Рішення

від 27.05.2014 по справі 554/8391/13-ц

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 27.05.2014 Справа № 554/8391/13-ц Провадження № 2/554/286/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого-судді - Материнко М.О.

при секретарі - Парасоцькій О.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

адвоката відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності ,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в кому просив визнати квартиру АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя та розподілити майно, визнавши за ним та ОСОБА_3 право власності по 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, що в м. Полтаві. Для цього також просив призначити будівельну - технічну експертизу та покласти судові витрати просив покласти відповідача.

На підтвердження своїх вимог вказував, що з 29.09.2011 року по 17.08.2010 року перебував у зареєстровану шлюбу з ОСОБА_3 У період шлюбу ними була придбана квартира АДРЕСА_2, що в м. Полтаві, яка зареєстрована за колишньою дружиною. На сьогоднішній день він з відповідачкою не може домовитися про порядок поділу спільної квартири, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Відповідач подала зустрічну позовну заяву, в якій вказала, що позивач ОСОБА_1 не вказав усе майно, що було ними спільно придбане за період шлюбу, а саме: транспортний засіб марки «AUDI-80» та житловий будинок із земельною ділянкою за адресою: Котелевський район, АДРЕСА_6, які оформлені на ОСОБА_1 Просила визнати за нею право власності на двохкімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3, а за колишнім чоловіком - право власності на решту майна: автомобіль та заміський будинок.

На підтвердження своїх вимог вказувала, що їх неповнолітній син проживає разом з нею та повністю знаходиться на її утриманні, матеріальної допомоги відповідач не надає, а тому в силу ч. 3 ст. 70 СК України вона має право на збільшення своєї частки при поділі майна, що є об'єктом права сумісної власності подружжя.

ОСОБА_1 заперечував проти зустрічної позовної заяви та вказував, що вже в 2007 році вони з ОСОБА_3, проживали окремо, спільного господарства не вели, бюджету не мали, шлюбні відносини між ними повністю припинилися. Авто було придбане в 11.01.2008 року, а заміський будинок з земельною ділянкою - 18.06.2009 року за його власні кошти під час окремого проживання у звязку із фактичним припиненням шлюбних відносин, а тому не являються спільно нажити майном подружжя.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та її адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги зустрічного позову підтримували та просили суд їх задовольнити.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заперечували проти задоволення позовних вимог.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

Судом встановлено, не заперечується сторонами та підтверджено рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 серпня 2010 року, що вони перебували в зареєстрованому шлюбі з 29.09.2001 року по 17 серпня 2010 року.

Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з ОСОБА_3 на перебуває на її у триманні.

З відповіді дитячої міської клінічної лікарні м. Полтави № 437 від 16.12.2013 року встановлено, що дитини часто хворіє на гострі респіраторні та вірусні захворювання, бронхіти, 2 рази перехворів на пневмонію (в 2010 та 2011 роках), нагадається у ЛОР лікаря з приводу аденоїдів ІІ ступеню, гіпертрофії мигдаликів ІІІ ступеню. При оформленні в дитячий садочок в 2 роки дитині неврологом був встановлений діагноз: затримка розвитку мови, а в 2,5 роки мінімальна церебральна дисфункція, синдром розсіяної уваги. В подальшому регулярно наглядається у невролога ПОДКЛ, обстежений, отримував курси лікування, призначені неврологом. Останній огляд у невролога ПОДКЛ 27.11.2013 року, д-з: мінімальна церебральна дисфункція, синдром розсіяної уваги, антено-невротичний синдром, призначено курс лікування, заняття з психологом.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22.08.2013 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 були стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, у розмірі 750 грн., починаючи з 11 липня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.

Доказів того, що ОСОБА_1 виконує рішення суду та сплачує аліменти на утримання сина суду не надано.

Твердження ОСОБА_1 про те, що авто та заміський будинок з земельною ділянкою були придбані ним під час окремого проживання у звязку із фактичним припиненням шлюбних відносин спростовуються наявною в матеріалах справи заявою ОСОБА_1 (прізвище в шлюбі) від 18.06.2009 року, засвідченою приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу. Цією заявою ОСОБА_3, наразі ОСОБА_3, надавала своєму чоловіку ОСОБА_1 згоду на придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 Котелевського району, Полтавської області. Також підтверджувала, що гроші, які витрачаються на придбання майна, є їхньою спільною сумісною власністю, а придбане майно також буде об'єктом права спільної сумісної власності, як таке, що набувається за час перебування в зареєстрованому шлюбі.

Цього ж дня за договором купівлі продажу ОСОБА_1 придбав жилий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку загальною площею 0,25 га, цільове призначення якої - будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер земельної ділянки: 5322280801:01:001:0446, та земельну ділянку загальною площею 0,02 га, цільове призначення якої - ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки: 5322280801:01:001:0445, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 Полтавської області. П. 4 договору купівлі - продажу встановлено, що продаж жилого будинку з надвірними будівлями та земельними ділянками вчинено за 37 000 грн.

Таким чином, автомобіль, придбаний раніше на півтора роки, ніж будинок, 11.01.2008 року та зареєстрований на нього, також придбаний ОСОБА_1 за період перебування в шлюбі з ОСОБА_3

У судовому засіданні ОСОБА_1 відповів, що він користується автомобілем, на сьогоднішній день він коштує на 5-6 тис. доларів США, однак транспортний засіб в дуже поганому стані. Вартість спірної квартири йому невідома, однак квартиру декілька разів заливали, і там погана сантехніка, немає електроенергії. Аліментів наразі на користь дитини він не сплачує, оскільки лише недавно дізнався про відкрите виконавче провадження. Його бухгалтер приготувала довідку про доходи і він чекає наступних повідомлень від органів виконавчої влади, оскільки гроші в руки ОСОБА_3 він не може давати.

Згідно з висновком № 26-14 судової оціночно-будівельної експертизи від 30.04.2014 року вартість квартири АДРЕСА_5 складає 256 027 грн. Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 від 13 грудня 2002 року вона належить ОСОБА_3.(прізвище в шлюбі) на праві приватної власності. З фото чітко видно,що квартира в квартирі є сантехніка та електроенергія.

Свідок ОСОБА_9 вказував, що з 2007 року він часто бував у ОСОБА_1 вдома по АДРЕСА_7, однак ні дружини, ні дитини там не бачив. Давав покази, що добре знайомий з ОСОБА_1, однак назвати хоча рік його народження, або сказати, скільки йому років, не зміг.

Свідок ОСОБА_10 також засвідчив, що знайомий з ОСОБА_1 з 2007 року, познайомились на секції по боксу, однак надати пояснення по справі з приводу поділу майна подружжя, не зміг, оскільки дані обставини йому були невідомі.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні засвідчив, що восени 2007 року, десь приблизно з місяць після дня народження ОСОБА_1, він позичив йому 12 тис. доларів на придбання автомобіля. Кошти останній повернув лише частково цим літом. Знайомий з позивачем зі школи, з 98 - 2000 років, ходили разом до секції боксу. Пояснення з приводу поділу майна надати на зміг, своїми показами засвідчив лише факт позики грошей. Пояснити, звідки в нього гроші, точно не міг, казав, чи то його мати спадок отримала, чи гроші збирали на квартиру. Однак то були його сімейні кошти.

Свідок ОСОБА_12 вказував, що знає ОСОБА_1 років 20, спілкується з ним 1-2 рази на тиждень, однак йому невідомо, коли саме сторони офіційно розірвали шлюб та обставини, за яких купувалось майно, бачив, що авто стоїти у дворі. Коли купувалась ними квартира сказати не міг. Вказував, що відносини сторони припинили в кінці 2007 року.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення

домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно з положеннями п.22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» , вирішуючи спір між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна подружжя враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч.4 ст.65 СК України ). Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст.69-72 СК України та ст. 372 ЦК України . Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Сторони жодних заперечень щодо вартості майна не висловили.

В силу вимог ст. 70 СК України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна подружжя може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дока, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

За змістом ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Враховуючи відсутність доказів того, що ОСОБА_1 виконує рішення суду та сплачує аліменти на утримання сина, вартість майна, яка визначена як експертизою, так і самими сторонами, хворобливий стан сина ОСОБА_5, його інтереси та сторін, суд вважає, що квартиру необхідно залишити ОСОБА_3, а заміський будинок із земельною ділянкою та автомобіль залишити ОСОБА_1

Ст. ст. 10 та 60 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних, як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - відеозаписів, висновків експертів. В силу ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, куруючись принципом справедливості та розумності.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 60, 70, 71 СК України, ст. ст. 14, 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати квартиру АДРЕСА_4 спільним сумісним майном подружжя.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на двокімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_5.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, а саме транспортний засіб марки «AUDI - 80» та житловий будинок із земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_6

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 229 грн.40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення, до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

СуддяМ. О. Материнко