Рішення

від 01.07.2014 по справі 910/9719/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9719/14 01.07.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп-Україна"

про стягнення 67 723,86 грн.

Представники сторін:

від позивача: Поліщук Л.П. - представник за довіреністю № 97-Д від 25.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп-Україна" про стягнення 67 723,86 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп-Україна" неналежно виконував зобов'язання, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 67 723,86 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.06.2014 року.

В судове засідання 03.06.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 23.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.06.2014 розгляд справи відкладено на 01.07.2014 року.

В судове засідання 01.07.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 23.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04050, м. Київ, вул. Артема, будинок 74, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 23.05.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що у період з квітня 2007 р. по жовтень 2010 р. облік, нарахування та збір платежів з власників (орендарів), у тому числі з ТОВ "Інтернет кріейтів груп-Україна", здійснювало КП "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" Шевченківської районної у м. Києві ради на підставі договору доручення.

На виконання зазначеного договору доручення, 01.04.2007 року між комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" (сторона-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп-Україна" (сторона-2) укладений договір про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № К-251.

Пунктами 1.1, 1.2 договору встановлено, що сторона-1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті стороною-2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в додатку № 1 до договору. Сторона-2 користується приміщенням загальною площею 93,2 кв.м. за адресою: вул. Артема, 74, на підставі договору оренди нежитлових приміщень від 29.12.2006р. за №2098/3.

А матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу укладений 28.03.2008 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп-Україна" (покупець) щодо купівлі нежилого приміщення загальною площею 93,20 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 74 (літера А).

Відповідно до п.п. 2.1.2, 2.1.3 договору сторона-1 зобов'язується на підставі розрахунків виробників послуг по першій вимозі сторони-2 інформувати його про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг в 3-х денний термін, з моменту надходження від виробників послуг розрахунків, надати власнику або орендарю платіжне доручення (квитанцію) про суму сплати спожитих ним комунальних послуг. У випадку несплати коштів за спожиті комунальні послуги сторона-1 має право стягнути з сторони-2 на користь виробників комунальних послуг прострочену заборгованість у відповідності з чинним законодавством.

Згідно п.п. 3.1.1, 3.1.2 договору сторона-2 зобов'язується в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це сторону-1 в зазначений термін. У разі відмови повністю або частково сплатити кошти за спожиті комунальні послуги повідомити про це сторону-1, додавши документальне обґрунтування відмови на протязі 3 днів.

Відповідно до Окремого доручення першого заступника голови Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 905 від 13.09.2010 р. з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущення безоплатного використання теплової енергії та водопостачання КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками приміщень Шевченківського району. КП ЖЕКи зобов'язано передати КП УЖГ всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень, скласти акт звіряння станом на 01.10.2010 року.

На виконання вищезазначеного Окремого доручення КП «ЖЕК «Покровська» було передано зведений перелік сальдо погоджених актів звірок станом на 01.10.2010 року, зокрема передано по споживачу комунальних послуг ТОВ "Інтернет кріейтів груп-Україна" до позивача заборгованість за комунальні послуги в розмірі 6 662,47 грн.

КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на виконання вказаного доручення підготовило відповідний договір згідно типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 та надало його відповідачу, проте даний договір відповідачем підписаний не був.

Встановлено, що незважаючи на неукладений договір, у період з 27.09.2010 року по 31.03.2014 року відбувалось фактичне споживання комунальних послуг відповідачем, що підтверджується обліковими картками, рахунками на оплату.

Оскільки відповідач свої зобов'язання по оплаті за вказані комунальні послуги не виконав, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість за період з 27.09.2010 року по 31.03.2014 року на загальну суму 54 509,83 грн.

Отже, між сторонами у справі з приводу надання послуг у період з 27.09.2010 року по 31.03.2014 року виникли відносини з договору про надання комунальних послуг, укладеного відповідно до вимог ст. 181 Господарського кодексу України у спрощений спосіб шляхом прийняття замовлення до виконання.

Доказів того, що відповідач звертався до виробників відповідних послуг із заявою про відключення від надання цих послуг не подано.

Дані обставини свідчать про те, що відповідач у заявлений позивачем період споживав комунальні послуги, претензій щодо наданих послуг у відповідача не було, а отже відповідач має сплатити їх вартість позивачу.

Частина 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.05.2005 року затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Так, п. 18 Правил визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

11.04.2014 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію на суму 54 509,83 грн.

Враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за комунальні послуги за договором №К-251 від 01.04.2007 року в розмірі 6 662,47 грн. та стягнення заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги за період з 27.09.2010 року по 31.03.2014 року в розмірі 54 509,83 грн. є обґрунтованими, відповідачем не спростовані та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 3 999,51 грн. та три проценти річних в розмірі 2 552,05 грн. за фактично спожиті комунальні послуги.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком індексу інфляції в розмірі 3 999,51 грн. та 3 % річних в розмірі 2 552,05 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп-Україна" (04050, м. Київ, вулиця Артема, будинок 74, ідентифікаційний код 31282265) на користь комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вулиця М. Кирпоноса, 10/8, ідентифікаційний код 31731838) заборгованість за комунальні послуги за договором №К-251 від 01.04.2007р. в сумі 6 662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 47 коп., заборгованість за фактично спожиті комунальні послуги в розмірі 54 509 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот дев'ять) грн. 83 коп., індекс інфляції в розмірі 3 999 (три тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 51 коп., три проценти річних в розмірі 2 552 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 05 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Мудрий