Ухвала

від 17.06.2014 по справі 910/6049/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"17" червня 2014 р. Справа №910/6049/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Разіної Т.І.

за участю секретаря Карпюк О.С.,

представника:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділор Консалтинг Юкрейн" -Битюцький Ю.А. (протокол від. 10.05.2012),

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (Інспекція)

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2014

у справі № 910/6049/13 (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове товариство"

до Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Арма"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Арма"; ліквідовано банкрута - Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Арма", як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; провадження у справі про банкрутство № 910/6049/13 припинено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Інспекція звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2014, а справу № 910/6049/13 направити до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2014 прийнято до провадження апеляційну скаргу Інспекції.

Ухвалою від 03.06.2014 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у справі № 910/6049/13 на п'ятнадцять днів.

Ухвалою від 03.06.2014 розгляд справи було відкладено відповідно до ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Інспекції.

Представник Інспекції в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділор Консалтинг Юкрейн", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає припиненню, з огляду на наступне.

В апеляційній скарзі Інспекція зазначає про порушення судом першої інстанції норм ст. 11 Закону про банкрутство, ст.ст. 33, 34 Господарського кодексу України, п. 78.1.7. ст. 78 Податкового кодексу України, ст.ст. 8, 67, 124, 129 Конституції України.

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

В силу особливостей процедури банкрутства, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи для запобігання необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід справи про банкрутства.

У відповідності до ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2013 року до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське промислове товариство" із заявою про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Арма" у зв'язку з неспроможністю останнього сплатити прострочену заборгованість за договором про надання фінансової допомоги у розмірі 962 642,63 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське промислове товариство" було прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2013 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Арма".

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 15.07.2013 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.

Постановою Господарського суду міста Києва від 29.07.2013 визнано Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Арма" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Бринька Андрія Вікторовича, зобов'язано ліквідатора надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора.

У грудні 2013 до суду надійшов звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Арма" з долученими до нього документами.

25.12.2013 до суду надійшло клопотання від ліквідатора № 25 від 19.12.2013 про долучення до матеріалів справи № 910/6049/13 протоколів зборів комітету кредиторів, а також клопотання від голови комітету кредиторів про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Публічного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Арма"; ліквідовано банкрута - Публічне акціонерне товариство "Холдингова компанія "Арма", як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; провадження у справі про банкрутство № 910/6049/13 припинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Отже, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у справі про банкрутство боржника, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після звернення у встановлений законом строк із кредиторськими вимогами до боржника.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 20 Податкового кодексу України зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з вимогами ст.ст. 75, 78 Податкового кодексу України проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків до моменту затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу у справі про банкрутство такого платника податків.

Таким чином, повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства не обмежуються чинним законодавством. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника.

Отже, орган державної податкової служби не позбавлений права здійснити позапланову перевірку господарської діяльності боржника, а у разі виявлення порушень норм податкового законодавства та встановлення заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) заявити свої претензії до такого боржника шляхом подачі ліквідатору заяви з кредиторськими вимогами. У випадку відмови ліквідатора як керівника боржника надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, доказів на підтвердження призначення податкової перевірки з метою встановлення податкових зобов'язань боржника та відповідно звернення із заявою про визнання кредитором у даній справі податковою інспекцією не надано.

Крім цього, слід зазначити, що скаржником не викладено обґрунтувань, з посиланням на відповідні норми законодавства, яким чином прийнята у даній справі оскаржувана ухвала про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута порушує його права і охоронювані законом інтереси, враховуючи, що перевірки органами державної податкової служби на момент прийняття оскаржуваного судового рішення здійснено не було.

За відсутності перевірки боржника неможливо встановити наявність чи відсутність податкового боргу, який може бути підставою для звернення Інспекції з кредиторськими вимогами до боржника в межах даної справи про банкрутство.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбаченого ст.ст. 1, 23, 24, 25, а також ст. 38 Закону про банкрутство, суд апеляційної інстанції вважає, що податкова інспекція на момент прийняття оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції не набула статусу кредитора боржника, у зв'язку з чим вона, відповідно, не була стороною у справі про банкрутство боржника, а оскаржуваний нею процесуальний документ не стосується її прав та обов'язків, а тому Інспекція не має права апеляційного оскарження прийнятого судом попередньої інстанції рішення відповідно до положень ст. 91 ГПК України.

Враховуючи наведене та виходячи із системного аналізу норм ГПК України та Закону про банкрутство, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 не підлягає розгляду в порядку апеляційного провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, з метою усунення процесуального порушення при прийнятті апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до провадження (ст. 91 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за необхідне припинити апеляційне провадження з перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 у справі № 910/6049/13.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 86, 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Припинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 24.03.2014 у справі № 910/6049/13.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

Т.І. Разіна