Постанова

від 01.07.2014 по справі 815/2275/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2275/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2014 року 14 год.15 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.

секретар судового засідання Філіппова Ю.В.

за участю сторін:

представників позивача - Копиченка К.В. (за довіреністю),Семчук П.М.

представника відповідача - не з 'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сума Технологій-ХХІ» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Сума Технологій-ХХІ» (далі - ТОВ «Сума Технологій-ХХІ») до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 17.12.2013 року № 0001912260; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 17.12.2013 року № 0001922260.

У своєму позові позивач зазначив, що на підставі наказу ДПІ у Приморському районі

м.Одеси проведена перевірка ТОВ «Сума Технологій-ХХІ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з ТОВ «Архспецбуд» за жовтень 2011 року, лютий, березень, травень, червень 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 03.12.2013 року № 3087/22-6/33812761. Зазначеним актом перевірки встановлено порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 35047 грн., а також порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість на суму 29342 грн.. На підставі цього акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.12.2013 року № 0001912260 про донарахування податку на прибуток у розмірі 41859 грн. з урахуванням штрафних санкцій у сумі 6812 грн., та від 17.12.2013 року № 0001922260 про донарахування податку на додану вартість у сумі 36678 грн. з урахуванням штрафних санкцій у сумі 7336 грн. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Встановлені перевіркою порушення обґрунтовуються контролюючим органом тим, що відображені позивачем у податковій звітності взаємовідносини з ТОВ «Архспецбуд» не мали реального характеру в силу даних акта про неможливість проведення зустрічної звірки, складеним ДПІ у Київському районі м. Одеси за результатами перевірки ТОВ «Арзспецбуд». Водночас позивач наголошує, що перевірка його контрагента фактично не відбулась, у зв'язку з чим негативні наслідки такої звірки, на думку позивача, не можуть застосовуватись до нього як до сумлінного платника податків. Натомість, як стверджує позивач, реальність здійснення відповідних господарських операцій підтверджується необхідними первинними документами, які ним надавались до перевірки, що свідчить про дотримання ним вимог ст. 198 , ст. 201 Податкового кодексу України щодо порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Також позивач вважає хибними посилання контролюючого органу на факт укладання правочинів без фактичного здійснення господарської операції, що, на його думку, спростовується положеннями ст.ст. 204, 215, 228 Цивільного кодексу України, ст. 107 Господарського кодексу України та ст. 20 Податкового кодексу України, якими передбачено, що недійсними правочини визнаються лише в судовому порядку. Окремо позивач наголосив, що вступаючи у правовідносини із ТОВ «Архспецбуд», він використовував загальнодоступну інформацію стосовно контрагента, яка свідчила про його сумлінність, у зв'язку з чим позивач вважає необґрунтованим покладення на нього відповідальності за можливі порушення податкового законодавства його контрагентом, що підтверджується також практикою розгляду справ Європейським Судом з прав людини та Вищим адміністративним судом України. На підставі аналізу положень Податкового кодексу України щодо податку на прибуток, позивач також звертає увагу суду на дотримання ним всіх необхідним умов для формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Також позивач надав до суду пояснення (т. 1 а.с. 134-136), в яких виклав обставини організації господарської діяльності підприємства з виконання будівельно-монтажних робіт мереж і комунікацій, монтажних та пусконалагоджувальних робіт теплотехнічного та електронного устаткування та його подальшого ремонту та обслуговування, для виконання яких ним інколи залучались субпідрядники, в тому числі й ТОВ «Архспецбуд», а також надав перелік господарських операцій, щодо яких відповідачем виявлені порушення із зазначенням переліку первинних документів, якими підтверджується фактичне виконання таких операцій.

Відповідач надав до суду заперечення (т. 2 а.с.25-38), в яких зазначив, що для проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Сума Технологій-ХХІ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках та правових відносинах з

ТОВ «Архспецбуд» за жовтень 2011 року, лютий, березень, травень, червень 2012 року, використано акт ДПІ у Київському районі м. Одеси від 12.09.2012 року № 1261/22-34/37476072/75 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Архспецбуд» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «БУЛАНЖЕРІ ТРЕЙД» за період квітень, травень 2012 року, ТОВ «СІТІБУД Україна» за період березень, червень 2012 року, ТОВ «ВАКУС ЕСТЕЙТ» за період жовтень 2011 року, червень 2012 року, ТОВ «Правова група «Домініон», за період лютий 2012 року, в якому наведена інформація про незнаходження контрагента позивача ТОВ «Сума Технологій-ХХІ» за податковою адресою, а також ненадання ним документів до перевірки. Крім того, в акті наявна інформація про надання посадовими особами цього підприємства свідчень про те, що вони не причетні до здійснення фінансово-господарської діяльності цього підприємства, у зв'язку з чим, на думку відповідача, неможливо встановити факт реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Архспецбуд» за вказаний період. Посилаючись на норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідач зазначив, що будь-які документи мають силу первинних лише в разі фактичного здійснення господарської діяльності, у зв'язку з чим до уваги можуть братись лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. За таких умов відповідач вказує на порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 35047 грн., а також порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість на суму 29342 грн..

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені ним у запереченнях проти позову.

Суд, заслухавши осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи адміністративного позову, заперечень проти нього, пояснення сторін, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступне.

На підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 19.11.2013 року № 1224 (т. 2 а.с.28), направлення на перевірку від 19.11.2013 року № 001027/1006, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси (т. 2 а.с. 29), відповідно до вимог пп. 78.1.1., пп. 78.1.4. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України ДПІ у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сума Технологій-ХХІ», код ЄДРПОУ 33812761, щодо підтвердження господарських відносин з платником податків

ТОВ «Архспецбуд», код ЄДРПОУ 37476072, за жовтень 2011 року, лютий, березень, травень, червень 2012 року.

За результатами проведення вищезгаданої перевірки було складено акт перевірки від 03.12.2013 року № 3087/22-6/33812761, яким встановлено порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 35047 грн., а також порушення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижена сума податку на додану вартість на суму 29342 грн. (т. 1 а.с. 105-113).

На підставі згаданого акта перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 року № 0001912260, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Сума Технологій-ХХІ» за платежем податок на прибуток у сумі 41859 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 35047 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 6812 грн. (т. 1 а.с. 103), а також податкове повідомлення-рішення від 17.12.2013 року № 0001922260, яким ТОВ «Сума Технологій-ХХІ» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 36078 грн., в тому числі за основним платежем - у сумі 29342 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - у сумі 7336 грн. (т. 1 а.с. 104).

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Кодексу витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 вищезгаданої статті передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з положеннями пп. 139.1.1. п. 139.1 ст. 139 вказаного нормативно-правового акта не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 згаданого нормативно-правового акта, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Таким чином, право платника податку на прибуток на формування витрат, що враховуються під час визначення об'єкта оподаткування податком, знаходиться у прямій залежності від підтвердження таких витрат розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, а також з фактом їх використання у власній господарській діяльності.

При цьому витрати підприємства враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Таким чином, іншим визначеним законодавством обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Отже, правомірність формування платником відповідних показників бухгалтерського та податкового обліку має оцінюватись з урахуванням сукупності умов, визначених законодавством України як підстави для їх формування.

Як вбачається з акта перевірки, висновки щодо встановлених з боку позивача порушень податкового законодавства пов'язуються ДПІ у Приморському районі м. Одеси із фактами відсутності реальності здійснення господарської діяльності позивача з його контрагентом ТОВ «Архспецбуд». Оскільки сукупний аналіз наведених вище норм законодавства свідчить, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість та з податку на прибуток дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентом. Крім того, оцінки суду підлягають наявність належним чином оформлених первинних документів, які стали підставою для формування показників податкової звітності, використання платником податків придбаних товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності.

Досліджуючи обставини справи, суд встановив таке.

ТОВ «Сума Технологій-ХХІ» 14.04.2011 року отримано ліцензію на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком) серії АГ № 574639 (т. 1 а.с.23). Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 14.10.2005 року № 18642 ТОВ «Сума Технологій-ХХІ» обліковується у ДПІ у Приморському районі м. Одеси (т. 1 а.с. 24).

04.03.2011 року між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Архспецбуд» (підрядник) укладено договір № 0304/2/М, відповідно до якого генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати ремонтно-будівельні, монтажні та налагоджувальні роботи на об'єктах генпідрядника (т. 1 а.с. 25-29). 12.10.2011 року сторонами за вказаним договором складено акт прийомки виконаних будівельних робіт щодо будівництва «Транспортна естакада «Червоні пакгаузи». Улаштування автовагів» об'єкта «Прокладання оптоволоконних ліній зв'язку та передачі даних» на загальну сум 16686,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 2781,00 грн.(т. 1 а.с. 84-87), а також відповідна підсумкова відомість ресурсів (т. 1 а.с. 88-92). 12.10.2011 року ТОВ «Архспецбуд», яке є платником податку на додану вартість, видало позивачеві відповідну податкову накладну (т. 1 а.с. 95).

04.03.2011 року між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Архспецбуд» (підрядник) укладено договір № 0304/1/Ту, відповідно до якого генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з проведення технічного обслуговування обладнання автоматичних систем регулювання та обліку теплоспоживання, а також систем обліку водопостачання та водовідведення, розташованих на об'єктах на території ОМТП (т. 1 а.с. 38-43).

03.10.2011 року сторонами за вказаним договором складено акт здачі-прийняття робіт

№ 10-2011 «Сервісне обслуговування систем обліку та регулювання тепло споживання, водопостачання та водовідведення» на загальну суму 24007,24 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 4001,21 грн. (т. 1 а.с. 93-94). 12.10.2011 року ТОВ «Архспецбуд», яке є платником податку на додану вартість, видало позивачеві відповідну податкову накладну (т. 1 а.с. 97).

17.02.2012 року сторонами за вказаним договором складено акт здачі-прийняття робіт

№ 02-2012 «Сервісне обслуговування систем обліку та регулювання тепло споживання, водопостачання та водовідведення» на загальну суму 24007,24 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 4001,21 грн. (т. 1 а.с. 80-81). 01.02.2012 року ТОВ «Архспецбуд», яке є платником податку на додану вартість, видало позивачеві податкову накладну на загальну суму 5007,24 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 834,54 грн.(т.1 а.с.82), а 15.02.2012 року - на загальну суму 19000,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 3166,67 грн. (т. 1 а.с. 83).

01.03.2012 року сторонами за цим договором також складено акт здачі-прийняття робіт № 03-2012 «Сервісне обслуговування систем обліку та регулювання тепло споживання, водопостачання та водовідведення» на загальну суму 20007,14 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 3334,52 грн. (т. 1 а.с. 74-75). В свою чергу, ТОВ «Архспецбуд», яке є платником податку на додану вартість, видало позивачеві такі податкові накладні: від 01.03.2012 року № 1 - на загальну суму 2340,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 390,00 грн. (т. 1 а.с. 78), від 01.03.2012 року № 2 - на загальну суму 160,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 26,67 грн. (т. 1 а.с. 79), від 14.03.2012 року № 9 - на загальну суму 3402,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 567,00 грн. (т. 1 а.с. 77), від 14.03.2012 року № 10 - на загальну суму 14098,24 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 2349,71 грн. (т. 1 а.с. 76).

03.05.2012 року сторонами за вказаним договором складено акт здачі-прийняття робіт

№ 05-2012 «Сервісне обслуговування систем обліку та регулювання тепло споживання, водопостачання та водовідведення» на загальну суму 20007,14 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 3334,52 грн. (т. 1 а.с. 68-69). В свою чергу, ТОВ «Архспецбуд», яке є платником податку на додану вартість, видало позивачеві такі податкові накладні: від 03.05.2012 року № 1 - на загальну суму 14440,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 2406,67 грн. (т. 1 а.с. 72), від 18.05.2012 року № 10 на загальну суму 1607,24 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 267,87 грн. (т. 1 а.с. 71), від 18.05.2012 року № 11 на загальну суму 17943,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 2990,50 грн. (т. 1 а.с. 70), від 31.05.2012 року № 23 - на загальну суму 7190,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 1198,33 грн. (т. 1 а.с. 73).

01.06.2012 року сторонами за вказаним договором складено акт здачі-прийняття робіт

№ 01-2012 «Сервісне обслуговування систем обліку та регулювання тепло споживання, водопостачання та водовідведення» на загальну суму 28680,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 4780,00 грн. (т. 1 а.с. 61-62). В свою чергу, ТОВ «Архспецбуд», яке є платником податку на додану вартість, видало позивачеві такі податкові накладні: від 14.06.2012 року № 12 - на загальну суму 10590,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 1765,00 грн. (т. 1 а.с. 65), від 13.06.2012 року № 9 на загальну суму 18090,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 3015,00 грн. (т. 1 а.с. 67).

Також сторонами за вказаним договором 30.06.2012 року складено акт здачі-прийняття робіт № 02-2012 «Сервісне обслуговування систем обліку та регулювання тепло споживання, водопостачання та водовідведення» на загальну суму 28680,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 4780,00 грн. (т. 1 а.с. 59-60). В свою чергу, ТОВ «Архспецбуд», яке є платником податку на додану вартість, видало позивачеві такі податкові накладні: від 27.06.2012 року № 24 на загальну суму 28680,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 4780,00 грн. (т. 1 а.с. 64).

