Постанова

від 03.07.2014 по справі 913/157/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.07.2014 справа №913/157/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівКолядко Т.М., Скакуна О.А. за участю представників сторін: від позивача: Карцев Г.О., довіреність № 96 від 21.01.14р. Дорохіна В.Ю., довіреність № 6 від 22.04.2014р. від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Кіровськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 17.03.2014р. у справі№ 913/157/14 (суддя Середа А.П.) за позовомКіровської міської ради Луганської області, м. Кіровськ Луганської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Кіровськ Луганської області про стягнення 32 232,62грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Луганської області рішенням від 17.03.2014р. у справі № 913/157/14 позовні вимоги Кіровської міської ради Луганської області, м. Кіровськ Луганської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Кіровськ Луганської області про стягнення 32 232,62грн. задоволені повністю.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 17.03.2014р. у справі № 913/157/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що вказане рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим.

Відповідач в судовому засіданні 06.05.14р. підтримав доводи апеляційної скарги та їх обґрунтування, надавши пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

В судове засідання 01.07.14р. відповідач не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Представники позивача в судовому засіданні не погодились з доводами апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві на апеляційну скаргу та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, в апеляційній скарзі заявник посилається лише на ті документи, що були предметом розгляду суду першої інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Луганської області від 05.12.2012 у справі №19пн/5014/2626/2012 за позовом Кіровської міської ради Луганської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про приведення у придатний для використання стан та повернення земельної ділянки позовні вимоги задоволено повністю, а саме: ФОП ОСОБА_6 зобов'язано привести у придатний для використання стан земельну ділянку площею 0,0158 га, яка знаходиться на території міського парку у м. Кіровську Луганської області, шляхом знесення розташованого на ній торгівельного кіоску та огорожі літньої площадки та повернути її Кіровській міській раді Луганської області.

Зазначене рішення набрало чинності 10.07.2013р., в зв'язку з чим господарським судом Луганської області 29.07.2013 на користь позивача було видано наказ №19пн/5014/82626/2012 про примусове виконання рішення суду.

На підставі заяви позивача Відділом державної виконавчої служби Кіровського міського відділу юстиції Луганської області (далі - ВДВС) було відкрито виконавче провадження ВП №39301606.

17.09.2013 та 08.01.2014 ВДВС накладено арешт на майно боржника у справі №19пн/5014/2626/2012 ФОП ОСОБА_6

ФОП ОСОБА_6 добровільно не виконав рішення господарського суду у справі №19пн/5014/2626/2012, у зв'язку з чим ВДВС 13.09.2013 та 08.01.2014, в рамках виконавчого провадження ВП №39301606, з метою його примусового виконання, були винесені постанови про залучення до провадження виконавчих дій Кіровського міського комунального підприємства "Комунальник" (далі - КП "Комунальник") (а.с.23-24).

На виконання цих постанов ВДВС та з метою визначення вартості робіт, пов'язаних зі знесенням вищезгаданих об'єктів, фахівцями Кіровської міської ради Луганської області та КП "Комунальник" було здійснено їх обстеження, за результатами якого 17.09.2013 складено акт обстеження та дефектний акт, які додані до матеріалів справи.

КП "Комунальник" склало узгоджений з міською радою кошторис на виконання робіт по знесенню торгівельного кіоску та огорожі літнього майданчику, які знаходяться за вищевказаною адресою на загальну суму 32232,62 грн.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, відповідач, стверджуючи, що цей кошторис є сфальсифікованим, на підтвердження своїх доводів не надав до справи жодного документального доказу, у т.ч. такого, який би спростовував кошторис; також не надав до справи власний розрахунок вартості зазначених у кошторисі робіт, як не надав таких доказів і суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції ці доводи відповідача, керуючись ст.ст.32-34 ГПК України, не визнав належними та допустимими доказами у справі, з чим погоджується і судова колегія.

01.01.2014р. між Кіровською міською радою, як замовником та КП "Комунальник», як підрядником, було укладено договір №1 на виконання робіт, відповідно до п.1.1 якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника роботи, зазначені у пунктах 1.2 та 1.3 цього договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.

Згідно пункту 1.2 договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботи з приведення у належний для використання стан земельну ділянку площею 0,0158 га, яка знаходиться на території міського парку м. Кіровська Луганської області, шляхом знесення розташованого на ній торгівельного кіоску та огорожі літнього майданчика, та повернути її Кіровській міській раді Луганської області.

Перелік робіт, які підлягають виконанню, зазначено у п.1.3 договору.

Вартість робіт визначена у сумі 32232,62 грн. (п.2.1), які підлягають сплаті замовником на користь підрядника безготівковим шляхом після виконання згаданих у договорі робіт (п.2.2).

Термін виконання робіт - до 20.01.2014 (п.3.2).

Додатком №1 до договору є вищевказаний кошторис.

Відповідач, як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, стверджував, що документальні докази виконання вищезгаданого договору КП "Комунальник" він ставить під сумнів, оскільки він сам здійснив частину робіт з демонтажу торгівельного кіоску та огорожі літнього майданчику.

Місцевим судом витребувано з Кіровського міського відділу УМВС України у Луганській області відеоматеріали, на яких у період з 08 по 11.01.2014 були зафіксовані дії ВДВС та КП "Комунальник" з примусового знесення на виконання наказу господарського суду Луганської області від 29.07.2013 №19пн/5014/2626/2012 торгівельного кіоску та огорожі літнього майданчика.

Перегляд судом першої інстанції цих матеріалів незаперечно показав, що роботи по знесенню вищезгаданих двох об'єктів здійснювалися саме силами та засобами КП "Комунальник", а не відповідача.

Також відповідач заперечував проти достовірності акту приймання виконаних робіт від 11.01.2014р. на суму 32232,62 грн. та книги обліку виходу на роботу у період з 08.01.2014 по 11.01.2014 працівників КП "Комунальник", залучених безпосередньо до виконання робіт зі знесення спірних об'єктів відповідача.

Суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку, що сукупність документальних доказів, в тому числі відеоматеріалів, повністю спростовують доводи відповідача про те, що він добровільно здійснив знесення торгівельного кіоску та огорожі літнього майданчику.

Крім того, на підтвердження факту виконання умов вищезгаданого договору зі свого боку позивач надав до справи платіжні доручення на загальну суму 32232,62 грн., тим самим підтвердивши факт примусового знесення торгівельного кіоску та огорожі літнього майданчику, що належать ФОП ОСОБА_6, силами та засобами КП "Комунальник", з яким позивач уклав договір №1 на виконання робіт від 08.01.2014р. та сплати ним на користь КП "Комунальник" грошових коштів за виконання цих робіт у сумі 32232,62 грн.

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача про те, що знесені споруди були об'єктами нерухомого майна, спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, жодні доводи відповідача, як надані суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції, не знайшли свого документального підтвердженняю

Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі.

Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

Одностороння відмова від зобов'язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а частиною 1 ст. 530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 527 названого Кодексу встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу пунктів 3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач у порядку та у спосіб, встановлені чинним законодавством, довів наявність вини відповідача у невиконанні покладеного на нього рішенням суду обов'язку по знесенню торгівельного кіоску та огорожі літнього майданчику, а тому позивач діяв відповідно до приписів статті 621 Цивільного кодексу, згідно якій у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

З вказаним висновком господарського суду Луганської області погоджується і судова колегія з огляду на наступне.

За приписами частини 2 ст. 22 ЦКУ збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частиною третьою цієї статті передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частинами 1 та 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відшкодування завданої шкоди, відповідно до яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наявними у справі доказами належним чином доведено, що шкода позивачу спричинена з вини відповідача.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не впливають на правомірність оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, оскільки ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на заявника.

Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, м. Кіровськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 17.03.2014р. у справі № 913/157/14 - залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Луганської області від 17.03.2014р. у справі № 913/157/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

О.А. Скакун

Надруковано 5 примірників: 1-позивачу; 1-відповідачу; 1-до справи; 1-ГС, 1-ДАГС