Постанова

від 03.02.2007 по справі 20-9/198

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-9/198

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

30 січня 2007 року  

Справа № 20-9/198

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Горошко Н.П.,

суддів                                                                      Гонтаря В.І.,

                                                                                          Сотула В.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Шпанбергер Анатолія Едуардовича, довіреність №  153   від 20.09.06,  товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі";

відповідача: Назіної Вікторії Олександрівни, довіреність № 370/1 від 20.10.06,  товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Омега";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Рибіна С.А.) від 24 листопада 2006 року у справі №  20-9/198

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі"

(пр. Гер. Сталінграда, 40, місто Севастополь, 99059)

( вул.Боцманська, 7/30, місто Севастополь, 99040)

до          товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Омега" (вул. Первомайська, 10, селище Кача, місто Севастополь, 99804)

про стягнення 36976,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2006 року у справі № 20-9/198 (суддя Рибіна С.А.) у позові товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Омега" про стягнення 36976,00 грн., відмовлено.

                    Не погодившись з рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2006 року у справі № 20-9/198, товариство з обмеженою відповідальністю "Палмалі" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Севастополя від 24 листопада 2006 року у справі            № 20-9/198 скасувати та прийняти нове рішення, яким  позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі" задовольнити у повному обсязі.

                    Сторона вважає, що рішення господарського суду прийнято з  порушенням  норм матеріального та процесуального права. Судом не було враховано, що між сторонами був укладений  публічний договір на надання послуг. Оскільки відповідач в односторонньому порядку розірвав  договір, він зобов'язаний відшкодувати позивачу  збитки і моральну шкоду.

          Крім того, на думку позивача, не оснований на законі висновок суду про те, що недомовленість сторін про порядок і умови розірвання договору, у тому числі в односторонньому порядку, є  істотною умовою, без якої договір не може вважатися укладеним.

                    Розпорядженням  першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від  23 січня 2007 року у  зв'язку з закінченням повноважень судді Борисової Ю.В. було здійснено заміну судді Борисової Ю.В. на суддю Гонтаря В.І.

          За клопотанням сторін судочинство здійснювалось  російською мовою.

           На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши  справу, встановила наступне.

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Палмалі" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Омега" про стягнення 36976,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відмова відповідача від надання готельних послуг заподіяла йому збитки в розмірі 1976,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі                35000,00 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, у відзиві на позов вказує, що відмова від надання готельних послуг була викликана об'єктивними обставинами, вважає, що попередив позивача про неможливість надання кімнат за 19 днів, своєчасно повернув йому гроші, у зв'язку з чим відсутня його вина в понесених позивачем витратах. Крім того, відповідач вважає, що позивачем не надані докази неможливості отримати готельні послуги за меншими цінами, ніж фактично отримані, не надані докази спричинення позивачеві моральної шкоди, та не надано обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди.

          З матеріалів справи вбачається, що   26.06.2006 товариство з обмеженою відповідальністю "Палмалі" направило управляючому готелем "Амелі" Гребенюк А. Н. листа за № 92, яким просило забронювати    чотири 2-місних номери (215,00 грн.) з 29.07.2006 по 31.07.2006. Листа було надіслано факсом.

          28.06.2006 товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Омега" виставило товариству з обмеженою відповідальністю "Палмалі" рахунок - фактуру № СФ-0000179 в розмірі 430,00 грн. за проживання в готелі з 29.07.2006 по 31.07.2006 представника Одеської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі".

          29.06.2006 товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Омега" виставило товариству з обмеженою відповідальністю "Палмалі" рахунок - фактуру  № СФ-0000181 в розмірі 1290,00 грн. за проживання в готелі з 29.07.2006 по 31.07.2006 представників Керченської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі".

Платіжними дорученням № 296 від 29.06.2006, № 935 від 29.06.2006 Керченська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі" та Одеська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі" сплатили зазначені рахунки.

10.07.2006 товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Омега" повернуло сплачені кошти платникам як помилково перераховані суми.

          Позивач вважає, що відповідач не мав права в односторонньому порядку відмовлятись від договору, у зв'язку з чим він був змушений забронювати номери значно дорожчі.

          Згідно зі статтею   638  Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди за всіх істотних умов договору. Договір  укладається шляхом  пропозиції однієї сторони  і ухвалення  пропозиції іншою стороною.

                    Відповідно до частини 1 статті  207 Цивільного кодексу України  договір може  укладатися шляхом складання одного або декількох документів, обміну листами, телеграмами.

                    26.06.2006 позивач направив  відповідачу письмову заявку № 92, в якій містилися всі істотні умови для договору надання готельних послуг, а саме: кількість і тип номерів, прізвища осіб, які проживатимуть в цих номерах, вартість послуг, терміни мешкання. Відповідач акцептував пропозицію позивача, про що свідчать виставлені їм рахунки № СФ - 0000179 від 28.06.2006 на суму 430,00 грн. та  № СФ –0000181 від 29.06.2006 на суму 1290,00 грн.                                         Вказані рахунки сплачені позивачем своєчасно і в повній сумі.

                    Таким чином, відносини сторін за надання готельних послуг були оформлені відповідно до вимог закону.

                    Судова колегія вважає, що неоснований на законі висновок суду про те, що недомовленість сторін про порядок і умови розірвання договору, у тому числі в односторонньому порядку, є  істотною умовою, без якої, на думку суду, договір не може вважатися укладеним.

          Стаття 907 Цивільного кодексу України передбачає право односторонньої відмови сторони від договору по наданню послуг. Згідно вказаної статті порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначається домовленістю сторін або  законом. Якщо сторони не домовилися про порядок розірвання договору, ці відносини повинні регулюватися законом.

                    Позивач, заявляючи позов, обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення збитків нормами статті 611 Цивільного кодексу України. Згідно цієї статті у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Керуючись даною нормою, позивач вважає зайво потрачені ним гроші в розмірі 1976,00грн. такими, що підлягають стягненню з відповідача в якості збитків.

            Частиною  1 статті  906 Цивільного кодексу України  передбачено, що  виконавець, що порушив договір про надання послуг за платню при  здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за  це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим унаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлене договором або законом.

                    Наданий суду  графік робіт по ремонту опалювальної системи готелю, які повинні  були проводитися з 10 липня 2006 року. Не може кваліфікуватися як дія непереборної сили і не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за  порушення зобов'язання.

                    Інших доказів фактичного виконання ремонтних робіт як-то фінансових та інші документів відповідачем  не представлено.

                    Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі"  про стягнення  з відповідача моральної шкоди у сумі 35000 грн. на думку судової  колегії стягненню не підлягає з наступних підстав.

          Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

          Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальних), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

                    Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

                    Позивачем не надано доказів, підтверджуючих  приниження ділової репутації фірми позивача, а також  приниження його  честі та гідності.

                    Враховуючи наведене, судова  колегія вважає, що  рішення господарського суду  підлягає  скасуванню, позов товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі" - частковому задоволенню.

          Керуючись статтями 101, пунктом 3 статті 103,  пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі" задовольнити частково.

                    2. Рішення  господарського суду  від 24 листопада 2006 року у справі                   №  20-9/198  скасувати.

                    3.Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі" задовольнити частково.

                    4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Омега" (вул. Первомайська, 10, селище Кача, місто Севастополь, 99804, р/р 26001945184711 в СФ АКБ  Укрсоцбанк, МФО 324195, ЄДРПОУ 32629220) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Палмалі"                (пр. Гер. Сталінграда, 40, місто Севастополь, 99059,  р/р 26004317867061 в СФ "Приватбанк", МФО  324935, ОКПО  31430399) збитки у сумі 1976 грн., державне мито  в сумі 85,00 грн.

                    5. В інший частині  позову відмовити.

                    6. Господарському суду  міста Севастополя доручити видачу наказу.

Головуючий суддя                                                  Н.П. Горошко

Судді                                                                                В.І. Гонтар

                                                                                В.В.Сотула