Постанова

від 16.06.2014 по справі 910/22104/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р. Справа№ 910/22104/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Лісов А.І. - пред. за. дов. б/н від 08.01.2014р.;

від відповідача: Іванов П.О. - пред. за. дов. № 47/10 від 30.12.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014р. (дата підписання 18.03.2014р.)

по справі №910/22104/13 (суддя Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Петроцентр"

до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 23533,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.03.2014р. позов задоволено повністю; стягнуто з Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Петроцентр" 23533, 94 грн. - основного боргу, 1 720,50 грн. - судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", звернулася до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014р. у справі №910/22104/13, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2014р. у справі №910/22104/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М. апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014р. прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 14.04.2014р.

04.04.2014 через відділ документального забезпечення суду відповідачем подані доповнення до апеляційної скарги, в яких скаржник просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014р. у справі №910/22104/13, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

За доводами скаржника, позивач звернувся з даним позовом до суду поза межами строку позовної давності, оскільки його перебіг, з урахуванням положень абз.2 ч. 5 ст. 261 ЦК України, починається не після закінчення семиденного строку з дня отримання відповідачем вимоги позивача №б/н від 01.11.2013 про повернення суми попередньої оплати, а з того моменту, коли у позивача виникло право пред'явити таку вимогу, а саме з 01.05.2010р., зважаючи на не оформлення акту приймання-передачі газу за квітень 2010. Крім того, як вказує скаржник, акт звіряння взаємних розрахунків від 31.05.2010 є належним доказом, що підтверджує взаємні грошові зобов'язання сторін та обізнаність позивача про своє право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання з повернення суми попередньої оплати.

Розпорядженням В.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2014р., у зв'язку із перебуванням головуючого судді Корсакової Г.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Тищенко О.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

Ухвалою суду від 14.04.2014 прийнято справу №910/22104/13 до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М., розгляд справи №910/22104/13 призначено на 19.05.2014р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р., у зв'язку з виходом головуючого судді Корсакової Г.В. з відпустки, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В. судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

Ухвалою суду від 19.05.2014 прийнято справу №910/22104/13 до провадження у наступному складі колегії суддів: Корсакова Г.В. судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

19.05.2014 представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014р. у справі №910/22104/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014, на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 16.06.2014р.

06.06.2014 через відділ документального забезпечення суду представником відповідача подані доповнення до апеляційної скарги, в яких скаржник просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014р. у справі №910/22104/13, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

10.06.2014 представником позивача, на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р., подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В. судді: Ільєнок Т.В., Тищенко А.І.

У судове засідання 16.06.2014р. представники позивача та відповідача з'явились.

Представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014р. - без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно із ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.12.2009 між Дочірнім підприємством "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" правонаступником якого є Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Петроцентр" (споживач) було укладено Договір № ВК-09-44 на постачання та транспортування природного газу (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити споживачу в 2009 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ, послуги з його постачання та транспортування на умовах даного договору (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, постачальник передає споживачу в 2009 році газ в об'ємі до 10,0 тис. куб. м, в тому числі в грудні - 10,0 тис. куб. м.

Ціна за 1000,0 кум. м. газу, тариф на його транспортування та порядок розрахунків за газ та його транспортування на момент укладення цього договору визначається у додатковій угоді, що підписується сторонами і яка є невід'ємною частиною цього договору (пункт 4.1. Договору).

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки та послуг з постачання та транспортування.

Ціни на газ сторони обумовили додатковими угодами до Договору.

Згідно з пунктом 10.1. Договору даний договір набирає чинності та діє в частині поставки газу з 01.12.2009 року до 31.12.2009 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги по постачанню та транспортуванню - до їх повного здійснення.

Додатковою угодою від 01.03.2010 року змінено пункт 10.1 Договору та викладено в наступній редакції: даний договір діє в частині поставки природного газу з 01.03.2009 року до 31 січня 2010 року, а в частині транспортування природного газу з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2010 року.

Відповідно до п.4.2. Додаткової угоди від 01.03.2010р. загальна сума даного договору складається із сум вартості наданих послуг по транспортуванню газу в кожному місяці на протязі дії даного договору.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди від 01.03.2010р. вона набирає чинності з 01 лютого 2010р. та діє протягом строку дії договору.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов Договору позивач здійснив попередню оплату природного газу на загальну суму 104 794,19 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 657 від 30.12.2009 року на суму 74 573,20 грн. та № 39 від 29.01.2010 року на суму 30 220,99 грн.

Відповідач, в свою чергу, поставив та протранспортував, у період з грудня 2009 року по березень 2010 року, природний газ на загальну суму 81 260,25 грн., що підтверджується актами подачі - прийому та реалізації газу №НГ-В000215 від 29.12.2009 року, №НГ-В000647 від 28.01.2010 року, №НГ-В001856 від 26.02.2010 року та №НГ-В002704 від 26.03.2010 року, які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Отже, відповідач не допоставив позивачу природний газ на загальну суму 23533,94 грн., зазначений факт відповідачем не спростований.

01.11.2013 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів в розмірі 23 533,94 грн., яку відповідач отримав 04.11.2013, проте вказану вимогу залишив поза увагою.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст. 174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу частини 2 статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем здійснено попередню оплату поставки природного газу, а газ на всю суму попередньої оплати відповідачем не поставлено, вимоги позивача про стягнення з відповідача 23 533,94 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання, а отже, зважаючи на не оформлення акту приймання-передачі газу за квітень 2010р., таке право пред'явити вимогу у позивача виникло з 01.05.2010р., а тому позивачем пропущено строк позовної давності на звернення з даним позовом до суду.

Колегія суддів вважає наведені відповідачем доводи необґрунтованими та безпідставними та зазначає наступне.

Зі змісту норми статті 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Як зазначалось вище, позивач звертався до відповідача з вимогою б/н від 01.11.2013 про повернення грошових коштів в розмірі 23533,94 грн. року, яку відповідач отримав 04.11.2013 року, проте залишив без відповіді та задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що Договором не визначено строк повернення попередньої оплати.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, виходячи з наведеного, строк позовної давності, у даному випадку, починає свій перебіг після закінчення семиденного строку від дня пред'явлення вимоги про повернення суми попередньої оплати.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність пропущення строку позовної давності, про застосування якого заявлено відповідачем, оскільки вимога позивачем, відповідно до норм ст. ст. 530, 693 ЦК України направлена відповідачу 01.11.2013, з позовом позивач звернувся 12.11.2013р.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, тому підстави для його зміни або скасування відсутні.

Апеляційна скарга Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014, як необґрунтована, задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014 у справі №910/22104/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.03.2014 у справі №910/22104/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/22104/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді Т.В. Ільєнок

А.І. Тищенко