Ухвала

від 22.05.2014 по справі 2а-22079/10/0570

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2014 р. м. Київ К/9991/6897/11

№ К/9991/6897/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2010

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.01.2011

у справі № 2а-22079/10/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства (ПП) «Воздействие»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юзпрогрестрейд»

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2010, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.01.2011, адміністративний позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Донецька від 04.08.2010 № 20228/0001962340/0-10/23-313.

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Донецька просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 21.07.2010 № 5532/23-3/33489329, про порушення ПП «Воздействие» норм пункту 1.4 ст.1, підпунктів 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: 1) завищено суму податкового кредиту у податковому обліку за період з січня по грудень 2009 року на загальну суму 1594158,00 грн. за наслідками нікчемних правочинів з придбання у ТОВ «Юзпрогрестрейд» товару (пакети, кліше, етикетки і т.д.), що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1371784,00 грн. у податковому обліку за період з квітня по грудень 2009 року; 2) завищено залишок від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у загальній сумі 2287730,00 грн. у податковому обліку за період з вересня по грудень 2009 року. Висновок про нікчемність правочинів щодо поставки ТОВ «Юзпрогрестрейд» товару податковий орган обґрунтував посиланням на встановлені в акті від 11.06.2010 № 1738/23-3/33489239 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Юзпрогрестрейд» обставини відсутності у цього товариства основних фондів (складські приміщення, виробничі потужності) та трудових ресурсів як передумови здійснення господарських операцій з поставки товарів в обсягах, на підтвердження яких позивач надав документи.

За результатами перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.08.2010 № 20228/0001962340/0-10/23-313 про визначення позивачу податкового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2057676,70 грн., у т.ч., 1371784,00 грн. - основний платіж, 685892,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що за наслідками поставки позивачу ТОВ «Юзпрогрестрейд» товарів (пакети, кліше, етикетки ) за договорами про співробітництво від 03.11.2008 № 1/03-11 та від 02.11.2009 № 2/02-11, останнім виписані податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит у податковому обліку за період з вересня по грудень 2009 року та сплатив ціну за поставлений товар, в тому числі і нараховані в її складі суми податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на віднесення сум ПДВ, сплачених у вартості придбаних товарів (послуг) до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (видаткових та податкових накладних, виписок із банківського рахунку позивача, договору оренди від 01.07.2008 № 1/07-08, укладеного між позивачем та СПД ОСОБА_2 щодо оренди приміщення складу за адресою: м. Донецьк, пр.. Партизанський, 1а; карток складського обліку матеріалів, доказів щодо реалізації продукції, виготовленої з використанням придбаних у ТОВ «Юзпрогрестрейд» товарів (договорів купівлі-продажу, видаткових та податкових накладних) суди попередніх інстанцій встановили факти поставки ТОВ «Юзпрогрестрейд» позивачу товарів, сплати позивачем ПДВ у загальній сумі 1594158,00 грн. у складі ціни за цей товар. Оцінка цих доказів судом відповідає правилам оцінки доказів, визначеним статтею 86 КАС України.

Визнаючи не доведеним факт укладення позивачем з ТОВ «Юзпрогрестрейд» нікчемного правочину, суди обґрунтовано виходили з того, що ДПІ не надано доказів, які б свідчили про безтоварність господарських операцій. На користь цього висновку суду свідчить і та обставина, що ДПІ у Київському районі м. Донецька здійснила виїзну планову перевірку ТОВ «Юзпрогрестрейд» за період з 22.05.2008 по 31.12.2009, тобто і за період, на який припадають дати господарських операцій між цим товариством і позивачем. Як свідчить приєднана до справи копія акту від 12.04.2010 № 2931/23-2/35834153 (а.с.99-146, т.3), складеного за результатами цієї перевірки, ТОВ «Юзпрогрестрейд» знаходиться за адресою податкового обліку: м. Макіївка, вул. Леніна, 117 (фактичне місцезнаходження); подає податкову звітність, декларує податкові зобов`язання як із податку на прибуток, так із податку на додану вартість. Цей акт перевірки не містить інформації щодо відсутності у цього товариства основних засобів та трудових ресурсів, на відміну від акту від 11.06.2010 № 1738/23-3/33489239 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Юзпрогрестрейд» з питань підтвердження отриманих від платника ПП «Воздействие» відомостей за січень-грудень 2009 року, січень-березень 2010 року, складеного через два місяці після проведення виїзної планової перевірки.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.01.2011 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош