Ухвала

від 26.06.2014 по справі 2а-2051/10/1070

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2051/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ірпінської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Технокомплект» до Ірпінської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, Головного управління Державного казначейства України в Київській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Ірпінської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, Головного управління Державного казначейства України в Київській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 квітня 2013 року адміністративний позов - задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «ВКФ «Технокомплект» (код ЄДРПОУ 31414219) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за період з січня 2004 року по квітень 2004 року, з червня 2004 року по грудень 2004 року, за березень-квітень 2005 року та за серпень 2005 року в сумі 1 447 368 (один мільйон чотириста сорок сім тисяч триста шістдесят вісім) грн. 14 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Ірпінська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області , звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в 2004-2005 роках позивачем було подано до Ірпінської ОДПІ Київської області податкові декларації з податку на додану вартість, в яких були відображені суми податкових зобов'язань, податкового кредиту з податку на додану вартість та заявлені суми до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість, а саме:

- в січні 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 101 756, 00 грн.;

- в лютому 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 199 855, 00 грн.;

- в березні 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 275 095, 00 грн.;

- в квітні 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 265 215, 00 грн.;

- в червні 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 94 477, 00 грн.;

- в липні 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 342 348, 00 грн.;

- в серпні 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 250 634, 00 грн.;

- у вересні 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 390 973, 00 грн.;

- в жовтні 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 131 516, 00 грн.;

- в листопаді 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 178 529, 00 грн.;

- в грудні 2004 року сума бюджетного відшкодування становить 21 303, 00 грн.;

- в березні 2005 року сума бюджетного відшкодування становить 383 493, 00 грн.;

- в квітні 2005 року сума бюджетного відшкодування становить 84 815, 00 грн.;

- в серпенті 2005 року сума бюджетного відшкодування становить 102 606, 00 грн.

Ірпінською ОДПІ Київської області проведені документальні перевірки позивача з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підтверджується актами перевірок № 461/23-4/31414219 від 03 квітня 2006 року та №1765/23-2/31414219 від 08 грудня 2006 року.

За результатами проведених перевірок Ірпніською ОДПІ Київської області прийняло податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0000412310/0/4587 від 13 квітня 2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 069 603, 09 грн.;

- № 0001272310/0/16513 від 13 грудня 2006 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 377 765, 05 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив в судовому порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 червня 2011 року касаційну скаргу Ірпінської ОДПІ Київської області залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 25 жовтня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року - залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 серпня 2011 року Ірпінській ОДПІ Київської області відмовлено у допуску справи до провадження Верховним судом України.

Отже, постанова Господарського суду Київської області від 25 жовтня 2007 року в адміністративній справі за позовом ТОВ «ВКФ «Технокомплект» до Ірпінської ОДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001272310/0/16513 від 13 грудня 2006 року, якою позов задоволено у повному обсязі та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001272310/0/16513 від 13 грудня 2006 роуц, набрала законної сили.

Як вбачається зі змісту вказаних рішень, позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 377 765, 05 грн., а твердження податкового органу про порушення позивачем вимог п. 1.8 ст. 1, п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визнано судами безпідставним.

Також, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2012 року касаційну скаргу Ірпінської ОДПІ Київської області задоволено частково, постанову Господарського суду Київської області від 12 березня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2009 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року в адміністративній справі № 2а-1148/12/1070 за позовом ТОВ «ВКФ «Технокомплект» до Ірпінської ОДПІ Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000412310/0/4587 від 13 квітня 2006 року позов задоволено у повному обсязі, податкове повідомлення-рішення № 0000412310/0/4587 від 13 квітня 2006 року визнано протиправним та скасовано.

Як вбачається зі змісту вказаних рішень, позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 1 069 603, 09 грн.

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, у позивача виникло право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 447 368, 14 грн.

Враховуючи, що спірні правовідносини виникли до 01 січня 2011 року, а тому регулюються діючими на час їх виникнення Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», постановою Кабінету Міністрів України № 805 від 12 травня 1999 року «Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі», а з 1 січня 2011 року в частині повноважень податкового органу - відповідними положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» - бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону - якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Відповідно до п. п. 7.7.5 - 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Підпунктом 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону визначено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналогічні норми передбачені у ст. 200 ПК України.

Підпунктом 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Аналогічні норми містяться у пункті 102.5 статті 102 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування за період з січня 2004 року по квітень 2004 року, з червня 2004 року по грудень 2004 року, за березень-квітень 2005 року та за серпень 2005 року в сумі 1 447 368, 14 грн. і вчинив для цього усі передбачені законом дії, що підтверджується рішеннями судів, що набрали законної сили, а тому рішення суду про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є законним та обґрунтованим.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ірпінської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення , а постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.