Ухвала
від 01.07.2014 по справі 823/2395/13-а
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2014 р. м. Київ К/800/16553/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року

у справі №823/2395/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-розшукове агентство «Алекс» (надалі - ТОВ «ІРА «Алекс»)

до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області №0001092301 та №0001082301 від 15 лютого 2013 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у задоволені позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області №0001092301 та №0001082301 від 15 лютого 2013 року.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, ТОВ «ІРА «Алекс» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Марадор», ТОВ «Бімар» та ТОВ «Нью Діл» за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року.

За підсумками перевірки складено акт №61/22-11/14179801 від 05 лютого 2013 року, в якому зазначено порушення позивачем вимог п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 146968,00грн.; а також п. 183.3 ст. 138 , п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 129843,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, в силу приписів п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий вищевказаної правової норми).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.135 - ст.137 цього Кодексу , на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.138 - ст.143 цього Кодексу , з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу .

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Дане положення врегульоване пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України .

На думку податкового органу позивач безпідставно відніс до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту, коштів ТОВ «ІРА «Алекс», витрачених за договорами купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей з ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Марадор», ТОВ «Бімар» та договором про надання послуг з ТОВ «Нью Діл», оскільки фактичне виконання зазначених домовленостей не підтверджується належними первинними документами.

При цьому, вказані висновки ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області ґрунтуються на матеріалах зустрічних звірок названих контрагентів позивача, результати яких викладені в акті ДПІ у м. Черкасах №493/22-14/37715371 від 19 липня 2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Бімар» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Торгбудкомплекс ЛТД» за жовтень, грудень 2011 року»; довідці «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Марадор» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий - вересень 2011 року» №928/22-11/37478813 від 09 листопада 2012 року; довідці «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий дім «Онікс» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень - вересень 2011 року» №527/22-11/37478844 від 09 листопада 2012 року; акті ДПІ у Печерському районі м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нью Діл» з питань обчислення та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Структурум-груп», ТОВ «Карбонові технології» за період з 01.02.2012 року по 31.03.2012 року та ПП «Автохімзв'язок» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року» №2202/22-4/37448752 від 04 липня 2012 року, згідно з якими органами податкової інспекції не підтверджено реальний характер господарської діяльності вищевказаних підприємств.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що протягом квітня - серпня 2011 року позивач придбав у ТОВ «Марадор» обладнання: кабелі, кондиціонери, сповіщувачі, ліхтарі аварійного освітлення, стяжки СТ-100, об'єктиви, акумулятори, сповіщувачі, блоки живлення, батареї і т.д. за усним договором.

На підтвердження виконання сторонами умов вказаної угоди та факту придбання обумовленого нею товару позивачем були надані рахунки-фактури, виписані продавцем - підписані та скріплені печаткою товариства, видаткові накладні, засвідчені підписами та печатками сторін угоди, а також виписані контрагентом податкові накладні на кожну партію поставленого товару.

На підтвердження розрахунків за поставлений товар, позивачем були надані банківські виписки, довідка про стан розрахунків з ТОВ «Марадор», оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 по цьому контрагенту, журнал ордер і відомість по рахунку 631 за період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2011 року з ТОВ «Марадор».

Щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Марадор» 06 вересня 2011 року, то спірні господарські операції відбулися та податкові накладні за їх наслідками були виписані позивачу до цієї дати.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції, внаслідок яких позивачу виписано податкові накладні ТОВ «Марадор», підтверджуються належними первинними документами.

Крім того, судом встановлено, що у травні - липні 2011 року за договором купівлі-продажу №280401 від 28 квітня 2011 року позивач придбав у ТОВ «ТД «Онікс» різноманітне обладнання (зчитувачі, декодери, адаптери, кабелі, сирени, відеокамери тощо).

На підтвердження виконання сторонами умов даного договору та факту придбання обумовленого ним товару позивачем надані рахунки-фактури, виписані продавцем - підписані та скріплені печаткою товариства, видаткові накладні, засвідчені підписами та печатками сторін угоди, а також виписані контрагентом податкові накладні на кожну партію поставленого товару.

На підтвердження розрахунків за поставлений товар, позивачем були надані банківські виписки, довідка про стан розрахунків з ТОВ «ТД «Онікс», оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 по цьому контрагенту, журнал ордер і відомість по рахунку 631 з ТОВ «ТД «Онікс».

Щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ТД «Онікс» 30 вересня 2011 року, то спірні господарські операції відбулися та податкові накладні за їх наслідками були виписані позивачу до цієї дати.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що господарські операції, внаслідок яких позивачу виписано податкові накладні ТОВ «ТД «Онікс», підтверджуються належними первинними документами.

Судом також встановлено, що у жовтні - листопаді 2011 року за договором купівлі-продажу №310 від 03 жовтня 2011 року позивач придбав у ТОВ «Бімар» обладнання: сирени, спвіщувачі, акумулятори, відеокамери, об'єктиви, кабелі та ін.

На підтвердження виконання сторонами умов вказаного договору, та факту придбання наведеного товару позивачем надані рахунки-фактури, виписані продавцем - підписані та скріплені печаткою товариства, видаткові накладні, засвідчені підписами та печатками сторін угоди, а також виписані контрагентом податкові накладні на кожну партію поставленого товару.

На підтвердження розрахунків за поставлений товар, позивачем були надані банківські виписки, довідка про стан розрахунків з ТОВ «Бімар», оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 по цьому контрагенту, журнал ордер і відомість по рахунку 631 з ТОВ «Бімар».

