Постанова

від 12.05.2015 по справі 910/9719/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 року Справа № 910/9719/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКомунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на постанову від 03.12.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/9719/14 господарського суду міста Києва за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп - Україна" простягнення 67723,86 грн. В судове засідання прибули представники сторін: позивачаДенисюк В.В. (дов. від 26.12.2014 № 55-Д); відповідачаРиженко Д.М. (дов. від 22.10.2014 № б/н); Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 12.05.2015 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя -- Демидова А.М., судді - Волік І.М., Шевчук С.Р.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року позивач - Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (надалі - КП "ЦОС Шевченківського району") звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет кріейтів груп - Україна" (надалі - ТОВ "Інтернет кріейтів груп - Україна") про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги по Договору № К-251 від 01.04.2007 в сумі 6662,47 грн. та заборгованість за фактично спожиті комунальні послуги за період з 27.09.2010 по 31.03.2014 у сумі 54509,83 грн. та з нараховнаими на дану заборгованість відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у розмірі 3999,51 грн. та 3 % річних у сумі 2552,05 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.07.2014 у справі № 910/9719/14 (суддя Мудрий С.М.), позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Інтернет кріейтів груп-Україна" на користь КП "ЦОС Шевченківського району" заборгованість за комунальні послуги за Договором № К-251 від 01.04.2007 в сумі 6662,47 грн., заборгованість за фактично спожиті комунальні послуги в розмірі 54509,83 грн., індекс інфляції в розмірі 3999,51 грн., три проценти річних в розмірі 2552,05 грн., а також 1827,00 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 (колегія суддів: Тарасенко К.В. - головуючий, судді - Іоннікова І.А., Тищенко О.В.), апеляційну скаргу ТОВ "Інтернет кріейтів груп-Україна" задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2014 по справі № 910/9719/14 скасовано; постановлено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю; стягнути з КП "ЦОС Шевченківського району" на користь ТОВ "Інтернет кріейтів груп-Україна" 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, позивач - КП "ЦОС Шевченківського району" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2014 залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що обставини справи були встановлені судом апеляційної інстанцій на підставі неповного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу позивача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржуваного судового акту.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши представників сторін та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання договору доручення Шевченківської районної у м. Києві ради між Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна контора "Покровська" (Сторона-1) та ТОВ "Інтернет кріейтів груп-Україна" (Сторона-2) був укладений Договір про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № К-251 від 01.04.2007, за умовами якого Сторона-1 зобов'язалась інформувати про кількість та вартість комунальних послух наданих в орендованих приміщеннях Стороною-2 (загальною площею 93,2 кв.м. по вул. Артема, 74 у м. Києві) та надавати останньому платіжні доручення (квитанції) про суму сплати спожитих комунальних послуг, і у разі їх несплати вживати заходи до їх стягнення.

Відповідно до Окремого доручення першого заступника голови Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації № 905 від 13.09.2010 з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущення безоплатного використання теплової енергії та водопостачання Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, яке вподальшому перейменоване у КП "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району", було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками приміщень Шевченківського району; КП ЖЕКи зобов'язано передати КП УЖГ всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень, скласти акт звіряння станом на 01.10.2010, у зв'язку з чим КП "ЖЕК "Покровська" було передано зведений перелік сальдо погоджених актів звірок станом на 01.10.2010, за яким передано по споживачу комунальних послуг ТОВ "Інтернет кріейтів груп-Україна" до позивача заборгованість за комунальні послуги урозмірі 6662,47 грн.

На виконання вказаного доручення КП УЖГ (КП "ЦОС Шевченківського району") підготовило відповідний договір про надання послуг з централізованого опалення та надало його відповідачу, втім даний договір відповідачем підписаний не був. Разом з тим, незважаючи на неукладений договір, у період з 27.09.2010 по 31.03.2014 відповідачу фактично надавались комунальні послуги, що підтверджується обліковими картками, рахунками на оплату виставленими відповідачу, які не були оплачені останнім, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 27.09.2010 по 31.03.2014 на загальну суму 54509,83 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 3999,51 грн. та 3 % річних в розмірі 2552,05 грн.

За встановлених обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що за відповідачем рахується несплачена заборгованість по Договору № К-251 від 01.04.2007 у сумі 6662,47 грн. та позадоговірна заборгованість за надані комунальні послуги за період з 27.09.2010 по 31.03.2014 на загальну суму 54509,83 грн., а тому з урахуванням положень частини 2 ст. 11, частини 1 ст. 202, ст. 509, ст. 626 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 173, 175, 193 Господарського кодексу України, частини 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", частини 2 ст. 8, ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову у повном у обсязі.

Апеляційний господарський суд не погодився з такими висновками місцевого суду виходячи з того, що 01.01.2010 між КП "Житлово експлуатаційна контора "Покровська" та ТОВ "Інтернет кріейтів груп-Україна", який є власником нежилого приміщення загальною площею 93,20 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Артема, 74 (літера А) (на підставі Договору купівлі-продажу від 28.03.2008), укладений Договір № К-251, згідно з умовами якого відповідачу надаються послуги з постачання холодної води та центрального опалення (п. п. 2.1., 2.3. Договору № К-251) за адресою: м. Київ, вул. Артема, 74.

Зазначений Договір укладався КП "ЖЕК "Покровська", яке діяло у якості повіреного від імені та в інтересах КП "ЦОС Шевченківського району".

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК України).

Відповідно до пункту 15 Договору № К-251 строк дії цього Договору встановлено з 01.01.2010 по 31.12.2012. Якщо по закінченню дії Договору ні одна зі сторін, не менш як за два місяці, не звернулась до іншої сторони про припинення дії Договору чи його зміни, дія Договору вважається продовженою на новий термін (п. 16). Оскільки сторонам и не надано суду доказів припинення або зміни умов цього Договору, тому його дія була продовжена на новий трирічний термін відповідно до пункту 16 Договору № К-251, тобто до 31.12.2015.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Договір № К-251 від 01.01.2010 укладений між КП "ЖЕК "Покровська" та ТОВ "Інтернет Кріейтів Груп-Україна" створює права та обов'язки у КП "ЦОС Шевченківського району м. Києва", і є підставою для отримання відповідачем житлово-комунальних послуг відповідно до умов вказаного Договору, а отже висновок місцевого господарського суду про відсутність договірних відносин між сторонами та надання послуг на позадоговірній не відповідає фактичним обставинам.

Разом з тим, за умовами пунктів 1.6. та 2.3. Договору № К-251 теплове навантаження (опалення) надається відповідно до заявки споживача на опалювальний сезон.

05.10.2010 відповідачем зроблено заявку на постачання тепла на опалювальний сезон 2010-2011 року. Доказів, що відповідачем замовлялись послуги на надання послуги з опалення, на опалювальні сезони 2011-12, 2012-13, 2013-14 сторонами суду не надано, тому відсутні підстави для проведення нарахувань за теплову енергію за опалювальні сезони 2011-12, 2012-13, 2013-14.

Водночас, облікові картки, які виписані на підставі Договорів № 330024, 330043, та 330044, не є належними доказами постачання зазначеної теплової енергії безпосередньо відповідачу в обсягах з яких розраховано заявлену до стягнення заборгованість.

Відповідно до частини 1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З огляду на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення відповідачу платіжних документів щодо сплати за спожиту теплову енергію, а також доказів факту та обсягів споживання відповідачем теплової енергії у спірний період, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрутованими та не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись із висновком господарського суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Зазначені обставини та наявність заявленого позову про стягнення заборгованості за спожиту комунальні послуги свідчать про те, що між сторонами існують неврегульовані питання матеріального правовідношення.

Разом з тим, відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

З матеріалів справи видно, що звертаючись до апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відповідач обгрунтував свої вимоги, посилаючись на Договір № К-251 від 01.01.2010 та інші докази та приклав їх як додаток до скарги.

Проте, всупереч вимог ст. 101 ГПК України заявник не обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд на зазначені порушення уваги не звернув та прийняв постанову з врахуванням наданих відповідачем додаткових доказів, що визнати законним і обгрунтованим не можна.

Враховуючи викладене, суд вважає, що постанова апеляційної інстанції, як прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права не може залишатись без змін і підлягає скасуванню. Поряд з цим, оскільки додатково додані доказі до апеляційного господарського суду не були предметом дослідження суду першої інстанції, суд вважає, що рішення місцевого господарського суду також підлягає скасуванню.

При новому розгляді справи господарському суду необхідно врахувати наведене, більш повно та всебічно з'ясувати обставини справи, суть позовних вимог і заперечень, їх обгрунтованість, зібраним доказам дати правову оцінку та відповідно до вимог закону вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 та рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2014 у справі № 910/9719/14 скасувати.

Справу № 910/9719/14 направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук