Ухвала

від 08.07.2013 по справі 554/8391/13-ц

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 08.07.2013 Справа № 554/8391/13-ц Провадження № 2/1554/3266/2013

У Х В А Л А

08 липня 2013 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

при секретарі - Парасоцькій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Позивач по справі подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка є їхнім спільним сумісним майном, набути за час шлюбу.

На підтримання свої вимог вказував, що 28 червня 2013 року, під час перебування на відпочинку в смт. Кирилівка, Якимівського району, Запорізької області він звертався до співробітників міліції вказаного району з метою повідомлення про факт погрози по телефону з боку невідомої мені особи, яка вимагала негайно звільнити займану мною квартиру в АДРЕСА_2, оскільки вказана квартира ніби то належить його колишній дружині. Всі обставини справи він виклав у своїй заяві та у письмових поясненнях, які передав співробітникам Якимівського РВ УМВС України у Запорізькій області, що прибули на його виклик.

Вказане нерухоме майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, зареєстровано за відповідачем, та враховуючи факти погроз щодо спірної квартири, позивач має всі підстави вважати, що відповідач може без його згоди та відома здійснити дії щодо відчуження вказаного нерухомого майна на користь будь-яких іншій особі, що може значно утруднити або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться в нього або в інших осіб.

В силу ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Ч. 1 ст. 153 ЦПК України визначає, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що викладені у п. 4 його постанови від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до положень якого розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів

Суд, розглянувши заяву, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки жодних доказів, про які вказував у своїй заяві ОСОБА_1, суду не надано.

Куруючись ст. ст. 151, 152 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу судді протягом п'яти діб з дня отримання.

СуддяОСОБА_3