Рішення

від 18.06.2014 по справі 914/1650/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2014 р. Справа № 914/1650/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Козак І.Б., суддів Березяк Н.Є. та Крупника Р.В.,

при секретарі Фартушку Н.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка холістичної медицини «Холімед», м.Львів,

до відповідача: Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, м. Львів,

третя особа: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів,

про: відшкодування матеріальної шкоди та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Раманчук Ю.Р. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: Іванішин Г.Р., Косих І.С. - представники (довіреність в матеріалах справи);

Від третьої особи: Цебенко О. В. - представник (довіреність в матеріалах справи).

Представникам сторін та третьої особи роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 22 та 27 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представники сторін та третьої особи не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка холістичної медицини «Холімед» до Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за участю третьої особи - Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.04.2013 року порушено провадження і прийнято справу до провадження та призначено її до розгляду на 13.05.2013 року, про що сторони належним чином повідомлені під розписку: позивач - 07.05.2013 року рекомендованою поштою №79007 1753890 7, відповідач - 07.05.2013 року рекомендованою поштою №79059 0208772 7, третя особа - 07.05.2013 року рекомендованою поштою №79008 1025110 3 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі.

Ухвалою від 26.06.2013 року провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Супровідним листом від 02.07.2013 року, вих. №914/1650/13/1/13 матеріали справи направлено до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Листом від 04.03.2014 року, вих. №2254, зареєстрованим канцелярією суду 06.03.2014 року за вх. №340, Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз надіслано Висновок судової будівельно-технічної експертизи від 04.03.2014 року №2254 та матеріали справи №914/1650/13.

Ухвалою від 07.03.2014 рок у поновлено провадження у справі, призначено колегіальний розгляд справи, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.04.2014 року, про що сторони та третя особа були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 12.03.2014 року рекомендованою поштою №79007 1877016 1, відповідач - 12.03.2014 року рекомендованою поштою №79059 0233166 0, третя особа - 12.03.2014 року рекомендованою поштою №79008 1190722 3 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

На підставі ухвали від 07.03.2014 року автоматичним розподілом призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Козак І.Б., суддів Юркевича М.В. та Яворського Б.І.

Розпорядженням від 30.04.2014 року №224 «Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи» у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Яворського Б.І., у відповідності до пунктів 3.1.7, 3.1.11., 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, керівник апарату господарського суду Львівської області розпорядився призначити повторний автоматичний розподіл справи №914/1650/13.

На підставі Розпорядження від 30.04.2014 року №224 здійснено заміну члена колегії суддів, до складу суду введено суддю Крупника Р.В.

Розгляд справи 30.04.2014 року відкладено на 11.06.2014 року з підстав, викладених в відповідних ухвалах суду у справі.

У зв'язку із відрядженням судді Юркевича М.В. на підставі Розпорядження від 11.06.2014 року №338 здійснено заміну члена колегії суддів, до складу суду введено суддю Березяк Н.Є.

В судовому засіданні 11.06.2014 року оголошено перерву до 18.06.2014 року, про що сторони були належно повідомлені під розписку (докази в матеріалах справи).

Представник позивача в судове засідання 18.06.2014 року з'явився, 16.06.2014 року подав клопотання (вх. №25915/14), у якому просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.

Представники відповідача в судове засідання з'явились, проти позову заперечили повністю з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Представник третьої особи в судове засідання з'явився, проти позовних вимог позивача заперечив повністю з підстав, викладених у письмових поясненнях.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Клініка холістичної медицини «Холімед» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 32327151, знаходиться за адресою: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 156, що підтверджується долученими до матеріалів справи Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №379392, Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРЮО та ФОП серії АА №571411 та Витягом з ЄДРПОУ серії АВ №366353 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Комунальна міська клінічна лікарня швидкої допомоги є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 01996639, знаходиться за адресою: 79059, Львівська область, м. Львів, вул. І. Миколайчука, буд. 9 що підтверджується долученим до матеріалів справи Витягом з ЄДРПОУ серії АВ №366353 (докази в матеріалах справи).

