Ухвала

від 25.06.2014 по справі 2а-17540/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2014 р. м. Київ К/9991/52019/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І.

при секретарі судового засідання Ковтун О.С.

за участю представників сторін: позивача - не з'явився,

відповідача - Мізерний О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 р.

у справі № 2а-17540/11/2670

за позовом ОСОБА_5

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2011 року ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі м. Києва), в якому просила суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.10.2009 р. № 0003461730/0 та № 0003471730/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2012 р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2012 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.10.2009 р. № 0003461730/0 та № 0003471730/0.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 р. та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2012 р.

Також, відповідач надав клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на її правонаступника, - Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню в порядку визначеному статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 12.10.2009 р. по 19.10.2009 р., на підставі направлення від 12.10.2009 р. № 1185, посадовою особою ДПІ у Подільському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5 за період з 01.07.2006 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт від 19.11.2009 р. № 95/17-405/280611926 та зроблено висновок про порушення позивачем, вимог: - статті 1 Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в результаті неправомірного застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в IV кварталі 2007 року внаслідок перевищення обсягу виручки від реалізації товарів, робіт, послуг за рік 500 000 грн. (за 9 місяців 2007 року); - статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» внаслідок заниження валового доходу, що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу за 9 місяців 2007 року та в IV кварталі 2007 року; - підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість; підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» внаслідок неподання податкових декларацій по податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 30.10.2009 р. були винесені податкові повідомлення-рішення: № 0003461730/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 13 800 грн., з яких 9 200 грн. - сума основного платежу та 4 600 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0003471730/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 904 950 грн.

Судом першої інстанції у задоволенні позову було відмовлено з тих мотивів, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки є правомірними та обґрунтованими, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не підлягають скасуванню.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходив з наступного.

Відповідно до статей 1, 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 000 грн.

Фізична особа-суб'єкт підприємницької діяльності може самостійно за своїм бажанням обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від здійснення підприємницької діяльності, за єдиним податком шляхом придбання Свідоцтва про оплату єдиного податку при обов'язковому додержанні умов, визначених статті 1 Указу.

Згідно підпунктів 9.12.1, 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Із наведеного вбачається, що підприємець отримавши інші доходи від здійснення підприємницької діяльності, ніж ті, які можуть обкладатись єдиним податком згідно з правилами, встановленими спеціальним законодавством з питань спрощеної системи оподаткування, повинен сплачувати з цих доходів податок з доходів фізичних осіб.

Таким чином, єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності з додержанням вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», зокрема, якщо виручка платника єдиного податку за рік не перевищує 500 000 грн.

Відповідно до підпункту 4.2.13 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Абзац перший підпункту 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлює, що до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року, який оподатковується за ставкою встановленою пунктом 7.1 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Відповідно до підпункту 9.6.1 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

Згідно підпункту 9.6.7 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» інвестиційний актив - це, зокрема, пакет цінних паперів, тобто, окремий цінний пакет чи сукупність цінних паперів випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

У разі здійснення платником податку продажу окремих інвестиційних активів, у тому числі операцій, вказаних у підпункті 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб (інвестиційний прибуток від продажу пакету акцій) дорівнює різниці між сумою доходу, отриманого від продажу акцій (вартість цінних паперів є сумою доходу платника податку) та витратами, понесеними платником податку на попереднє придбання цих акцій.

З матеріалів справи вбачається, що під час роботи на загальній системі оподаткування в І кварталі 2007 року позивачем отримано дохід від ТОВ ФГ «Партнер» на суму 7 998 000 грн. Зазначене підприємство перебуває на обліку платників податків в ДПІ у Печерському районі м. Києва. Обліковий стан підприємства 11 «Припинено, але не знято з обліку».

Згідно Свідоцтва про сплату єдиного податку, виданого ОСОБА_5 01.10.2007 р. серії НОМЕР_1 види діяльності, до яких застосована спрощена система оподаткування зазначені - дослідження ринку та вивчення суспільної думки, оптова торгівля і посередництво в торгівлі, роздрібна торгівля побутовими товарами та їх ремонт.

Доходи платника єдиного податку, одержані ним від провадження саме зазначених у Свідоцтві про сплату єдиного податку видів діяльності, згідно положень статті 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», не включаються до складу його загального річного оподатковуваного доходу і з них не сплачується податок з доходів фізичних осіб.

Таким чином, інвестиційний дохід від продажу пакету акцій ЗАТ «СК Інтертехполіс» на суму 7 998 000 грн. не включається до валового доходу від здійснення підприємницької діяльності.

Разом з цим, у матеріалах справи наявні платіжні доручення № 1 від 24.01.2007 р. на суму 4 000 000 грн. та № 2 від 25.01.2207 р. на суму 3 998 000 грн. згідно яких громадянкою України ОСОБА_5 сплачено 7 998 000 грн. внеску до статутного фонду ЗАТ «Страхова Компанія «Інтертехполіс».

Отже, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, у 2007 році позивачем витрачено на придбання пакету цінних паперів 7 998 000 грн. та отримано кошти у тій самій сумі від відчуження цього пакету акцій.

Крім того, відповідно протоколу № 1 загальних зборів ЗАТ «СК Інтертехполіс» від 24.01.2007 р. та Статуту товариства його засновниками виступили фізичні особи, і в тому числі громадянка України ОСОБА_5 Відчуження пакету акцій страхової компанії на користь ТОВ «Фінансова група «Партнер» (договір № Т/9-6-07 від 05.03.2007 р.) проведено так само громадянкою України ОСОБА_5

Оплату за придбані акції ТОВ «Фінансова група «Партнер» провело на банківський рахунок позивача 262055014650. За планом банківських рахунків (Постанова Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280 «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України», зі змінами та доповненнями), рахунки класифікації « 262» віднесено до рахунків фізичних осіб - не суб'єктів господарювання.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

Таким чином, висновки податкового органу про вчинення позивачем порушень податкового законодавства, зазначені в акті перевірки, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 30.10.2009 р. № 0003461730/0 та № 0003471730/0, оскільки вказані податкові повідомлення-рішення були винесені податковим органом за відсутності доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Беручи до уваги вищезазначені правові норми, встановлені фактичні обставини справи та з урахуванням вимог частини третьої статті 2, частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 160, 167, 220, 223, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби на її правонаступника, - Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 р. у справі № 2а-17540/11/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко