Рішення

від 10.06.2014 по справі 910/316/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/316/14 10.06.14

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Приватного підприємства «Регіон-Агроінформ»

про стягнення 45 800, 40 грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Регіон-Агроінформ»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 135 560, 00 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін (за первісним позовом):

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 38 від 14.01.2014 р.;

від відповідача: Сидоров П.В. за довіреністю № 31/01-14/2 від 31.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Регіон-Агроінформ» (далі - відповідач) про стягнення 60 917, 03 грн. боргу за Договором про надання посередницьких послуг № 63250911_11 від 12.09.2011 р. Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між сторонами договору, позивач надав відповідачу послуги посередницького характеру з питань придбання сільськогосподарської продукції та сприяння укладення договорів поставки та/або зберігання і договорів про надання експедиторських послуг і їх документальному супроводженню, на загальну суму 652 027, 64 грн. Винагорода за посередницькі послуги мала бути виплачена відповідачем позивачу у відповідності до Договору не пізніше 20.07.2013 р. Оскільки відповідач розрахувався з позивачем лише частково, сплативши 591 110, 61 грн., позивач вирішив звернутись за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2014 р. порушено провадження у справі № 910/316/14, розгляд справи призначено на 04.02.2014 р.

04.02.2014 р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю більше часу для підготовки до участі в судовому розгляді справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 910/316/14 було передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. суддею Любченко М.О. було прийнято до свого провадження справу № 910/316/14 та призначено її до розгляду на 19.02.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. справу № 910/316/14 було передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято до свого провадження справу № 910/316/14 та призначено її до розгляду на 19.02.2014 р.

Судове засідання 19.02.2014 р. не відбулось з технічних причин.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2014 р. розгляд справи було призначено на 18.03.2014 р.

24.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване хворобою представника.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 18.03.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 910/316/14 було передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2014 р. суддею Любченко М.О. було прийнято до свого провадження справу № 910/316/14 та призначено її до розгляду на 18.03.2014 р.

18.03.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи на те, що на тих самих, умовах, які визначені укладеним між сторонами Договором, відповідач уклав аналогічний договір з Приватним підприємством «Вектор-М», яке виступило замовником відповідних послуг. На виконання умов Договору позивач надав послуги та знайшов постачальника товару, залучивши в процес укладення договору поставки № 271094 від 09.12.2011 р. з ПП «Вектор-М», як покупцем товару, - СТОВ «Мрія», як постачальника щодо придбання 250 тонн насіння соняшника, що було в подальшому відображено в Акті № 1 до Договору № 6325509_11 від 12.09.2011 р. Відповідач вказану послугу щодо організації укладення договору поставки надав ПП «Вектор-М». При цьому, після проведення Державною податковою службою України документальної позапланової перевірки ПП «Вектор-М» було встановлено, що спірні господарські операції задокументовані та відображені в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких дій. Враховуючи зазначені висновки податкової перевірки, ПП «Вектор-М» було вимушене з метою захисту своїх прав та законних інтересів звернутись до адвоката, і в межах надання правової допомоги щодо оскарження складених податковими органами податкових повідомлень - рішень понесло витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 135 560, 00 грн. Вказану суму витрат ПП «Вектор-М» заявило до відшкодування відповідачу, який відповідні вимоги, згідно з його поясненнями, задовольнив у повному обсязі. Оскільки укладеним між сторонами цього судового спору Договором було передбачено можливість утримання за рахунок винагороди коштів в погашення завданих збитків, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Також, 18.03.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов зустрічний позов, відповідно до якого він просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ПП «Регіон-Агроінформ» 135 560, 00 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання взятих на себе зобов'язань. Крім того, ПП «Регіон-Агроінформ» просить покласти на ФОП ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору.

Зустрічна позовна заява мотивована доводами, які відповідають тим, що наведені у відзиві на первісний позов.

У судовому засіданні 18.03.2014 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 08.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2014 р. було вирішено прийняти зустрічний позов ПП «Регіон-Агроіформ» до розгляду разом з первісним.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. справу № 910/316/14 було передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято до свого провадження справу № 910/316/14 та призначено її до розгляду на 08.04.2014 р.

07.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю забезпечити явку свого повноважного представника.

