КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" грудня 2015 р. Справа№ 910/9719/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Калатай Н.Ф.
Рябухи В.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Яковіщук Я.М. - представник, дов. № 70-Д від 21.09.2015;
від відповідача: Риженко Д.М. - представник, договір про надання правової допомоги від 22.10.2014;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп - Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2015
у справі № 910/9719/14 (суддя Полякова К.В.)
за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп - Україна"
про стягнення 67 723,86 грн.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 16.11.2015 оголошено перерву до 09.12.2015.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/9719/14 позов задоволено частково, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 41 290,71 грн., 3% річних у розмірі 1 025,77 грн., інфляційна складова боргу у розмірі 143,09 грн., 1 270,50 грн. витрат зі сплати судового збору; у задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено наявність обов'язку відповідача сплатити на користь позивача суму основного боргу за спожиті комунальні послуги, жодних доказів, які б підтверджували факт ненадання позивачем обумовлених договором послуг відповідач не надав; посилання відповідача на відмову від отримання послуг, зокрема, шляхом надсилання КП "ЖЕК "Покровська" відповідного письмового повідомлення, фактично є односторонньою відмовою від укладеного між сторонами договору, що прямо суперечить ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, оскільки можливість такої відмови не передбачена умовами договору, доказів припинення договору у порядку, встановленому його умовами (п.п.10, 11 договору) та нормами чинного законодавства, відповідачем не надано; позовні вимоги щодо основної заборгованості у строк до 30.04.2011 заявлені зі спливом трирічного строку позовної давності, що відповідно до імперативних вимог ст.267 ЦК України позбавляє позивача права на судовий захист порушеного права у цій частині та є підставою для відмови у позові, таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково, за період з 01.05.2011 по 31.03.2014 в сумі 41 290,71 грн.; у даному випадку нарахування оплати за послуги здійснюється періодично, окремо за кожний місяць і визнання відповідачем боргу за певний період не означає переривання строку позовної давності за усією заборгованістю, тому в даному випадку положення ст.264 ЦК України застосуванню до спірних правовідносин не підлягають; з урахуванням вимог ст.266 ЦК України розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат підлягає здійсненню за період 01.05.2011 - 31.03.2014 та становить 3% річних у розмірі 1 025,77 грн. та інфляційних втрат у розмірі 143,09 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/9719/14 скасувати з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник стверджує, що 05.10.2010 направив заявку на постачання тепла на опалювальний сезон 2010 -2011рр., а інших заяв на опалення, у тому числі на опалювальні сезони 2011-2012рр., 2012-2013рр., 2013-2014рр., відповідач не направляв та, відповідно, не замовляв вказану послугу.
На думку скаржника, посилання на те, що теплопостачання будинку здійснюється за проектними нормами, не має правового підґрунтя, оскільки не підтверджено ні документально, ні законодавчо, крім того, суперечить умовам договору, тому, як вважає скаржник, відсутні підстави для надання послуг з теплопостачання, та, відповідно, проведення нарахувань за теплову енергію за опалювальні сезони 2011-2012рр., 2012-2013рр., 2013-2014рр.
Скаржник наполягає на тому, що висновки суду першої інстанції щодо споживання відповідачем теплової енергії та, відповідно, обов'язку щодо її оплати, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені матеріалами справи, оскільки наявні у справі облікові картки не є належними та допустимими доказами, тому що вказані у них договори відсутні у матеріалах справи, відповідачем у справі вказані договори на постачання теплової енергії з теплопостачаючими організаціями не укладались, в матеріалах справи відсутні докази того, що теплова енергія, щодо стягнення вартості якої подано позов, постачалося за цими договорами.
Посилаючись на положення ст.32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", скаржник стверджує, що у відповідача не виник обов'язок щодо сплати будь-яких сум комунальних платежів, оскільки платіжні документи, якими є згідно із п.3 договору № К-251, відповідні рахунки, відповідачу не направлялись, про що, зокрема, свідчить відсутність доказів їх вручення; ті рахунки, які надані суду позивачем на обґрунтування своїх вимог, не містять посилання на договір від 01.01.2010, який регулює відносини між сторонами, а є посилання на договір від 2007р., який припинив свою дію в 2009р.
Як вважає скаржник, оскаржуване рішення прийняте з порушенням ст.ст.181, 184, 193 ГК України, ст.ст.239, 526, 629 ЦК України, ст.ст.19, 20, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, що полягає в незастосуванні вказаних норм.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти доводів скарги, посилаючись, зокрема, на те, що у період з 27.09.2010 по 31.03.2014 позивачем направлялись відповідачу рахунки за комунальні послуги, однак, у порушення умов договору та приписів чинного законодавства оплату направлених рахунків відповідачем не здійснено; існування договору від 25.12.2006 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3300044 є підтвердженням того факту, що позивач, як виконавець, здійснює нарахування та транзитний збір на користь виробників послуг за спожиті орендарем комунальні послуги; додані до матеріалів справи табуляграми, які надсилаються виробниками комунальних послуг виконавцю (позивачу), засвідчують факт надання послуг конкретно відповідачу саме позивачем, на підставі цих табуляграм здійснювались нарахування та виставлялись рахунки за спожиті комунальні послуги; договори №№ 330024, 330043 не відносяться до предмету спору; всі рахунки на оплату комунальних послуг відсилались поштою та оскільки дані листи не були цінними листами чи з повідомленням, реєстри на дану кореспонденцію не велися.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем подана до суду першої інстанції позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комунальні послуги за договором № К-251 від 01.04.2007 в сумі 6 662,47 грн., заборгованості за фактично спожиті комунальні послуги за період з 27.09.2010 по 31.03.2014 в сумі 61 061,39 грн., із них сума основного боргу - 54 509,83 грн., сума інфляційних втрат - 3 999,51 грн., 3% річних - 2 552,05 грн., судових витрат в сумі 1 827,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 у справі № 910/9719/14 позов задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі № 910/9719/14 рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 у справі № 910/9719/14 скасовано, постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2015 у справі № 910/9719/14 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 у справі № 910/9719/14 скасовано, справу № 910/9719/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Відповідно до ст.111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
30.06.2015 відповідачем до суду першої інстанції подано заяву про застосування строків позовної давності .
Як вбачається із матеріалів справи, 30.03.2007 укладено договір доручення № 4 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, за цим договором довірителем, та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" Шевченківської районної у м. Києві ради, за договором повіреним.
Відповідно до п.п.1.1 - 1.2 договору доручення № 4, за цим договором довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання вчинити за рахунок та на користь довірителя наступні юридичні дії: укласти з власниками, наймачами, орендарями жилих приміщень договори надання комунальних послуг; укласти з власниками, орендарями нежилих приміщень договори на транзитний збір платежів за надані комунальні послуги на користь виробників таких послуг; здійснювати облік, нарахування та збір платежів на користь виробників комунальних послуг; зазначені юридичні дії, передбачені п.1.1 цього договору, вчиняються в межах об'єктів, визначених додатком № 1 до цього договору.
Як вбачається із додатку № 1 до договору доручення № 4, до нього включено й будинок за адресою: вул. Артема, 74.
01.04.2007 між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" та відповідачем укладено договір № К-251 про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників.
Згідно із п.п.1.1, 1.2 договору № К-251 комунальне підприємство, за договором сторона - 1, здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті відповідачем, за договором стороною - 2, комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в додатку 1 до договору; сторона - 2 користується приміщенням загальною площею 93,2 кв.м за адресою: Артема, 74, договір оренди нежитлових приміщень від 29.12.06р. за № 2098/3.
В п.п.5.1, 5.4, 5.5 договору № К-251 від 01.04.2007 погоджено, що цей договір діє з моменту укладення по 10.01.2008; у разі закінчення дії договору і відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором; реорганізація будь-якої зі сторін не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору і договір зберігає свою чинність до укладення з реорганізованими сторонами нового договору.
Відповідно до договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 28.03.2008, укладеного між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та відповідачем, акту прийому-передачі приміщення від 01.04.2008, відповідач набув у власність приміщення загальною площею 93,20 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 74 (літера А).
01.01.2009 укладено договір № 5 про забезпечення надання комунальних послуг між Комунальним підприємством "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м. Києві ради, за цим договором балансоутримувачем, та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, за договором виконавцем.
В пп. 1.1, 1.3, 1.4 п.1 договору № 5 сторони погодили умови про те, що балансоутримувач передає, а виконавець приймає на себе функції вчасного та якісного надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та газопостачання для потреб споживачів до об'єктів в порядку та на умовах, визначених цим договором; споживачами комунальних послуг за даним договором є наймачі та власники жилих приміщень, а також власники та орендарі нежилих приміщень в будинках, що перебувають у господарському віданні балансоутримувача; об'єкти, до яких виконавець забезпечує надання послуг, зазначених у п.1.1 цього договору, викладені в додатку № 1 до договору та є його невід'ємною частиною.
Як вбачається із додатку № 1 до договору № 5 "Дислокація будинків комунальної власності Шевченківського району", до цього додатку включено будинок за адресою: вул. Артема, 74.
01.01.2010 між відповідачем та Комунальним підприємством "Житлова експлуатаційна контора "Покровська" укладено договір № К-251 від 01.01.2010 згідно із п.п.3, 7 якого відповідач, за договором споживач, бере на себе обов'язки оплатити надані та погоджені послуги в 10-денний строк після отримання виставлених комунальним підприємством, за договором виконавцем, документів; зміна розмірів та форми оплати здійснюється виконавцем у відповідності зі зміною цін та тарифів та згідно з діючим законодавством; плата за надані комунальні послуги розраховується виконавцем щомісячно.
В п.п.15, 16 договору № К-251 від 01.01.2010 погоджено, що термін договору встановлено з 01.01.2010 по 31.12.2012; якщо по закінченні дії договору ні одна зі сторін, не менше як за два місяці, не звернулась до іншої сторони про припинення дії договору чи його зміни, дія договору вважається продовженою на новий строк.
24.03.2010 укладено договори доручення № 88 та № 100 між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, за договорами довірителем, та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" Шевченківської районної у м. Києві ради, за договорами повіреним.
Відповідно до п.1.1 договору № 88 за цим договором довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання здійснювати за рахунок та на користь довірителя облік та збір заборгованості споживачів житлово-комунальних послуг, що утворились станом на 01.04.2007, на користь довірителя, в тому числі для розрахунків з виробником.
Згідно із п.п.1.1, 1.1.1, 1.1.2 договору № 100 за цим договором довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання вчинити за рахунок та на користь довірителя наступні юридичні дії: укласти з власниками, наймачами, орендарями жилих та нежилих приміщень договори на надання комунальних послуг; здійснювати облік, нарахування, збір та розщеплення платежів власників, наймачів, орендарів за спожиті комунальні послуги.
Також, 24.03.2010 укладено договір про надання послуг № 113, згідно із п.1.1 якого Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, за договором виконавець, зобов'язується в інтересах Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" Шевченківської районної у м. Києві ради, за договором замовника, надати юридичні послуги з обліку своєчасності виконання споживачами зобов'язань з оплати послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій та стягнення заборгованості споживачів за послуги по утриманню будинків та прибудинкових територій, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах даного договору.
Окремим дорученням першого заступника голови Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 905 від 13.09.2010 було зобов'язано Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання, КП УЖГ укласти прямі договори з орендарями та власниками житлових приміщень Шевченківського району; КП ЖЕКам передати КП УЖГ всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень, скласти акт станом на 01.10.2010.
Відповідно до акту приймання-передачі дебіторської заборгованості № 1 від 01.10.2010 "Зведений перелік сальдо станом на 01.10.2010", за відповідачем передана заборгованість у розмірі 6 662,47 грн.
Згідно із п.1.2 Статуту Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", зареєстрованого 27.06.2012 номер запису 10741050022016771, зазначене комунальне підприємство відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва", перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради.
Як вбачається із листування, наявного у матеріалах справи, (а.с.:142-162, 165, 167, 180, 182, 194-1т.) у питаннях щодо укладання договору про надання послуг з централізованого опалення, безпосередньо між позивачем та відповідачем, сторони до згоди не дійшли.
Таким чином, відповідач одержував комунальні послуги на підставі договору № К-251 від 01.04.2007 до 01.01.2010 та з 01.01.2010 - на підставі договору № К-251 від 01.01.2010, які у свою чергу були укладені на виконання договорів доручення № 4 від 30.03.2007, № 100 від 24.03.2010.
Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії; договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.
В п.1.2 договору доручення № 100 від 24.03.2010 зазначено, що за цим договором довіритель не надає повноважень повіреному щодо здійснення представництва інтересів довірителя у відносинах, направлених на ліквідацію заборгованості споживачів довірителя за надані комунальні послуги в досудовому та судовому порядку, примусовому стягненню боргу через органи Державної виконавчої служби.
11.04.2014 позивачем пред'явлено відповідачу претензію, у якій зазначено про регулярне надсилання на адресу відповідача рахунків на оплату комунальних послуг, існування непогашеної заборгованості на дату направлення претензії у розмірі 54 509,83 грн. та необхідність невідкладно сплатити всю суму заборгованості за комунальні послуги.
Докази задоволення претензії у матеріалах справи відсутні..
Як встановлено в ч.ч.1- 3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналгією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-ІV, із змінами і доповненнями (далі Закон № 1875) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямований на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно із ст.13 Закону № 1875 залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на, у тому числі, комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Відповідно до ч.3 ст.16 Закону № 1875 комунальні послуги надаються споживача безперебійно, виключно за винятком часу перерв.
Згідно із п.3 ст.20 Закону № 1875 споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги.
У п.1 ст.32 Закону № 1875 встановлено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На підтвердження розміру вартості та кількості наданих відповідачу комунальних послуг позивачем до матеріалів справи надані копії документів: облікові картки по місяцях споживання (а.с.27 - 40,1т.), рахунки на оплату (а.с.59-85,1т.), розгорнутий розрахунок заборгованості за надані комунальні послуги (опалення) із зазначенням усіх складових вартості та кількості наданих послуг (а.с.51, 2т.).
Доказів здійснення оплати одержаних комунальних послуг у повному розмірі та своєчасно відповідачем до матеріалів справи не надано.
Згідно із ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 ГПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник. який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу, інфляційних нарахувань та 3% річних є такими, що ґрунтуються на нормах матеріального права та матеріалах справи, тому є обгрунтованими.
Однак, як встановлено в ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Як вбачається із дати вхідного штампу суду першої інстанції, позовна заява подана до суду 21.05.2014, таким чином колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позов про стягнення основного боргу, що виник за період до 30.04.2011, пред'явлено зі спливом трирічного строку загальної позовної давності.
Згідно із ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Із матеріалів справи не вбачається наявності поважних причин пропущення позовної давності.
Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для висновку про переривання позовної давності, у зв'язку із здійсненням відповідачем часткової оплати за спожиті послуги, з підстав, наведених в оскаржуваному рішенні.
Таким чином, у позові про стягнення 19 881,59 грн. основного боргу, 3 856,42 грн. інфляційних нарахувань, 1 526,28 грн. 3% річних належить відмовити, у зв'язку із пропущенням позовної давності, а у решті частини позову позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі. що ґрунтуються на нормах матеріального права та підтверджені матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги не є такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, враховуючи викладене та наступні обставини справи.
В наявних у справі облікових картках зазначено фактичне споживання теплоенергії для потреб опалення по місяцях. У листі від 07.05.2010 за № 763 Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" було повідомлено відповідачу, що рахунки про сплату комунальних послуг за центральне опалення по діючих тарифах складено на підставі виставлених табуляграм АЕК "Київенерго" та до цього листа додано лист АЕК "Київенерго" про діючі тарифи, згідно із якими здійснюється розрахунок комунальних послуг та температурний режим теплової мережі "Київенерго".
Листом від 08.02.2011 № 148 Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради повідомлено відповідачу, що централізоване опалення нежитлового приміщення відповідача здійснюється за проектною схемою, що збалансовано в цілому по будинку; нарахування за спожиту теплову енергію на потреби опалення проводяться розрахунковим способом згідно з проектними навантаженнями, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових мереж Київенерго та кількості годин роботи тепловикористовуючого обладнання в розрахунковому періоді; КП УЖГ не має технічної можливості обмеження теплопостачання приміщення відповідача зазначеними останнім обсягами.
У листі від 17.05.2013 за № 1909 позивачем було пояснено відповідачу, що зазначення у рахунках на оплату комунальних послуг договору № ДГ-К-251, замість договору № К-251, спричинено передачею позивачу функцій з нарахування за комунальні послуги у вересні 2010р..КП ЖЕК "Покровська" електронної бази нарахувань, у якій був зазначений згаданий договір.
Також, щодо надання комунальних послуг без врахування заявки відповідача, то позивачем, зокрема, у згаданому листі, роз'яснено, що централізоване теплопостачання (опалення) житлового будинку, у якому знаходиться приміщення відповідача, здійснюється за проектною схемою, що збалансована у цілому по будинку, тобто, розрахунок теплового навантаження здійснюється для опалення у цілому (всіх його приміщень) при проектуванні будинку і саме на підставі цього розрахунку ПАТ "Київенерго" здійснює постачання теплової енергії; зміна розрахунку теплового навантаження на окремі нежитлові приміщення будинку може здійснюватися лише шляхом розроблення проекту відповідною організацією, яка має ліцензію на здійснення такого виду робіт із подальшим затвердженням проекту в ПАТ "Київенерго"; погоджений проект разом із технічними умовами та технічними рішеннями подається до організації - виконавця комунальних послуг (до вересня 2010р. - КП "ЖЕК "Покровська" (як повірений за договором доручення), після вересня 2010р. - КП "ЦОС Шевченківського району"), для подальшого здійснення нарахувань згідно із проектом.
Так само щодо порядку здійснення зміни теплового навантаження на окремі нежитлові приміщення будинку було роз'яснено позивачем відповідачу в листі від 22.07.2013 № 2932.
Відповідно до п.п.25, 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, із змінами, встановлено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється; відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування та капітального ремонту в частині опалення.
У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем у вказаному порядку оформлено відключення від мережі централізованого опалення та, відповідно, змінено або розірвано договір № К-251 від 01.01.2010.
Отже, твердження відповідача про припинення споживання послуги з теплопостачання є голослівним.
Оскільки відповідачем спожито послуги з централізованого опалення відповідно до договору № К-251, то останній і повинен здійснити оплату згідно із договором за фактично спожиті комунальні послуги. Та обставина, що теплова енергія виробляється підприємствами "Київенерго", не звільняє відповідача від обов'язку оплатити фактично спожиту послугу з централізованого опалення. Докази того, що відповідачем укладено договір на теплопостачання із підприємством "Київенерго" та вже було сплачено за опалення, послуги з якого надані у спірний період, у матеріалах справи відсутні, так само відсутні докази того, що договір № К-251 від 01.01.2010 припинено або визнано недійсним.
У договорі № К-251 від 01.10.2010 сторонами не передбачено умову про оформлення передачі-приймання документів на оплату наданих послуг.
Як стверджує позивач у позовній заяві, позивачем надсилались поштою рахунки відповідачу кожного місяця, проте сплати за даними рахунками не надходили. Як вбачається із листування між сторонами, зокрема, із відповіді на претензію від 22.04.2013 № 2457, відповідачем не визнавалось те, що саме відсутність рахунків за конкретні місяці споживання послуги були підставою несплати за надані послуги, також відсутні докази звернення про надання рахунків для здійснення платежів, а у листі від 25.03.2014 за № 115/3 відповідач зазначає про надходження рахунків та актів наданих послуг.
Таким чином, відповідач не довів матеріалами справи того, що рахунки не надавались та прострочення платежів сталась саме через ненадання рахунків на оплату.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги і скасування або зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2015 у справі № 910/9719/14 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп - Україна" залишити без задоволення.
2. Справу № 910/9719/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Повний текст постанови складено 10.12.2015.
Головуючий суддя Л.М. Ропій
Судді Н.Ф. Калатай
В.І. Рябуха
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.12.2015 |
Оприлюднено | 15.12.2015 |
Номер документу | 54228149 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Ропій Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні