Постанова

від 03.07.2014 по справі 911/2424/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Справа № 911/2424/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддів:Міщенка П.К., Поліщука В.Ю. (доповідач), розглянувшикасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма", на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2014 року, у справі № 911/2424/13 Господарського суду Київської області, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма" (с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область), доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік" (м. Київ), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Інвест Фонд" (м. Київ), провитребування майна, визнання права власності та визнання недійсним правочину, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік" (м. Київ), доТовариства з обмеженою відповідальністю "Плазма" (с. Велика Олександрівка, Бориспільський район, Київська область), провизнання права власності,- за участю представників: від ТзОВ "Юніверсал Лоджистік": Заголдна Я.Ю. - представник (довіреність від 02.01.2014 року); Павленко М.В. - представник (довіреність від 02.01.2014 року); від ТзОВ "Плазма": Дяковський О.С. - представник (довіреність від 04.04.2014 року); від ТзОВ "ФК "Бізнес Інвест Фонд": Кацика І.Ю. - представник (довіреність від 01.07.2014 року); в с т а н о в и в :

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазма" (далі за текстом - ТзОВ "Плазма") звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Стайл Груп" (далі за текстом - ТзОВ "Бест Стайл Груп") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Інвест Фонд" (далі за текстом - ТзОВ "ФК "Бізнес Інвест Фонд"), у якій (згідно остаточних уточнень) просило витребувати у ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" (яке є правонаступником ТзОВ "Бест Стайл Груп") нерухоме майно, яке на день розгляду спору фактично є адміністративно-складським комплексом, загальною площею 21 001,1 м 2 , що розташований за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, буд. 121-а, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 97429832208, та визнати за ТзОВ "Плазма" право власності на зазначені об'єкти нерухомості; визнати недійсним Договір іпотеки від 05.06.2013 року, укладений між ТзОВ "Бест Стайл Груп" та ТзОВ "ФК "Бізнес Інвест Фонд" (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за номером 1326). В обґрунтування заявлених вимог ТзОВ "Плазма" послалось на судові рішення у справах № 9/307 Господарського суду міста Києва та № 911/1510/13 Господарського суду Київської області, оскільки вважає, що, за встановлених у цих судових рішеннях обставин, є власником спірного майна, яке, в подальшому, було незаконно відчужено та передано ТзОВ "Бест Стайл Груп" в іпотеку ТзОВ "ФК "Бізнес Інвест фонд".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2013 року у справі № 911/2424/13 замінено ТзОВ "Бест Стайл Груп" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Юніверсал Лоджистік" (далі за текстом - ТзОВ "Юніверсал Лоджистік"), інше.

28.08.2013 року до Господарського суду Київської області від ТзОВ "Юніверсал Лоджистік", в порядку ст. 60 ГПК України, надійшла зустрічна позовна заява до ТзОВ "Плазма" (відповідач за зустрічним позовом, позивач за первісним позовом) про визнання права власності на спірне майно. В обґрунтування заявлених вимог ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" вказувало, що є добросовісним набувачем спірного майна, як такого, що набуто ним у власність під час виконання судового рішення у виконавчому провадженні.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.01.2014 року у справі № 911/2424/13 (головуючий суддя - Карпечкін Т.П., судді: Заєць Д.Г., Бацуца В.М.) позовні вимоги за первісним позовом ТзОВ "Плазма" задоволено в повному обсязі; витребувано у ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" на користь ТзОВ "Плазма" адміністративно-складський комплекс; визнано за ТзОВ "Плазма" право власності на адміністративно-складський комплекс; визнано недійсним Договір іпотеки від 05.06.2013 року, укладений між ТзОВ "Бест Стайл Груп" та ТзОВ "ФК "Бізнес Інвест Фонд", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9; присуджено до стягнення з ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" на користь ТзОВ "Плазма" 69 393 грн. 50 грн. - як відшкодування витрат по сплаті судового збору; присуджено до стягнення з ТзОВ "ФК "Бізнес Інвест Фонд" на користь ТзОВ "Плазма" 573 грн. 50 грн. - як відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 9/307 Господарського суду міста Києва та № 911/1510/13 Господарського суду Київської області є преюдиційними при вирішенні цього спору, ТзОВ "Бест Стайл Груп" не є добросовісним набувачем спірного майна, а відтак, вимоги первісного позову підлягають задоволенню, а вимоги зустрічного позову задоволенню не підлягають.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у справі № 911/2424/13 (головуючий суддя - Тищенко А.І., судді: Михальська Ю.Б., Отрюх Б.В.) апеляційну скаргу ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2014 року у справі № 911/2424/13 скасовано; прийнято нове судове рішення; відмовлено повністю ТзОВ "Плазма" у задоволенні первісного позову; зустрічний позов ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" задоволено повністю; визнано за ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" право власності на об'єкти нерухомого майна; присуджено до стягнення ТзОВ "Плазма" на користь ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 68 820 грн. 00 коп.; присуджено до стягнення з ТзОВ "Плазма" на користь ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 36 540 грн. 00 коп. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що місцевий господарський суд, приймаючи рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову в повній мірі не врахував норми матеріального права і, належним чином не встановив всі обставини справи, дійшов невірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна. Крім цього, постанову апеляційного господарського суду мотивовано тим, що обставини, встановлені судовими рішеннями у справах № 9/307 Господарського суду міста Києва та № 911/1510/13 Господарського суду Київської області не є преюдиційними при вирішенні цього спору, оскільки не відповідають вимогам ст. 35 ГПК України, зокрема, щодо складу сторін у справах; ТзОВ "Бест Стайл Груп" є добросовісним набувачем спірного майна, а відтак, у задоволенні вимог первісного позову має бути відмовлено, вимоги зустрічного позову - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою господарським судом апеляційної інстанції постановою, ТзОВ "Плазма" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року, а рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2014 року у справі № 911/2424/13. При цьому, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції ст. ст. 330, 388 ЦК України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.06.2014 року, згідно зі ст. 111 4 ГПК України, касаційну скаргу ТзОВ "Плазма" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні за участю уповноважених представників учасників судового провадження.

20.06.2014 року від ТзОВ "Плазма" надійшло Доповнення до касаційної скарги, у якому ТзОВ "Плазма" навело додаткове обґрунтування до первісно поданої касаційної скарги та просило постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у справі № 911/2424/13, рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2014 року у цій справі залишити в силі.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2014 року у справі № 911/2424/13 розгляду справи було відкладено, в порядку ст. 77 ГПК України.

03.07.2014 року, до початку судового засідання, до Вищого господарського суду України від ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" надійшов Відзив на касаційну скаргу, у якому ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" проти поданої ТзОВ "Плазма" касаційної скарги заперечує, вважає прийняту апеляційним господарським судом постанову законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

03.07.2014 року від ліквідатора ТзОВ "Плазма" надійшли Письмові пояснення та Додаткові письмові пояснення, у яких арбітражний керуючий Мегеря А.В. надав пояснення по суті спору.

В судових засіданнях касаційної інстанції представник ТзОВ "Плазма" подану касаційну скаргу підтримав за наведених у ній підстав, просив її задовольнити, скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року, а рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2014 року у справі № 911/2424/13.

Представники ТзОВ "Плазма Логістик" проти поданої ТзОВ "Плазма" касаційної скарги заперечили за наведених у Відзиві на неї підстав, просили постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року у справі № 911/2424/13 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Представник ТзОВ "ФК "Бізнес Інвест Фонд" проти поданої ТзОВ "Плазма" касаційної скарги заперечила, вважає прийняту апеляційним господарським судом постанову законною та обґрунтованою, просила залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи встановлено наступне.

31.08.2007 року ТзОВ "Плазма" та ТзОВ "Плазма-Логістик" уклали Договір № 01/8-07 про інвестування будівництва виробничо-складської бази (об'єктів першої черги складу № 5 (секції 1-2) виробничо-складської бази загальною площею 4 243,8 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вулиця Леніна, 121), за умов п. 1.1. якого ТзОВ "Плазма-Логістик" (за текстом Договору - інвестор) взяло на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі здійснити інвестування будівництва об'єктів виробничо-складської бази, а ТзОВ "Плазма" (за текстом Договору - замовник), у свою чергу, зобов'язалось забезпечити проведення будівельних робіт і передати у власність інвестору збудовані об'єкти виробничо-складської бази: об'єкти першої черги складу № 5 (секції 1-2) виробничо-складської бази загальною площею 4 243,8 м 2 .

15.11.2007 року, Рішенням виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради № 478 вирішено оформити право власності на закінчені будівництвом будівлі Об'єкту першої черги (1, 2 секції) складу № 5 виробничо-складської бази, які знаходиться в с. Велика Олександрівка по вул. Леніна, 121 на ім'я ТзОВ "Плазма-Логістик": площа забудови І пускового комплексу складу № 5 - 3 276,2 м 2 ; загальна площа І пускового комплексу складу № 5 - 4 243,8 м 2 ; здійснити видачу свідоцтва про право власності на вказану будівлю доручено Бориспільському районному БТІ.

Згідно Свідоцтва № 1196 про право власності на нерухоме майно від 11.12.2007 року, виданим Великоолександрівською сільською радою на підставі Рішення виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради № 478 від 15.11.2007 року, та Витягу № 17015915 про реєстрацію права власності на нерухоме майно Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації від 12.12.2007 року, за ТзОВ "Плазма-Логістик" було зареєстровано право власності на склад № 5 (перша черга), що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121; опис об'єкта: склад № 5, П-ІІ, 4 243,8 м 2 .

Крім того, 20.11.2007 року ТзОВ "Плазма" та ТзОВ "Плазма-Логістик" уклали Договір № 20/11-07 про інвестування будівництва виробничо-складської бази (об'єктів другої черги складу № 5 (секції 3-10) виробничо-складської бази загальною площею 17 109,6 м 2 , КПП-1 площею 29,6 м 2 , КПП-2 площею 3,8 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вулиця Леніна, 121), за умов п. 1.1. якого ТзОВ "Плазма-Логістик" (за текстом Договору - інвестор) взяло на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі здійснити інвестування будівництва об'єктів виробничо-складської бази, а ТзОВ "Плазма" (за текстом Договору - замовник), у свою чергу, зобов'язалось забезпечити проведення будівельних робіт і передати у власність інвестору збудовані об'єкти виробничо-складської бази - об'єкти другої черги складу № 5 (секції 3-10) виробничо-складської бази загальною площею 17 109,6 м2.

19.11.2007 року, Рішенням виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради № 523, вирішено оформити право власності на закінчені будівництвом будівлі Об'єкту другої черги складу № 5, КПП-1, КПП-2 виробничо-складської бази, яка знаходиться в с. Велика Олександрівка по вул. Леніна, 121 на ім'я ТзОВ "Плазма-Логістик"; здійснити видачу свідоцтва про право власності на вказану будівлю доручено Бориспільському районному БТІ.

Згідно Свідоцтва № 1314 про право власності на нерухоме майно від 10.12.2008 року, виданого Великоолександрівською сільською радою на підставі Рішення виконавчого комітету Великоолександрівської сільської ради № 523 від 19.11.2007 року, та Витягу № 21260162 про реєстрацію права власності на нерухоме майно Бориспільського районного бюро технічної інвентаризації від 15.12.2008 року, за ТзОВ "Плазма-Логістик" було зареєстровано право власності на будівлі складу № 5 (друга черга), що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, опис об'єкта: склад № 5, П-ІІІ, 17 109,6 м 2 ; КПП № 1, С-ІІ, 29,6 м 2 ; КПП № 2, Р-І, 3,8 м 2 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року у справі № 9/307 (за позовом ТзОВ "Плазма" до ТзОВ "Плазма-Логістик" про визнання недійсними Договорів про інвестування будівництва виробничо-складської бази № 01/8-07 від 31.08.2007 року та № 20/11-07 від 20.11.2007 року та застосування наслідків недійсності спірних Договорів шляхом зобов'язання ТзОВ "Плазма-Логістик" повернути ТзОВ "Плазма" об'єкти розширення виробничо-складської бази, які ТзОВ "Плазма-Логістик" отримало від ТзОВ "Плазма" на виконання вказаних Договорів, а саме: об'єкти першої черги складу № 5 (секції 1-2) виробничо-складської бази та інженерних мереж загальною площею 4 243,8 м 2 та об'єкти другої черги складу № 5 (секції 3-10) виробничо-складської бази загальною площею 17 109,6 м 2 , КПП-1 площею 29,6 м 2 , КПП-2 площею 3,8 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121; за позовом ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (як третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору) до ТзОВ "Плазма-Логістик" про визнання недійсними Договорів про інвестування будівництва виробничо-складської бази № 01/8-07 від 31.08.2007 року та № 20/11-07 від 20.11.2007 року, укладених між ТзОВ "Плазма" та ТзОВ "Плазма-Логістик" та застосування наслідків недійсності цих Договорів шляхом зобов'язання ТзОВ "Плазма-Логістик" повернути ТзОВ "Плазма" об'єкти розширення виробничо-складської бази, які ТзОВ "Плазма-Логістик" отримало від ТзОВ "Плазма" на виконання спірних Договорів) провадження в частині позовних вимог ТзОВ "Плазма" до ТзОВ "Плазма-Логістик" припинено у зв'язку із відмовою позивача від позову; у задоволенні позовних вимог ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" відмовлено повністю.

22.01.2013 року ТзОВ "Плазма-Логістик" та ТзОВ "Айрон-Брідж" уклали Договори купівлі-продажу № 5 та № 6 (посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_12 та зареєстровані в Державному Державного реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 23.01.2013 року), за умов яких ТзОВ "Плазма-Логістик" відчужило ТзОВ "Айрон-Брідж" спірне майно. При цьому, як встановлено апеляційним господарським судом, у п. 3.2. цих Договорів зазначено про відсутність заборони та арешту (обтяжень) на відчуження нерухомого майна, що підтверджено відповідними Витягами з Державного реєстру речових прав від 22.01.2013 року.

В подальшому, 30.01.2013 року ТзОВ "Айрон Брідж" та ТзОВ "Бест Стайл Груп" (правонаступником якого є ТзОВ "Юніверсал Лоджистік") уклали Договір позики № 1-П від 30.01.2013 року (з подальшими змінами) на суму 250 000 000 грн., в забезпечення виконання зобов'язань за яким, 30.01.2013 року ТзОВ "Айрон-Брідж" (за Договором позики - позичальник) та ТзОВ "Бест Стайл Груп" (за Договором позики - позикодавець) уклали Іпотечний договір (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Поліщук В.В.), за умов якого ТзОВ "Айрон Брідж" (за текстом Іпотечного договору - іпотекодавець) передало ТзОВ "Бест Стайл Груп" (за текстом Іпотечного договору - іпотекодержатель) в іпотеку спірне майно. При цьому, як встановлено апеляційним господарським судом, у п. 3.4. Іпотечного договору сторони відзначили про відсутність заборони відчуження, арешту, обтяжень нерухомого майна, іпотеки, податкової застави з посиланням на Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (ідентифікатор пошуку (941782), який зберігається при примірнику Договору.

30.01.2013 року, постановою Київського апеляційного господарського суду (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2013 року) у справі № 9/307 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року у цій справі та прийнято нове рішення, яким позов ТзОВ "Плазма" задоволено та визнано недійсними (нікчемними) укладені між ТзОВ "Плазма" та ТзОВ "Плазма-Логістик" Договори про інвестування будівництва виробничо-складської бази № 01/8-07 від 31.08.2007 року та № 20/11-07 від 20.11.2007 року; застосовано наслідки недійсності правочину та зобов'язано ТзОВ "Плазма-Логістик" повернути на користь ТзОВ "Плазма" об'єкти першої черги складу № 5 (секції 1-2) виробничо-складської бази та інженерних мереж загальною площею 4 243,8 м 2 , та об'єкти другої черги складу № 5 (секції 3-10) виробничо-складської бази загальною площею 17 109,6 м 2 , КПП-1 площею 29,6 м 2 , КПП-2 площею 3,8 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121.