08.04.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він проти зустрічного позову заперечує, вказуючи на те, що всі спірні господарські операції та складені щодо них первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам чинного законодавства, що в тому числі підтверджено висновками Окружного адміністративного суду міста Києва та Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/10195/13-а.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.04.2014 р. розгляд справи було відкладено на 13.05.2014 р.

У судовому засіданні 13.05.2014 р. від представника відповідача за первісним позовом надійшли додаткові документи у справі.

Від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю надання додаткових доказів у справі.

Суд задовольнив вказане клопотання представника позивача за первісним позовом та оголосив в судовому засіданні перерву до 20.05.2014 р.

16.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 45 800, 40 грн. Заява мотивована тим, що при подачі позову ним було помилково враховано Акт приймання-здачі послуг № 11 від 26.11.2012 р. на суму 15 116, 63 грн., який стосується Договору № 63251012_09.

20.05.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого повноважного представника.

У судовому засіданні 20.05.2014 р. судом було прийнято до розгляду заяву позивача за первісним позовом про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим спір розглядається в її редакції.

Від представника відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 20.05.2014 р. надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2014 р. на підставі клопотання представника відповідача за первісним позовом було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та на підставі клопотання позивача за первісним позовом було відкладено розгляд справи на 10.06.2014 р.

У судовому засіданні 10.06.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2011 р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Договір про надання посередницьких послуг № 63250911_11, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручив, а виконавець на час дії даного Договору взяв на себе зобов'язання надати у відповідності до умов даного Договору послуги посередницького характеру з питань придбання сільськогосподарської продукції та сприяти укладенню договорів поставки та/або зберігання за ціною, визначеною та/або узгодженою замовником і договорів про надання експедиторських послуг, а також їх документальному супроводженню в порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно з п. 2.1. Договору замовник взяв на себе зобов'язання оплатити послуги виконавця у розмірі, в порядку та строки, визначені в цьому Договорі, за умови виконання останнім своїх зобов'язань якісно і в повному обсязі.

Так, пунктом 4.1. Договору сторони визначили, що за надання послуг, визначених у п. 1.1. цього Договору, замовник сплачує виконавцеві винагороду, що узгоджується між сторонами у додатку до цього Договору.

Підставою отримання виконавцем винагороди є належне виконання ним умов даного Договору, що підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт в розрізі постачальників, з описом виконаної роботи на кількість належно виконаних Договорів поставки, які оформляються сторонами щомісяця до 20 числа місяця, наступного за звітним (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору сторони погодили, що в разі нанесення виконавцем замовнику збитків, суми винагороди можуть зараховуватись в рахунок їх погашення.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 7.1. Договору).

Згідно з п. 7.2. Договору його строк починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. цього Договору та діє протягом одного календарного року.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги по укладенню договорів купівлі сільськогосподарської продукції на загальну суму 613 391,99 грн., про що сторони підписали Акти приймання-здачі послуг № 1 від 15.02.2012 р. на суму 148 038, 62 грн., № 2 від 20.02.2012 р. на суму 15 728, 78 грн., № 3 від 20.03.2012 р. на суму 28 130, 49 грн., № 4 від 20.04.2012 р. на суму 63 694, 70 грн., № 5 від 15.05.2012 р. на суму 46 577, 61 грн., № 6 від 15.06.2012 р. на суму 73 391, 11 грн., № 7 від 15.07.2012 р. на суму 65 800, 73 грн., № 8 від 17.08.2012 р. на суму 24 185, 05 грн., № 9 від 17.09.2012 р. на суму 37 442, 98 грн., № 10 від 20.10.2012 р. на суму 110 401, 92 грн.

12.09.2011 р. сторони підписали Додаток № 1 до Договору № 63250911_11, відповідно до якого визначили, що підставою отримання виконавцем винагороди є належне виконання ним умов даного Договору, що підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт в розрізі постачальників, з описом виконаної роботи на кількість належно виконаних Договорів поставки. Належним наданням послуг у відповідності до умов Договору є факт належного виконання Договорів поставки товару та/або його зберігання, укладенню яких сприяв виконавець, а також їх документальне супроводження в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та діючим законодавством. Винагорода за придбаний об'єм згідно п. 1.1.2 виплачується замовником у розмірі 60 % в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця не пізніше 01.03.2012 р., при умові подання замовнику первинних бухгалтерських та податкових документів згідно з п. 1.2. даного Додатку. Залишок у розмірі 40 % перераховується виконавцю по результатам придбаної с/г продукції за маркетинговий рік, але не пізніше 20 липня 2013 року.