Також реальне здійснення вищеописаних господарських операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Марадор», ТОВ «Бімар» підтверджується також книгою обліку довіреностей позивача на 2011 рік, у якій містяться записи про надання довіреностей на отримання товару від названих контрагентів з посиланням на рахунки, виставлені контрагентами у період їх відносин.

До того ж, позивачем було надано копії накладних на внутрішнє переміщення товарів, аналогічних за назвами придбаним у ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Марадор», ТОВ «Бімар», та актів про їх списання, що підтверджує рух активів ТОВ «ІРА «Алекс».

Стосовно господарських відносин позивача з ТОВ «Нью Діл» необхідно зазначити наступне.

Так, в період з лютого по червень 2012 року позивач, як замовник, уклав з ТОВ «Нью Діл» (виконавець) договір №1/02-1 від 01 лютого 2012 року про надання послуг, предметом якого виступали послуги з технічного обслуговування системи відео спостереження, системи контролю доступу, периметрової охорони, охоронної сигналізації, прокладки малоточного кабелю для охоронних систем.

На підтвердження виконання сторонами умов вказаного договору, та факту надання-отримання наведених послуг позивачем були надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), засвідчені підписами та печатками сторін угоди, та виписані контрагентом податкові накладні за фактом надання послуг.

На підтвердження розрахунків за поставлений товар, позивачем надано банківські виписки, довідку про стан розрахунків з ТОВ «Нью Діл», оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 по цьому контрагенту, журнал ордер і відомість по рахунку 631 з ТОВ «Нью Діл».

Крім того, суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу, що ані приписи Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ані Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку не містять вимог щодо вказівки місця виконання робіт (надання послуг).

Недоліки чи помилки у оформленні первинних документів не є підставою для беззаперечних висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже, господарські операції, внаслідок яких позивачу виписано податкові накладні ТОВ «Нью Діл», підтверджуються належними первинними документами.

Згідно довідки АА№754969 з ЄДРПОУ до видів діяльності позивача відноситься обслуговування систем безпеки, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, неспеціалізована оптова торгівля, інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у., електромонтажні роботи, інші будівельно-монтажні роботи.

Також, позивач має ліцензію МВС України №29 від 20 липня 2006 року на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності строком дії з 20 липня 2006 року по 20 липня 2011 року, а також ліцензію Держдепартаменту пожежної безпеки МНС України на проектування, монтаж, технічне обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінку протипожежного стану об'єктів від 15 липня 2011 року не обмежену строком дії.

Отже, придбані позивачем товари та замовлені послуги не суперечать звичайній господарській діяльності ТОВ «ІРА «Алекс». Так само, операції з продажу обладнання та технічного приладдя не суперечать господарській діяльності контрагентів позивача ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Марадор», ТОВ «Бімар», які за КВЕД вправі здійснювати інші види оптової торгівлі, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками та актом про неможливість проведення зустрічних звірок вказаних контрагентів.

ТОВ «Нью Діл», згідно даних податкового органу здійснює, зокрема, консультування з питань інформатизації та надання інших комерційних послуг, що узгоджується із наданими позивачу послугами за договором №1/02-1 від 01 лютого 2012 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що договір №1/02-1 з ТОВ «Нью Діл» укладений позивачем на виконання договору №19-721 від 11 січня 2008 року між ВАТ «Азот» (замовник) та ТОВ «ІРА «Алекс» (виконавець), за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по обслуговуванню установок пожежної сигналізації, що належать замовнику, по виконанню робіт з ремонту і монтажу пожежної, охоронної, пожежно-охоронної сигналізації та інших технічних систем захисту, на умовах вказаних цим договором. Виконання умов даного договору підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та іншими первинними документами, що опосередковували виконання обумовлених договором робіт.

Позивачем були надані копії видаткових накладних, якими посвідчується факт продажу позивачем товару, аналогічного придбаному у ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Марадор», ТОВ «Бімар», суб'єктам господарювання: ПАТ «АЗОТ», ДП «Автоскладальний завод №2», ТОВ «ВП «УКРДРЕВ», ТОВ «Ергопак», ТОВ «Чигиринський консервний завод», ТОВ «Національна горілчана компанія» та іншим.

В свою чергу транспортування придбаного товару здійснювалось автомобілем марки ГАЗ 2705-434, д.н. СА 3038 АР, який знаходиться на балансі ТОВ «ІРА «Алекс», згідно виписки з балансової відомості товариства та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №САС 063057 від 11 квітня 2008 року.

Згідно ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів, у тому числі при їх імпорті, та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначають що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу .

Також, судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту та на віднесення здійснених витрат за господарськими операціями на зменшення об'єкта оподаткування податком на прибуток не пов'язано зі сплатою особою, що видала податкову накладну, своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням нею правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, матеріали податкової перевірки та зустрічних звірок контрагентів позивача не можуть бути самостійною підставою для встановлення факту фіктивності господарських операцій, укладених між позивачем та цими контрагентами, за умови документального підтвердження їх фактичного здійснення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позову та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області №0001092301 та №0001082301 від 15 лютого 2013 року.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:


Н.Є. Маринчак

Судді:


О.В.Вербицька


О.В.Муравйов

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення01.07.2014
Оприлюднено09.07.2014
Номер документу39656286
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —823/2395/13-а

Ухвала від 16.09.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.І. Орленко

Ухвала від 22.07.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.І. Орленко

Постанова від 21.04.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Глущенко Я.Б.

Ухвала від 01.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 27.03.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Ухвала від 27.03.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Маринчак Н.Є.

Постанова від 11.02.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Глущенко Я.Б.

Постанова від 30.09.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.І. Орленко

Ухвала від 24.07.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.І. Орленко

Ухвала від 08.07.2013

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.І. Орленко

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні