Ухвала

від 15.06.2015 по справі 2а-13150/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13150/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

15 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Губської Л.В., Оксененка О.М.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 12.10.2011 року №100190000/2/02335, рішення про визначення митної вартості товарів від 12.10.2011 року №100000006/2011/314254/2, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просив суд визнати протиправними картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 12.10.2011 року №100190000/2/02335, рішення про визначення митної вартості товарів від 12.10.2011 року №100000006/2011/314254/2, стягнути надмірно сплачений податок на додану вартість у розмірі 100827,56 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року, що залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року, позов задоволено.

Постановою Верховного суду України від 11 листопада 2014 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 100827,56 грн. та прийнято нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог; в інший частині рішення судів залишені без змін.

16 березня 2015 року Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві подано заяву про поворот виконання рішення, в який просить зобов'язати позивача повернути в дохід Державного бюджету України кошти у сумі 100824,56 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення про задоволення заяви.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до частини четвертої статті 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до частини першої статті 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2012 року, що залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп - Україна» про визнання протиправними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 12.10.2011 року №100190000/2/02335, рішення про визначення митної вартості товарів від 12.10.2011 року №100000006/2011/314254/2, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 100827,56 грн.

Постановою Верховного суду України від 11 листопада 2014 року ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 28 січня 2015 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2012 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 100827,56 грн. та прийнято нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог; в інший частині рішення судів залишені без змін.

В обґрунтування заяви про поворот виконання рішення Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві посилається на те, що не зважаючи про наявність постанови Вищого адміністративного суду України від 28.01.2015 року на виконання виконавчого листа було перераховано на рахунок позивача кошти у розмірі 100824,56 грн, у зв'язку із чим просить зобов'язати позивача повернути в дохід Державного бюджету України кошти у сумі 100824,56 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви про поворот виконання рішення, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Відповідно до положень статті 265 КАС України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі. У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, під поворотом виконання слід розуміти повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим (зміненим) рішенням. Поворот виконання можливий у разі якщо позивач фактично одержав від відповідача в порядку добровільного чи примусового виконання рішення майно або грошові кошти; виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 березня 2015 року у Головного управління ДКС України у м. Києві витребувано докази перерахування на рахунок позивача коштів у сумі 100827,56 грн.

Проте, Головним управлінням ДКС України у м. Києві вимоги ухвали не виконані, у зв'язку із чим суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви, оскільки відсутні належні та допустимі докази перерахування/зарахування коштів на рахунок позивача із деталізацію дати, суми, реквізитів платіжного доручення.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що лише зазначення про зарахування коштів не є достатнім для постановлення ухвали про поворот виконання судового рішення.

Згідно матеріалів справи, Головним управлінням ДКС України у м. Києві до апеляційної скарги було подано платіжне доручення від 01 серпня 2014 року №31235, яким на користь позивача перераховану кошти у сумі 100827,56 грн з призначенням платежу «на виконання виконавчого листа суду 28.12.2012 по справі №2а-13150/12/2670, заява стягувача 27.01.2014 №53/01 щодо перерахування митних платежів. Розпорядження ДКСУ від 01.08.2014 №37».

Згідно апеляційної скарги Головне управління ДКС України у м. Києві не погоджується з оскаржуваною ухвалою, оскільки вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме не дослідив платіжне доручення від 01.08.2014 року №31235.

Відповідно до положень частини другої та третьої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

У зв'язку із наведеним у Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві були витребувані пояснення щодо наявності висновку митного органу про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань та щодо ненадання платіжного доручення від 01 серпня 2014 року №31235 до суду першої інстанції; розпорядження ДКСУ від 01.08.2014 року №37; письмовий запит отриманий 10.06.2015 року.

Проте, вимога колегії суддів Головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві не виконана, пояснення щодо ненадання платіжного доручення від 01 серпня 2014 року №31235 до суду першої інстанції не надані.

Таким чином, колегія суддів вважає, що платіжне доручення від 01 серпня 2014 року №31235 не підлягає дослідженню як доказ в суді апеляційної інстанції, оскільки апелянтом не заявлено клопотання про його дослідження, та не наведено обґрунтованих підстав ненадання його до суду першої інстанції.

Тому, враховуючи, що судом першої інстанції було витребувано платіжне доручення від 01 серпня 2014 року №31235, а апелянтом його не надано, на думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про поворот виконання судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 22.06.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: Л.В. Губська

Суддя: О.М. Оксененко

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Губська Л.В.

Оксененко О.М.