Ухвала

від 18.06.2014 по справі 390/2489/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1541/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Квітка О. О.

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

18.06.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Голованя А.М.

суддів - Черниш Т.В., Кривохижі В.І.

при секретарі - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою і

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з зазначеним позовом, обгруннтовуючи його тим, що вона є власником житлового будинку та земельної ділянки площею 0,16 га. за адресою АДРЕСА_1.

ОСОБА_3, який є суміжним землекористувачем за адресою АДРЕСА_1, не дає можливості користуватися вбиральнею, яка позначена в технічному паспорті літерою «Г» і розташована на належній їй земельній ділянці.

Посилаючись на наведене просить зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні зазначеною вбиральнею.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Вказує, зокрема, на те, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав щодо усунення перешкод в користуванні вбиральнею.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, яка підтримала доводи скарги, заперечення представника відповідача ОСОБА_5, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає .

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку з надвірними будівлями до складу яких входить і вбиральня "Г" та земельної ділянки площею 0,16 га., розташованими за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 21.11.2003 року. (а.с.14).

Відповідач ОСОБА_3 є власником 13/20 частки сусіднього домоволодіння по АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення Соколівської сільської ради від 21.05.1996 року йому було надано для будівництва та обслуговування житлового будинку за вказаною адресою земельну ділянку площею 0,16 га.

Згідно із ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном, частина 1 статті 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним.

За правилами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції і визнано сторонами, самого предмету спору - вбиральні вже не існує в натурі, оскільки вона була розібраною.

Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не довела наявність обставин, якими обґрунтовувала свої доводи щодо порушення відповідачем її прав у користуванні вбиральнею та прийшов до правильного і обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки позивач не надала належних доказів на підтвердження своїх вимог, а обставини на які вона посилається не є достатніми для висновку про наявність правових підстав для задоволення позову виходячи із заявлених мотивів.

За таких обставин рішення суду скасуванню чи зміні не підлягає, як ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскарженою шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: