Рішення

від 10.06.2014 по справі 908/1547/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/59/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2014 Справа № 908/1547/14

за позовом: публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" (вул. Січових Стрільців, 9, м. Львів, 79000)

до відповідача : приватне підприємство "Дарина Плюс" (вул. Сорок років Радянської України, б. 90-А, кв. 20, м. Запоріжжя, 69057)

про стягнення 455 125,00 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

Представники:

від позивача: Рибалко Є.С., довіреність від 04.04.2014р. № 831

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

08.05.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" з позовною заявою до приватного підприємства "Дарина Плюс" про стягнення з відповідача 455 125,00 грн. за договором № 1 купівлі-продажу лінії по переробці автошин з металевим кордом типу "BULKAN", з яких: 136 900,00 грн. - сума основного боргу, 200 000,00 грн. - сума, на яку збільшено основний борг, у зв'язку із зарахуванням платежу 200 000,00 грн. як штрафної санкції відповідно до п.4.5. Договору та 118 225,00 грн. - штрафна санкція згідно п.4.4. Договору у розмірі 25% від загальної вартості майна.

Ухвалою від 08.05.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/1547/14, присвоєно провадженню номер 24/59/14, справу призначено до розгляду на 26.05.2014р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 26.05.2014р. розгляд справи відкладений на 10.06.2014р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 10.06.2014р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Позивач вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та зазначив, що 18.04.2013р. між сторонами укладений договір № 1 купівлі-продажу, на виконання умов якого 19.04.2013р. Банк передав ПП «Дарина Плюс» лінії по переробці автошин з металевим кордом типу "BULKAN", про що сторони склали акт приймання-передачі майна від 19.04.2013р. Свої зобов'язання щодо оплати майна відповідач виконав частково, внаслідок чого сума основного боргу становить 136 900,00 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору в частині оплати за майно до ПП «Дарина Плюс» застосовано штрафні санкції, розмір яких визначено сторонами у п. п. 4.4., 4.5. Договору. Так, відповідачу нараховано 200 000,00 грн. - сума, на яку збільшено основний борг, у зв'язку із зарахуванням платежу 200 000,00 грн. як штрафної санкції відповідно до п.4.5. Договору та 118 225,00 грн. - штрафна санкція згідно п.4.4. Договору у розмірі 25% від загальної вартості майна. Просить суд на підставі ст. ст.16, 525, 526, 550, 610, 611, 655 ЦК України, позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з'явився, документи, витребувані судом, не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час і місце розгляду справи судом відповідач попереджений належним чином, в порядку статті 64 ГПК України, ухвалами суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що направлено на адресу відповідача, яка зазначена у позові та співпадає з адресою згідно Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.05.2014р.

Відповідно до пунктів 3.9.1. та 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі та призначення судового засідання.

Неявка представника відповідача не перешкоджала вирішенню спору. Справа розглянута в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.2013р. публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (Продавець) і рішення Бродівського районного суду Львівської області від 16.10.2012р. по справі № 2-796/12 як «Заставодержатель» рухомого майна, що належить громадянину України ОСОБА_2 (Боржник) та приватне підприємство «Дарина Плюс» (Покупець) уклали договір № 1 купівлі-продажу лінії по переробці автошин з металевим кордом типу "BULKAN", за умовами якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язується передати майно, що належить Боржнику» та знаходяться в заставі у «Продавця», у власність «Покупцю», а «Покупець» зобов'язуються прийняти майно і сплатити за нього обумовлену даним договором грошову суму.

Відповідно до п. 2.1. договору, продаж майна вчиняється за початковою ціною реалізації предмета застави в розмірі 472 900,00 грн. без ПДВ, ціна цього договору визначена на підставі рішення Бродівського районного суду Львівської області від 16.10.2012р. у справі № 2-796/12 та рішення апеляційного суду Львівської області від 04.04.2013р. у справі № 1302/796/12, з врахуванням звіту про оцінку майна виконаного ТзОВ «Гал-Світ».

Пунктом 2.2. договору сторони визначили наступний порядок оплати за цим договором: 200 000,00 грн. Покупець сплачує в день підписання цього договору, решту суми - 272 900,00 грн. протягом восьми місяців, щомісячно по 34 000,00 грн., починаючи з квітня 2013 року і не пізніше 20 грудня 2013 року.

Оплату чергових платежів здійснювати не пізніше 25 числа кожного місяця (п. 2.3.). Останній платіж провести не пізніше 20 грудня 2013 року у сумі 34 900,00 грн. (п. 2.4.).

Згідно п. 2.5. договору, передача майна від Продавця Покупцю здійснюється після оплати Покупцем 200 000,00 грн.

Передача майна від Продавця Покупцю оформляється Актом приймання - передачі майна, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 2.6.).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, 19.04.2013р. Банк передав ПП «Дарина Плюс» лінію по переробці автошин з металевим кордом типу "BULKAN", про що сторони відповідно до п.2.6. Договору склали акт приймання-передачі майна від 19.04.2013р. (копія міститься в матеріалах справи).

Встановлено, що відповідач за договором розрахувався частково в сумі 336 000,00 грн., а саме: 200 000,00 грн. перераховано 18.04.2013р., 34 000,00 грн. - 30.04.2013р., 34 000,00 грн. - 03.06.2013р., 68 000,00 грн. - 31.07.2013р.

Отже, сума основного боргу відповідача перед позивачем на час розгляду справи в суді становить 136 900,00 грн.

Відповідач оплату за отримане майно не довів, тому вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 136 900,00 грн. суд визнає документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 200 000,00 грн. та 118 225,00 грн.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як зазначено в п. 4.2. договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині оплати за майно до ПП «Дарина Плюс» застосовано штрафні санкції, розмір яких визначено сторонами у п.п. 4.4., 4.5. договору.

Так, відповідно до п. 4.4. договору, за порушення взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості майна покупець зобов'язується сплатити на користь продавця штраф в розмірі 25% вартості майна.

Судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано штраф в сумі 118 225,00 грн., що становить 25% вартості майна, оскільки це не суперечить п. 4.4. договору та діючому законодавству. Вимоги в цій частині є доведеними та задовольняються судом.

Відповідно до п. 4.5. договору, у разі невиконання взятих на себе зобов'язань щодо кінцевого терміну оплати майна за цим договором покупець погоджується, що уся сума внесеного ним платежу у сумі 200 000,00 грн. зараховується продавцем як штрафна санкція за невиконання зобов'язання та поверненню не підлягає.

Сума штрафних санкцій в розмірі 200 000,00 грн., яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача на підставі п. 4.5. договору не є штрафом в розумінні вищезазначеного законодавства.

Отже, вимоги щодо стягнення з відповідача суми 200 000,00 грн. судом відхиляються.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у справі в сумі 5 102,50 грн. відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Дарина Плюс" (вул. Сорок років Радянської України, б. 90-А, кв. 20, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 36097597) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк" (вул. Січових Стрільців, 9, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 09325703, р/р 3739393005) - 136 900 (сто тридцять шість тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 118 225 (сто вісімнадцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 00 коп. штрафної санкції та 5 102 (п'ять тисяч сто дві) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

В інший частині позову відмовити.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 12.06.2014р.