Постанова

від 10.06.2014 по справі 826/6702/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2014 року 13:13 № 826/6702/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представника позивача - Дмітрієва В.С.,

представника відповідача - Калашникова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» до Державної податкової інспекції в Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» (далі - позивач, ТОВ «Трансбуд-Компані») до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 року № 0000232201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 28 189 843,50 грн., в тому числі сума основного зобов'язання 18 793 229,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9 396 614,50 грн. та від 04.04.2014 року №0001462201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток підприємств на суму 24 066 112,44 грн., в тому числі сума основного зобов'язання 19 732 889,95 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 4 933 222,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам та нормам чинного законодавства, оскільки у позивача наявне документальне підтвердження фактичного здійснення спірних операцій, всі первинні документи, які супроводжували дані операції, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог законодавства та є протиправними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними, а спірні податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Трансбуд-Компані» зареєстроване 22.09.1997 року в Святошинській районній в м. Києві державній адміністрації, про що зроблено запис від 22.09.1997 року №10721200000003025. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 25267112.

Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 03146, Святошинський район, м. Київ, вул. Качалова, буд.5-в.

ТОВ «Трансбуд-Компані» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.10.1997 року за № 25267112.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.07.2010 року № 100291474, виданого ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, індивідуальний податковий номер - 252671126570, ТОВ «Трансбуд-Компані» зареєстрований платником податку на додану вартість з 14.11.2003 року.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 29.10.2013 року № 694 та направлень, виданих ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, відповідно до плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена виїзна планова перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Трансбуд-Компані» вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 26.12.2013 року №218/26-57-22-01-07/25267112 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Трансбуд-Компані» (далі - акт від 26.12.2013 року).

Згідно з висновками, викладеними в акті від 26.12.2013 року податковим органом встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема:

пп.14.1.27, пп.14.1.228 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8. ст.138, пп.139.1.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 19 732 889,95 грн., в тому числі: за І квартал 2012 року в сумі 2 161 922,72 грн., за І півріччя 2012 року в сумі 231 271,83 грн., за III квартали 2012 року в сумі 6 006 956,49 грн., за V квартал 2012 року в сумі 11 332 738,91 грн.;

п. 185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п. 198.6, ст. 198, п.201.1, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року .№ 2755-VI (із змінами та доповненнями), товариством занижено податок на додану вартість на загальну суму 18 793 229,00 грн., в тому числі по періодах: за січень 2012 року - на 46 657,00 грн., за лютий 2012 року - на 17 543,00 грн., за березень 2012 року - на 1 994 848,00 грн., за квітень 2012 року - на 151 785,00 грн., за травень 2012 року - на 32 030,00 грн., за червень 2012 року - на 36 443,00 грн., за липень 2012 року - на 584 681,00 грн., за серпень 2012 року - на 750 744,00 грн., за вересень 2012 року - на 4 385 486,00 грн., за жовтень 2012 року-на 3 698 339,00 грн., за листопад 2012 року - на 257 400,00 грн., за грудень 2012 року - на 6 837 271,00 грн.

У акті перевірки податковий орган, серед іншого, зазначив про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників за перевіряємий період, в ході перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) та отримання товарів (послуг) ТОВ «Трансбуд-Компані» від ТОВ «Ангели Техно» (код ЄДРПОУ 32708580), ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «Магмастіл» (код ЄДРПОУ 37769301), ТОВ «Енергообладнання» (код ЄДРПОУ 37075899), ТОВ «АГАТ-1» (код ЄДРПОУ 30220386), ТОВ «ЗМХ» (код ЄДРПОУ 31407820), ТОВ «Айтістар» (код ЄДРПОУ 35811581), ТОВ «Альтіс» (код ЄДРПОУ 22966430), у зв'язку з чим позивачем безпідставно сформовано податковий кредит та валові витрати за рахунок вказаних підприємств.

На підставі висновків, зафіксованих в акті перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 року за №0000232201 та №0000242201, якими встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в зв'язку із чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 28 189 843,50 грн., з яких 9 396 614, 50 грн. - штрафні санкції та за платежем - податок на прибуток у розмірі 29 599 334, 93 грн., з яких - 9 866 444,98 грн. - штрафні санкції.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення від 14.01.2014 року оскаржено позивачем до Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 27.03.2014 року № 2827/10/16-15-10-06-15 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 14.01.2014 року за №0000232201, а податкове повідомлення-рішення № 0000242201 скасоване в частині застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 4 933 222,49 грн., в іншій частині - залишено без змін.

За результатами розгляду Головним управлінням Міндоходів у м. Києві первинної скарги позивача відповідачем складено та направлено на адресу позивача нове податкове повідомлення-рішення від 04.04.2014 року № 0001462201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток на загальну суму - 24 666 112, 44 грн.

Не погоджуючись із результатами розгляду первинної скарги, позивач звернувся до Міністерства доходів та зборів України з повторною скаргою щодо скасування вище зазначених податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Міністерства доходів та зборів України від 17.04.2014 року №7070/6/99-99-10-01-15 залишено податкові повідомлення-рішення без змін з урахуванням прийнятого рішення за результатами первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Позивач, вважаючи, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті з грубим порушенням норм чинного законодавства, звернувся до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

З досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ «Ангели Техно» (код ЄДРПОУ 32708580), ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «Магмастіл» (код ЄДРПОУ 37769301), ТОВ «Енергообладнання» (код ЄДРПОУ 37075899), ТОВ «АГАТ-1» (код ЄДРПОУ 30220386), ТОВ «ЗМХ» (код ЄДРПОУ 31407820), ТОВ «Айтістар» (код ЄДРПОУ 35811581), ТОВ «Альтіс» (код ЄДРПОУ 22966430).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Ангели-Техно» (код ЄДРПОУ 32708580) укладено договір підряду від 04.04.2012 року № 40А-9, відповідно до якого ТОВ «Ангели-Техно» виконувало комплекс ремонтних робіт протипожежних заходів в будинку №44 по проспекту Червонозоряному в м. Києві.

На виконання умов вказаного договору, позивачеві виписано контрагентом податкову накладну від № 4 від 05.04.2012 року на суму 198 972,01 грн., у томі числі ПДВ - 33 162 грн.

Відповідно до п. 4.4. Договору підряду №40А-9 від 04.04.2012 р. позивачем на користь ТОВ «Ангели-Техно» було перераховано суму авансового платежу у розмірі 198 972,01 грн., у т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 676 від 05.04.2012 року.

Крім того, додатковою угодою №1 від 03.07.2012 року до договору підряду від 04.04.2012 року № 40А-9 обсяги робіт ТОВ «Ангели-Техно» було збільшено, вартість таких робіт склала 145 208,99 грн.

Сума авансового платежу становила 129 630,23 грн., яка була перерахована ТОВ «Ангели-Техно» 07.07.2012 року.

Таким чином, вартість всіх зобов'язань ТОВ «Ангели-Техно» перед позивачем на 07.07.2012 року склала 328 602,24 грн., у тому числі ПДВ - 54 767,04 грн.

Крім того, між позивачем, ТОВ «Ангели-Техно» та ТОВ «АІТЕХНО» 25 липня 2012 року укладено трьохсторонню угоду про заміну сторони в договорі підряду № 40А-9 від 04.04.2012 року, у зв'язку з тим, що здійснено реорганізацію ТОВ «Ангели-Техно» на інше товариство - ТОВ «АІТЕХНО».

Відповідно до п.4 вище вказаної угоди, подальша оплата виконаних робіт за договором підряду №40А-9 від 04.04.2012 року здійснювалась позивачем новому підряднику - ТОВ «АІТЕХНО» з врахуванням суми авансового платежу у розмірі 328 602,24 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та актами про приймання виконаних робіт від 31.07.2012 року.

Разом з тим, як вбачається із змісту акту перевірки, висновки про порушення позивачем норм цивільного та податкового законодавства базуються на відомостях актів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва оформлених за наслідками зустрічних звірок контрагентів ТОВ «Ангели-Техно», таких як: ТОВ «Мастер Гільдія», ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс», ТОВ «ЕНТХІЛЛ», ТОВ «ДМС ГОЛД», а також зустрічних звірок ТОВ «Ангели-Техно» із контрагентами за період січень, лютий, березень, квітень та травень 2012 року, та на відомостях з бази даних АІС «Податковий блок».

Згідно акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 20.06.2012 року № 636/22-40/37615233 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мастер Гільдія» (код ЄДРПОУ 37615233) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податковий кредит за період з 01.08.2011 року по 29.02.2012 року, вбачається, що зустрічну звірку неможливо було провести у зв'язку з тим, що ТОВ «Мастер Гільдія» відсутнє за місцем реєстрації. Згідно баз ДПС підприємство має стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Також, відповідачем отримано інформацію від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС, згідно якої посадові особи ТОВ «Мастер Гільдія» за адресою: 04060, м. Київ, вул. Ризька буд.73/Б не знаходяться; отримано службову записку від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 19.04.2012 р. №2548/ДПІ/26-10/3 щодо висновку та пояснення ОСОБА_3, директора (бухгалтера) та засновника ТОВ «Мастер Гільдія» про непричетність до діяльності підприємства - згідно наданого пояснення від 06.12.2011 р. було встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрував ТОВ «Мастер Гільдія» на своє ім'я за грошову винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності; ТОВ «Мастер Гільдія» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Таким чином, контролюючий орган прийшов до висновку, що операції ТОВ «Мастер Гільдія», контрагентів-покупців та контрагентів-постачальників не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а тому наслідком діяльності ТОВ «Мастер Гільдія» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів, операції купівлі-продажу ТОВ «Мастер Гільдія» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

Також, як вбачається з акту акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 19.06.2012 року №609/22-40/32001026 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс» (код ЄДРПОУ 32001026) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період 01.01.2012 р. - 30.04.2012 р., зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що платник та посадові особи підприємства ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс» не знаходяться за юридичною та фактичною адресою: 01034. м. Київ, вул. Рейтарська, 35-А, крім того ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було отримано службову записку від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС № 1033/ДПІ/07-10/3 від 11.06.2012 року щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс» (код за ЄДПРОУ 32001026).

Враховуючи зазначене, податковим органом зроблено висновок, що всі правочини укладені між ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс» (код ЄДРПОУ 32001026) та підприємствами-постачальниками не спричинили реального настання юридичних наслідків, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того, відповідно до акту ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 06.07.2012 року №400/23-60/37331553 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ЕНТХІЛЛ» (код ЄДРПОУ 37331553) з контрагентами, в тому числі, з ТОВ «Ангели Техно» за період діяльності з 19.12.2011 року - 06.07.2012 року вбачається, що в ході організації проведення зустрічної звірки, з метою забезпечення підтвердження господарських відносин податковим органом отримано від співробітників ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва службовою запискою висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ЕНТХІЛЛ» (код ЄДРПОУ 37331553), яке перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ м. Києва, а також копію висновку спеціаліста №298 від 27.06.2012 року по ТОВ «ЕНТХІЛЛ».

Крім того, з пояснень директора товариства Сізова А.Є. встановлено, що останній зареєстрував ТОВ «ЕНТХІЛЛ» на своє ім'я за грошову винагороду без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Також, під час проведення заходів відповідачем отримано акт ДПІ у Шевченківському районі. м. Києва ДПС від 19.06.2013 року № 125/22-20/34981576 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ДМС ГОЛД» (код ЄДРПОУ 34981576) з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за податкові періоди з 01.11.2010 року по 19.06.2013 року.

В акті перевірки зазначено, що від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС отримано службову записку від 10.06.2013 року №2702/ДПІ/07-10/3 із додатками стосовно проведених заходів для подальшого відпрацювання, зокрема, копію висновку експерта №438 від 03.06.2013 року, висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності.

З вищенаведених обставин вбачається, що зустрічні звірки проведено податковими органами на основі відомостей автоматизованих систем і баз даних, які є в розпорядженні податкового органу. Проаналізувавши в такий спосіб господарські операції ТОВ «Ангели-Техно» та його контрагентів ТОВ «Мастер Гільдія», ТОВ «ТД «Продсервісторг-плюс», ТОВ «ЕНТХІЛЛ», ТОВ «ДМС ГОЛД», податкові органи, які проводили звірки, прийшли до висновку про безтоварність їх господарських операцій, відсутність об'єктів оподаткування та безпідставне формування показників податкового обліку, у тому числі, і у третіх осіб. Відтак, оформлені за наслідками таких операцій первинна документація і податкова звітність містять неправдиві відомості; діяльність таких суб'єктів не має на меті настання правових наслідків, а спрямована не неправомірне надання податкової вигоди.

У зв'язку з викладеним вище, на підставі вказаних актів ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, ДПІ у Печерському районі м. Києва, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, відповідач прийшов до висновку, що ТОВ «Трансбуд-Компані», як один із контрагентів ТОВ «Ангели-Техно», відобразив у первинних документах господарські операції, яких фактично не було, у зв'язку з чим прийшов до висновків про їх безтоварність із всіма наслідками зазначеними вище.

Також, у перевіряємому періоді позивач мав договірні відносини з підприємством-продавцем ТОВ «ЗМХ» (код ЄДРПОУ 31407820).

Як вбачається з матеріалів справи, підприємствами складено та підписано рахунок-фактуру № СВ-0001275 від 03.04.2012 року щодо поставки арматури, контрагентом виписано позивачу податкову накладну № 75 від 03.04.2012 року на суму 122759,93 грн., в тому числі ПДВ - 20 459,99 грн.

В квітні 2012 року згідно рахунків-фактур ТОВ «Трансбуд-Компані» перерахувало на рахунок ТОВ «ЗМХ» кошти в сумі 122 759,93 грн.

Однак, відповідачем в ході проведення перевірки отримано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 25.04.2013 року № 1487/22.8/31407820 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ЗМХ» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року, відповідно до якого податковим органом на підставі актів про результати вжитих заходів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів ТОВ «ЗМХ», зроблено висновок про те, що здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та його контрагентів не підтверджують фактичного постачання товарів, первинних документів ТОВ «ЗМХ» не надало, завищено собівартість придбаних товарів.

Також в перевіряємому періоді позивач мав договірні відносини із ТОВ «АГАТ-І» (код ЄДРПОУ 30220386) щодо поставки змазки для опалубки згідно договорів поставки від 22.08.2012 року № 1323, від 10.05.2012 року №641, від 08.08.2012 року №1248, від 24.10.2012 року №1721, від 08.10.2012 року № 1630, від 29.05.2012 року №774, від 15.05.2012 року №660, від 23.07.2012 №1119, від 17.07.2012 року №1061.

Вище перелічені товари були вжиті безпосередньо позивачем в процесі здійснення своєї господарської діяльності, так як останній має досить значну кількість транспортних засобів та опалубки, як власних, так і орендованих.

На виконання вказаних умов сторонами підписано рахунки-фактури №СВ-0001864 від 10.05.2012 року, ГВ-0001911 від 15.05.2012 року, №СВ-0002150 від 29.05.2012 року, №СВ-0002939 від 11.07.2012 року, ГВ-0003067 від 23.07.2012 року, №СВ-0003376 від 08.08.2012 року, №СВ-0003605 від 22.08.2012 року, ГВ-0004307 від 08.10.2012 року та №СВ-0004571 від 24.10.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АГАТ-1» виписано податкові накладні №79 від 14.04.2012 року, № 98 від 16.05.2012 року, № 191 від 30.05.2012 року, № 128 від 16.07.2012 року, № 173 від 24.07.2012 року, № 82 від 09.08.2012 року, № 154 від 27.08.2012 року, № 62 від 09.10.2012 року, № 145 від 25.10.2012 року на загальну суму 37 560 грн., в тому числі, 6260 грн.

В той час, відповідачем отримано від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС акт від 30.05.2013 року №273/22-717/30220386 про неможливість проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «АГАТ-1» (код за ЄДРПОУ 30220386) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.2012 року по 31.02.2012 року, з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року, яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Висновки про порушення позивачем норм цивільного та податкового законодавства в розрізі зазначеного контрагенту базується виключно на відомостях акту ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС. Правової оцінки наданих позивачем первинних документів щодо господарських операцій з названими вище суб'єктом господарювання в акті перевірки від 26.12.2013 року немає.

Також, у перевіряємому періоді позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ «Енергообладнання» (код ЄДРПОУ 37075899) щодо придбання товару.

ТОВ «Енергообладнання» у травні-червні, серпні та вересні 2012 року на адресу ТОВ «Трансбуд-Компані» виписано податкові накладні № 153 від 25.05.2012 року, № 113 від 20.06.2012 року, № 124 від 22.06.2012 року, №163 від 28.08.2012 року, № 35 від 06.09.2012 року, № 148 від 26.09.2012 року згідно рахунків-фактур №СВ-0002051 від 24.05.2012 року, №СВ-0002599 від 18.06.2012 року, №СВ-0002504 від 25.06.2012 року, №СВ-0003612 від 23.08.2012 року, №СВ-0003785 від 05.09.2012 року, №СВ-0004081 від 24.09.2012 року, які віднесено до реєстру отриманих податкових накладних, до складу податкового кредиту та яка включена позивачем до складу собівартості придбаних товарів відповідно за І півріччя та III квартали за 2012 рік.

Також, видано видаткові накладні, а саме: № 790 від 30.05.2012р., №955 від 22.06.2012 р.№ 723 від 04.09.2012 p., №772 від 11.09. 2012р., №850 від 28.09.2012 р.

Разом з тим, як вбачається з акту, відповідачем отримано акт Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 16.04.2013 року №128/22-4/37075899 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енергообладнання» (код ЄДРПОУ 37075899) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, в якому зазначено про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій підприємств.

Як встановлено судом, висновки про порушення позивачем норм цивільного та податкового законодавства в розрізі зазначеного вище контрагента базуються виключно на відомостях акту Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, оформленого за наслідками зустрічної звірки ТОВ «Енергообладнання». Однак, правової оцінки наданих позивачем первинних документів щодо господарських операцій з названими вище суб'єктами господарювання в акті перевірки від 26.12.2013 року відповідачем не зроблено.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059) суд зазначає, що на підставі укладеного між товариствами договору купівлі-продажу від 03.12.2012 року №000312/1, здійснювалось придбання шпаклівки.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Старт-Д» у грудні 2012 року на адресу ТОВ «Трансбуд-Компані» виписано податкову накладну №110 від 07.12.2012 року згідно рахунку-фактури № СВ-0005444 від 03.12.2012 року, сума якої включена до податкового кредиту та до складу собівартості придбаних товарів відповідно за 2012 рік.

Разом з тим, згідно акту від 26.12.2013 року відповідачем отримано в ході проведення перевірки від ДПІ У Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів акт від 21.12.2012 року №7203/224/32694059 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Старт-Д» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, яким не підтверджено реальність здійснення господарських операцій.

Висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з вищевказаним контрагентом базуються виключно на відомостях акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів, оформленого за наслідками зустрічної звірки ТОВ «Старт-Д» без дослідження первинних документів. В той час, відповідачем також не надано оцінки поданих позивачем первинних документів щодо господарських операцій з названим вище суб'єктом господарювання.

Також, у перевіряємому періоді позивач мав договірні відносини з підприємством-продавцем ТОВ «Магмастіл» (код ЄДРПОУ 37769301) щодо придбання товарів на підставі укладеного договору поставки від 21.12.2011 року № М0551.

На підтвердження виконання умов вказаного договору, ТОВ «Магмастіл» у травні-червні, серпні та листопаді 2012 року на адресу позивача виписано податкові накладні № 421 від 21.05.2012 року, № 155 від 07.06.2012 року, № 176 від 08.08.2012 року, № 175 від 08.08.2012 року, № 467 від 20.08.2012 року, № 598 від 27.08.2012 року, № 656 від 29.08.2012 року, № 672 від 30.08.2012 року, № 728 від 31.08.2012 року, № 595 від 28.11.2012 року, № 646 від 30.11.2012 року на загальну суму 38 713,14 грн., в тому числі ПДВ - 6452,19 грн. згідно рахунків-фактур №СВ-0001935 від 18.05.2012 року, №СВ-0002267 від 06.06.2012 року, №СВ-0003319 від 07.08.2012 року, №СВ-0003321 від 08.08.2012 року, №СВ-0003537 від 17.08.2012 року, №СВ-0003608 від 22.08.2012 року, №СВ-0003650 від 28.08.2012 року, №СВ-0003663 від 29.08.2012 року, №СВ-0003704 від 30.08.2012 року, №СВ-0003771 від 04.09.2012 року, №СВ-0005236 від 23.11.2012 року, №СВ-0005299 від 29.11.2012 року, які віднесено до реєстру отриманих податкових накладних, суми по них включені до податкового кредиту.

Також, виписано ТОВ «Магмастіл» видаткові накладні та акти надання послуг.

Однак, податковим органом зроблено висновок, що вказані господарські операції здійснені поза межами правового поля та не підтверджені документально, висновки про порушення позивачем норм цивільного та податкового законодавства в розрізі зазначеного контрагента базуються виключно на відомостях актів інших податкових органів, зокрема, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а також на відомостях з бази даних АІС «Податковий блок». Правової оцінки наданих позивачем первинних документів щодо господарських операцій з названими вище суб'єктами господарювання в акті перевірки від 26.12.2013 року немає.

Також, у перевіряємому періоді позивач мав договірні відносини з ТОВ «Айтістар» (код ЄДРПОУ 35811581) щодо придбання дизельного палива.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Айтістар» у травні 2012 року на адресу ТОВ «Трансбуд-Компані» виписано податкову накладну № 17 від 14.05.2012 року, видаткову накладну №РН-0000181 від 17.05.2012 року згідно рахунків-фактур №СВ-0001843 від 11.05.2012 року, які віднесено до Реєстру отриманих податкових накладних, суми зазначені в яких включені до складу собівартості придбаних товарів та податкового кредиту за І півріччя 2012 року.

У травні 2012 року згідно рахунків-фактур ТОВ «Трансбуд-Компані» перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ «Айтістар» грошові кошти на загальну суму 201,00 грн.

Однак, податковий орган ставить під сумнів вказані господарські операції з огляду на отримання податкової інформації, зокрема, акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 12.04.2013 року № 1338/22.4/35811581 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Айтістар» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, в якому вказано на відсутність об'єктів оподаткування та відсутність реальності здійснення господарських операцій.

В той час, згідно акту від 26.12.2013 року, відповідачем правової оцінки наданих позивачем первинних документів щодо господарських операцій з названим вище контрагентом не надано.

Також, в ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ТОВ «Трансбуд-Компані» з ТОВ «Альтіс» (код ЄДРПОУ 22966430) протягом січня-грудня 2012 року щодо виконання будівельно-монтажних робіт за договорами підряду.

Так, зокрема, між позивачем та ТОВ «Альтіс» укладені договір субпідряду № АПК-08-Т від 21.07.2011 року, договір підряду № ФМ-01/1-Т від 07.12.2011 року, договір підряду № Є12АЛТ/5-1 від 09.04.2010 року з додатками, договір поставки № 23 ЗОД-17 від 01.11.2010 року з додатками, договір субпідряду №08/02-11 від 01.02.2011 року, договір № 1ПЛ/2 від 04.05.2012 року, договір № 1ПЛ-1 від 04.05.2012 року, договір № 23/ПЛ-1-2 від 04.05.2012 року, договір поставки № АПК-03Т від 01.02.2011 року з додатками, договір підряду № 1712/1 від 17.12.2010 року, договір поставки № ПЛ1107 від 01.07.2011 року.

Так, на виконання робіт за договором субпідряду №АПК-08-Т, укладеного із ТОВ «Альтіс» від 21.07.2011 pоку, позивачем прийнято від ТОВ «Альтіс» виконані роботи на об'єкті будівництва - Культурно-оздоровчий комплекс з аквапарком, торгово-офісними приміщеннями, закладами громадського харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів на Дніпровській набережній 10, 14 у Дарницькому районі м. Києва, що підтверджується актами виконаних робіт за жовтень 2012 року від 31.10.2012 р. на суму 10 311 178, 56 грн., у тому числі ПДВ, довідка ф. КБ-3 від 31.10.2012 р., за грудень 2012 року від 31.12.2012 р. на суму 11 252 108, 82 грн., у тому числі ПДВ, довідка ф. КБ-3 від 31.12.2012 р.

Придбані у ТОВ «Альтіс» за Договором субпідряду № АПК-08-Т від 21.07.2011 року товари були використані позивачем під час здійснення своєї господарської діяльності з будівництва об'єкту - Культурно-оздоровчий комплекс з аквапарком, торгово-офісними приміщеннями, закладами громадського харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів на Дніпровській набережній, 10,14 у Дарницькому районі міста Києва, за укладеним із Корпорацією «Альтіс-Холдинг» договором будівельного підряду №02-АПК-Т від 21.07.2010 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

На виконання робіт за договором підряду №ФМ-01/1-Т, укладеного із ТОВ «Альтіс» від 07.12.2011 pоку, позивачем прийнято від ТОВ «Альтіс» виконані роботи на об'єкті будівництва - розміщення складського комплексу на земельній ділянці Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» за адресою: с. Комуніст, Польовий в'їзд, Харківського району, Харківської області, що підтверджується наявними актами виконаних робіт.

Як пояснив позивач, придбані у ТОВ «Альтіс» за договором підряду № ФМ-01/1-Т від 07.12.2011 року роботи були використані ним під час здійснення господарської діяльності з будівництва об'єкту - розміщення складського комплексу на земельній ділянці Приватного акціонерного товариства «Філіп Морріс Україна» за укладеним із Корпорацією «Альтіс-Холдинг» договору підряду № ФМ-01-АХ від 07.12.2011 року.

Крім того, виконання робіт на даному об'єкті будівництва підтверджуються актом готовності об'єкта до експлуатації від 14.05.2013 року, копія якого наявна у матеріалах справи.

На виконання умов договору підряду № Є12АЛТ/5-1 від 09.04.2010 року, позивачем виконано роботи на об'єкті будівництва - Будівництво нового аеровокзалу міжнародного аеропорту «Львів» та підтверджується, зокрема, актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за березень, травень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, податковими накладними.

Відповідно до п. 12.6 договору № Є12АЛТ/5-1 від 09.04.2010 pоку, Субпідрядник сплачує Замовнику вартість послуг генерального підряду в розмірі 1,50% від загальної вартості виконаних робіт (на підставі ф. КБ-2В, ф. КБ-3). Сума послуг генерального підряду утримується з оплати за фактично виконані роботи на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за звітний місяць.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що виконання робіт на даному об'єкті будівництва завершено, що підтверджуються актом готовності об'єкта до експлуатації від 19.12.2012 року, сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об'єкту від 08.01.2013 року.

На виконання умов договору поставки № 23 ЗОД-17, укладеного із ТОВ «Альтіс» від 01.11.2010 pоку, позивачем протягом січня-грудня 2012 року придбано у ТОВ «Альтіс» товари на умовах EXW, що підтверджується складеними видатковими накладними.

Окрім того, придбані у ТОВ «Альтіс» за вказаним договором товари були використані Позивачем під час здійснення господарської діяльності з будівництва об'єкту -«Термінальний комплекс по вул. Київський шлях №2/1-а в м. Борисполі Київської області» за укладеним із Корпорацією «Альтіс-Холдинг» договором головного підряду №ЗОД23-01 від 16.12.2009 року.

На виконання робіт за договором субпідряду № 08/02-11 від 01.02.2011 pоку, укладеного із ТОВ «Альтіс», позивачем виконано та передано ТОВ «Альтіс» роботи на об'єкті будівництва - Цех виготовлення металоконструкцій по вул. Запорізька в м. Бориспіль, що підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт за звітний місяць, податковими накладними.

З матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання робіт за договорами підряду № 1ПЛ-1 від 14.05.2012 pоку, № 1ПЛ/2 від 04.05.2012 року, № 23/ПЛ-1-2 від 04.05.2012 року, позивачем прийнято від ТОВ «Альтіс» виконані роботи на об'єкті будівництва -Торгово-розважальний центр (ТРЦ) з автостоянками по вул. Сухомлинського, 1 в м. Луцьк, згідно складених та підписаних актів виконаних робіт, податкових накладних.

Придбані у ТОВ «Альтіс» за вказаними договорами товари були використані позивачем під час здійснення своєї господарської діяльності з будівництва об'єкту -Торгово-розважальний центр (ТРЦ) з автостоянками по вул. Сухомлинського, 1 в м. Луцьк, за укладеним із ТОВ «Альтіс-Констракшн» договором будівельного підряду № 1 ПЛ від 04.05.2012 року, копія якого наявна у матеріалах справи.

На виконання умов Договору поставки № АПК-ОЗТ від 01.02.2011 pоку, укладеного із ТОВ «Альтіс», позивачем придбано у ТОВ «Альтіс» товари на умовах DDP на суму, що визначена у видаткових накладних.

Позивачем під час здійснення своєї господарської діяльності з будівництва об'єкту -Культурно-оздоровчий комплекс з аквапарком, торгово-офісними приміщеннями, закладами громадського харчування, паркінгом, зоною відпочинку та стоянкою човнів на Дніпровській набережній, 10, 14 у Дарницькому районі міста Києва, за укладеним із Корпорацією «Альтіс-Холдинг» договором будівельного підряду №02-АПК-Т від 21.07.2010 року.

На виконання умов договору поставки № А-ТБК1пр/ПП від 01.10.2012 pоку, укладеного із ТОВ «Альтіс», позивачем придбано у ТОВ «Альтіс» товари на умовах EXW, що підтверджується первинними документами, зокрема, видатковими накладними, актами виконаних робіт.

Як зазначив позивач, придбані у ТОВ «Альтіс» за договором поставки № А-ТБК1пр/ПП товари були використані позивачем під час здійснення своєї господарської діяльності з будівництва об'єкту - Реконструкція транспортної розв'язки на Поштовій площі м. Києва, за укладеним із ТОВ «Альтіс-Спецбуд» договором субпідряду №ТБК-АС/ПП від 25.09.2012 року, копія якого наявна у матеріалах справи.

Крім того, на виконання робіт за договором підряду № 1712/1 від 17.12.2010 pоку, укладеного із ТОВ «Альтіс», позивачем виконано роботи на об'єкті будівництва - Реконструкція існуючого пасажирського терміналу та зовнішніх інженерних мереж ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» в частині - будівництво зовнішніх інженерних мереж, що підтверджується актами виконаних робіт, довідками про вартість будівельних робіт, податковими накладними.

Між тим, позивач пояснив, що виконані за вказаним договором підряду роботи були передані ТОВ «Альтіс» генеральному підряднику будівництва об'єкту - Реконструкція існуючого пасажирського терміналу та зовнішніх інженерних мереж ДП «Міжнародний аеропорт «Львів», Корпорації «Альтіс-Холдинг» на підставі договору підряду №17121 від 17.12.2010 року.

Також, в підтвердження виконання умов договору, позивачем сплачено ТОВ «Альтіс» кошти в рамках разової поставки товару відповідно до заявок, що були сформовані у рахунках-фактури, що підтверджується наявними видатковими накладними.

Відповідач зазначив, що згідно інформаційних баз даних, які перебувають у користуванні ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві ТОВ «Альтіс» у січні-грудні 2012 року на адресу ТОВ «Трансбуд-Компані» виписано податкові накладні, які віднесено до реєстру отриманих податкових накладних, включено до складу податкового кредиту за січень-грудень 2012 року та відображено у складі собівартості придбаних товарів відповідно за I-IV кварталі 2012 року.

Як вбачається з акту перевірки та письмових заперечень відповідача, податковий орган вважає, що виписані контрагентами-постачальниками позивача виписано податкові накладні за відповідні періоди не відповідають вимогам чинного законодавства та не дають права на формування податкового кредиту та валових витрат.

У зв'язку з чим в порушення вимог Податкового кодексу України до складу витрат та податкового кредиту позивачем в перевіряємий період віднесено витрати на придбання товарів, пов'язаність яких з господарською діяльністю не підтверджено, що також вплинуло на формування податкового кредиту.

Надючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток суд зазначає наступне.

Платники податку на прибуток підприємств, об'єкта, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом ІІІ Податкового кодексу України.

В силу статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті:інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.8. ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Однак, як встановлено під час судового розгляду, кошти сплачені позивачем ТОВ «Ангели Техно» (код ЄДРПОУ 32708580), ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «Магмастіл» (код ЄДРПОУ 37769301), ТОВ «Енергообладнання» (код ЄДРПОУ 37075899), ТОВ «АГАТ-1» (код ЄДРПОУ 30220386), ТОВ «ЗМХ» (код ЄДРПОУ 31407820), ТОВ «Айтістар» (код ЄДРПОУ 35811581), ТОВ «Альтіс» (код ЄДРПОУ 22966430) за отримані товари та виконані роботи є пов'язаними з основною діяльністю позивача, а витрати підтверджуються документально.

Фактів порушення позивачем обмежень, установлених пунктом 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, податковим органом суду не доведено.

За недоведеності відповідачем того факту, що роботи контрагентом не виконувались, висновки податкового органу про неправомірне формування позивачем валових витрат, також про заниження податку на прибуток підприємств є безпідставними.

Оскільки виконанням умов перелічених вище договорів та відповідною подальшою роботою з отриманими послугами чи товарами від контрагентів, що засвідчується належним чином оформленими актами виконаних робіт, видатковими і податковими накладними, рахунками-фактури, договорами, як первинно обліковими документами, в яких чітко зазначено якого саме виду надаються послуги (виконуються роботи) та реалізовується товар, розкритий зміст наданих послуг (виконаних робіт) та є вказівки, що ці послуги (роботи) надаються на виконання умов договорів, укладених між позивачем та його контрагентами, про що зазначено нижче.

Таким чином, з урахуванням викладених норм, суд дійшов висновку, що понесені позивачем, в ході здійснення ним господарської діяльності, витрати з придбання та реалізації отриманих товарів відносяться до складу витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, а отже залежать від визнання доходу від реалізації таких товарів, оскільки їх можливо напряму віднести (поставити в залежність) до конкретного товару, роботи чи послуги та, відповідно, пов'язати з доходами, отриманими від продажу таких товарів (робіт, послуг).

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/ послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України).

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, Законом та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Як уже встановлено судом та досліджено в судовому засіданні, на підтвердження реальності спірних операцій позивач надав до матеріалів справи копії договорів, актів виконаних робіт, податкових накладних, видаткових накладних, рахунки-фактури, довідки про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, інші документи бухгалтерського обліку, що відповідають вище вказаним вимогам законодавства та свідчать про звичайну фінансово-господарську діяльність позивача, податкові накладні відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до первинних документів та включені до Єдиного реєстру податкових накладних, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача з ТОВ «Ангели Техно» (код ЄДРПОУ 32708580), ТОВ «Старт-Д» (код ЄДРПОУ 32694059), ТОВ «Магмастіл» (код ЄДРПОУ 37769301), ТОВ «Енергообладнання» (код ЄДРПОУ 37075899), ТОВ «АГАТ-1» (код ЄДРПОУ 30220386), ТОВ «ЗМХ» (код ЄДРПОУ 31407820), ТОВ «Айтістар» (код ЄДРПОУ 35811581), ТОВ «Альтіс» (код ЄДРПОУ 22966430).

Однак, як вбачається з акту від 26.12.2013 року, в основу висновків про безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами покладено акти про неможливість проведення зустрічної звірки. Висновки про відсутність реальності господарських операцій позивача зроблено без дослідження первинних документів, використовуючи лише облікові справи вищезгаданих суб'єктів господарювання. Використана відповідачем при перевірці ТОВ «Трансбуд-Компані» інформація без дослідження у контрагентів відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Окрім цього, відповідач під час проведення перевірки не в повному обсязі досліджував первинні документи позивача, як того вимагають відповідні норми податкового законодавства. Разом з тим, в акті зроблено висновок про те, що правочини, укладені позивачем з контрагентами та окремо контрагентами з третіми особами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано, з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

На підтвердження правомірності своїх дій та висновків, відповідачем не надано жодного доказу, а висновки акту документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Трансбуд-Компані» від 26.12.2013 року не ґрунтувалися на дослідженні первинних документів.

Натомість, суду позивачем надано документи, що підтверджують формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «Трансбуд-Компані» з ТОВ «Ангели Техно», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Магмастіл», ТОВ «Енергообладнання», ТОВ «АГАТ-1», ТОВ «ЗМХ», ТОВ «Айтістар», ТОВ «Альтіс» у період, що перевірявся.

Окрім цього, сукупність наведених вище первинних бухгалтерських документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договорів поставки, договорів підряду та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оскаржуваний правочин). До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 Цивільного кодексу України).

Тобто, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не було відображено.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Враховуючи вищезазначене, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що укладення договорів, на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами належних доказів, які б свідчили про невідповідність документів, не надано доказів притягнення до відповідальності (в тому числі кримінальної) відповідних посадових осіб у зв'язку з занесенням до звітності даних, що не відповідають дійсності.

За результатом системного аналізу вимог податкового законодавства та встановленими обставинами справи, суд дійшов висновку, що операції позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, зокрема, будівництво, що здійснюється на об'єктах закінчено, що підтверджується актами про готовність об'єкту до експлуатації.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Трансбуд-Компані», в даному випадку, доведено правомірність формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Ангели Техно», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Магмастіл», ТОВ «Енергообладнання», ТОВ «АГАТ-1», ТОВ «ЗМХ», ТОВ «Айтістар», ТОВ «Альтіс», а висновки акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є помилковими та відповідачем не підтверджено належними доказами, відтак збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій є протиправними.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 14.01.2014 року № 0000232201 та №0001462201.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000232201 від 14.01.2014 року, видане Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001462201від 04.04.2014 року, видане Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд-Компані» (код ЄДРПОУ 25267112) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 4872,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 16.06.2014 року.

Суддя В.П. Шулежко