Постанова

від 26.06.2014 по справі 910/24833/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Справа № 910/24833/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Коробенка Г.П.

суддів Поляк О.І., Шаргала В.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Філімонової Г.Б. дов.№92 від 31.10.2013 р.,

від відповідача: Сідєльнікова А.В. - директора;

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Нафтогазвидобування"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 р.

у справі №910/24833/13 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Нафтогазвидобування"

про стягнення 448 376 грн. 18 коп.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Надра України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвест-Нафтогазвидобування" про стягнення за укладеним між сторонами договором оренди індивідуально визначеного майна заборгованості у розмірі 448 376,18 грн., в тому числі: 401 158,33 грн. основного боргу., 3 746,31 грн. - 3% річних від простроченої суми, 15 390,46 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 7% штрафу в розмірі 28 081,08 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.02.2014 р. (суддя Пукшин Л.Г.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 р. (судді: Гаврилюк О.М., Іоннікова І.А., Майданевич А.Г.), позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по орендній платі в розмірі 401 158,33 грн., пеню в розмірі 15 390,46 грн., штраф в розмірі 28 081,08 грн., 3% річних в розмірі 3 746,31 грн., судовий збір у розмірі 8 968 грн.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не виконав свого зобов'язання за договором щодо повної оплати за оренду майна у встановлений строк, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути вищезазначені суми основного боргу, річних, пені та штрафу.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвест-Нафтогазвидобування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 640, 793, 794 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Вимоги касаційної скарги заявник мотивує тим, що вищезазначений договір є неукладеним, оскільки потребує державної реєстрації, яка відсутня; стягнення суми 7% штрафу є неправомірним, оскільки застосовується при порушенні не грошового зобов'язання.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

30.11.2012 року Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Надра України" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвест-Нафтогазвидобування" (орендар) уклали договір оренди №О-531/12 індивідуально визначеного майна, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу №11484 ОСОБА_3

Відповідно до п. 1.1 договору від 13.11.2012 року №О-531/12 орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування індивідуально визначене майно що знаходиться на балансі орендодавця, а саме: свердловину № 3 Білозірська Білозірського родовища, яка розташована за адресою: Харківська обл., Зміївський район, на відстані 2.10 км в північно-східному напрямку від с. Мосьпаново.

Згідно з пунктом 2.1 договору №О-531/12 орендар вступає у строкове користування майном з дати підписання акту приймання-передачі майна між орендодавцем та орендарем.

В пункті 3.1 договору №О-531/12 сторони встановили розмір орендної плати без ПДВ за базовий місяць оренди (вересень 2012 року) на рівні 41 767,25 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за місяць оренди.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3 договору №О-531/12 орендна плата перераховується орендарем на рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця наступного за місяцем оренди, за який проводиться оплата. Нарахування орендної плати починається наступного дня після підписання сторонами акту приймання-передачі майна.

Пунктом 9.2. договору №О-531/12 сторони погодили, що орендар, який прострочив виконання грошових зобов'язань, передбачених пунктами 3.2 та 3.5 цього договору, на вимогу орендодавця зобов'язаний сплатити йому суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати.

В порушення умов договору, відповідач не в повному обсязі вносив орендну плату, в результаті чого утворився борг у розмірі 401 158,33 грн.

На вказану суму боргу позивачем було нараховано 3 746,31 грн. - 3% річних від простроченої суми, 15 390,46 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 7% штрафу в розмірі 28 081,08 грн. Розрахунки вказаних сум перевірені судами попередніх інстанцій та визнані правильними.

З огляду на встановлення факту порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення орендних платежів, за що умовами договору передбачена відповідальність, з урахуванням норм ст.ст. 173, 193, ч.1 ст. 230, ч.6 ст. 232, 283, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується і суд касаційної інстанції, про задоволення позову в частині стягнення сум основного боргу, 3% річних та пені.

При цьому господарські суди попередніх інстанцій з огляду на норми ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України правомірно відхилили доводи відповідача про те, що договір №О-531/12 є неукладеним, оскільки вимагається державна реєстрація договору найму будівлі або іншої капітальної споруди, тоді як предметом названого договору є вищезазначена свердловина, яка не є будівлею або капітальною спорудою у розумінні змісту вказаних норм.

Щодо вирішення спору в частині позовних вимог про стягнення 7% штрафу в розмірі 28 081,08 грн. судова колегія касаційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафу, передбаченого абз.3 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 20.12.2010 р. у справі №06/113-38.

З урахуванням викладеного, висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для застосування до відповідача санкції у вигляді штрафу, передбаченого ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України, оскільки останнім допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. А відтак, оскаржені рішення та постанова підлягають скасуванню в частині вирішення спору про стягнення 7% штрафу в розмірі 28 081,08 грн. з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Нафтогазвидобування" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2014 р. у справі №910/24833/13 скасувати в частині вирішення спору про стягнення штрафу в розмірі 28 081,08 грн.

Постановити у цій частині нове рішення.

Відмовити в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" про стягнення штрафу в розмірі 28 081,08грн.

В решті рішення та постанову залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Нафтогазвидобування" 280 (двісті вісімдесят) грн. 81 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Коробенко Г.П. Судді Поляк О.І. Шаргало В.І.