Вказані послуги відповідач оплатив частково, перерахувавши позивачу 591 110, 61 грн., а саме: 01.03.2012 р. - 118 523, 64 грн., 05.04.2012 р. - 14 292, 42 грн., 13.04.2012 р. - 8 048, 60 грн., 23.04.2012 р. - 41 547, 22 грн., 16.05.2012 р. - 32 557, 09 грн., 15.06.2012 р. - 49 789, 70 грн., 18.07.2012 р. - 43 545, 15 грн., 25.07.2012 р. - 104 908, 87 грн., 27.07.2012 р. - 10 000, 00 грн., 15.08.2012 р. - 22 972, 96 грн., 20.08.2012 р. - 18 695, 41 грн., 20.08.2012 р. - 19 361, 44 грн., 21.09.2012 р. - 23 609, 09 грн., 24.10.2012 р. - 70 631, 05 грн., 28.11.2012 р. - 12 627, 97 грн.

Таким чином, у відповідача утворився борг перед позивачем на суму 22 281,38 грн.

При цьому, слід відзначити, що у поданій до суду позовній заяві позивач за первісним позовом визначав загальну суму наданих послуг з урахуванням Акту приймання-здачі послуг №11 від 26.11.2012 р. на суму 15 116, 63 грн. в розмірі - 652 027, 64 грн. та відповідно борг у розмірі 60 917, 03 грн., та в заяві про зменшення позовних вимог, без врахуванням Акту № 11, борг в розмірі - 45 800, 40 грн.

Вказані розрахунки позивача за первісним позовом суд визнає арифметично невірними, оскільки сума вартості послуг за спірними актами за № № 1 - 10, становить 613 391,99 грн., а не 636 911,01 грн.

У свою чергу, відповідач за первісним позовом проти вимог ФОП ОСОБА_1 щодо погашення заборгованості заперечує, та звернувся до нього із зустрічним позовом про відшкодування збитків.

Досліджуючи обставини, наведені в обґрунтування зустрічних позовних вимог, суд встановив, що 12.09.2011 р. між ТОВ «Регіон-Агроінформ» та ПП «Вектор-М» було укладено Договір про надання послуг № 010911, відповідно до умов якого ТОВ «Регіон-Агроінформ» взяло на себе зобов'язання надати послуги шляхом вчинення ряду дій направлених на збільшення обсягів закупівлі замовником сільськогосподарської продукції та сировини, пошук потенційних постачальників товару, укладення постачальниками з замовником договорів та/або зберігання товару за ціною, визначеною та/або узгодженою замовником і договорів про надання експедиторських послуг, документальне супроводження укладених Договорів поставки в порядку та на умовах, передбачених цим Договором та нормами діючого законодавства.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, послуги, надані ФОП ОСОБА_1, в подальшому були передані ПП «Вектор», зокрема, в частині пошуку постачальника СТОВ «Мрія» та укладення між ним та ПП «Вектор» Договору поставки № 271094 від 09.12.2011 р.

При цьому, в подальшому в травні 2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача ПП «Вектор-М» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських відносин з СТОВ «Мрія» за період з 01.12.2011 р. по 31.05.2012 р.

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт перевірки від 07.05.2013 р. № 440/22.8/32492828, в якому контролюючим органом встановлені порушення ПП «Вектор-М» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-ІV, щодо: завищення від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд. 20.2 Декларації): за грудень 2011 року на загальну суму 221 630 грн.; за квітень 2012 року на загальну суму 435 760 грн.; завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, на рахунок платника у банку (ряд. 23.1 Декларації) за січень 2012 року на загальну суму 221 630 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24 Декларації): за грудень 2011 року на загальну суму 201 444 грн., за січень 2012 року на загальну суму 201 444 грн., за лютий 2012 року на загальну суму 201 444 грн., за березень 2012 року на загальну суму 201 444 грн., за квітень 2012 року на загальну суму 201 444 грн., за травень 2012 року на загальну суму 192 197 грн.

В Акті перевірки податковим органом, зокрема, було встановлено, що ПП «Вектор-М» мав взаємовідносини з контрагентом СТОВ «Мрія», щодо постачання (продажу) останнім товару: соняшника.

За наслідками вищевказаного Акта перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було винесено податкові повідомлення-рішення: від 24 травня 2013 року № 0007102208, згідно з яким ПП «Вектор-М» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 221 630 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 55 408 грн.; від 24 травня 2013 року № 0007112208, згідно з яким ПП «Вектор-М» зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (ряд. 24 Декларації) у розмірі 1 199 423 грн.

Не погоджуючись із такими податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 24.05.2013 р. № 0007102208 та № 0007112208, ПП «Вектор-М» оскаржило їх в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2013 р. у справі № 826/10195/13-а (номер в ЄДРСР - 33019516) було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС від 24.05.2013 р. № 0007102208 та № 0007112208.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 р. у справі № 826/10195/13-а (номер в ЄДРСР - 34249127) постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.07.2013 р. у справі № 826/10195/13-а було залишено без змін.

Приймаючи вказане рішення Окружний адміністративний суд міста Києва виходив з того, що податковим органом не було жодними допустимими доказами по справі доведено завдання будь-якої шкоди Державному бюджету внаслідок здійснення правовідносин між позивачем та СТОВ «Мрія»; не було роз'яснено та доведено суду, яким саме чином та на підставі яких нормативних актів ПП «Вектор-М» має нести відповідальність за порушення, встановлені самим же податковим органом в Акті перевірки контрагента позивача СТОВ «Мрія», судові рішення по якому відсутні; не надано доказів, що факти порушення норм законодавства суб'єктом господарювання СТОВ «Мрія», які викладені в Акті його перевірки, визнані в судовому порядку, а відтак, оскільки Акт перевірки це документ який висвітлює позицію контролюючого органу, але не має юридичних наслідків, тому тільки податкові повідомлення-рішення, правомірність прийняття яких встановлюється судом, мають юридичні наслідки і є обов'язковими для виконання судами в своїх рішеннях. На підставі зазначеного адміністративний суд відзначив, що висновки відповідача в Акті перевірки не можуть слугувати підставою для визнання правочинів між позивачем та СТОВ «Мрія» з ознаками нікчемності.

При цьому, адміністративний суд встановив, що між ПП «Вектор-М» та СТОВ «Мрія» було укладено ряд договорів поставки соняшника, а саме: договір поставки № 271077 від 06.12.2011 р., договір поставки № 271077/1 від 06.12.2011 р., договір поставки № 271094 від 09.12.2011 р., згідно яких ПП «Вектор-М» придбало у СТОВ «Мрія», на умовах ЕХW франко-елеватор ТОВ «Агрофірма «Контрактова» та DDUІ з доставкою на ПрАТ «Мелітопольський олійноекстракційний завод», соняшник на загальну суму 2 538 446,62 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 423 074,44 грн.

В результаті здійснених операцій із контрагентом СТОВ «Мрія», згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ПП «Вектор-М» було віднесено до складу податкового кредиту нараховану суму податку на додану вартість в розмірі 423 074, 00 грн.

Адміністративний суд встановив, що під час здійснення правовідносин ПП «Вектор-М» із СТОВ «Мрія», зазначений контрагент був у відповідності до вимог чинного законодавства зареєстрований платником податку на додану вартість, установчі документи такого контрагента не були визнані в судовому порядку недійсними, відсутній вирок суду щодо посадових осіб зазначеного контрагента; документами, які підтверджують факт поставки ПП «Вектор-М» соняшника, згідно укладених договорів з СТОВ «Мрія», та які підтверджують реальність здійснення вищезазначених операцій, є: договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні з відмітками Мелітопольського ОЕЗ про прийняття товару, складські квитанції ТОВ «Агрофірма «Контрактова», акти приймання-передачі, податкові накладні, договір на надання послуг по переробці насіння соняшника, договір складського зберігання зерна та олійних культур, платіжні доручення на оплату товару.

На підставі дослідження наведених документів адміністративний суд дійшов висновку про реальне здійснення господарських операцій, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі ПП «Вектор-М» та його зобов'язаннях платника податків, а також визнав такі документи такими, що спростовують твердження про безтоварність операцій та доводить дійсність та реальність господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей (соняшника).

