Постанова

від 25.06.2014 по справі 3/5005/5368/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 3/5005/5368/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М., суддів:Барицької Т.Л., Гольцової Л.А., розглянувши касаційну скаргуДніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 та на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 у справі№ 3/5005/5368/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомзаступника прокурора прокуратури Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі: - Міністерства оборони України; - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська; до 1.Приватного підприємства "Земельна біржа"; 2.Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції; 3.Приватного підприємства "НИВА-В.Ш."; 4.Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів 1.Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-К"; 2.Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"; 3.Фізична особа-підприємець ОСОБА_4; про визнання результатів прилюдних торгів недійсними в судовому засіданні взяли участь представники: - Міністерства оборони України Павлов С.О., - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська повідомлений, але не з'явився; - прокуратури Кривоклуб Т.В.; - ПП "Земельна біржа" Гаврин Д.В.; - ВДВС Дніпропетровського РУЮ повідомлений, але не з'явився; - ПП "Нива-В.Ш." повідомлений, але не з'явився; - КП Дніпропетровське міжміське БТІ повідомлений, але не з'явився; - ТОВ "Лідер-К" повідомлений, але не з'явився; - ПАТ "Укрсиббанк" повідомлений, але не з'явився; - ФОП ОСОБА_4 повідомлений, але не з'явився; Розпорядженням секретаря першої судової палати від 24.06.2014 №02-05/242 сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Губенко Н.М., судді: Барицька Т.Л., Гольцова Л.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 у справі № 3/5005/5368/2012 (суддя Ліпинська О.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 (судді: Кузнецова І.Л., Сизько І.А., Герасименко І.М.), відмовлено заступнику прокурора прокуратури Південного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в задоволенні позову, поданого в інтересах держави в особі: Міністерства оборони України (надалі позивач 1/МОУ) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (надалі відповідач 2/ КЕВ) до Приватного підприємства "Земельна біржа" (надалі ПП "Земельна біржа"), Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції (надалі ВДВС Дніпропетровського РУЮ), Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." (надалі ПП "Нива-В.Ш."), Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (надалі КП "Дніпропетровське міжміське БТІ"), треті особи у справі: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-К" (надалі ТОВ "Лідер-К"), Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (надалі ПАТ "УкрСиббанк), Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі ФОП ОСОБА_4), про визнання результатів прилюдних торгів недійсними.

До Вищого господарського суду України на прийняті у даній справі судові рішення з касаційною скаргою звернулася Дніпропетровська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (надалі прокуратура/скаржник); обґрунтовуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, скаржник просить рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду даної справи.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 23.04.2013 у даній справі, були скасовані прийняті судові рішення, а саме: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.09.2012 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.01.2013, якими позов прокуратури, поданий в інтересах держави в особі МОУ та КЕВ був частково задоволений; за вказаними судовими рішеннями, визнано недійсними результати прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки - об'єктів нерухомості, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 2-а, оформлені протоколом №0411025-2 від 11.04.2011 з проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належало боржникові - Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІДЕР-К" та актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 26.04.2011 щодо продажу вказаного майна ПП "Земельна біржа"; провадження у справі в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора БТІ від 16.06.2011 щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомості, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 2-а, припинено; справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Підставами для скасування прийнятих у даній справі судових рішень стало, як зазначив суд касаційної те, що при вирішенні позову про визнання прилюдних торгів недійсними суду необхідно було встановити такі факти: чи мало місце порушення вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів. Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, порушення яких є підставами позову, і які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

За результатами нового розгляду даної справи, судами попередніх інстанцій відмовлено у задоволенні позову, з чим не вбачає підстав не погодитися суд касаційної інстанції, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 09.03.2006 між Центральним спеціалізованим будівельним управлінням Міністерства оборони України, від імені якого діяв гр. ОСОБА_8 та ТОВ"Лідер-К" був укладений інвестиційний договір №9/03-06 про спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово-цивільного призначення, розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Праці, 2а (військове містечко №64), створення інженерної інфраструктури для їх будівництва відповідно до розробленого та затвердженого у встановленому порядку проекту, шляхом пайової участі сторін.

Пунктами 8.1. та 8.2. вказаного договору передбачено право ТОВ"Лідер-К" за взаємною згодою сторін здійснити викуп пайової участі Міністерства оборони України в цьому договорі за ринковими цінами шляхом укладення цивільно-правових угод.

Реалізацією наданого вказаними пунктами договору права став укладений 09.03.2006 сторонами договір купівлі-продажу вищенаведеного нерухомого майна військового містечка №64.

На підставі п.1 договору купівлі-продажу ОСОБА_8, який діяв від імені Міністерства оборони України (продавця), передав у власність ТОВ "Лідер-К" (покупця) об'єкти нерухомого майна, а саме: літ. А-1 -склад, загальною площею 509,5 кв.м; рампа літ. а; літ. Б-2, б-1, б 1 -1 -гараж, загальною площею 218,4 кв.м; сходи літ. б; літ. В-1 -склад, загальною площею 1062,4 кв.м; рампи літ. в, в 1 -в 4 ; літ. Д-1, д-1-склад, загальною площею 90,1 кв.м; ганки літ. д, д 1 ; літ. Е-1 -склад, загальною площею 728,2 кв.м.

Право власності за ТОВ"Лідер-К" було зареєстровано комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" 21.03.2006.

26.04.2006 між ТОВ "Лідер-К" та ВАТ "УкрСиббанк" (ПАТ "УкрСиббанк") був укладений кредитний договір №61-1000-06, відповідно до якого банк надав ТОВ "Лідер-К" грошові кошти, а товариство зобов'язалося повернути кредит та сплатити проценти. В забезпечення виконання ТОВ "Лідер-К" своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором, 26.04.2006 між тими ж сторонами був укладений договір іпотеки №60/1, відповідно до якого товариство передало банку в іпотеку майно частину вищенаведеного нерухомого майна, а саме: літ. А-1 - площею 509, 5 кв. м , рампа літ. а -рампа; склад літ. В-1 площею 1 062, 4 кв. м; рампи літ. в, в 1 -в 4 ; склад літ. Д-1, д-1 площею 90, 1 кв. м; ґанки літ. д, д 1 ; склад літ. Е-1 площею 728, 2 кв. м. (спірне нерухоме майно).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2010 у справі №27/75-10 з ТОВ"Лідер-К" на користь публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" стягнуто борг за кредитним договором №61-1000-06 від 26.04.2006р. в сумі 973 822,60 грн., про що видано відповідний наказ.

На виконання виданого наказу державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, рішення суду виконано шляхом звернення стягнення на спірне нерухоме майно шляхом його продажу на прилюдних торгах.

11.04.2011 проведено торги з реалізації спірного нерухомого майна, переможцем яких стало ПП "Земельна біржа", про що свідчить протокол №0411025-2 від 11.04.2011 по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), яке належало боржникові - ТОВ "Лідер-К" та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 26.04.2011.

16.06.2011 за ПП "Земельна біржа" зареєстровано право власності на вказане майно.

Звертаючись із даним позовом про визнання прилюдних торгів недійсними, прокурор послався на те, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2011 у справі №5005/2297/2011 та рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2011 у справі № 7/144-09 договори щодо спільної реконструкції та відчуження нерухомого державного майна, укладені між гр. ОСОБА_8, який діяв від імені Міністерства оборони України та ТОВ"Лідер-К" визнано недійсними з моменту укладення. Крім того, слідчим з особливо важливих справ військової прокуратури Центрального регіону України винесено постанову про визнання предметів (спірного нерухомого майна в тому числі) речовими доказами в рамках кримінальної справи, порушеної проти гр. ОСОБА_8 В той же час, як зазначив прокурор, державний виконавець при вчиненні виконавчих дій (складенні акту опису й арешту майна, тощо) не було враховано відповідних фактів.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів, що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначено Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5 .

Названими законодавчими актами визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби при виконанні ними судових рішень, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхні права та обов'язки, у тому числі, право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.

Разом із тим, як вірно зазначили суди, аналіз положень названого Закону й Інструкції свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах.

Відповідно до п.5.11 Інструкції державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

Така позиція судів попередніх інстанцій кореспондується із позицією Верховного Суду України у постанові від 13.02.2013 й відповідно до якої, Закон України "Про виконавче провадження" визначає загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст. ст. 1, 2, 6, 12 Закону).

Питання щодо здійснення підготовки державним виконавцем та проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, а також реалізації арештованого майна визначені у пп. 5.11., 5.12. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, яка визначає умови та порядок виконання судових рішень судів та інших органів (посадовиз осіб).

Правовий аналіз положень вказаного Закону та Інструкції свідчать про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими визначається порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" та пп. 5.11, 5.12. Інструкції).

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням, за яким прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Крім того, у листі Верховного Суду України від 01.04.2014 "Аналіз практики застосування судами ст. 16 ЦК України" визначено, що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, тощо (ст.ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом.

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Виходячи з наведеного, є вірним висновок судів, що посилання прокурора на порушення державним виконавцем положень Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції про проведення виконавчих дій, не можуть бути підставами для визнання спірних прилюдних торгів недійсними.

Відповідно до п.2.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.1999 під терміном "прилюдні торги" слід розуміти продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Положенням передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч.1-3 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, встановлених Тимчасовим положенням (такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 13.02.2013).

Відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Тобто вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Обов'язковість доведення наявності факту порушення спірною угодою прав та/або інтересів позивача, який не є стороною правочину, узгоджується з позицією Пленуму Верховного Суду України, викладеною в абзаці 5 пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".

Також, однією із підстав для визнання прилюдних торгів недійсними прокурор та квартирно-експлуатаційний відділ називають порушення при проведенні останніх п.3.5 Тимчасового положення щодо строків переоцінки майна та публікації повідомлення про проведення торгів.

Відповідно до п.3.5 Тимчасового положення спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна.

Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, переоцінка спірного нерухомого майна відбулася 14.03.2011, а повідомлення про проведення прилюдних торгів опубліковано 25.03.2011, тобто з перевищенням семиденного строку з моменту переоцінки.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В той же час, як вірно зазначили суди, ані прокурором, ані позивачами у справі в установленому порядку не доведено обставин з порушення їх прав внаслідок недотримання строків публікації повідомлення про проведення торгів при тому, що ні Міністерство оборони України, ні Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська не були учасниками цих торгів, так само, як і не доведено, яким чином вказані порушення вплинули на результати торгів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 16.02.2011.

В силу ст.ст. 4 2 , 4 3 , 4 7 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі, наслідком чого є правомірність висновків судів про відмову у задоволенні первісного позову.

Поряд з цим, колегія суддів не може погодитися із висновком судів попередніх інстанцій про можливість реалізації позивачами свого права власності на спірне майно в порядку ст. 388 ЦК України, оскільки судами не враховано ч. 2 вказаної норми, згідно з якою майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Водночас, такий висновок не призвів до прийняття неправильних по суті спору судових рішень, а відтак, відсутні підстави для їх скасування чи зміни.

Доводи касаційної скарги зводяться до тлумачення скаржником норм права та до переоцінки обставин даної справи; проте, в силу обмеження меж перегляду справи у суді касаційної інстанції, останній не має права переоцінювати обставини та встановлювати факти, що не були встановлені судами попередніх інстанцій.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2013 у справі № 3/5005/5368/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді Т.Л. Барицька

Л.А. Гольцова