Ухвала

від 07.07.2014 по справі 2а-13150/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

07 липня 2014 року м. Київ В/800/2648/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Конюшка К.В.

Гончар Л.Я.

Сороки М.О.

Чалого С.Я.

Черпіцької Л.Т.

перевіривши матеріали заяви Київської регіональної митниці Міндоходів

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 (№К/800/1947/13)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»

до Київської регіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про скасування рішень та стягнення коштів

В С Т А Н О В И В :

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява Київської регіональної митниці Міндоходів про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 (№К/800/1947/13).

Позивач звернувся до суду з позовом до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 12.10.2011 №100190000/2/02335, рішення про визначення митної вартості товарів від 12.10.2011 №100000006/2011/314254/2, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 100 827,56 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 12.10.2011 №100190000/2/02335, рішення про визначення митної вартості товарів від 12.10.2011 №100000006/2011/314254/2. Стягнуто надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 100 827,56 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.12.2013 (№К/800/1947/13) рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

У заяві про перегляд зазначеної ухвали Вищого адміністративного суду України заявник вказує на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до положень статей 239-2 та 240 КАС України Вищий адміністративний суд України перевіряє відповідність заяви про перегляд судових рішень вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» під неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права необхідно розуміти, зокрема:

різне тлумачення змісту і сутності правових норм, на підставі якого зроблено висновок про різний зміст суб'єктивних прав і обов'язків учасників відповідних правовідносин, у тому числі про наявність та обсяг прав і/або обов'язків осіб, які беруть участь у справі;

різне застосування правил конкуренції правових норм при вирішенні колізій між ними з урахуванням ієрархії цих правових норм, а також дії норм у часі, просторі та за колом осіб, тобто різне незастосування закону, який підлягав застосуванню;

різне визначення предмета регулювання правових норм, зокрема застосування різних правових норм для регулювання одних і тих самих відносин або поширення дії норми на певні правовідносини в одних випадках і незастосування цієї самої норми до аналогічних відносин в інших випадках, тобто різне застосування закону, який не підлягав застосуванню.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 239-1 КАС України до заяви мають бути додані копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

У цьому випадку до заяви відповідачем додано копії різних за змістом рішень суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, зокрема, рішення від 12.12.2013 №К/800/1947/13 у цій справі та рішення від 19.03.2014 №К/800/31549/13.

Зі змісту цих судових рішень убачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 265, 266 Митного кодексу України від 11.07.2002, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ураховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про наявність підстав для допуску цієї справи до провадження для перегляду Верховним Судом України.

Керуючись статтями 165, 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити заяву Київської регіональної митниці Міндоходів та допустити справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування рішень та стягнення коштів до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року (№К/800/1947/13).

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.