Ухвала

від 30.10.2014 по справі 2а-17540/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

30 жовтня 2014 року м. Київ В/800/4811/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Голубєвої Г.К. Суддів: Блажівської Н.Є. Сіроша М.В. Степашка О.І. Федорова М.О.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.06.2014 року у справі №2а-17540/11/2670 (К/9991/52019/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України) за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.06.2014 року у названій справі.

Згідно статті 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.06.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме статті 1 Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію рішення Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014 року № К/9991/42032/11, в якому, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень ст.237 КАС України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, ухвалення різних за змістом судових рішень, спірні питання виникли у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, тобто об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішення Вищого адміністративного суду України, наведеного заявником як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права, вбачається, що зміст правовідносин, які у ньому розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Приписи ст.237 КАС України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданого як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права рішення Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

Крім того, у доданій до заяви Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.09.2014 року № К/9991/42032/11 норми права, на які посилається заявник, не застосовано.

Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.

Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 25.06.2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Голубєва Г.К. Судді Блажівська Н.Є. Сірош М.В. Степашко О.І. Федоров М.О.