Рішення

від 19.06.2014 по справі 5011-31/17762-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/17762-2012 19.06.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний-судноремонтний завод";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорний діамант";

про стягнення 57 600,00 грн.

Суддя О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Вітошко В.О., представник, довіреність № 04/41 від 10.01.2014 р.;

Від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 57 600,00 грн. боргу за договором № 530/11 від 27.07.2011 року, а також 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року (суддя Жагорнікова Т. О.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорний Діамант" на користь Закритого акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" борг у розмірі 57 600,00 грн. та 1 609,50 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року рішення господарського суду міста Києва по справі № 5011-31/17762-2012 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року, господарським судом видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2013 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року та рішення господарського суду міста Києва від 26.03.2013 року по справі № 5011-31/17762-2012 скасовано, справу № 5011-31/17762-2012 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 08.11.2013 року № 04-1/1159 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", справа № 5011-31/17762-2012 передана для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 року розгляд справи № 5011-31/17762-2012 призначено на 21.11.2013 року.

Через канцелярію Господарського суду м. Києва 20.11.2013 р. позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд стягнути з відповідача 129 600,00 грн. боргу за договором № 530/11 від 27.07.2011 року, а також 2 592,00 грн. витрат по сплаті судового збору

У судовому засіданні 21.11.2013 року оголошено перерву до 03.12.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 03.12.2013 року справу № 5011-31/17762-2012 передано для розгляду судді Борисенко І. І.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року справу № 5011-31/17762-2012 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2013 року розгляд справи № 5011-31/17762-2012 призначено на 14.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2013 року розгляд справи № 5011-31/17762-2012 відкладено до 30.01.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2014 року зупинено провадження у справі № 5011-31/17762-2012 до вирішення Київським апеляційним господарським судом пов'язаної з нею справою № 910/23068/13; зобов'язано сторони повідомити суд про результати розгляду справи № 910/23068/13.

На виконання вищевказаної ухвали представник позивача у справі надав суду копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014 року у справі № 910/23068/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2014 року поновлено провадження у справі № 5011-31/17762-2012, слухання справи призначено на 19.06.2014 р.

У судовому засіданні 19.06.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 27.05.2014 р., яке повернулися на адресу суду і підтверджує факт отримання ухвали господарського суду представником відповідача за довіреністю.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. Згідно статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач не направив в судове засідання 19.06.2014 р. своїх повноважних представників

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд-

ВСТАНОВИВ

Між ЗАТ "Суднобудівний-судноремонтний завод" (орендодавець) та ТОВ "ЧОРНИЙ ДІАМАНТ" (орендар) 27.07.2011 р. було укладено договір оренди №530/11 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає згідно акту прийому-передачі (додаток 2) в орендне користування без права передачі в суборенду об'єкт оренди, що належить орендодавцю на правах власності, розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно - Лугова, 8: - частину причальної стінки, що буде використовуватись для відстою несамохідного судна (дебаркадера).

Згідно із п. 2.1. договору встановлено, що з 01.08.2011 р. за надані послуги орендар сплачує щомісячну орендну плату згідно "розрахунку" (додаток 3) в сумі 7 200,00грн. з ПДВ. Оплата здійснюється в гривнях на поточний рахунок орендодавця.

Компенсація за спожиту електроенергію здійснюється додатково згідно розрахунку (додаток 3) та діючих тарифів в об'ємах спожитої електроенергії минулого місяця. "Орендар" за власний рахунок встановлює прилад обліку електроенергії (п. 2.1.1. договору). Компенсація за технічне обслуговування електрообладнання та мереж здійснюється додатково (п. 2.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2. договору розмір орендної плати може бути змінений орендодавцем при наявності документально підтверджених факторів, що впливають на цей розмір, за умовою, що сплачена до внесення змін в договір, орендна плата перегляду та перерахунку не підлягає. Про підвищення орендної плати орендодавець попереджає орендаря за один місяць до підвищення, крім випадків, ідо вище обумовлені, і коли орендна плата змінюється внаслідок введення відповідних законів України та нормативних актів.

Відповідно до п. 2.3. договору, орендодавець надає орендарю - інші додаткові платні послуги: вивіз сміття, надання місць для паркування транспортних засобів, видача перепусток на право заїзду (входу) на територію підприємства.

Оплата за виставленими орендодавцем рахунками здійснюється орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісяця до 5-го числа розрахункового періоду. Днем внесення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок орендодавця (п.2.4. договору).

Згідно із п. 3.1.5. договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати платежі, передбачені договором.

Термін дії договору встановлюється з 27.07.2011 р. до 31.07.2012 р. (п. 8.1. договору).

Пунктом 6.6. договору сторони визначили, що після закінчення терміну дії договору оренди, і при відсутності заяв про продовження його дії, орендар здійснює орендну плату за всі дні фактичного знаходження на об'єкті оренди.

Пунктом 6.3. договору встановлено, що при розірванні або по закінченню терміну дії договору всі нез'ємні покращення, виконані орендарем передаються безкоштовно в справному стані разом з орендованим майном орендодавцю. Передача майна здійснюється за актом приймання-передачі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється

Зі змісту ст.ст. 759, 763, 764 ЦК України, ч. 2 ст. 291 ГК України вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Позивач зазначає, що жодних зауважень, заперечень та/або пропозиція щодо розірвання або зміни умов договору від орендаря не надходило, тому є всі фактичні обставини, які свідчать про те, що орендар отримує всі послуги згідно договору.

Судом встановлено, що позивач не відмовлявся від договору та не вимагав повернення об'єкта оренди після закінчення строку дії договору. Також у матеріалах справи відсутній належним чином оформлений акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна після закінчення строку дії договору № 530/11.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що договір оренди № 530/11 від 27.07.2011 року не припинив свою дію згідно п. 8.1. договору, а вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті платежів за договором.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На виконання вимог договору сторонами було підписано Акт приймання-передачі об'єкта оренди від 27.07.2011 р.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

До матеріалів справи позивач надав акти наданих послуг: №1697 від 31.05.2012 р. (рах. на оплату №1221 від 23.04.2012 р.); №2147 від 29.06.2012 р. (рах. на оплату №1551 від 22.05.2012 р.); №2603 від 31.07.2012 р. (рах. на оплату №1886 від 21.06.2012 р.); №3049 від 31.08.2012 р. (рах. на оплату №2229 від 23.07.2012 р.); №3520 від 28.09.2012 р. (рах. на оплату №2590 від 22.08.2012 р.); №3975 від 31.10.2012 р. (рах. на оплату №2925 від 21.09.2012 р.); №4446 від 30.11.2012 р. (рах. на оплату №3276 від 24.10.2012 р.); №5252 від 31.12.2012 р. (рах. на оплату №3630 від 23.11.2012 р.). Зазначені акти надання послуг та рахунки на оплату були отриманні відповідачем, що підтверджується підписами та печатками про отримання.

Як свідчать матеріали справи, в порушення умов договору відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної сплати орендної плати за період з червня 2012 року по листопад 2013 року у повному обсязі не виконав.

Згідно виписок по рахункам за 29.09.2011 р.; 12.12.2011 р.; 13.12.2011 р.; 15.12.2011 р.; 27.01.2012 р.; 29.02.2012 р.; 16.06.212 р. та 21.06.2012 р. Головного операційного управління ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" відповідачем було сплачено суму заборгованості частково.

Відповідно до розрахунку суми заявленої до стягнення заборгованість відповідача перед позивачем становить 129 600,00 грн. за період з червня 2012 року по листопад 2013 року.

В матеріалах справи також міститься лист відповідача (з підписом та печаткою), в якому відповідач визнає заборгованість перед позивачем станом на 31.12.2012 року в розмірі 57 600,00 грн. та просить її розстрочити.

Отже, відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо перерахування орендної плати за договором, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 129 600,00 грн. за період з червня 2012 року по листопад 2013 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування заперечень позовних вимог відповідач у відзиві зазначив, що позивачем не доведено право власності чи інших майнових прав на об'єкт оренди, про який зазначено у договорі, а тому на думку відповідача, позивач не може вважатись орендодавцем. Крім того, відповідач зазначає, що сторонами не було узгоджено усіх істотних умов у Договорі. У зв'язку з цим, на його думку, Договір є неукладений.

З приводу заперечень відповідача про те, що позивачем не доведено права власності на об'єкт оренди, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи містяться: 1) копія Договору купівлі - продажу майна державного підприємства від 14 квітня 1993 року; 2) копія Реєстраційного посвідчення № 003595 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна; 3) копія акту прийому-передачі державної частки цілісного майнового комплексу від 26.04.1993 року та Додатку до нього, відповідно до пункту 43 якого визначено: назва об'єкта: причальна стінка; адреса: вул. Набережно-Лугова, 6; інв. номер: 0206; балансова вартість станом на 01.03.1993 р. в карб. 1992000; залишкова вартість на момент оцінки станом на 01.03.1993 р. в крб. 1319668; 4) План-схема цілісного майнового комплексу ЗАТ "КССРЗ" (оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні).

Проаналізувавши вище викладене, у суду не має підстав вважати, що ПАТ "КССРЗ" не було доведено право власності на об'єкти оренди за договором.

Доказів припинення такого права відповідачем не надано, а тому твердження відповідача про те, що позивач не є власником цього майна є безпідставним.

З приводу доводів відповідача стосовно того, що сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, визначених частиною 1 ст. 284 Господарського кодексу України, зокрема щодо вартості майна з урахуванням індексації, порядку використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна, також відповідач зазначає, що не досягнуто згоди з приводу об'єкта оренди (опис, розмір, довжина, площа), у зв'язку з цим відповідач вважає, що договір не укладено, суд зазначає наступне.

В постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 р. у справі №3-58гс11 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Дніпронафта" до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційно-виробнича фірма "Резерв" міститься правовий висновок про те, що "Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами".

З матеріалів справи вбачається, що сторонами на виконання договору було підписано акт приймання-передачі об'єкту оренди від 27.07.2011 р., відповідно до якого передано частину причальної стінки розташованої за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8. Крім того, Договір фактично виконувався, про що свідчать оплати відповідачем за договором від 27.07.2011 р. по 31.12.2012 р. (на підтвердження чого в матеріалах справи містяться банківські виписки та довідки по рахункам) та підписані сторонами акти виконаних послуг.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧОРНИЙ ДІАМАНТ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський суднобудівний-судноремонтний завод» про визнання договору оренди № 530/11 від 27.07.2011 недійсним.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2014 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧОРНИЙ ДІАМАНТ» про визнання недійсним договору оренди № 530/11 від 27.07.2011 відмовлено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2014 року у справі 910/23068/13 залишено без змін.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач не надав, наведеного позивачем розрахунку не спростував. Належних доказів погашення заборгованості за договором відповідачем суду також не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний-судноремонтний завод" щодо стягнення з відповідача 129 600,00 грн. заборгованості за договором оренди № 530/11 від 27.07.2011 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧОРНИЙ ДІАМАНТ" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 97; код ЄДРПОУ 35791780) на користь Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 03149949) 129 600 (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот) грн. 00 коп. боргу та судовий збір у розмірі 2 592 (дві тисячі п'ятсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 24.06.2014 р.