06.06.2011 року між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Архспецбуд» (підрядник) укладено договір № 0606/1/С, відповідно до якого генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконувати ремонтно-будівельні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи на об'єктах генпідрядника (т. 1 а.с. 44-48). Акта приймання-передачі виконаних за цим договором робіт позивачем до суду не надано, однак контрагентом позивача ТОВ «Архспецбуд» складено податкову накладну від 26.10.2011 року № 16 на загальну суму 3000,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 500,00 грн., із зазначенням у графі «номенклатура постачання товарів/послуг продавця» за виконані роботи по прокладанню мереж зв'язку згідно з угодою від 06.06.2011 року № 0606/1/С (т. 1 а.с. 96).

04.04.2012 року між позивачем (генпідрядник) та ТОВ «Архспецбуд» (підрядник) укладено договір № 0404/1/СМ, відповідно до якого генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконувати ремонтно-будівельні, монтажні та налагоджувальні роботи на об'єктах генпідрядника (т. 1 а.с. 49-53). 13.06.2012 року сторонами за цим договором складено акт приймання-передачі виконаних за цим договором робіт на загальну суму 34314,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 5719,00 грн. (т. 1 а.с. 54-58). Контрагентом позивача ТОВ «Архспецбуд» складено податкову накладну від 13.06.2012 року № 10 - на загальну суму 9181,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 1530,17 грн. (т. 1 а.с. 66), від 27.06.2012 року № 21 на загальну суму 4644,00 грн., в тому числі ПДВ - у сумі 774,00 грн. (т. 1 а.с. 63).

Вищевказані операції та складені стосовно них документи відображені також у додатку 1 до акта перевірки «реєстр документів щодо взаємовідносин ТОВ «Сума Технологій-ХХІ», код ЄДРПОУ 33812761, з ТОВ «Архспецбуд», код ЄДРПОУ 37476072» (т. 2 а.с.37).

На підтвердження оплати вищезазначених господарських операцій позивачем до суду надано виписки по рахунку позивача № 2600380888, відкритому у АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, щодо перерахування на рахунок ТОВ «Архспецбуд» 01.03.2012 року 160,00 грн. з урахуванням ПДВ з призначенням платежу «часткова сплата за тепло обслуговування обладнання згідно угоди від 04.03.2011 року № 0304/1/Ту» (т. 1 а.с. 100); 15.03.2012 року - 3402,00 грн. з урахуванням ПДВ з призначенням платежу «часткова сплата за техобслуговування обладнання за лютий згідно з угодою від 04.03.2011 року № 0304/1/Ту» (т. 1 а.с. 101); а також 31.05.2012 року - на суму 7190,00 грн. з урахуванням ПДВ з призначенням платежу « сплата за будівельно-ремонтні роботи згідно з угодою від 04.04.2012 року № 0404/1/С».

Таким чином, позивачем підтверджено оплату поставлених йому робіт на загальну суму 10752,00 грн. з урахуванням ПДВ. Доказів оплати решти грошових зобов'язань позивача перед ТОВ «Архспецбуд» до суду не надано.

На підтвердження використання придбаних у ТОВ «Архспецбуд» робіт в оподатковуваних операціях у власній господарській діяльності позивача ним надано до суду окремі господарські угоди, що укладались ним із сторонніми юридичними особами щодо здійснення технічного обслуговування об'єктів таких осіб, здійснення будівельних, монтажних та налагоджувальних робіт, із окремими первинними документами, які складались між зазначеними особами на виконання укладених угод (т. 1 а.с. 142-252). Однак з наданих до суду матеріалів справи та пояснень позивача не вдається встановити зв'язок всіх придбаних позивачем у ТОВ «Архспецбуд» робіт із їх подальшим використанням з метою виконання вище окреслених господарських договорів з третіми особами, що обумовлюється відсутністю належним чином оформлених первинних документів по таких операціях, які б дозволяли ідентифікувати відповідність придбаних робіт у ТОВ «Архспецбуд» як субпідрядника роботам, що здавались позивачем іншим особам як генпідрядником.

Окремо, суд звертає увагу, що позивачем не доведено факту належного оформлення окремих податкових ТОВ «Архспецбуд», тоді як, виходячи з положень ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. При цьому згідно з п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.266. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Зокрема, всупереч вимог зазначених норм законодавства акт здачі-прийняття робіт

№ 10-2011 за договором від 04.03.2011 року № 0304/1/Ту підписано 03.10.2011 року, тоді як відповідна податкова накладна видана лише 12.10.2011 року. Акт здачі-прийняття робіт № 02-2012 за договором від 04.03.2011 року № 0304/1/Ту підписано 17.02.2012 року, тоді як податкові накладні видані позивачеві 01.02.2012 року та 15.02.2012 року. Акт здачі-прийняття робіт № 03-2012 за договором від 04.03.2011 року № 0304/1/Ту підписаний 01.03.2012 року, тоді як податкові накладні на загальну суму 17500,24 грн. видані 14.03.2012 року. Акт здачі-прийняття робіт № 05-2012 за договором від 04.03.2011 року № 0304/1/Ту підписаний 03.05.2012 року, тоді як податкові накладні на загальну суму 26740,24 грн. видані 18.05.2012 року та 31.05.2012 року. Акт здачі-прийняття робіт № 01-2012 за договором від 04.03.2011 року № 0304/1/Ту складено 01.06.2012 року, тоді як відповідні податкові накладні видані 13.06.2012 року,14.06.2012 року. Акт здачі-прийняття робіт № 02-2012 за договором від 04.03.2011 року № 0304/1/Ту складено 30.06.2012 року, тоді як податкова накладна видана 27.06.2012 року. Акт приймання-передачі виконаних за договором від 04.04.2012 року № 0404/1/СМ робіт на загальну суму 34314,00 грн. складений 13.06.2012 року, однак до суду лише надано податкові накладні на загальну суму 13825,00 грн. При цьому податкова накладна на суму 4644,00 грн. складена 27.06.2012 року.

Таким чином, переважна більшість податкових накладних видавалась після виникнення у контрагента позивача податкових зобов'язань. При цьому з наданих до суду доказів не вбачається, що оплата таких робіт здійснена позивачем у дати видачі таких податкових накладних, що могло б слугувати підставою для виникнення у його контрагента податкових зобов'язань у цей день та права складати податкову накладну, але за умови використання ним касового методу податкового обліку, що позивачем також не підтверджено належними доказами у справі.

Разом з тим, згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Втім, з матеріалів справи не вбачається, що позивач звертався із відповідними заявами до контролюючого органу.

З огляду на вищезазначене суд вважає недоведеною належними засобами доказування правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі вище окреслених податкових накладних.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Однак, всупереч вказаним нормам права позивачем не надано будь-яких доказів здійснення ним бухгалтерського обліку господарських операцій з ТОВ «Архспецбуд».

Одночасно з цим у судовому засіданні представникові позивача пропонувалось надати додаткові докази у справі, окремо з'ясовувалось, чи всі необхідні докази були представлені позивачем та чи є у представника позивача клопотання з цього приводу, проте, будь-яких додаткових доказів позивачем до суду не надано.

Наявні суперечності у поданих до суду документах, а також відсутність доказів оплати поставлених робіт, їх використання в оподатковуваних операціях господарської діяльності платника податку, відсутність доказів належного забезпечення бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій у своїй сукупності позбавляють суд можливості встановити під час розгляду справи факт реального здійснення відповідних господарських операцій, тоді як безпосереднє постачання робіт є первісною умовою, за наявності якої взагалі виникає право платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, а також показників витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Згідно з положеннями ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з вимогами ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши у взаємному зв'язку наявні у матеріалах справи докази, зважаючи на відсутність розрахункових та платіжних документів по господарських операціях позивача із

ТОВ «Архспецбуд», відсутність належних та допустимих доказів використання придбаних у

ТОВ «Архспецбуд» робіт у господарській діяльності позивача, беручи до уваги недоведеність належного оформлення податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит з податку на додану вартість, суд вважає необґрунтованим твердження позивача про протиправність висновків акта перевірки від 03.12.2013 року № 3087/22-6/33812761, яким встановлено порушення ТОВ «Сума Технологій-ХХІ» п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, а також складених на його підставі податкових повідомлень рішень від 17.12.2013 року № 0001912260 та від 17.12.2013 року № 0001922260.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 9, 11, 69-72, 86, 94, 158-163, 167,186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю

«Сума Технологій-ХХІ» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.12.2013 року № 0001912260 та від 17.12.2013 року

№ 0001922260 - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сума Технологій-ХХІ» решту судового збору у сумі 1644,30 грн., який підлягає перерахуванню за реквізитами: отримувач коштів - ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 01.07.2014 року.

Суддя С.М. Корой

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю

«Сума Технологій-ХХІ» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 17.12.2013 року № 0001912260 та від 17.12.2013 року

№ 0001922260 - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сума Технологій-ХХІ» решту судового збору у сумі 1644,30 грн., який підлягає перерахуванню за реквізитами: отримувач коштів - ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача 37607526, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, рахунок отримувача 31212206784005, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови буде виготовлено протягом п'яти днів.

Суддя С.М.Корой

01 липня 2014 року.