Зокрема, адміністративний суд зауважив, що за відсутності в цих документах недоліків, які згідно з ст. 215 Цивільного Кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили та доказовості, немає правових підстав для неврахування цих документів як доказів дійсності укладання та виконання угод.

Обставини, встановлені у справі № 826/10195/13-а, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 35 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 2 ст. 35 ГПК України, відповідно до якої, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, під час оскарження вищевказаних податкових повідомлень - рішень в судовому порядку ПП «Вектор-М» понесло витрати на правову допомогу, яка надавалась адвокатом ОСОБА_5, в межах укладеного між ними Договору про надання правової допомоги від 10.01.2013 р. на суму 135 560, 00 грн., вимоги щодо відшкодування яких ПП «Вектор-М» пред'явило листом № 12/12-13/1 від 12.12.2013 р. до ПП «Регіон-Агроінформ».

На підтвердження перерахування вказаних коштів ПП «Вектор-М» на користь адвоката ОСОБА_5 позивач за зустрічним позовом надає до матеріалів справи копії платіжних доручень № 11302 від 08.11.2013 р. на суму 15 026, 00 грн., № 11303 від 08.11.2013 р. на суму 19 107, 00 грн., № 11304 від 08.11.2013 р. на суму 21 075, 00 грн., № 11305 від 08.11.2013 р. на суму 18 402, 00 грн., № 11306 від 08.11.2013 р. на суму 17 300, 00 грн., № 11307 від 08.11.2013 р. на суму 19 650, 00 грн., № 11785 від 11.12.2013 р. на суму 25 000, 00 грн.

При цьому, на підтвердження перерахування позивачем за зустрічним позовом на користь ПП «Вектор-М» 136 560, 00 грн. в якості відшкодування збитків згідно з вимогою № 12/12-13/1 від 12.12.2013 р., до матеріалів справи надано копію платіжного доручення № 569 від 25.02.2014 р.

Досліджуючи представлені до матеріалів справи копії вказаних платіжних доручень, суд відмічає, що вони не містять відміток банку про проведення відповідних фінансових операцій.

У свою чергу, відповідач за зустрічним позовом проти вимог ПП «Регіон-Агроінформ» заперечує, вказуючи на те, що спірні господарські операції відповідали вимогам чинного законодавства.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково, проте як у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак в обумовлені строки не сплатив їх вартості, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді, має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

При цьому, заперечення відповідача проти вимог щодо погашення основного боргу за Договором, а також заявлений ним зустрічний позов мають бути відхилені.

Так, відшкодування збитків, як окремий спосіб захисту, визначений п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України та категорія яких розкривається в приписах ст. 22 ЦК України, передбачає як спеціальний предмет доказування, так і може стосуватись лише випадків завдання матеріальної шкоди або спричинення упущеної вигоди.

Зокрема, статтею 22 ЦК України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом, ПП «Регіон-Агроінформ» вказує на те, що з вини ФОП ОСОБА_1 воно понесло витрати у формі відшкодування збитків ПП «Вектор-М», які виявились у формі оплати послуг адвоката під час оскарження податкових повідомлень-рішень, складених податковим органом за наслідками перевірки дотримання вимог податкового законодавства під час взаємовідносин ПП «Вектор-М» та СТОВ «Мрія».

Оцінюючи вказані доводи, суд звертає увагу на те, що в даному випадку позивачем за зустрічним позовом жодними належними та допустимими доказами не доведено обставин того, що внаслідок неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань відбулось невірне документальне оформлення спірних господарських операцій з поставки між ПП «Вектор-М» та СТОВ «Мрія», або що такі операції носили нереальний характер, що відповідно спричинило прийняття податковими органами відповідних податкових повідомлень-рішень.

Слід відзначити, що судовими рішеннями у справі № 826/10195/13-а, зміст яких наведено вище, було встановлено реальність вказаних господарських операцій та відповідність документів, якими такі операції оформлені, вимогам чинного законодавства.

Наразі суд, з огляду на принцип правової певності, позбавлений можливості ставити під сумнів вказані висновки адміністративних судів.

У свою чергу, суд не вбачає у спірних правовідносинах безпосередньої вини ФОП ОСОБА_1 у тому, що позивач за зустрічним позовом поніс витрати з відшкодування витрат ПП «Вектор-М» щодо оплати послуг адвоката.

ПП «Регіон-Агроінформ» самостійно прийняло рішення відшкодувати ПП «Вектор-М» витрати на адвоката, проте як необхідно враховувати, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, понесені ПП «Вектор-М», у зв'язку з реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді справи в порядку адміністративного судочинства, процесуальним законом віднесено до судових витрат, а відтак, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом, за своєю правовою природою не є збитками в розумінні статей 224, 225 ГК України, ст. 22 ЦК України і не можуть бути стягнуті за позовною вимогою про стягнення збитків (або відшкодування шкоди).

Зазначені висновки повністю відповідають в тому числі роз'ясненням, наведених Вищим господарським судом України у п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 р.

При цьому, у даному випадку також не вбачається прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача за зустрічним позовом та обставинами понесення позивачем за зустрічним позовом відповідних витрат.

Так, безумовний причинний зв'язок між діянням і наслідками характеризується тим, що діяння: має передувати наслідкам; має бути умовою, без якої не було б наслідку (принцип сondicio sine qua non); за своїми властивостями має спричиняти саме такі наслідки, тобто наслідки мають бути закономірним результатом вчиненого діяння.

В даному випадку суд не знаходить жодних дій ФОП ОСОБА_1 у спірних правовідносинах такими, що безумовно спричиняють саме наслідки у формі понесення ПП «Регіон-Агроінформ» витрат з відшкодування оплати ПП «Вектор-М» послуг адвоката.

Більше того, суд звертає увагу на те, що предметом спірної податкової перевірки було дотримання вимог податкового законодавства саме ПП «Вектор-М», а отже правильність документального оформлення господарських операцій, а також перевірки ділової репутації його контрагентів, залежало не лише від ФОП ОСОБА_1 та ПП «Регіон-Агроінформ», які були залучені до процесу укладення договорів поставки та оформлення первинної документації в процесі їх виконання, але й зокрема було обумовлене волею ПП «Вектор-М», яке самостійно не було позбавлено можливості та повинно було також контролювати дотримання вимог чинного законодавства під час здійснення відповідних господарських операцій.

Спірні ж податкові повідомлення - рішення, як вбачається зі змісту судових рішень у справі № 826/10195/13-а, були винесені не у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 неналежно виконав взяті на себе зобов'язання під час документального оформлення господарських операцій, а в наслідок припущень податкового органу про їх нереальність через відсутність у СТОВ «Мрія» майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, а також наявність порушеної кримінальної справи стосовно фіктивного підприємництва СТОВ «Мрія» та протоколу допиту свідка - засновника та директора СТОВ «Мрія», в якому він зазначає, що не вів господарської діяльності від імені СТОВ «Мрія», (без наявності вироку суду по кримінальній справі).

Однак, як зазначалось вище, відповідні висновки податкового органу були в судовому порядку спростовані, а відповідні податкові повідомлення - рішення скасовані.

У свою чергу, потрібно враховувати, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність.

Одним з таких ризиків є в тому числі безпідставне донарахування контролюючими органами податкових зобов'язань. Вказані дії можуть бути оскаржені, зокрема, в судовому порядку, правом на що скористалось ПП «Вектор-М».

Та обставина, що зазначене підприємство не заявило до відшкодування витрати, понесені ним щодо оплати послуг адвоката, в порядку ст. ст. 87, 90, 94 Кодексу адміністративного судочинства України, не може автоматично слугувати підставою для переведення таких витрат з категорії судових в категорію збитків.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач за первісним позовом неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки щодо оплати вартості наданих йому послуг, позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 підлягають, з урахуванням арифметично невірного визначення ним суми боргу, задоволенню частково.

У свою чергу, вимоги ПП «Регіон-Агроінформ» за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Регіон-Агроінформ» (03035, місто Київ, вулиця Кудряшова, будинок 20; код ЄДРПОУ 37849313) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04211, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_3) 22 281 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят одну) грн. 38 коп. основного боргу та 888 (вісімсот вісімдесят вісім) грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог за первісним позовом відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.06.2014 р.

Суддя В.С. Ломака