Постанова

від 23.04.2014 по справі 826/3671/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 Вн. № 1/77

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2014 року 11:16 № 826/3671/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурор-Сервіс" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 № 0000091530, за участі представників сторін:

представник позивача Разваляєв Д.С.;

представник відповідача Капустіна А.А.,

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фурор-Сервіс" (далі - позивач, ТОВ "Фурор-Сервіс") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2013 № 0000091530 (далі - ППР № 0000091530).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2014 відкрито провадження в адміністративній справі № 826/3671/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2014 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі № 826/3671/14 і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях до адміністративного позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва ДПС на підставі наказу від 23.11.2012 № 1888, згідно з ст. 20, ст. 75, ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 19.12.2012 № 1070/15-308 (далі - акт перевірки від 19.12.2012 № 1070/15-308).

Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 184.7 ст. 184, п. 200.2 ст. 200 ПК України, внаслідок чого згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України на підставі акта перевірки від 19.12.2012 № 1070/15-308 відповідачем прийнято ППР № 0000091530, відповідно до якого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 9 976 943,00 грн. (за основним платежем - 7 981 554,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 995 389,00 грн.).

Підставою для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість було заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті, у сумі 7 981 554,00 грн.

Позивач не погодився з висновками акта перевірки від 19.12.2012 № 1070/15-308 та прийнятим на його підставі ППР № 0000091530, тому звернувся до суду.

Так, оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ТОВ "Фурор-Сервіс" зареєстровано 15.08.2006 за № 10691070007008302 Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 34538172). Місцезнаходження позивача: 73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Лугова, 24.

Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 17.08.2006 за № 8252.

В періоді, що перевірявся, позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100145844, виданого ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва 16.10.2008, індивідуальний податковий номер - 345381726545, однак вказане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість було анульовано 14.06.2011 за рішенням податкового органу у зв'язку з відсутністю поставок та ненаданням декларацій.

У період з 27.10.2008 по 07.10.2008 ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень - серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2008 по 31.07.2008, за результатами якої складено акт від 14.11.2008 № 695/23/08-34538172.

Відповідно до зазначеного акту перевірки було встановлено, що сума, задекларована до бюджетного відшкодування за період березень - серпень 2008 року, сформована за рахунок від'ємного значення різниці податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, що виникло у зв'язку із декларуванням операцій по імпорту товарів (каучук синтетичний).

Вищевказаним актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 2.1 в, 3.1.2, 7.4.1, 7.3.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями; п. 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, зі змінами та доповненнями; порушення статей Наказу Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за № 443/2247, внаслідок чого зменшено заявлене ТОВ «Фурор-Сервіс» бюджетне відшкодування за березень 2008 року на суму 390 264,00 грн., за квітень 2008 року на суму 365 782,00 грн., за травень 2008 року на суму 1 853 609,00 грн., за червень 2008 року на суму 904 876,00 грн, за липень 2008 року на суму 512 568,00 грн., за серпень 2008 року на суму 1 408 125,00 грн.

Крім цього, у період з 03.12.2008 по 08.12.2008 ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень - жовтень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2008 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт від 08.12.2008 № 753/23/08-34538172.

Відповідно до зазначеного акту перевірки було встановлено, що сума, задекларована до бюджетного відшкодування за період вересень - жовтень 2008 року, сформована за рахунок від'ємного значення різниці податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ, що виникло у зв'язку із декларуванням операцій по імпорту товарів (каучук синтетичний).

Вищевказаним актом перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 2.1 в, 3.1.2, 7.4.1, 7.3.6 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями; п. 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, зі змінами та доповненнями; порушення статей Наказу Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за № 443/2247, внаслідок чого зменшено заявлене ТОВ «Фурор-Сервіс» бюджетне відшкодування за вересень 2008 року на суму 1 737 181,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 809 149,00 грн.

