Ухвала

від 05.06.2014 по справі 2а-7416.1/12/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" червня 2014 р. м. Київ К/800/63441/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.,

суддів: Головчук С.В.,

Черпака Ю.К.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кримської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Кримської митниці про визнання протиправним та скасування наказу.

Просив суд визнати протиправним та скасувати наказ № 353 - к Кримської регіональної митниці від 23 червня 2005 року про його звільнення на підставі частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з реорганізацією Кримської регіональної митниці.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 7 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову першої інстанції без змін.

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач в період з листопада 1999 року по 23 червня 2005 року працював на різних посадах в Кримській регіональній митниці. Із 21 вересня 2001 року позивач перебував на посаді старшого інспектора митного посту ,,Феодосія", із 11 травня 2002 року позивача призначено на посаду головного інспектора митного посту ,,Феодосія", із 15 жовтня 2003 року переведено на посаду начальника вантажно-пасажирського відділу №1 митного посту «Керч», 23 жовтня 2003 року переведено на посаду начальника вантажно-пасажирського відділу №2 митного посту «Керч», 9 лютого 2004 року переведено на посаду начальника вантажно-пасажирського відділу №1 митного посту «Керч». 1 квітня 2004 року позивачу присвоєно спеціальне звання - інспектор митної службі II рангу, 28 травня 2004 року позивачу присвоєно спеціальне звання - інспектор митної службі I рангу.

Наказом голови комісії з питань припинення діяльності Кримської регіональної митниці - першого заступника начальника Кримської регіональної митниці №353-к від 23 червня 2005 року позивача звільнено з роботи 23 червня 2005 року згідно пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією Кримської регіональної митниці з наданням компенсацій згідно статті 44 КЗпП України. Трудову книжку позивачем отримано 11 травня 2012 року, що не заперечується сторонами.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Наказом Державної митної служби України від 22 березня 2005 року №194 «Про реорганізацію митних органів» припинено з 24 червня 2005 року діяльність Кримської регіональної митниці шляхом перетворення її на Кримську митницю. З 24 червня 2005 року створено Керченську митницю.

Зазначеним наказом передбачено створення комісій з питань припинення діяльності митниць, строк для надання пропозицій щодо надання структури, штатного розпису та чисельності митниць. Тобто, судом безперечно встановлено факт припинення юридичної особи публічного права Кримської регіональної митниці.

Згідно наказу Державної митної служби України від 15 вересня 2006 року № 785 створено з 1 січня 2006 року Кримську регіональну митницю та ліквідовано Кримську митницю.

Згідно наказу Державної митної служби України № 61 від 29 січня 2008 року про ліквідацію митних органів, Кримську регіональну митницю ліквідовано з 1 травня 2008 року.

Наказом Державної митної служби України від 29 січня 2008 року № 64 створено Кримську митницю та визнано правонаступником тільки в частині видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії державним службовцям.

Наказом Державної митної служби України від 23 липня 2008 року № 804 ліквідовано Керченську митницю.

Наказом Державної митної служби України від 23.07.2008 року №806 визнано Кримську митницю правонаступницею Керченської митниці тільки в частині видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що установу в якій працював позивач було ліквідовано, а Кримську митницю визнано правонаступником тільки в частині видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії державним службовцям.

Крім того, не заслуговує на увагу твердження позивача, що його було звільнено без згоди профспілки, оскільки матеріали справи не містять доказів існування останньої у відповідача та сторонами не надано доказів її існування.

Водночас, статті 43-1 КЗпП України (в редакції, чинній на час звільнення позивача) передбачено випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), зокрема: ліквідації підприємства, установи, організації; звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян.

На час видання наказу про звільнення позивача, останній знаходився під вартою. Вирок щодо позивача набрав законної сили 5 липня 2012 року, отже враховуючи, що на час набрання вироком суду законної сили по обвинуваченню позивача створено Кримську митницю Міндоходів, яка не є правонаступником Кримської регіональної митниці в частині трудових правовідносин з позивачем, поновлення ОСОБА_2 на службі у відповідача є неможливим.

Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 серпня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Кримської митниці про визнання протиправним та скасування наказу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.В. Ліпський

Судді: С.В. Головчук

Ю.К. Черпак