14.03.2013 року, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1428/13-г за позовом ТзОВ "Бест Стайл Груп" до ТзОВ "Айрон Брідж" про звернення стягнення на предмет іпотеки, позов задоволено, присуджено звернути стягнення на предмет іпотеки (спірне майно у справі № 911/2424/13) за Іпотечним договором від 30.01.2013 року, укладеним між ТзОВ "Бест Стайл Груп" та ТзОВ "Айрон Брідж" (в редакції Договору від 01.03.2013 року про внесення змін до Іпотечного договору), шляхом примусової реалізації з прилюдних торгів предмету іпотеки, відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною реалізації предмета іпотеки в сумі 175 047 000 грн. 00 коп. (без ПДВ).

24.05.2013 року, рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/1510/13 визнано за ТзОВ "Плазма" право власності на нерухоме майно, а саме склад № 5 (перша черга), що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Леніна, 121; опис об'єкта: склад № 5, П-ІІ, 4 243,8 м 2 ; визнано за ТзОВ "Плазма" право власності на будівлі складу № 5 (друга черга), що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Велика Олександрівка, вулиця Леніна, 121; опис об'єкта: склад № 5, П-ІІІ, 17 109,6 м 2 ; КПП № 1, С-ІІ, 29,6 м 2 ; КПП № 2, Р-І, 3,8 м 2 . Зазначені рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що, у цьому випадку, доказом приналежності майна позивачеві, згідно зі ст. 35 ГПК України, є постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року (залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2013 року) у справі № 9/307, а відтак, ТзОВ "Плазма" є фактичним власником спірного майна.

31.05.2013 року, відповідно до ст. ст. 54, 62 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 47 Закону України "Про іпотеку" та на підставі Акта № 37426553/14 державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби 31.05.2013 року Чорноволовим В.А., приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_14, було посвідчено Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, згідно з яким ТзОВ "Бест Стайл Груп" належить на праві власності майно, що є предметом спору у цій справі.

Встановивши наведені вище обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку, що ТзОВ "Плазма" доведено його право власності на спірне майно, в порядку ст. 35 ГПК України (з огляду на обставини, встановлені у судових рішеннях у справах № 9/307 та 911/1510/13), а відтак, про наявність підстав для задоволення вимог первісного позову, заявленого ТзОВ "Плазма" до ТзДВ "Юніверсал Лоджистік" про витребування майна та визнання права власності на це майно, і вимог первісного позову ТзОВ "Плазма" до ТзОВ "ФК Бізнес Інвест Фонд" про визнання недійсним правочину та, відповідно, відмову у задоволенні вимог зустрічного позову, заявленого ТзДВ "Юніверсал Логістик" до ТзОВ "Плазма" про визнання права власності на спірне майно, як таких, що спростовані результатами розгляду первісного позову.

Поряд з цим, апеляційним господарським судом встановлено, що місцевий господарський суд помилково вказав, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2013 року у справі № 911/1510/13 (якою залишено без змін рішення Господарського суду Київської області від 24.05.2013 року, яким (рішенням), на думку місцевого господарського суду, наведену у рішенні у цій справі, підтверджується право власності ТзОВ "Плазма" на спірне майно) не була оскаржена в касаційному порядку, оскільки, як свідчать матеріали справи, ухвалою Вищого господарського суду України від 16.09.2013 року справу № 911/1510/13 було призначено до розгляду; однак, на момент розгляду цієї справи (№ 911/2424/13), судове рішення по суті спору у справі № 911/1510/13 прийнято не було.

Апеляційним господарським судом також встановлено (і ця обставина, не встановлювалась господарським судом першої інстанції, в той час як відповідні матеріали були наявні у справі під час розгляду справи в місцевому господарському суді), що, у червні 2013 року ТзОВ "КТК-Буд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року у справі № 9/307, у якій товариство просило скасувати вказану постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні як первісного, так і зустрічного позовів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2013 року) у справі № 9/307 заяву ТзОВ "КТК-Буд" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року у цій справі задоволено частково; постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року у справі № 9/307 скасовано в частині зобов'язання ТзОВ "Плазма-Логістик" повернути ТзОВ "Плазма" об'єкти першої черги складу № 5 (секції 1-2) виробничо-складської бази та інженерних мереж загальною площею 4 243,8 м 2 , об'єкти другої черги складу № 5 (секції 3-10) виробничо-складської бази загальною площею 17 109,6 м 2 , КПП-1 площею 29,6 м 2 , КПП-2 площею 3,8 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121. В цій частині в первісному позові відмовлено. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року у справі № 9/307 залишено без змін. Залишаючи постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року у справі № 9/307 без змін, Вищий господарський суду України у постанові від 10.12.2013 року підтримав правові позиції суду апеляційної інстанції та вказав на безпідставність вимоги позивача про витребування від TзOB "Плазма-Логістик" спірного об'єкта нерухомого майна - оскільки ТзОВ "Плазма-Логістик" не є власником спірного нерухомого майна, а останнє було відчужено іншій особі - ТзОВ "Айрон Брідж" (згідно з Витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 22.01.2013 року було проведено державну реєстрацію права власності на спірне майно за ТзОВ "Айрон Брідж" на підставі Договорів купівлі-продажу від 22.01.2013 року; доказів, які б свідчили про визнання договорів купівлі-продажу від 22.01.2013 року недійсними господарському суду не надано), то правові підстави для задоволення вимог первісного позову про зобов'язання ТзОВ "Плазма-Логістик" повернути це майно ТзОВ "Плазма" відсутні.

Встановивши наведені вище обставини, апеляційний господарський також відзначив про неможливість застосування у спірних правовідносинах приписів ст. 35 ГПК України (оскільки ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" не входило до складу учасників судового провадження у справах № 9/307 та № 911/1510/13), що ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" є добросовісним набувачем спірного майна, та дійшов висновку про скасування прийнятого господарським судом рішення, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог первісного позову та задоволення вимог зустрічного позову.

Не погоджуючись з такими висновками апеляційного господарського суду, ТзОВ "Плазма" звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом ст. ст. 330, 388 ЦК України, просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2014 року, а рішення Господарського суду Київської області від 21.01.2014 року у справі № 911/2424/13.

Відмовляючи у задоволенні поданої ТзОВ "Плазма" касаційної скарги, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно зі ст. 35 ГПК України (в редакції, чинній на момент розгляду спору господарськими судами першої та апеляційної інстанцій), факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування ГПК України роз'яснено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір. Не надається преюдиціального значення фактам (обставинам), зазначеним: у скасованих судових рішеннях (а в разі часткового скасування таких рішень - у скасованих їх частинах); у судових рішеннях касаційної інстанції, оскільки останню не наділено правом, зокрема, встановлювати або вважати доведеними обставини і вирішувати питання, пов'язані з доказуванням (ч. 2 ст. 111 7 ГПК України), - за винятком випадків, коли касаційна інстанція, скасувавши рішення попередніх судових інстанцій, прийняла нове рішення на підставі встановлених ними обставин.

За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду, що обставини, встановлені господарськими судами у судових рішеннях у справах № 9/307 Господарського суду міста Києва та № 911/1510/13 Господарського суду Київської області не мають преюдиціального значення при вирішенні спору у цій справі (№ 911/2424/13), оскільки у справі, що розглядається, склад сторін не відповідає складу сторін у справах № 9/307 та № 911/1510/13 (при тому, що, на момент розгляду справи господарськими судами першої та апеляційної інстанції, склад сторін у справах № 9/307 та № 911/1510/13 також є різним).

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом пред'явлення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, встановленого ст. ст. 215, 216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову у разі, якщо існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, що дають право витребувати майно у добросовісного набувача (постанова Верховного Суду України від 03.10.2011 року у справі № 6-36цс11) ("Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за 2010 - 2011 рр." від 01.06.2012 року).

Стаття 388 ЦК України передбачає право власника на витребування майна від добросовісного набувача. Зокрема, згідно з ч. 1 цієї статті, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому, ч. 2 ст. 388 ЦК України містить заборону витребування майна у добросовісного набувача та визначає, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку встановлено Законом України "Про виконавче провадження".

Зокрема, ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" врегульована реалізація майна, на яке звернено стягнення.

Згідно з ч. ч. 1, 5 - 9 зазначеної статті Закону України "Про виконавче провадження", реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний у п'ятнадцятиденний строк з дня надходження до державного виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок для обліку депозитних сум органу державної виконавчої служби різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо початкова вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягується виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною, що дорівнює початковій вартості майна, за якою воно передавалося на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державний виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

У разі відчуження майна за відплатним договором відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (п. п. 1 - 3 зазначеної статті). Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст. 388 ЦК України (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010 року у справі № 3-13гс10). При вирішенні спорів про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідно до ст. ст. 387, 388 ЦК України необхідно встановити, чи вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав його у володіння, за наявності на це згоди законного розпорядника зазначеного майна (постанова Верховного Суду України від 28.03.2011 року у справі № 3-17гс11) ("Висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 111 16 ГПК України за 2010 - 2011 рр." від 01.04.2012 року).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення вимог зустрічного позову, оскільки ТзОВ "Бест Стайл Груп" набуло право власності на спірне майно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, що, відповідно до ч. 2 ст. 388 ЦК України, виключає можливість витребування у нього спірного майна.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції бере до уваги, що, під час розгляду справи господарським судом першої інстанції не було встановлено обставин щодо скасування постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2013 року (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 10.12.2013 року) у справі № 9/307 постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року у цій справі в частині зобов'язання ТзОВ "Плазма-Логістик" повернути ТзОВ "Плазма" спірне майно з прийняттям в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог (оскільки, власником майна (на момент спірних правовідносин) є ТзОВ "Айрон Брідж"); в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2013 року у справі № 9/307 залишено без змін.

Поряд з цим, за наведених вище підстав, апеляційним господарським судом, з посиланням на ст. 35 ГПК України, правомірно не взяті до уваги посилання ТзОВ "Плазма" в обґрунтування заявлених вимог на судові рішення у справах № 9/307 Господарського суду міста Києва та № 911/1510/13 Господарського суду Київської області. За цих же підстав, покладення місцевим господарським судом в обґрунтування прийнятого ним рішення обставин, встановлених у справах № 9/307 Господарського суду міста Києва та № 911/1510/13 Господарського суду Київської області (при чому, виключно з вибраних судових рішень та без зазначення відомостей про їх скасування чи оскарження) колегія суддів касаційної інстанції вважає помилковим.

Крім того, господарським судом апеляційної інстанції досліджено питання відповідності набуття ТзОВ "Юніверсал Лоджистік" права власності на спірне майно вимогам ЦК України і Закону України "Про виконавче провадження" та встановлено, що воно (спірне майно) було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень, зокрема, ч. 6 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", якою врегульовано питання реалізації майна, на яке звернено стягнення. При цьому, апеляційним господарським судом відзначено, що, станом на 21.01.2014 року, прилюдні торги (з реалізації спірного майна у виконавчому провадженні, на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2013 року у справі № 904/1428/13), оформлені Актом державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 31.05.2013 року, не були визнанні такими, що проведені з порушеннями.

Водночас, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне відзначити, що господарський суд першої інстанції, встановлюючи під час розгляду справи її обставини, порушив хронологію подій, що мали місце у спірних правовідносинах, а також залишив поза увагою деякі з них, що мало наслідком помилковість його (місцевого господарського суду) висновків по суті спору.

Поряд з цим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що скаржник у касаційній скарзі стверджує не тільки про порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також порушує питання, які стосуються оцінки доказів. Проте, оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи, в силу приписів ст. 43 ГПК України, здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З урахуванням встановлених ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що під час розгляду справи апеляційним та місцевим господарськими судами її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки господарських судів попередніх інстанцій відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 2 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2014 року у справі № 911/2424/13 Господарського суду Київської області залишити без змін.

Головуючий суддяО.С. Удовиченко судді:П.К. Міщенко В.Ю. Поліщук