Рішення

від 15.05.2014 по справі 1522/29691/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 1522/29691/12

Провадження № 2/522/5004/14

ПОВТОРНЕ ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

"15" травня 2014 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого - судді Погрібного С.О.

за секретаря судового засідання - Малини-Муравенко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача грошової суми, за уточненими позовними вимогами просив стягнути суму в розмірі, що складає 11250000,0 гривень в обґрунтування чого посилався на те, що 14 жовтня 2011 року відповідач отримав позику в розмірі 1000000,0 доларів США, про що була складена відповідна розписка. Зазначена розписка не містить кінцевої дати повернення боргу, при цьому всі вказані кошти відповідач зобов'язався повернути за першою ж вимогою позивача. 14 вересня 2012 року позивач пред'явив вимогу до відповідача про повернення суми позики, втім, ОСОБА_2 суму позики до сьогоднішнього дня не повернув.

Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від "21" березня 2013 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 7993000,0 гривень; стягнуто з відповідача на користь позивача суму судового збору 214,60 гривень; стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 3226,40 гривень суми судового збору.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від « 12» березня 2014 року зазначене заочне рішення переглянуто, справу призначено до розгляду у загальному порядку.

Відповідач в судове засідання не з'явився неодноразово, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, поважних причин неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв'язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з'явився, у порядку заочного розгляду справи.

Позивач надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути позов за його відсутності, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2011 року між сторонами укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 позичив ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 1000000,0 доларів США. Зазначений договір оформлений розпискою, складеною відповідачем, яку було передано позивачу. Зазначена розписка не містить кінцевої дати повернення боргу, при цьому всі вказані кошти відповідач зобов'язався повернути за першою ж вимогою позивача.

14 вересня 2012 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про повернення йому грошових коштів, втім ОСОБА_2 до сьогоднішнього дня обов'язок з повернення позики до сьогоднішнього дня не повернув.

Таким чином, між сторонами виникло зобов'язання із договорів позики, за яким боржник зобов'язався повернути позикодавцеві (позивачу) таку ж суму грошових коштів (суму позики), яка ним отримана.

На вимогу ОСОБА_1 відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань суму позики не повернув. На прохання про добровільну сплату заборгованості відповідач не реагує, відмовляється виконати зобов'язання, що підтверджується фактом пред'явлення суду оригіналів названих розписок без відмітки про повернення всієї суми боргу.

Суд дійшов висновку, що між сторонами виникло зобов'язання із договору позики, за яким боржник (відповідач) зобов'язався повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики), яка ним отримана від позивача. При цьому боржник зобов'язався повернути позичальнику суму боргу в доларах США, що свідчить про визначення валюти боргу в іноземній валюті.

Зазначений договір оформлений розпискою, складеною відповідачем, та яку було передано позивачу, та яка є борговим документом.

Відповідно до тексту боргового документу - розписки від 14 жовтня 2011 року - строк виконання відповідного грошового зобов'язання не визначений, інший письмовий документ про узгодження строку повернення суми боргу сторонами суду не наданий. З огляду на зазначене, суд розглядає строк виконання боргового зобов'язання як такий, що настає з моменту пред'явлення такої вимоги. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1049 ЦК України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Враховуючи, що стороною відповідача не представлено письмових доказів, які б свідчили про протилежне, суд вважає, що обов'язок відповідача з повернення позики виник з моменту звернення із такою вимогою до нього ОСОБА_1

За правилом ч. ч. 2 та 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином наявність боргового документа у кредитора без відповідної помітки про виконання зобов'язання свідчить про невиконання останнього.

Це грошове зобов'язання виконано відповідачем належним чином не було, чим порушено вимоги ст. 1049 ЦК України, за якою позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику в строки й у порядку, установлений договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України.

Згідно із ст. ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 524 ЦК України валютою зобов'язання є національна валюта України. Згідно з правилом частини 2 статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно довідки Управління Національного банку України в одеській області станом на 17.04.2014 року офіційний курс гривні складає 1125,20 за 100,0 доларів США. З огляду на ці правила, враховуючи, що між сторонами виникло зобов'язання із договору позики, за умовами якого відповідач повинен повернути позивачу суму боргу що є еквівалентом 11250000,0 гривень на день складення розрахунку.

При цьому, судом враховано, що на день постановлення рішення курс гривні є більшим, аніж розрахований позивачем, з огляду на що суд вважає за можливе задовольнити позов у межах позовних вимог.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

У відповідності до ст.88 ЦПК України у зв'язку із задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 3439,40 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 16, 526, 527, 530, 611, 1049, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму боргу в розмірі 11 250 000,0 (одинадцять мільйонів двісті п'ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) суму судового збору 3 439,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: С.О. Погрібний

15.05.2014