Рішення

від 23.06.2014 по справі 910/7707/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7707/14 23.06.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Печерськ-2006" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Платинум Консьєрж" простягнення 273 606,46 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

Від позивача:Литвин В.В. Від відповідача: Святовець Л.В., Кучева С.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Печерськ-2006" (надалі - "ТОВ "Печерськ-2006") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Платинум Консьєрж" (надалі - "ТОВ "Платинум Консьєрж") про стягнення 273 606,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.10.2012 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №95 на виконання умов якого позивач передав відповідачу в оплачуване користування нежитлові приміщення, натомість відповідач взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів належним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 151 840,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 606,72 грн., штрафу за прострочення платежу понад 30 днів у розмірі 21 024,00 грн., штрафу за прострочення платежу понад 60 днів у розмірі 14 016 грн., 3% річних у розмірі 832,32 грн., інфляційних витрат у розмірі 527,42 грн. та штрафу за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 81 760,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.04.2014 р. порушено провадження у справі №910/7707/14 та призначено її до розгляду на 19.05.2014 р.

В судовому засіданні 19.05.2014 р. оголошено перерву до 29.05.2014 р.

29.05.2014 р. до канцелярії суду надійшов відзив ТОВ "Платинум Консьєрж" на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та вказує, що орендоване приміщення було ним фактично звільнене 31.10.2013 р., а тому порушень умов договору оренди з боку відповідача щодо сплати орендної плати немає і відповідно підстави для застосування до нього штрафних санкцій також відсутні.

В судове засідання 23.06.2014 р. представник позивача прибула, вимоги ухвали суду виконала, позов підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання прибули, вимоги ухвали суду виконали, проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні з огляду на відсутність підстав для оплати користування майном з 01.11.2013 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2012 р. між ТОВ "Печерськ-2006" (орендодавець) та ТОВ "Платинум Консьєрж" (орендар) було укладено договір оренди №95 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлові приміщення, а саме частину будівлі на четвертому поверсі, загальною площею 206,70 кв. м., іменовані далі за текстом "об'єкт оренди", у відповідності з Правилами і Положеннями.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до закінчення строку оренди. Строк оренди складає 12 місяців з дати підписання Акту №1.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що об'єкт оренди передається орендарю на підставі акту прийому-передачі в орендне користування, в якому може вказуватись опис технічного стану, розмір площі, місце розташування об'єкту оренди на по етажному плані і технічні специфікації.

Згідно п. 4.3 Договору орендар передає орендодавцю об'єкт оренди в день закінчення строку дії даного Договору або дострокового припинення даного Договору. Передача об'єкту оренди оформлюється актом прийому-передачі об'єкту оренди, який складається в двох примірниках та підписується сторонами (їх уповноваженими представниками).

У пункті 4.7 Договору зазначено, що у випадку самовільного звільнення орендарем об'єкту оренди без узгодження з орендодавцем або відмови орендаря підписати акт факт передачі об'єкту оренди підтверджується актом про звільнення приміщення, складеним комісією у складі орендодавця, охорони будівлі та незалежної особи. Даний акт є підставою для припинення нарахування орендної плати. Дата підписання зазначеного акту вважається останнім днем оренди.

У пунктах 5.1 та 5.3 Договору сторони погодили, що орендар зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом оренди в розмірі 49 608,00 грн. (в тому числі ПДВ) щомісяця, попередньою оплатою, не пізніше 20 числа місяця, що передує оплачуваному місяцю.

Відповідно до п. 9.5 Договору орендар має право на дострокове припинення даного Договору за умови письмового повідомлення орендодавця про припинення даного Договору за 3 місяці до дати такого припинення, при цьому орендна плата, сплачена орендодавцю за останній календарний місяць оренди, не повертається.

У пунктах 10.1, 10.2, 10.2.1.1, 10.2.1.2 та 10.5 Договору сторонами встановлено, що за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань по даному Договору сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і даним Договором, зокрема, у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або компенсації комунальних та експлуатаційних платежів, орендар сплачує орендодавцю штрафну неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, якщо період прострочення перевищує 30 календарних днів, то орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штрафну неустойку у формі штрафу у розмірі 20% від простроченої суми грошового зобов'язання, якщо період прострочення перевищує 60 календарних днів, то крім вказаного штрафу, орендар додатково зобов'язаний сплатити орендодавцю штрафну неустойку у формі штрафу у розмірі 20% від суми простроченої суми грошового зобов'язання, у випадку прострочки орендарем виконання зобов'язання по поверненню об'єкта оренди орендодавцю, орендар сплачує орендодавцю штрафну неустойку у формі штрафу в розмірі 100% орендної плати за місяць, в якому було встановлене таке порушення.

01.10.2012 р. на виконання умов Договору ТОВ "Печерськ-2006" на підставі акту прийому-передачі об'єкту оренди передало, а ТОВ "Платинум Консьерж" прийняло в тимчасове оплачуване користування нежитлові приміщення на четвертому поверсі будівлі, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, загальною площею 206,70 кв. м.

На підставі п. 3.1 Договору сторони 01.10.2013 р. уклали Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої продовжили строк дії Договору до 01.10.2014 р.

31.10.2013 р. ТОВ "Платинум Консьєрж" надіслало листа позивачу, в якому вказувало, що повертає орендоване приміщення та просить підписати акт прийому-передачі об'єкту оренди. \

01.11.2013 р. сторонами підписано акт прийому-передачі об'єкту оренди, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв нежитлове приміщення на четвертому поверсі будівлі, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, загальною площею 60,70 кв. м.

У зв'язку з зменшенням орендованої площі нежитлового приміщення орендодавцем було зменшено орендарю розмір орендної плати, яка відповідно до рахунку-фактури №СФ-01535 від 01.11.2013 р. складає 35 040,00 грн., що в свою чергу був оплачений відповідачем 26.11.2013 р. відповідно до виписки з рахунку ПАТ "Міський комерційний банк".

Позивачем було направлено відповідачу претензію від 07.02.2014 р., в якій ТОВ "Печерськ-2006" просило ТОВ "Платинум Консьєрж" сплатити суму боргу з орендних платежів протягом п'яти днів з моменту отримання даної претензії та повернути орендовані приміщення (акт приймання-передачі об'єкта оренди від 01.02.2014 р. у двох примірниках, на якому вже містився підпис представника та печатка позивача, був доданий до даної претензії). Претензія була отримана представником відповідача 10.02.2014 р.

Однак, відповідачем не було підписано надісланого ТОВ "Печерськ-2006" акту та, як вказує позивач, не було а ні повернуто спірне приміщення, а ні сплачено заборгованість.

03.04.2014 р. ТОВ "Печерськ-2006" повторно звернулося до відповідача з претензією №14, в якій просило повернути нежитлове приміщення площею 146,00 кв. м. на четвертому поверсі будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, сплатити заборгованість та штрафні санкції за Договором.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачами зобов'язання по сплаті орендних платежів за період з грудня 2013 року по першу декаду квітня 2014 року та невиконанням обов'язку щодо передачі об'єкту оренди після припинення дії Договору.

Договір №95 від 01.10.2012 р. є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт прийому-передачі об'єкту оренди від 01.10.2012 р.) підтверджується факт передачі нежитлових приміщеннь на четвертому поверсі будівлі, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5 загальною площею 206,70 кв. м.

Відповідач вказує, що 31.10.2013 р. звернувся до позивача з листом №3110-13, в якому просив підписати угоду про дострокове розірвання договору оренди та акт про повернення приміщення орендодавцю, а також повідомило про повне звільнення приміщення з

31.10.2013 р.

В той же час, твердження відповідача про звільнення всього приміщення 31.10.2013 р., яке було передано йому за актом прийому-передачі об'єкту оренди від 01.10.2012 р. спростовується наступним.

По-перше, як вбачається з наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі об'єкту оренди, підписаного представниками та скріпленого печатками сторін, вбачається, що орендар 01.11.2013 р. повернув лише частину нежитлових приміщень на четвертому поверсі будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, загальною площею 60,70 кв. м.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Сторонами у пункті 4.3 Договору також було погоджено, що передача об'єкту оренди оформлюється актом прийому-передачі об'єкту оренди.

Таким чином, вказаним актом від 01.11.2013 р. підтверджується звільнення ТОВ "Платинум Консьєрж" лише частини орендованих приміщень загальною площею 60,70 кв. м., в той час сторонами не надано доказів повернення орендодавцю іншої частини спірного приміщення площею 146 кв. м.

По-друге, позивачем було виставлено рахунок-фактуру №СФ-01535 від 01.11.2013 р., з якого вбачається, що орендна плата за листопад 2013 року була зменшена орендодавцем з суми 49 608,00 грн. (як було встановлено п. 5.1 Договору) до 35 040,00 грн.

Вказаний рахунок було оплачено ТОВ "Платинум Консьєрж" 26.11.2013 р. (банківська виписка ПАТ "Міський комерційний банк").

Тобто, відповідачем внесено плату за користування частиною об'єкту оренди - нежитлові приміщення загальною площею 146 кв. м., які залишилися в його користуванні після підписання акту від 01.11.2013 р. (206,70 кв.м. - 60.70 кв. м.)

Сукупність наведених обставин (підписання відповідачем акту про повернення майна на частину площі та внесення орендної плати в кінці листопада 2013 року за користування рештою орендованої площі) спростовують твердження орендаря про повернення всієї площі орендованого за Договором приміщення.

Суд відзначає, що згідно наданого відповідачем акту приймання-передачі об'єкта оренди від 01.02.2014 р., підписаного представником та скріпленого печаткою позивача вбачається, що ТОВ "Платинум Консьєрж" не передало ТОВ "Печерськ-2006" нежитлові приміщення на четвертому поверсі будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, загальною площею 146,00 кв. м., а на даному акті під написом "Орендар:" міститься рукописний текст за підписом директора відповідача та скріплений печаткою ТОВ "Платинум Консьєрж", за змістом якого вбачається, що орендар заперечує проти підписання даного акту, посилаючись на повернення приміщення площею 206.70 кв. м. ще 01.11.2013 р.

Тобто, відповідач не підписав даний акт, а написав свої зауваження, обґрунтовані хибним твердженням про повергнення всієї площі орендованого майна 01.11.2013 р., а відтак, акт від 01.02.2014 р. не свідчить про повернення решти орендованої за Договором площі (146,00 кв.м.)

Пунктом 9.5 Договору передбачено, що орендар має право на дострокове припинення даного Договору шляхом надсилання письмового повідомлення орендодавцю про припинення даного Договору за три місяці до дати такого припинення.

Враховуючи, що за твердженнями сторін орендар звернувся до орендодавця з листом №3110-13 від 31.10.2013 р. (вх. №10 від 31.10.2013 р.), в якому повідомив ТОВ "Печерськ-2006" про свій намір розірвати Договір, то суд приходить до висновку, що Договір є таким, що припинений з 01.02.2014 р. за ініціативою орендаря.

Посилання відповідача на обов'язок позивача скласти акт згідно п. 4.7 Договору судом відхиляється оскільки по-перше, відповідачем 26.11.2011 р. сплачена орендна плата за користування частиною орендованого майна, що не повернута за Договором (146,00 кв.м.), по-друге, згідно складеним актом від 12.12.2013 р. встановлена присутність у приміщенні осіб, що виключало можливість складання акту на підставі п. 4.7 Договору.

Пунктом 4.5 Договору на орендаря покладено обов'язок повернути об'єкт орендодавцю, а відтак саме відповідач має довести факт повернення майна.

Відповідачем не доведено факту повернення майна позивачу, як не доведено факту вчинення всіх можливих від нього дій, спрямованих на виконання такого обов'язку. Більш того, його дії щодо оплати 26.11.2013 р. орендної плати за користування частою об'єкту спростовують його твердження про повернення майна 01.11.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач користувався спірним нежилим приміщенням площею 146 кв. м. до 31.01.2014 р. на підставі Договору, а з 01.02.2014 р. (припинення дії Договору) продовжував фактично користуватися вказаними нежилими приміщеннями.

А відтак, вимога позивача зобов'язати ТОВ "Платинум Консьєрж" повернути ТОВ "Печерськ-2006" орендоване на підставі Договору нежитлове приміщення площею 146,00 кв. м. на четвертому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з виписки по рахунку ПАТ "Міський комерційний банк", відповідачем було сплачено за оренду приміщення за листопад 2013 р., проте доказів сплати орендних платежів за користування спірним приміщенням починаючи з грудня 2013 року ні позивачем, ні відповідачем не надано.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.3 Договору строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Проте, відповідач свого обов'язку у встановлений Договорами строк не виконав у зв'язку із чим 07.02.2014 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою протягом п'яти днів з моменту отримання даної претензії погасити існуючу заборгованість та штрафні санкції, яка була отримана ТОВ "Платинум Консьєрж" 10.02.2014 р.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав свого грошового зобов'язання згідно Договору на момент винесення рішення у справі не виконав, доказів погашення заборгованості у розмірі 70 080,00 грн. відповідачем не надано.

А тому ТОВ "Печерськ-2006" було повторно надіслано відповідачу претензію №14 від 03.04.2014 р. з вимогою сплатити заборгованість та штрафні санкції за прострочення виконання зобов'язань з сплати орендних платежів.

Однак, на дату розгляду справи, позивач стверджує, а відповідачем не надано доказів спростування таких тверджень, що ТОВ "Платинум Консьєрж" не сплатило заборгованість за Договором.

Позивач просить стягнути з відповідача орендну плату за користування спірним приміщення за період з 01.12.2013 р. по 10.04.2014 р.

В той же, приймаючи до уваги, що у Договорі сторонами не було передбачено умов, за яких продовжується нарахування оренди після припинення його дії за фактичне користування орендарем об'єктом оренди, то суд вважає неправомірною вимогу позивача про стягнення з відповідача орендної плати за період з 01.02.2014 р. по 10.04.2014 р.

Тобто, обов'язковою умовою для здійснення стягнення орендної плати за фактичне користування об'єктом користування є погодження в договорі сторонами умов здійснення розрахунків після припинення дії договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.06.2014 р. у справі №910/24330/13 та постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 р. у справі №3-54гс12 (в якій суд виходив із наявності п.2.3 договору за яким сторонами погоджено сплату орендних платежів до дати фактичного повернення об'єкту з оренди).

В той же час, в укладеному Договорі не передбачено жодних умов сплати оренди за користування об'єктом оренди після припинення дії Договору, а відтак з огляду на ст. 653 Цивільного кодексу України у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача орендних платежів за користування об'єктом оренди у період з 01.02.2014 р. по 10.04.2014 р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті орендних у розмірі 70 080,00 грн. на підставі Договору та настання строку виконання такого зобов'язання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованостей чи доказів їх погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ "Платинум Консьєрж" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовна вимога ТОВ "Печерськ-2006" про стягнення з ТОВ "Платинум Консьєрж" заборгованості зі сплати орендних платежів підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі - 70 080,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 606,72 грн., штраф за прострочення платежу понад 30 днів у розмірі 21 024,00 грн., штраф за прострочення платежу понад 60 днів у розмірі 14 016,00 грн., 3% річних у розмірі 832,32 грн., інфляційні витрати у розмірі 527,42 грн. та штраф за прострочення повернення орендованого майна у розмірі

81 760,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 21.10.2013 р. по 10.04.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Сторонами у п.п. 10.2.1.1 та 10.2.1.2 Договору було передбачено, що якщо період прострочення виконання грошових зобов'язань перевищує 30 календарних днів, то орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю штрафну неустойку у формі штрафу у розмірі 20% від простроченої суми грошового зобов'язання, якщо період прострочення перевищує 60 календарних днів, то крім вказаного штрафу, орендар додатково зобов'язаний сплатити орендодавцю штрафну неустойку у формі штрафу у розмірі 20% від суми простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань з сплати орендних платежів, а саме: за листопад 2013 року - більше ніж на 30 днів, за грудень 2013 року та січень 2014 року - понад 60 днів.

Отже, суд здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення штрафів прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення вказаних штрафів у загальному розмірі 35 040,00 грн. за прострочення виконання відповідачем зобов'язання за спірним Договором є правомірною.

Частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Однак, сторонами у п. 10.5 Договору було погоджено, що у випадку прострочки орендарем виконання зобов'язання по поверненню об'єкта оренди орендодавцю, орендар сплачує орендодавцю штрафну неустойку у формі штрафу в розмірі 100% орендної плати за місяць, в якому було встановлене таке порушення.