На підставі акту перевірки від 14.11.2008 № 695/23/08-34538172 та акту перевірки від 08.12.2008 № 753/23/08-34538172 ДПІ у Оболонському р-ні м. Києва було прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- "форми В1" від 18.11.2008 № 00022122308/0, згідно якого зменшено по карткам особового рахунку ТОВ «Фурор-Сервіс» бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 5 435 224,00 грн., в т.ч. за березень 2008 року на суму 390 264,00 грн., за квітень 2008 року на суму 365 782,00 грн., за травень 2008 року на суму 1 853 609,00 грн., за червень 2008 року на суму 904 876,00 грн., за липень 2008 року на суму 512 568,00 грн., за серпень 2008 року на суму 1 408 125,00 грн.;

- "форми В1" від 09.12.2008 № 002222308/0, згідно якого зменшено по карткам особового рахунку ТОВ «Фурор-Сервіс» бюджетне відшкодування податку на додану вартість на суму 2 546 330,00 грн., в т.ч. за вересень 2008 року на суму 1 737 181,00 грн., за жовтень 2008 року на суму 809 149,00 грн.

За результатами проведеного аналізу податкової звітності ТОВ «Фурор-Сервіс», поданої за листопад - грудень 2008 року, січень - грудень 2009 року, січень - грудень 2010 року, січень - травень 2011 року, з урахуванням вищевказаного, встановлено, що ТОВ «Фурор-Сервіс» не задекларовано операцій із продажу товарів, за рахунок придбання яких було сформовано податковий кредит за лютий - вересень 2008 року.

Тобто станом на 14.06.2011 ТОВ «Фурор-Сервіс» мало залишки нереалізованих товарів на загальну суму 47 889 324,00 грн., в т.ч. ПДВ - 7 981 554,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.04.2012 № К-39779/10 (Т. 1, арк. 25 - 27) про розгляд касаційної скарги ТОВ «Фурор-Сервіс» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 визнано право ТОВ «Фурор-Сервіс» на податковий кредит, сформований згідно декларацій з ПДВ за лютий - вересень 2008 року у зазначених періодах, та скасовано податкові повідомлення-рішення "форми В1" від 18.11.2008 № 00022122308/0 та від 09.12.2008 № 002222308/0.

При цьому, судом встановлено, що позивачу 14.06.2011 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100145844. Причина анулювання - відсутність поставок та ненадання декларацій.

Останній звіт з ПДВ позивачем подано за травень 2011 року.

Так, згідно п. 184.6 ст. 184 ПК України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 ПК України якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Пунктом 184.8 ст. 184 ПК України передбачено, що у разі якщо на дату подання заяви про анулювання реєстрації платник податку має податкові зобов'язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності сплачується до державного бюджету. Анулювання реєстрації особи як платника податку відбувається у день, що настає за днем проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього податкового періоду.

Згідно п. 184.9 ст. 184 ПК України у разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Враховуючи вищевказані норми ПК України, суд дійшов висновку, що у відповідача були підстави для донарахування позивачеві суми податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7 981 554,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу на приписи Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11, зі змісту якого вбачається, що e разі ненадходження витребуваних додаткових доказів у строк, установлений судом, спір може бути розв'язано на підставі наявних у справі доказів. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у позові платника податків може бути відмовлено.

Судом було витребувано у позивача докази реалізації залишків товарів або передачі їх на реалізацію третім особам, проте позивач витребувані судом докази не надав суду, про витребування даних доказів у суб'єкта владних повноважень, якщо вони таким суб'єктом вилучались у позивача, не просив, тому суд вирішував дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Окрему увагу слід звернути на припис Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11 стосовно наступного: "судам апеляційної інстанції при вирішенні питання про прийняття доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, варто враховувати приписи частини другої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з наведеною нормою, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції.

Отже, у разі дослідження судом апеляційної інстанції доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції, апеляційний суд повинен зазначити у своєму рішенні поважні причини, з яких такі докази не могли бути надані до суду першої інстанції . Наведене стосується також і доказів, які були витребувані судом першої інстанції, але не були надані позивачем або відповідачем.".

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем п. 184.7 ст. 184, п. 200.2 ст. 200 ПК України є обґрунтованими, а оскаржуване ППР № 0000091530 прийнятим в межах повноважень і в спосіб, передбачений діючим законодавством України, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного ППР задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Фурор-Сервіс" не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Фурор-Сервіс" повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фурор-Сервіс" решту суми судового збору у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова