Постанова

від 25.06.2014 по справі 917/2197/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 917/2197/13

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Студенця В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство № 15347" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2014 року у справі № 917/2197/13 за позовом приватного підприємства "Діліжанс і Ко" до публічного акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство № 15347" про стягнення 7 227 грн 42 коп.,

УСТАНОВИВ: У листопаді 2013 року приватне підприємство "Діліжанс і Ко" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство № 15347" про стягнення 7 227 грн 42 коп. з підстав неналежного виконання зобов'язання.

Відповідач позов не визнав, пославшись на відсутність обов'язку.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 26 грудня 2013 року (суддя Т.Безрук) у позові відмовлено з мотивів безпідставності вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2014 року рішення скасовано і позов задоволено.

Публічне акціонерне товариство "Комсомольське автотранспортне підприємство № 15347" просить постанову скасувати з підстав не застосування апеляційним господарським судом до спірних правовідносин частин 1 і 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 11 листопада 2002 року № 792, а також порушення статей 4, 34, 43, 105 Господарського процесуального кодексу України та залишити в силі рішення.

Приватне підприємство "Діліжанс і Ко" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте їхні представники в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено, що 26 квітня 2012 року сторони уклали договір № ДГ-000089 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач (виконавець) зобов'язався виконувати роботи по ремонту і технічному обслуговуванню автомобілів замовника, а відповідач (замовник) - оплатити їхню вартість і завірити всі документи виконавця (акт виконаних робіт). Час виконання робіт, ціни, узгоджуються в додаткових умовах, що є невід'ємною частиною даного договору.

Умовами договору сторони погодили, що замовник сплачує виконавцю за виконані роботи в розмірі 100 відсотків відповідно до рахунків упродовж трьох банківських днів з моменту отримання рахунка на оплату, а також підписати акт виконаних робіт і завірити печаткою та повернути акт; договір діє до 31 грудня 2012 року, якщо жодна із сторін не повідомила іншу про розірвання договору за місяць до закінчення його дії, договір продовжується на 1 рік на тих же умовах (пункти 2.2, 3.1, 4.1 договору).

Позивач стверджує, що роботи з технічного обслуговування транспортного засобу "Неоплан" державний номер ВІ 3149 АА на загальну суму 7 227 грн 42 коп. були виконані належним чином, посилаючись при цьому на складений та підписаний сторонами акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 3 грудня 2012 року № ОУТ-000646.

З вимогою погасити борг виконавець звернувся 26 липня 2013 року, але замовник відмовився, що спричинило спір.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що подані позивачем докази не доводять фактів передачі транспортного засобу в ремонт чи технічне обслуговування, його проведення та повернення транспортного засобу власнику; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 3 грудня 2012 року № ОУТ-000646 не є належним доказом, на підставі якого позивач доводить факт технічного обслуговування транспортного засобу, оскільки не містить необхідної інформації, передбаченої Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 11 листопада 2002 року № 792.

Апеляційний господарський суд з таким висновком не погодився.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що договір містить елементи договору підряду і надання послуг.

Згідно з приписами статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з приписами статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

На підтвердження вимог позову, позивач подав господарським судам акт від 3 грудня 2012 року № ОУТ-000646 здачі-прийняття робіт (надання послуг), у тексті якого вказані, зокрема, види та вартість робіт, який підписаний представником замовника та завірений печаткою акціонерного товариства.

За обставин виконання сторонами умов абзацу другого пункту 2.2. договору апеляційний господарський суд правомірно визнав позов обґрунтованим.

Отже з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11 березня 2014 року у справі № 917/2197/13 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство № 15347" без задоволення.

Головуючий, суддя М.В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В.І. Студенець