Таким чином, на підставі п. 10.5 Договору суд, здійснивши перерахунок заявленого позивачем штрафу за прострочення орендарем виконання зобов'язання по поверненню об'єкта оренди орендодавцю, прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення вказаного штрафу у розмірі 81 760,00 грн. є правомірною.

У пунктах 10.1 та 10.2 Договору сторонами встановлено, що за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань по даному Договору сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і даним Договором, зокрема, у випадку несвоєчасної або не в повному обсязі оплати орендної плати або компенсації комунальних та експлуатаційних платежів, орендар сплачує орендодавцю штрафну неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши вказаний у позові розрахунок не погоджується з визначеним позивачем періодом прострочення сплати орендного платежу за листопад 2013 року - з 21.10.2013 р. по 26.11.2013 р., оскільки пунктом 5.3 Договору передбачено, що орендар має здійснити оплату не пізніше 20 числа місяця, що передує оплачуваному місяцю, приймаючи до уваги, що 20 число жовтня припадає на вихідний день - неділя, то на підставі ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплати орендну плату до 21.10.2013 р., а 22.10.2013 р. є таким, що прострочив сплату оренди за користування об'єктом оренди у листопаді 2013 року. Крім того, відповідачем було нараховано пеню за вказане прострочення до 26.11.2013 р. включно та не прийнято до уваги, що цього дня відповідачем було сплачено вказаний платіж.

Керуючись наведеним та здійснивши перерахунок заявлених до стягнення позивачем пені, 3% річних та інфляційних витрат з урахуванням встановленого судом періоду прострочення сплати оренди за користування спірним приміщенням у листопаді 2013 року та встановлених позивачем періодів, за які підлягають нарахуванню вказані штрафні санкції за прострочення сплати оренди за грудень 2013 року та січень 2014 року, суд приходить до висновку, що правомірним буде стягнення пені у розмірі 3 581,76 грн., 3% річних у розмірі 826,56 грн. та інфляційних витрат у розмірі 2 366,17 грн.

Таким чином, враховуючи, що заявлена позивачем сума інфляційних витрат є меншою ніж встановлена судом та відсутність у суду підстав для виходу за межі позовних вимог, правомірним є стягнення пені у розмірі 3 581,76 грн., 3% річних у розмірі 826,56 грн. та інфляційних витрат у розмірі 527,42 грн.

В іншій частині заявлені до стягнення позивачем 3% річних у розмірі 5,76 грн. та пеня у розмірі 24,96 грн. задоволенню не підлягають з наведених вище підстав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог: зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення з ТОВ "Платинум Консьєрж" на користь ТОВ "Печерськ-2006" заборгованості у розмірі 70 080,00 грн., пені у розмірі 3 581,76 грн., штрафу за прострочення платежу понад 30 днів у розмірі 21 024,00 грн., штрафу за прострочення платежу понад 60 днів у розмірі 14 016,00 грн., 3% річних у розмірі 826,56 грн., інфляційних витрат у розмірі 527,42 грн. та штраф за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 81 760,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськ-2006" задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Платинум Консьєрж" (04070, м. Київ, вул. Межигірська, 1; ідентифікаційний код 37449672) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Печерськ-2006" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5; ідентифікаційний код 34414872) орендоване на підставі договору оренди №95 від 01.10.2012 р. майно - нежитлове приміщення площею 146 кв. м. на четвертому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 5. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Платинум Консьєрж" (04070, м. Київ, вул. Межигірська, 1; ідентифікаційний код 37449672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Печерськ-2006" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5; ідентифікаційний код 34414872) основний борг у розмірі 70 080 (сімдесят тисяч вісімдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 3 581 (три тисячі п'ятсот вісімдесят один) грн. 76 коп., штраф за прострочення платежу понад 30 днів у розмірі 21 024 (двадцять одна тисяча двадцять чотири) грн. 00 коп., штраф за прострочення платежу понад 60 днів у розмірі 14 016 (чотирнадцять тисяч шістнадцять) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 56 коп., інфляційні витрати у розмірі 527 (п'ятсот двадцять сім) 42 коп., штраф за прострочення повернення орендованого майна у розмірі 81 760 (вісімдесят одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 5 054 (п'ять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 32 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 27.06.2014 р.

Суддя Р.В. Бойко