14/296-06
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2007 р. № 14/296-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді:суддів:Добролюбової Т.В.,Гоголь Т.Г.,Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс", м. Харків
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2006
у справі№ 14/296-06 господарського суду Сумської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс", м. Харків
доКомунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради
простягнення 8172,00грн.
за участю представників сторін:
від позивача:
не з'явилися
від відповідача:
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 27.12.2006, надіслана сторонам у справі 28.12.2006 року), проте сторони не скористалися своїм правом, наданим статею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
ВСТАНОВИВ:
21.04.2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на підставі статей 216, 224, 225 Господарського кодексу України збитків у сумі
Доповідач: Продаєвич Л.В.
7736,00грн., заподіяних залиттям приміщення аптеки, яке використовується позивачем на умовах договору оренди та витрат, пов'язаних з проведенням будівельно –технічного дослідження фахівця у розмірі 436,00грн.
У відзиві на позов Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради проти позовних вимог заперечувало, посилаючись на відсутність договірних відносин з позивачем про участь у витратах надавача послуг по утриманню будинку та прибудинкової території по вул. Червоногвардійській, 12 у м. Суми, не надіслання рахунків та не внесення плати за послуги.
У наданому до господарського суду 11.08.2006 року відзиві Комунальне підприємство "Міськводоканал" Сумської міської ради зауважує на тому, що згідно зі статею 19 Закону України "Про житлово–комунальні послуги" відносини між учасниками у цій сфері здійснюються виключно на договірних засадах; рішенням Сумської ради від 05.10.2004 №684 КП "Міськводоканал" визнано виконавцем робіт (послуг) з утримання житлових будинків і прибудинкових територій, до складу яких входить будинок по вул. Червоногвардійській, 12, але з орендарями та власниками на утримання цих будинків повинен бути укладений відповідний договір. Договірні відносини з позивачем відсутні, останній не вносив плату на рахунок відповідача; складені акти від 28.01.2006 року не мають юридичної сили, оскільки підписані не уповноваженими особами без представника підприємства.
Рішенням господарського суду Сумської області від 11.08.2006 (суддя: Миропольський С.О.) –позовні вимоги задоволені. З КП "Міськводоканал" Сумської міської ради на користь ТОВ "Мед-сервіс" стягнуто 8172,00 грн. - збитків та відповідні судові витрати.
Судове рішення вмотивоване доведеністю позовних вимог.
За апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2006 (судді: Слюсарева Л.В. –головуючий, Білоконь Н.Д., Івакіна В.О.) –скасоване, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційної інстанції вмотивована приписами статті 1166 Цивільного кодексу України та відсутністю умов, які входять до складу правопорушення і зумовлюють підстави для відшкодування збитків.
Не погоджуючись із прийнятою у справі постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про її скасування, залишення без змін рішення господарського суду Сумської області від 11.08.2006 року.
Скаржник посилається на те, що апеляційним господарським судом не застосовані приписи статті 779 Цивільного кодексу України, в порушення вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України, безпідставно не взято до уваги надані позивачем докази, а саме: акт про залиття від 28.01.2006, заявлену претензію та будівельно –технічне дослідження фахівця № 267, а відтак вважає, що викладені у постанові висновки не відповідають обставинам справи.
В поданій до Вищого господарського суду України касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судом невірно застосовані статті, які регулюють договірні відносини до тих обставин, які визнані судом позадоговірними.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Мед –сервіс" просить залишити постанову апеляційної інстанції без змін з підстав, якими вона вмотивована.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, перевіривши матеріали справи на предмет повноти встановлення обставин справи, правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке:
Згідно з частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанцій чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Предметом даного розгляду є стягнення з відповідача матеріальних збитків, заподіяних залиттям приміщення аптеки.
Як встановлено господарськими судами та вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Мед –сервіс" на підставі договору оренди від 01.04.2004 є орендарем нежитлового приміщення загальною площею 306,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Суми, вул. Красногвардійська, 12.
Судами встановлено, що під розміщення аптеки позивачем використовується лише частина цього приміщення, а решта - передана іншим суб'єктам підприємницької діяльності і в ній знаходяться магазини "Новинка" та "Технік".
28.01.2006 працівниками позивача було складено акт, з якого вбачається, що приміщення аптеки "Мед –сервіс" площею 40 кв.м. були залиті гарячою водою з боку технічного поверху по вул. Красногвардійська, 12, в результаті чого спричинені матеріальні збитки.
За висновком будівельного –технічного дослідження фахівця, складеного за заявою ТОВ "Мед–сервіс" 28.02.2006 №267 вартість ремонтно-відновлювальних робіт складає 7736,00грн.
Саме ця сума разом із витратами на проведення експертизи заявлена позивачем до стягнення в судовому порядку.
Відмовляючи у задоволенні позову Харківський апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові зазначив, що за актом від 28.01.2006 постраждали 40 кв.м. приміщення, в той час як із висновку фахівця №267 вбачається, що обстежувалися нежитлові приміщення загальною площею 318,3кв.м., при цьому висновок не містить відомостей щодо того яка вартість ремонтно - відновлювальних робіт приміщення аптеки, що належить позивачеві, а яка вартість ремонтно–відновлювальних робіт приміщень магазинів "Новинка" та "Технік". Фахівець визначив лише загальний обсяг збитків з урахуванням площ як аптеки, так і зазначених магазинів.
Апеляційним господарським судом встановлена відсутність підстав для притягнення відповідача до майнової відповідальності як учасника господарських відносин, оскільки судом визнано, що договір про участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкових територій сторонами не був укладений.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З приписів зазначеної статті вбачається, що для застосування деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.
Частина 1 статті 1166 Цивільного кодексу України містить вказівку на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов'язкову підставу деліктної відповідальності. Протиправна поведінка в цивільних правовідносинах означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або в утриманні від здійснення вимоги правової норми діяти певним чином (бездіяльність), тобто така поведінка не відповідає вимогам закону або договору і тягне за собою порушення майнових прав і законних інтересів іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою полягає у тому, що протиправна поведінка завжди передує у часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.
Виходячи із встановлених судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи колегія суддів зазначає, що судом вірно визнано, що з наданих позивачем доказів неможливо зробити висновок щодо наявності причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача та заподіянням позивачеві шкоди, а також щодо наявності вини відповідача у заподіянні такої шкоди.
А відтак, Харківським апеляційним господарським судом правильно застосовані норми матеріального права, які регулюють деліктну відповідальність за завдану майнову шкоду.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджуються з висновком суду апеляційної інстанції, який обґрунтовано визнав відсутність всіх складових для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді відшкодування збитків, оскільки матеріали справи не підтверджують та позивачем належним чином не доведено, що саме з вини відповідача товариству спричинені збитки і що причиною виникнення шкоди є саме протиправна поведінка Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в пункті 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Постанова апеляційного господарського суду цим вимогам відповідає, а викладені в касаційній скарзі доводи не можуть бути підставами для її зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2006 у справі № 14/296-06 –залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мед-сервіс" –залишити без задоволення.
Головуючий, суддя
Т. Добролюбова
Суддя
Т. Гоголь
Суддя
Л. Продаєвич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2007 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 396119 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Продаєвич Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні