Ухвала

від 10.06.2014 по справі 5020-1264/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 червня 2014 року Справа № 5020-1264/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Мележик Н.І., суддів:Губенко Н.М., Добролюбової Т.В., Кочерової Н.О., Самусенко С.С., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 26.12.2013 у справі№ 5020-1264/2012 за позовом Комунального підприємства "Житлосервіс №13" доПублічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" проскасування оперативно-господарських санкцій

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Житлосервіс №13" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" про скасування оперативно-господарських санкцій: рішення комісії ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" з розгляду акта від 12.09.2012 №0107129 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28 (далі - Правила користування електричною енергією), яке оформлене Протоколом від 02.10.2012 №221 про нарахування КП "Житлосервіс №13" 25696,15 грн. вартості неврахованої електричної енергії; рішення комісії ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" з розгляду акта від 12.09.2012 №0107130 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом від 23.10.2012 №239 про нарахування КП "Житлосервіс №13" 57102,50 грн. вартості неврахованої електричної енергії.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.01.2013 позов задоволений повністю. Скасовано оперативно-господарські санкції - рішення комісії ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" з розгляду акта від 12.09.2012 №0107129 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлене Протоколом від 02.10.2012 №221 про нарахування КП "Житлосервіс №13" 25696,15 грн. вартості неврахованої електричної енергії; рішення комісії ПАТ "Енергетична компанія "Севастопольенерго" з розгляду акта від 12.09.2012 №0107130 про порушення споживачем Правил користування електричною енергією, яке оформлене протоколом від 23.10.2012 №239 про нарахування КП "Житлосервіс №13" 57102,50 грн. вартості неврахованої електричної енергії.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 рішення суду скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.12.2013 у справі №5020-1264/2012 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.10.2013 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2013 у справі №5020-1264/2012, в якій просить зазначену постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 30.01.2013 у справі №5020-832/2012, від 13.03.2014 у справі №5002-3/1424-2012(5002-21/1424-2012), від 03.02.2014 у справі №908/2472/13, від 09.10.2013 у справі №919/248/13-г, від 22.04.2013 у справі №8/5005/4295/2012(15/5005/11828/2011), від 23.05.2012 у справі №2/5005/14200/2011, від 15.11.2012 у справі №11/5005/3328/2012, від 27.10.2010 у справі №2-29/1638-2010, від 13.08.2013 у справі №13/5005/10550/2012, від 22.05.2013 у справі №5002-35/3524-2012, від 16.05.2012 у справі №5002-33/4690-2011, від 03.02.2014 у справі №2/5005/6944/2012, від 26.02.2014 у справі №916/2042/13, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У постанові від 26.12.2013 у справі №5020-1264/2012, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про скасування оперативно-господарських санкцій щодо нарахування позивачу вартості неврахованої електричної енергії. При цьому, Вищий господарський суд України виходив з встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи стосовно того, що між сторонами у справі були відсутні договірні відносини на поставку електричної енергії, разом з тим було встановлено факт самовільного безготівкового споживання позивачем електричної енергії, що підтверджується відповідними доказами та свідчить про порушення позивачем Закону України "Про електроенергетику", яким передбачена відповідальність за правопорушення в електроенергетиці.

У постанові від 30.01.2013 у справі №5020-832/2012 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про скасування оперативно-господарської санкції щодо донарахування позивачу вартості недоврахованої електричної енергії, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи стосовно недоведеності належними доказами: факту самовільного (фактичного) підключення до електричних мереж та безоблікового споживання позивачем електричної енергії, а також правильності визначених в акті даних, необхідних для здійснення обґрунтованого та правильного розрахунку.

У постанові від 13.03.2014 у справі №5002-3/1424-2012(5002-21/1424-2012) суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову про визнання недійсним рішення відповідача про застосування до позивача оперативно-господарських санкції у вигляді проведення перерахунку об'єму недоврахованої електричної енергії, з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи про те, що в оскаржуваному рішенні не враховано (оскільки в акті не визначено) потужності струмоприймачів позивача на час перевірки, яка необхідна для розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, також, відповідачем невірно визначений період за який здійснений перерахунок, що свідчить про наявність підстав для визнання такого рішення недійсним.

У постанові від 03.02.2014 у справі №908/2472/13 суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про скасування оперативно-господарської санкції, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами ні факту втручання в роботу лічильника, ні факту відсутності (фальсифікації) пломби Держстандарту.

У постановах від 09.10.2013 у справі №919/248/13-г, від 22.04.2013 у справі №8/5005/4295/2012(15/5005/11828/2011), від 23.05.2012 у справі №2/5005/14200/2011 суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову про скасування оперативно-господарських санкцій, з огляду на те, що: відповідачем не доведено належними доказами факту порушення позивачем Правил користування електричною енергією та правомірності нарахування оперативно-господарських санкцій (у справі №919/248/13-г); акти про порушення не відповідають вимогам Правил користування електричною енергією, оскільки складені з чисельними порушеннями Правил користування електричною енергією, що є підставою для скасування застосованих на підставі таких актів спірних оперативно-господарських санкцій.

У постанові від 15.11.2012 у справі №11/5005/3328/2012 суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову в частині скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахування позивачу вартості недоврахованої електричної енергії, з огляду на невідповідність суми зазначеної відповідачем в акті про порушення фактичній сумі вартості недоврахованої електричної енергії.

У постанові від 27.10.2010 у справі №2-29/1638-2010 суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо припинення провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів, оскільки є рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Також, суд касаційної інстанції визнав обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині визнання недійсним рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричної енергії, з огляду на те, що рішення відповідача, яке винесено на підставі акта про порушення, прийнято з порушенням Правил користування електричної енергії та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, а тому підлягає визнанню недійсним.

У постановах від 13.08.2013 у справі №13/5005/10550/2012, від 22.05.2013 у справі №5002-35/3524-2012, від 16.05.2012 у справі №5002-33/4690-2011 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для відмови в позові про стягнення з відповідача вартості недоврахованої електричної енергії, виходячи при цьому з встановлених судами попередніх інстанції обставин справи про:

- недоведеність факту споживання відповідачем необлікованої енергії та невідповідності змісту порушення, викладеного в акті про порушення, що свідчить про необґрунтованість здійсненого розрахунку (справа №13/5005/10550/2012);

- те, що відповідач-2 не є споживачем електричної енергії на підставі договору, укладеного між позивачем та відповідач-1; акт про порушення підписаний не уповноваженою особою зі сторони відповідача-1; позивачем не надано належних та допустимих доказів повідомлення відповідача про час та місце засідання комісії з розгляду акта та доказів вручення останньому рішення комісії позивача, що є порушенням Правил користування електричною енергією (справа №5002-35/3524-2012);

- те, що об'єкт, на якому позивачем зафіксовано порушення Правил користування електричною енергією не належить відповідачу ні на праві власності ні на праві орендного користування; крім того, судами встановлено недостовірність даних, викладених в акті про порушення (справа №5002-33/4690-2011).

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Розом з тим, постанови Вищого господарського суду України від 03.02.2014 у справі №2/5005/6944/2012 та від 26.02.2014 у справі №916/2042/13, на які посилається заявник, не можуть бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки судом касаційної інстанції скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідні постанови не може здійснюватись посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Енергетична компанія "Севастопольенерго" у допуску справи №5020-1264/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Н. Мележик Судді: Н. Губенко Т. Добролюбова Н. Кочерова С. Самусенко