Рішення

від 20.03.2015 по справі 390/2489/13-ц

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/2489/13-ц

Провадження №2/390/54/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2015 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Гершкул І.М.,

при секретарі Муравському О.В.,

за участю:

представника позивача - адвоката Мельник О.В.,

представника позивача за довіреністю ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача - адвоката Грицини В.І.,

представника відповідача за довіреністю ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом і просила усунути їй перешкоди в користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у користуванні нерухомим майном (вбиральнею), що розташована на вказаній земельній ділянці. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником житлового будинку та земельної ділянки за вказаною адресою, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_8 Рішенням Соколівської сільської ради позивачу надано земельну ділянку площею 0,16 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель за вищевказаною адресою. Сусідньою земельною ділянкою є земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2, де розташований житловий будинок, який частково, а саме 13/20 часток, належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 11.10.2007 року. Відповідач є суміжним землекористувачем, який створює перешкоди у користуванні позивачу земельною ділянкою. Порядок користування суміжними земельними ділянками по АДРЕСА_1 склався за життя попереднього власника - ОСОБА_8. Згідно наявних межових знаків між земельними ділянками АДРЕСА_1, а саме: металевого стовпа від АДРЕСА_1 та бетонного стовпа в кінці городу, на земельній ділянці позивача розташовано вбиральню, яка позначена у технічному паспорті літерою «Г». Відповідач не дає можливості використовувати вказану споруду, яка належить на праві власності позивачу, за її цільовим призначенням та заперечує проти встановлення позивачем меж земельної ділянки за її фактичним використанням. Викладене змусило позивача звернутись до суду.

Представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили їх задовольнити з підстав, які зазначено у позові.

Відповідач і його представники проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають, що вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, позивачем у порушення вимог чинного законодавства збудовано вбиральню на земельній ділянці, яка використовується відповідачем, що свідчіть про порушення встановлених меж, а тому відповідачем її було зруйновано. Надані позивачем суду матеріали не відповідають дійсності та не можуть бути належними і достатніми доказами позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.316 ч.1, 317 ч.1 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб; власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно вимог ст.96 ч.1 ЗК України землекористувачі зобов'язані, зокрема, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Статтею 120 частиною 2 ЗК України передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на які вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 успадкувала, після смерті ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, житловий будинок із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, а також земельну ділянку загальною площею 0,16 га., яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку за вказаною адресою, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (т.1, а.с.7, 11-14). Рішенням Соколівської сільської ради №426/20 від 10.12.2007 року ОСОБА_6 надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину (т.1, а.с.10). На вказану земельну ділянку на підставі рішення сільської ради ОСОБА_6 було виготовлено технічну документацію (т1, а.с.98-124). Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.03.2014 земельна ділянка № 3522587200:51:027:0004, площею 0,1575 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_8 на підставі державного акту серія КР № 001854 (а.с.149-151). Згідно інформаційної довідки №33377184 від 10.02.2015 року та інформаційної довідки №33377305 від 10.02.2015 року, які надано Реєстраційною службою Кіровоградського РУЮ, а також довідки №134 від 04.03.2015 року, яку надано Соколівською сільською радою, ОСОБА_6 є власником житлового будинку та земельної ділянки за вищевказаною адресою (т.2, а.с.27-28, 39).

ОСОБА_9 є власником 13/20 часток житлового будинку за адресою: Кіровоградська область та район, АДРЕСА_2, а решта 7/20 часток будинку належить ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, договором купівлі-продажу часток житлового будинку, архівною довідкою Кіровоградського ООБТІ №48265 від 07.06.2010 року, інформаційною довідкою №33376799 від 10.02.2015 року, яку надано Реєстраційною службою Кіровоградського РУЮ (т.1, а.с.231-234, 240; т.2, а.с.29). Рішення Соколівської сільської ради №92 від 21.05.1996 року ОСОБА_3 було надано для будівництва та обслуговування житлового будинку земельну ділянку площею 0,16 га., що розташована за вказаною адресою (т.1, а.с.15-16). Довідка №134 від 03.03.2015 року, яку надано Соколівською сільською радою, свідчить, що земельна ділянка за вказаною адресою не приватизована, проте рахується за ОСОБА_3 (т.2, а.с.38).

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2010 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 31.08.2010 року, відмовлено у позові ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Згідно рішення суду встановлено, що межі між присадибними ділянками домоволодінь ОСОБА_6 і ОСОБА_3 та попередніми власниками відповідними землевпорядними організаціями ніколи не встановлювались, в натурі на місцевості не виносились, акти про винос меж в натурі не складались, хоча ОСОБА_8 і отримала Держаний акт на право приватної власності на землю, однак технічна документація до нього відсутня (т.1, а.с.44-47).

Лист №94-17/20 від 11.02.2015 року, який надано Кіровоградським ООБТІ на запит суду, свідчить, що ОСОБА_6 є власником житлового будинку із надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, а ОСОБА_9 і ОСОБА_8 є співвласниками житлового будинку із надвірними будівлями за адресою: Кіровоградська область та район, АДРЕСА_2 (т.2, а.с.35).

Відповідно до акту обстеження від 24.03.2014 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Соколівської сільської ради проведене візуальне обстеження щодо зливної ями та залишків вбиральні (фундамента), яка знаходилася на межі будинків АДРЕСА_2 та області. У результаті візуального обстеження встановлено, що вбиральня відсутня, а на даному місці знаходиться купа відходів будівельних матеріалів та залишився фундамент і зливна яма (а.с.140). Зазначене також підтверджується фотографіями, які надані сторонами (а.с.132-134, 142-144).

Питання щодо спору про визначення межі між домоволодіннями за адресою: Кіровоградська область та район, АДРЕСА_2, неодноразово розглядалось різними державними органами, які надавали відповіді та свої висновки щодо розв'язання виниклого спору (т.1, а.с.246-248, 254-255).

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.11.2014 року було скасовано рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17.04.2014 року про відмову у задоволенні позову та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 18.06.2014 року про залишення рішення суду без зміни, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ колегія суддів зазначила, що з матеріалів справи вбачається, що спірне нерухоме майно - вбиральня відсутня, а на її місці знаходяться відходи будівельних матеріалів, залишився фундамент та зливна яма. Однак судами не взято до уваги, що на час звернення позивача до суду з указаним позовом вбиральня існувала, а її руйнування відбулося з вини відповідача, про що він зазначав під час розгляду справи. Також суди не врахували, що усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою та зобов'язання не чинити ОСОБА_6 перешкоди в користуванні нерухомим майном, що розташована на вказаній земельній ділянці, необхідно для поновлення порушеного права власності позивача на вбиральню. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є власником нежитлової будівлі, право на яку зареєстровано в установленому законом порядку, однак діями ОСОБА_3 остання позбавлена відповідного права щодо належного їй майна. ОСОБА_6 у силу ст.120 ЗК України має право на користування земельною ділянкою, на якій розташована нежитлова будівля - вбиральня, по АДРЕСА_1. Проте суди першої та апеляційної інстанції на викладене уваги не звернули, не встановили фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та дійшли передчасного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6

Таким чином, зваживши у сукупності наведені вище обставини, а також враховуючи обставини, які вказані колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача і його представників суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не підтверджені належними та достатніми доказами, а також спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, що відповідає положенням ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.15, 16, 316, 317 ЦК України, ст.ст.96, 120 ЗК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - задовольнити.

Усунути ОСОБА_6 перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зобов'язання ОСОБА_3 не чинити перешкод у користуванні нерухомим майном (вбиральнею), що розташована на цій земельній ділянці.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 судові витрати у сумі 114 грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул