлено, що справа № 19-28-4/47-10-1666 перебуває в провадженні колегії суддів Господарського суду Одеської області, ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2013 р. розгляд даної справи відкладено на 01.10.2013 р. о 12:00 год.

10.04.2014 р. у відповідь на запит суду через відділ діловодства надійшов лист за підписом Голови Господарського суду Одеської області Волкова Р.В., згідно якого повідомлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 16.12.2013 р. по справі № 19-28-4/47-10-1666, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Південьпідзембуд" про зобов'язання виконати умови договорів, задоволено. Таким чином, рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2013 р. по справі № 19-28-4/47-10-1666 набрало законної сили та є чинним станом на час підписання листа.

29.04.2014 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло повідомлення про результати вирішення справи № 19-28-4/47-10-1666, до якого в якості додатків додані копії рішення Господарського суду Одеської області від 16.12.2013 р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 р. по справі № 19-28-4/47-10-1666.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що обставини, що зумовили зупинення провадження у справі № 39/178, усунуті.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 р. поновлено провадження у справі № 39/178 та призначено розгляд справи на 26.05.2014 р. о 10:30 год.

26.05.2014 р. через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшов відзив, відповідно до якого третя особа просила суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі. Разом з відзивом представник третьої особи надав суду копію статуту третьої особи; копію свідоцтва про державну реєстрацію та копію витягу з ЄДРПОУ стосовно третьої особи.

В судове засідання, призначене на 26.05.2014 р., представники відповідача та третьої особи з'явилися.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 26.05.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 12.05.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 26.05.2014 р., подав клопотання про долучення копії витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача до матеріалів справи. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 26.05.2014 р., представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні 26.05.2014 р. підтримав позов з урахуванням відзиву, поданого 26.05.2014 р. через відділ діловодства суду, та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.14 року відкладено розгляд справи на 16.06.2014 о 14:20 год.

27.05.2014 року через відділ діловодства суду відповідач надав відзив на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 16.06.2014 року, з'явилися представники відповідача та третьої особи. Позивач в судове засідання, призначене на 16.06.2014 року, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно п.п. 3.9 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Відповідно до абз. 1 п.п. 3.9.2 п. 3 вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку не з'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін , інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.06.2014 р. без участі представника позивача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні, призначеному на 16.06.2014 року, судом встановлено, що відповідно до позовної заяви № б/н від 20.03.2009 р., поданої 20.03.2009 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, позивач просив стягнути з відповідача борг в сумі 3 206 718,36 грн. Відповідно до уточнень позовних вимог, поданих 09.04.2009 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, позивач просив стягнути з відповідача борг в сумі 3 206 718,36 грн., суму індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 1 570 756,96 грн., 3% річних з простроченої суми, що складає 216 148,56 грн., та пеню за прострочення оплати, що складає 256 815,30 грн., всього разом 5 250 439, 18 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог.

Тому, як зазначено в п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.), в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., зокрема, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою , яку було заявлено в позовній заяві .

Як зазначено в абз. 3, 4 п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Зі змісту уточнень позовних вимог, поданих 09.04.2009 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, вбачається, що позивач додатково до викладених у позовній заяві № б/н від 20.03.2009 р., поданої 20.03.2009 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 3 206 718,36 грн. заявив додаткові вимоги про стягнення суми індексу інфляції за весь час прострочення, що складає 1 570 756,96 грн., 3% річних з простроченої суми, що складає 216 148,56 грн., та пеню за прострочення оплати, що складає 256 815,30 грн., навівши відповідне нормативно-правове обґрунтування зазначених позовних вимог. А тому наведена заява позивача є заявою про зміну предмета і підстав позову.

Натомість, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Отже, уточнення позовних вимог, які були подані суду 09.04.2009 року, є заявою про одночасну зміну предмету і підстав позову, а тому не приймаються судом до розгляду.

Судом розглядаються позовні вимоги, викладені в позовній заяві № б/н від 20.03.2009 р., поданій 20.03.2009 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва, про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 3 206 718,36 грн.

В судовому засіданні, призначеному на 16.06.14 року, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому до суду 27.05.2014 року.

Третя особа надала усні пояснення, відповідно до яких просила задоволити позовні вимоги повністю.

В судовому засіданні, призначеному на 16.06.2014 року, третя особа звернулася до суду з клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи. Клопотання третьої особи судом задоволено та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.06.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

09.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс", визначеним як Замовник (відповідач), та Приватним виробничо-комерційним підприємством "Південьпідзембуд", визначеним як Підрядник (позивач), був укладений Договір генпідряду № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався виконати на свій ризик власними і залученими силами комплекс робіт по будівництву об'єкта "Госппобутова каналізація Південного району м. Одеси. Колектор глибокого залягання. Ділянка від ствола № 1 до ствола № 4" (далі- об'єкт).

Відповідно до ст. 2 Договору, позивач в межах договірної ціни виконує робити із власних і/або залучених матеріалів по будівництву об'єкта у відповідності з умовами договору, завданням замовника (відповідача) і проектною документацією; здає об'єкт Замовнику в експлуатацію; ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і які були виявлені в ході прийняття робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта. Замовник (відповідач) зобов'язувався прийняти і оплатити виконані роботи у відповідності з умовами договору.

В ст. 3 Договору визначено, що вартість робіт по цьому договору складає 10 000 000,00 грн. Сторони також передбачили обов'язок відповідача перерахувати позивачу аванс в розмірі 3 000 000,00 грн. після підписання цього договору.

В ст. 4 Договору визначено зобов'язання позивача, зокрема, встановлено, що для виконання робіт за цим договором позивач в рахунок вартості, передбаченої ст. 3 Договору, зобов'язується виконати всі роботи в обсягах і в строки, передбачені Договором; виконати роботи у відповідності з проектною документацією, кошторисом, будівельними нормами і правилами; забезпечити належну якість робіт за договором у відповідності з нормами і правилами, діючими в Україні для даного виду робіт.

Умовами Договору передбачений обов'язок відповідача перерахувати грошові кошти на рахунок позивача протягом 20 банківських днів з дня підписання актів виконаних робіт (форма № КБ-2в) (п.7.5. Договору). Відповідач має право зменшити суму перерахування за виконані роботи на вартість робіт, виконаних з порушенням діючих норм і правил, на період усунення цих порушень (п. 7.7 Договору), при остаточному розрахунку замовник (відповідач) може утримати вартість робіт, виконаних по вині позивача з недоліками, дефектами, що зафіксовано відповідним актом (п. 7.8. Договору).

Зібрані у справі докази свідчать, що позивачем та відповідачем підписані Акти виконаних робіт (форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) на загальну суму 9 896 145,36 грн. Відповідачем було сплачено на користь позивача 6 689 427, 20 грн.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3 206 718,36 грн.

В свою чергу, відповідач вважає відсутнім у позивача права на звернення до нього з позовними вимогами про стягнення заборгованості за Договором, з огляду не неналежне виконання позивачем умов Договору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір будівельного підряду, який є особливим видом договору підряду. А тому саме наведений договір та відповідні положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Змістом статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 1 ст. 875 ЦК України).

Згідно ч. 3 ст. 875 ЦК України визначено, що правовою основою регулювання відносин, пов'язаних з договором будівельного підряду є положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Зібрані у справі докази свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного виробничо-комерційного підприємства "Південьпідзембуд" про зобов'язання виконати умови договору генерального підряду № 1 від 9 січня 2007 року по виконанню робіт "Госпобутова каналізація Південного району м. Одеси. Колектор глибокого залягання. Ділянка від ствола № 1 до ствола № 4" та договору підряду № 12 від 1 квітня 2008 року (справа № 19-28-4/47-10-1666).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.12.2013 року у справі № 19-28-4/47-10-1666, позов задоволено повністю, зобов'язано Приватне виробничо-комерційне підприємство "Південьпідзембуд" забетонувати забій від стволу № 3, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Дачний, 1, до стволу № 2 на об'єкті будівництва "Господарчо-побутова каналізація Південного району м. Одеси. Колектор глибокого залягання". Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 року рішення Господарського суду Одеської області від 16 грудня 2013 року у справі № 19-28-4/47-10-1666 залишено без змін.

Судові рішення у справі № 19-28-4/47-10-1666 мотивовані тим, що Приватне виробничо-комерційне підприємство "Південьпідзембуд" не виконало свої зобов'язання за укладеними між сторонами у справі договорами генпідряду № 1 від 09.01.2007 р. та підряду № 12 від 01.04.2008 р. щодо виконання комплексу робіт по будівництву об'єкту "Госпобутова каналізація Південного району м. Одеси. Колектор глибокого залягання. Ділянка від ствола № 1 до ствола № 4" (далі - об'єкт будівництва) , а саме:

- здійснило неякісний проект на будівництво вищезазначеного об'єкту,

- неякісно виконало частину робіт,

- застосувало матеріали без відповідних сертифікатів якості, внаслідок чого побудована ним частина колектора глибокого залягання була затоплена підземними водами, у зв'язку з чим відповідно до приписів «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р., положеннями ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельного виробництва", затверджених наказом Держкоммістобудування України № 49 від 03.04.1996 р., Приватне виробничо-комерційне підприємство "Південьпідзембуд" зобов'язане своїми силами і засобами усунути недоліки, які призвели до затоплення колектора глибокого залягання та виконати свої зобов'язання за договорами генпідряду № 1 від 09.01.2007 р. та підряду № 12 від 01.04.2008 р. щодо виконання комплексу робіт по будівництву об'єкту "Госпобутова каналізація Південного району м. Одеси. Колектор глибокого залягання. Ділянка від ствола № 1 до ствола № 4" .

Крім того, судовими рішеннями у справі № 19-28-4/47-10-1666 встановлено, що Приватне виробничо-комерційне підприємство "Південьпідзембуд" покинуло об'єкт будівництва, не здійснивши передачі збудованих ділянок об'єкту будівництва та документів про виконання заходів збереження побудованої частини тунелю, які він зобов'язаний ввести у встановленому законодавством порядку, оскільки тунель колектору затоплено ґрунтовими водами, що свідчить про те, що Приватне виробничо-комерційне підприємство "Південьпідзембуд" не виконало припис Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» щодо призупинення робіт по будівництву тунельного колектору щодо демонтажу обладнання та комунікації, не здійснило бетонування забою, а лише припинило відкачку ґрунтових вод, тобто не виконало свої зобов'язання за договором.

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням положень ч. 1 ст. 858 ЦК України, судовими рішеннями у справі № 19-28-4/47-10-1666 визнано право Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» вимагати від Приватного виробничо-комерційного підприємства "Південьпідзембуд" безоплатного усунення недоліків у роботі у розумний строк, у зв'язку з чим зобов'язано Приватне виробничо-комерційного підприємство "Південьпідзембуд" забетонувати забій від стволу № 3, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Дачний, 1, до стволу № 2 на об'єкті будівництва "Господарчо-побутова каналізація Південного району м. Одеси. Колектор глибокого залягання".

Відповідно до ч. 1 ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом за своїм вибором вимагати від підрядника безоплатне усунення недоліків у роботі у розумний строк.

Станом на момент винесення рішення у справі № 39/178 суду не було надано жодних доказів на підтвердження виконання рішення суду у справі № 19-28-4/47-10-1666.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України (в редакції Закону України від 17.04.2014 р. № 1226-VII) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 35 ГПК України, наведені обставини, встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 16 грудня 2013 року та Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 року у справі № 19-28-4/47-10-1666, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи № 39/178, у якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до положень статті 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4). У разі руйнування або пошкодження об'єкта будівництва внаслідок непереборної сили до спливу встановленого договором будівельного підряду строку здачі об'єкта, а також у разі неможливості завершити будівництво (будівельні роботи) з інших причин, що не залежать від замовника, підрядник не має права вимагати від замовника плату за роботу або оплату витрат, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 879 ЦК України).

Оцінивши в сукупності всі наявні в матеріалах справи докази судом встановлено, що позивач не виконав умови Договору, а саме: не виконав робити із власних і/або залучених матеріалів по будівництву об'єкта у відповідності з умовами договору, завданням замовника (відповідача) і проектною документацією; не здав об'єкт Замовнику в експлуатацію; не ліквідував недоробки і дефекти, що виникли з його вини. Крім того, неналежне виконання позивачем умов Договору призвело до затоплення об'єкту.

А тому у позивача відсутнє право на отримання від відповідача суми оплати за Договором.

З огляду на встановлене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3206718,36 грн. заборгованості відповідно до договору генпідряду № 1 від 09.01.2007 р. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з урахуванням положень ст. 49 ГПК України, в редакції чинній на момент звернення позивача з позовом, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 77, 81-1, 82-85, 87 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.06.2014 р.

Суддя Гумега О.В.