31.03.2009 року між Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - третя особа, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Клініка холістичної медицини «Холімед» (надалі - позивач, орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ш-7101-9 (надалі - договір), за умовами якого орендодавець відповідно до наказів Управління комунальної власності від 20.12.2007 року №1222-О та від 06.10.2008 року №705-О, договору оренди від 30.07.2004 року б/н зобов'язувався на умовах, визначених договором передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 46,8 м. кв., а саме: нежитлові приміщення підвалу під індексами XХХ-ІІ, ХХХ-ІІ-І, ХХХ-ІІ-ІІ, ХХХ-ІІ-ІІІ, ХХХ-ІІ-ІV, ХХХ-ІІІ-ІІ, ХХХ-ІІІ, які знаходиться на балансі Комунальної міської клінічної лікарні швидкої допомоги (надалі - відповідач, балансоутримувач), і розташовані за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука, буд. 9 (надалі - об'єкт оренди) для розміщення кабінету кишечного зрошення.

Зазначений договір оренди укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін.

Розділом 3 договору визначено порядок передачі об'єкта в оренду, розділом 4 - термін оренди, умови зміни та припинення договору.

Так, згідно пунктів 3.1.-3.3. договору приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та балансоутримувачем і оформлюється актом приймання-передачі. При передачі об'єкта оренди складається Акт здачі-приймання, який підписується орендарем та балансоутримувачем. У зв'язку із фактичним користуванням орендарем об'єктом оренди за попереднім договором об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору.

Згідно пункту 4.1. договору термін оренди визначено на два роки та 364 дні з 31.03.2009 року по 30.03.2012 року.

Відповідно до пункту 7.5. договору орендар зобов'язувався проводити капітальний та поточний ремонт реконструкцію, технічне переобладнання об'єкта оренди тільки з дозволу орендодавця з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок орендаря до початку проведення робіт.

Згідно пункту 7.17. договору орендар має право пристосувати об'єкт оренди до особливостей своєї діяльності з дотриманням встановленого порядку.

Позивач у своїй позовній заяві вказує на те, що в ніч з 27.07.2011 року на 28.07.2011 року сталось затоплення об'єкта оренди з вини відповідача внаслідок прориву каналізаційної труби у бактеріологічному відділенні, котре розташоване над об'єктом оренди. Внаслідок вказаного затоплення було пошкоджено стелю, стіни, підлогу, меблі, облицювальну плитку та електричну мережу об'єкта оренди.

Вказане позивач підтверджує долученим до матеріалів справи складеним комісією в складі представників ТзОВ «Холімед» та виконуючим обов'язки головного інженера ЛМКЛШМД Актом про затоплення об'єкта оренди, з якого вбачається, що внаслідок затоплення пошкоджено електропроводку, що призвело до зупинення виробничого процесу позивача, а також наявність значних слідів затікання стін та стелі, значного підмокання облицювальної плитки та пошкодження меблів (належним чином завірена копія акту в матеріалах справи).

Головний державний санітарний лікар м. Львова у своїй відповіді від 08.08.2011 року №1864/01 на скаргу повідомив позивача про те, що фахівцями ДЗ «Львівська міська санітарно-епідеміологічна станція» розглянуто скаргу позивача на затоплення, станом на 11:30-12:30 год. 29.07.2011 року встановлено, що в результаті аварійної ситуації на водопровідно-каналізаційній мережі стіни і стеля знаходились в вологих плямах від замокання.

Також, листом від 05.09.2011 року №2126/01 Головний державний санітарний лікар м. Львова повідомив позивача про те, що внаслідок повторного розгляду скарги ТзОВ «Клініка холістичної медицини «Холімед» фахівцями ДЗ «Львівська міська санітарно-епідеміологічна станція» встановлено, що внаслідок аварійної ситуації, яка виникла в неврологічному відділенні (попадання в каналізаційний стояк сторонніх предметів по необережності) каналізаційні стічні води потрапляли в санвузол бактеріологічної лабораторії, внаслідок чого постраждали приміщення, орендовані позивачем за Договором від 31.09.2009 року №Ш-7101-9. За несвоєчасне забезпечення ліквідації аварії в каналізаційному стояку другого блоку лікарні оштрафовано виконуючого обов'язки головного інженера КМК ЛШМД (належним чином завірені копії відповідей від 08.08.2011 року №1864/01 та від 05.09.2011 року №2126/01 в матеріалах справи).

07.09.2011 року позивачем затверджено Дефектний акт б/н, у якому визначено перелік робіт для відновлення об'єкта оренди після затоплення (належним чином завірена копія дефектного акту від 07.09.2011 року б/н в матеріалах справи).

В подальшому Приватним підприємством «Трионбуд» складено Локальний кошторис витрат на ремонт об'єкту оренди після затоплення та Договірну ціну, якими визначено ціну ремонтних робіт в розмірі 29 877 грн. 60 коп. (належним чином завірена копія локального кошторису і договірної).

Окрім того, 29.09.2012 року комісією, утвореною відповідно до наказу від 29.09.2011 року №15/1 у складі ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 складено Дефектний акт б/н, яким встановлено пошкодження меблів в об'єкті оренди на суму 7 200 грн. 00 коп. (належним чином завірена копія дефектного акту в матеріалах справи)

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача Претензією від 14.09.2011 року №25 із вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок затоплення приміщення в розмірі 42 077 грн. 60 коп. відповідачем вказану претензію залишено без відповіді та реагування (належним чином завірена копія претензії в матеріалах справи).

З підстав наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь 37 077 грн. 60 коп. матеріальної шкоди, завданої затопленням приміщення, яке є об'єктом оренди за Договором від 31.09.2009 року №Ш-7101-9.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, поданому до суду 13.05.2013 року за вх. №15974/13 проти позовних вимог позивача заперечує, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав того, що позивачем в порушення вимог пункту 7.5. укладеного між ТзОВ «Клініка холістичної медицини «Холімед» та Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради Договору оренди від 31.09.2009 року №Ш-7101-9 не подано на затвердження проектно-кошторисну документацію на ремонт приміщень, які були предметом договору чи будь-якого повідомлення про необхідність відновлювальних робіт чи їх початок, а відтак, на думку відповідача, вартість ремонту не підлягає відшкодуванню.

Окрім того, як на підставу своїх заперечень проти позову, відповідач покликається на те, що в Акті про затоплення не зазначено дату його складання, не визначено конкретних площ замокання стелі і стін, а також характеру і ступеня пошкодження меблів та електропроводки.

Щодо підтвердження позивачем розміру завданих збитків Дефектним актом і Локальним кошторисом відповідач зазначає, що експертна оцінка розміру завданих збитків не проводилась, а подані в підтвердження позовних вимог докази не доводять достовірно об'ємів завданої шкоди і розміру понесених витрат на відновлення об'єкта оренди.

Щодо поданого позивачем в підтвердження факту пошкодження меблів Дефектного акту від 29.09.2011 року б/н відповідач зазначає, що у вказаний акт складено в односторонньому порядку і лише через місяць після факту затоплення. Окрім того у вказаному акті не зазначено, що пошкодження меблів відбулось саме внаслідок затоплення.

31.03.2014 року відповідачем подано письмові пояснення по суті позовних вимог (вх. №13531/14), у яких вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивач до відповідача третьої особи з приводу проведення відновлювального ремонту орендованого приміщення, оцінку завданих збитків, початок ремонтних робіт.

Окрім того, відповідач вказує на те, що подані позивачем Дефектні акти і Локальний кошторис не можуть бути належними доказами в підтвердження факту виконання позивачем відновлювальних робіт орендованого приміщення, так як такі акти не були погоджені відповідачем і третьою особою в порядку, передбаченому пунктом 7.5. Договору оренди від 31.03.2009 рок №Ш-7101-9.

Також відповідач у своїх поясненнях заперечує позовні вимоги позивача з підстав того, що за результатами експертизи не можливо визначити дійсний розмір завданих позивачу у зв'язку із затопленням збитків, обсяги і вартість фактично виконаних робіт, їх ремонтну і дійсну вартість, а незалежна спеціалізована експерта оцінка з метою визначення реальних майнових збитків завданих залиттям з врахуванням фізичного зносу внутрішньої обробки приміщення до моменту спричинення збитків та вартості відновлювального ремонту з урахуванням вартості будівельних матеріалів та розміру заробітної плати за виконані роботи також не проводилась.

02.04.2014 року третьою особою подано письмові пояснення (вх. №14015/14), у яких вважає позовні вимоги безпідставними і необґрунтованими, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав того, що відновлювальні роботи проводились позивачем самостійно без погодження порядку і переліку робіт із відповідачем і третьою особою, а відтак, вартість таких робіт не підлягає відшкодуванню. Окрім того, як зазначає третя особа, із висновку судової експертизи у справі неможливо встановити відповідність обсягів та вартості виконаних робіт обсягам та вартості, визначених у проектно-кошторисній документації.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передба чених законом, а також з угод, не передбачених зако ном, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок ін шої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної вла сності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти - юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми - юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Порядок та способи відшкодування майнової шкоди визначені в статті 22 ЦК України, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неправомірних дій, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Згідно статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно частини другої вказаної статті під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Приписами статті 226 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Приписами частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника (постанова Вищого господарського суду України від 03.06.2009 року у справі №25/207).

Позивачем в підтвердження позовних вимог клопотанням від 06.06.2014 року вх. №24700/14 та від 16.06.2014 року вх. №25915/14 долучено до матеріалів справи копію Договору про наміри від 01.09.2011 року, укладеного між позивачем та ПП «Трионбуд», який підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору. Так, за умовами вказаного договору ПП «Трионбуд» зобов'язувалось здійснювати весь можливий комплекс послуг для позивача, виходячи із основних видів його діяльності і з питань проведення такої діяльності.

Також в підтвердження своїх позовних вимог позивачем подано Договір підряду від 01.09.2011 року б/н, за умовами якого Приватне підприємство «Трионбуд» зобов'язувалось на власний ризик виконати за плату відповідно до умов договору ремонтні роботи в приміщеннях, які були затоплені стічними водами, а позивач зобов'язувався прийняти і оплатити вказані роботи.

Окрім того, позивачем долучено до матеріалів справи Акт приймання-передачі ремонтних (будівельних) робіт за вересень-жовтень 2011 року (форма КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) з яких вбачається, що вартість ремонту приміщення позивача за адресою: м. Львів, вул. Миколайчука, 9 складає 29 877 грн. 60 коп. Вказані Акт та Довідка про вартість підписана повноважними представниками та завірена відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору підряду від 01.09.2011 року б/н.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №914/1650/13 від 04.03.2014 року №2254 встановлено, що причиною затоплення приміщення ТзОВ «Клініка холістичної медицини «Холімед» (м. Львів, вул. Миколайчука, 9) стала неналежна експлуатація каналізаційного стояка (потрапляння сторонніх предметів), який проходить через приміщення клініки «Холімед» та до якого під'єднані унітази розташованих на верхніх поверхах приміщень Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. В результаті вказаного відбулось перекриття каналізаційного стояка сторонніми предметами між перекриттям першого і підвального поверху і каналізаційні води з верхніх поверхів стали виливатись через унітаз санвузла на підлогу в приміщеннях бактеріологічного відділення клініко-діагностичної лабораторії КМК ЛШМД, яка розташована на першому поверсі над приміщенням клініки «Холімед». Через нещільності в перекритті каналізаційні води потрапили на стелю і стіни приміщення клініки «Холімед».

Також вказаним висновком встановлено, що існує прямий причиновий зв'язок між технічним станом інженерних комунікацій Комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (м. Львів, вул. Миколайчука, 9) та залиттям приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю «Клініка холістичної медицини «Холімед» (м. Львів, вул. Миколайчука, 9).

Окрім того, вказаним висновком встановлено, що внаслідок залиття виникли плями темного кольору на стелі і стінах в усіх приміщеннях клініки, замокання гіпсокартонних плит на стелі, замокання стін, оздоблених керамічною плиткою, а також замокання та пошкодження електропроводки приміщення ТзОВ «Клініка холістичної медицини «Холімед».

Експертом не досліджувались стани оздоблення поверхонь стелі і стін приміщень ТзОВ «Клініка холістичної медицини «Холімед» після їх затоплення, а тому визначити відповідність обсягів і вартості фактично виконаних робіт з ремонту обсягам та вартості визначених проектно-кошторисною документацією, дійсну вартість ремонтних робіт з проведення відновлювального ремонту приміщення ТзОВ «Клініка холістичної «Холімед», а також матеріальний збиток, заподіяний ТзОВ «Клініка холістичної «Холімед» не видається можливим.

Щодо позовних вимог по стягнення з відповідача на користь позивача 7 200 грн. 00 коп. матеріальної шкоди, завданої пошкодженням меблів внаслідок затоплення, суд зазначає, що Дефектний акт від 29.09.2011 року складено комісією позивача в односторонньому порядку, а відтак, вказаний акт не може вважатись належним допустимим і достатнім доказом понесення позивачем збитків в розмірі 7 200 грн. 00 коп.

Щодо позовних вимог про стягнення 29 877 грн. 60 коп. збитків завданих пошкодженням орендованого приміщення суд зазначає, що позивачем в порушення положень укладеного між третьою особою та позивачем Договору оренди нерухомого майна (будівель, приміщень, споруд) від 31.03.2009 року №Ш-7101-9 розпочато ремонтні роботи з відновлення орендованого приміщення без погодження із відповідачем чи третьою особою, а також не доведено належними і допустимим доказами в розумінні статтей 33 та 34 ГПК України розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу пошкодженням орендованого приміщення та меблів, які в ньому знаходились, внаслідок затоплення. Докази погодження відповідачем чи третьою особою обсягу і переліку робіт з відновлювального ремонту орендованого за договором приміщення в порядку, передбаченому пунктом 7.5. договору в матеріалах справи відсутні, станом на час розгляду справи сторонами суду не заявлені та не подані.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що позивачем доведено вину відповідача у заподіянні позивачу матеріальної шкоди, причиновий зв'язок між діями і бездіяльністю відповідача, проте не доведено належними і допустимими доказами в розумінні статтей 33 та 34 ГПК України розміру понесених позивачем збитків внаслідок затоплення орендованого за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.03.2009 року № Ш-7101-9 приміщення.

Відповідно до статті 4 -3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заслухавши пояснення представників сторін і третьої особи, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, суд оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов не є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем спростований, тому в його задоволенні слід відмовити повністю.

Судові витрати: сплачений позивачем Квитанцією від 17.07.2012 року №ПН5288 судовий збір в розмірі 1 653 грн. 00 коп., Платіжним дорученням від 31.01.2013 року №4 в розмірі 67 грн. 50 коп., а також витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 2 080 грн. 80 коп. покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог у відповідності до статті 49 ГПК України та залишити вказані судові витрати за позивачем.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 22, 27, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 77, 80, 82 - 85 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати залишити за позивачем.

18.06.2014 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 18.06.2014 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

Суддя Березяк Н.Є.

Суддя Крупник Р.В.