Постанова

від 23.06.2014 по справі 815/2769/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2769/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

при секретарі Белан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТАЙЛ ОЙЛ" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РІСТАЙЛ ОЙЛ" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000052206 від 08.01.2014 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 18.10.2013 року по 28.11.2013 року уповноваженою особою Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проведено планову виїзну перевірку TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ", код ЄДРПОУ 37114906 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт від 05.12.2013 року №3132/15-53-22-06/37114906. Перевіркою встановлено порушення TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ", зокрема, вимог п.1 ст.203, п.3 ст.1012 Цивільного кодексу України, п.1-3 ст.180, ст.189 Господарського кодексу України п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" п.2.15 та и.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, Інструкції про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими" товарами, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 8 липня 1997 p. № 343, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 серпня 1997 р. за № 324/2128, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 4219436 гривень, в тому числі: травень 2012 року - 125696 гривень, червень 2012 року - 1120634 гривень, липень 2012 року - 336222 гривень, серпень 2012 року -433692 гривень, вересень 2012 року - 216898 гривень, жовтень 2012 року - 1229 гривень, листопад 2012 року - 1932416 гривень, грудень 2012 року - 52649 гривень. Позивач вказав, що 08.01.2014 року на підставі акту перевірки від 05.12.2013 року № 3132/15-53-22-06/37114906 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052206 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 6329154 грн., із них за основним платежем 4219436 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2109718 грн.

Позивач не згоден з висновками даного Акту, вважає їх необгрунтованими, а винесене податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, оскільки при проведенні перевірки TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" надало усі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій з контрагентами TOB "ДАТАСІСТЕМ", TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" та TOB "УНІСТРОЙ", у тому числі підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської операції; податковий статус учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов з наведених вище підстав.

Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення, згідно яких позовні вимоги вважає безпідставними, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000052206 від 08.01.2014 року законним, а вимоги позивача безпідставними, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2010 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за № 1 556 107 0003 039094, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №317712. У зв'язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи 17.08.2010 року здійснено заміну свідоцтва про державну реєстрацію.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІСТАЙЛ ОЙЛ" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.05.2010 року за №103471, станом на момент перевірки перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Приморському районі м.Одеси.

Судом встановлено, що у період з 18.10.2013 року по 28.11.2013 року уповноваженою особою ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено планову виїзну перевірку TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ", код ЄДРПОУ 37114906 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2012 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено Акт від 05.12.2013 року №3132/15-53-22-06/37114906.

В Акті від 05.12.2013 року №3132/15-53-22-06/37114906 зроблено висновок про порушення TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ", зокрема, таких норм чинного законодавства: вимог п.1 ст.203, п.3 ст.1012 Цивільного кодексу України, п.1-3 ст.180, ст.189 Господарського кодексу України п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" п.2.15 та и.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704, Інструкції про порядок оформлення суб'єктами господарювання операцій при здійсненні комісійної торгівлі непродовольчими" товарами, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 8 липня 1997 p. №343, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 серпня 1997 р. за №324/2128, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 4219436 гривень, в тому числі: травень 2012 року - 125696 гривень, червень 2012 року - 1120634 гривень, липень 2012 року - 336222 гривень, серпень 2012 року -433692 гривень, вересень 2012 року - 216898 гривень, жовтень 2012 року - 1229 гривень, листопад 2012 року - 1932416 гривень, грудень 2012 року - 52649 гривень.

08.01.2014 року на підставі акту перевірки від 05.12.2013 року №3132/15-53-22-06/37114906 ДПІ у Приморському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000052206 про збільшення суми грошового зобов'язання TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за платежем: податок на додану вартість у розмірі 6329154 грн., із них за основним платежем 4219436 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2109718 грн.

23.01.2014 року ТОВ "РІСТАЙЛ ОЙЛ" звернулося до Головного управління Міндоходів в Одеській області із первиною скаргою на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000052206 від 08.01.2014 року. За результатами розгляду первинної скарги Головним управлінням Міндоходів в Одеській області було прийнято рішення № 654/10/15-32-10-02-07 від 12.03.2014 року, яким податкове повідомлення-рішення від 08.01.2014 року № 0000052206 залишено без змін, а скаргу директора TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" - без задоволення.

25.03.2014 року TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" звернулося до Міністерства доходів і зборів України з повторною скаргою на податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 0000052206 від 08.01.2014 року. За результатами розгляду повторної скарги TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" Міністерством доходів і зборів України було прийнято рішення № 6520/6/99-99-10-01-15 від 11.04.2014 року, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 08.01.2014 року № 0000052206 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги залишені без змін, а скарга TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" - без задоволення.

Судом встановлено, що 14.09.2012 року між TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" (покупець) та TOB "ДАТАСІСТЕМ" (продавець) укладено договір купівлі - продажу № 864. Згідно п.1.1 Договору, продавець передає, а покупець приймає та оплачує наступну продукцію - монітор LED 23 "Fhilips16:9, DVI 236V3LAB/01, вартістю 7371 грн., у т.ч. ПДВ - 1228,5 грн., у кількості 5 шт. (том 1 а.с.97-99).

На підтвердження господарської операції за вказаним договором з TOB "ДАТАСІСТЕМ", позивачем було надано наступні документи: податкова накладна № 744 від 08.10.2012 року на суму 7371 грн.; видаткова накладна №738 від 15.10.2012 року на суму 7371 грн.; платіжне доручення № 41 від 08.10.2012 року на суму 7371 грн. (том 1 а.с.100-102).

Суму податку на додану вартість 1228,50 грн., сплачену у складі вартості придбаного товару, включено TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" до податкового кредиту жовтня 2012 року (рядок 10.1 Декларацій) згідно податкової накладної від 08.10.12 №744, що підтверджується записом в Реєстрі отриманих податкових накладних №26.

Як вбачається з матеріалів справи, в Акті перевірки від 05.12.2013 року №3132/15-53-22-06/37114906 відповідач посилається на акт ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 17.06.2013 №3478/22-6/37224371 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "ДАТАСІСТЕМ" (код за ЄДРПОУ 37224371) щодо підтвердження взаємовідносин з TOB "ВС ІНВЕСТ" (код за ЄДРПОУ 35122737) за період жовтень 2012 року", який містить наступні висновки про те, що з урахуванням акту перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 35122737) від 21.01.2013 року №101/22-217/35122737 ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС "Про неможливість проведення звірки TOB "ВС ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 35122737) щодо підтвердження господарських відносин із TOB "ІСТ-Вест Торг" (код за ЄДРПОУ 37884049) за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року", згідно висновків якого усі операції купівлі-продажу TOB "ВС ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 35122737) за період з 01.10.2012 по 31.10.2012 року не спричиняють реального настання правових наслідків та підпадають під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання, що передбачені у ст.55-1 Господарського кодексу України, а отже - є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача", внаслідок чого проведеною перевіркою неможливо підтвердити реальність здійснення господарських операцій TOB "ДАТАСІСТЕМ" з TOB "ВС Інвест" на суму податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2012 року у сумі - 1469,32 грн., а також неможливо підтвердити реальність здійснення господарських відносин TOB "ДАТАСІСТЕМ" на суму податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 1546,65 грн. з контрагентом ПАТ "ПУМБ" у м.Донецьку (ІПН 142828205097, 2803- СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку том 2 а.с.18-24).

Проте, в зазначеному акті йдеться про фіктивність господарських операцій між TOB "ВС ІНВЕСТ" та TOB "ДАТАСІСТЕМ" з постачання багатофункціонального пристрою (БФП) Xerox 3315 DN, який в подальшому продавався Tовариством з обмеженою відповідальністю "ДАТАСІСТЕМ" Публічному акціонерному товариству "ПУМБ". Внаслідок останньої господарської операції у TOB "ДАТАСІСТЕМ" виникли податкові зобов"язання на суму 1546,65 грн. Однак, у зазначених актах контролюючих органів не йдеться про придбання TOB "ДАТАСІСТЕМ" у вказаного контрагента моніторів LED 23 "Fhilips16:9, DVI 236V3LAB/01, а також відсутні відомості, що придбаний позивачем у TOB "ДАТАСІСТЕМ" товар - монітори LED 23 "Fhilips16:9, DVI 236V3LAB/01, придбаний TOB "ДАТАСІСТЕМ" сааме у TOB "ВС ІНВЕСТ".

Таким чином, наведені акти контролюючих органів не підтверджують наявність ланцюга постачання вказаного товару (моніторів) з ознаками нікчемності: TOB "ІСТ-Вест Торг" - TOB "ВС ІНВЕСТ" - TOB "ДАТАСІСТЕМ" - TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ", а тому ці акти не є належним доказом протиправності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 1228,50 грн. по взаємовідносинам з TOB "ДАТАСІСТЕМ".

Також слід зазначити, що наявність на підприємстві придбаного у TOB "ДАТАСІСТЕМ" товару, що використовується ним у власній господарській діяльності, підтверджується актом про введення в експлуатацію осоновних засобів від 15.10.2012 року та бухгалтерським рахунком 1041 «Машини та обладнання», за яким обліковуються придбані монітори (том 2 а.с.33-34).

Щодо зазначених в акті перевірки порушень норм Податкового кодексу України суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.6. ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 01 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за умови обов'язковості такої реєстрації. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Видана TOB "ДАТАСІСТЕМ" позивачу податкова накладна № 744 від 08.10.2012 року на суму 7371 грн. повністю відповідає вищенаведеним вимогам податкового законодавства, і передбачених законом підстав для невключення суми ПДВ 1228,50 грн., зазначеної у вказаній податковій накладній, до складу податкового кредиту позивача у жовтні 2012 року, суд не вбачає.

Щодо реальності здійснення господарської операції між позивачем та контрагентом, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 09.09.2008р. (в ЄДРСР № 2362425), у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумнівів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит, та/або бюджетне відшкодування, достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. При цьому, не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також, не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу само собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу. У такому разі, достатньо встановити необізнаність платника податку, що заявляє право на податковий кредит чи бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, про факт припинення або недобросовісний характер діяльності контрагента (зокрема, про несплату податків, чи неподання податкової звітності).

Відповідно до вимог ст.ст.205, 206 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України, передбачено, що зміст правочину, не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства. Правочин, має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданного на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов"язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об"єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі, визнання такого правочину недійсним, судом не вимагається.

Частиною 1 статтею 228 Цивільного кодексу України, встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, законодавцем чітко зазначено, що саме є порушенням публічного порядку і відповідно, який правочин може вважатися нікчемним.

Висновками, зазначеними в акті, не доведено, яким саме чином угоди між позивачем та контрагентом були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним з боку позивача.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Проте, в судовому порядку правочин між TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" та TOB "ДАТАСІСТЕМ" недійсним не визнавався.

Таким чином, судом встановлено, що 14.09.2012 року позивачем було укладено у письмовій формі правочин з TOB "ДАТАСІСТЕМ", який був спрямований на реальне настання правових наслідків, і такі правові наслідки настали, що підтверджується наданими позивачем первинними документами, що перелічені вище. При цьому, судом не встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочину між TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" та TOB "ДАТАСІСТЕМ" не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

Крім того, наданим відповідачем актом ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 17.06.2013 №3478/22-6/37224371 підтверджується, що TOB "ДАТАСІСТЕМ" у жовтні 2012 року (тобто, на момент правовідносин з позивачем) було зареєстроване в ЄДРПОУ як юридична особа та перебувало на обліку, як платник ПДВ (Свідоцтво платника ПДВ видане 03.09.2010 року), що свідчить про наявність у підприємства спеціальної правосуб'єктності і наявність права виписувати податкові накладні (п.2.3, п.п.2.4.1, 2.4.2 Акту, том 2 а.с.18).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податковий кредит позивача за результатами господарської операції, яка мали місце між позивачем та TOB "ДАТАСІСТЕМ", сформований в повній відповідності з положеннями р.5 Податкового кодексу України.

Норми чинного податкового законодавства не передбачають обов'язок покупця сплатити ПДВ в бюджет, якщо такий податок не сплачений продавцем з вартості послуги, отриманої від покупця з урахуванням ПДВ. В іншому випадку покупець сплачував би такий податок двічі, що є неприпустимим.

Щодо взаємовідносин позивача з TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" та TOB "УНІСТРОЙ" суд встановив наступне.

Судом встановлено, що між TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" (субкомісіонер) та TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" (субкомітент) були укладені договори субкомісії №110-2012-К від 24.05.2012 року, та №248-2012 від 01.11.2012 року.

20.11.2012 року між TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" (субкомісіонер) та TOB "УНІСТРОЙ" (субкомітент) був укладений договір субкомісії № 36/11-К.

Згідно п.1.1 зазначених договорів субкомісії, Субкомісіонер зобов'язується за дорученням Субкомітента за винагороду, від свого імені, але за рахунок Субкомітента здійснювати реалізацію через мережу автозаправних станцій (далі - АЗС), нафтопродуктів, характеристики яких узгоджуються Сторонами у Додаткових угодах, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.2.1 договорів субкомісії, Субкомітент зобов'язаний для виконання цього Договору передати Субкомісіонеру нафтопродукти в асортименті та кількості, які узгоджуються Сторонами у Додаткових угодах, що є невід'ємною частиною Договору, з сертифікатами якості на дані нафтопродукти та забезпечити Субкомісіонера всім необхідним для виконання взятих на себе обов'язків по реалізації нафтопродуктів на АЗС. Мінімальна ціна нафтопродуктів, яка встановлюється Субкомітентом для реалізації, узгоджуються Сторонами у Додаткових угодах, що є невід'ємною частиною Договору. Передача та приймання субкомісійних нафтопродуктів здійснюється на нафтобазах, вказаних Субкомітентом. Передача нафтопродуктів здійснюється партіями, на основі актів приймання -передачі нафтопродуктів на субкомісію, підписаних уповноваженими представниками Сторін.

Згідно п.2.9 договорів субкомісії, протягом 5 днів після закінчення звітного місяця (відрізок часу з 00 години першого числа до 24 години останнього числа календарного місяця) надати Субкомітенту звіти по реалізації нафтопродуктів. За домовленістю сторін звіт по реалізації нафтопродуктів може бути наданий Субкомісіонером в інші терміни за письмовим зверненням, Субкомітента. Грошові кошти, отримані на рахунок Субкомісіонера після реалізації нафтопродуктів, переданих на субкомісією по даному договору, перераховуються субкомісіонерам протягом 20 календарних днів після закінчення звітного періоду.

Судом встановлено, що між TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" та TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" до договору субкомісії від 24.05.2012 року №110-2012-К укладено додаткові угоди від 31.05.2012 року, від 30.06.2012 року, від 31.07.2012 року, від 31.08.2012 року, від 30.09.2012 року, від 31.10.2012 року, від 30.11.2012 року; а до договору субкомісії від 01.11.2012 року №248-2012 укладено додаткову угоду від 30.11.2012 року.

Також, між TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" та TOB "УНІСТРОЙ" до договору субкомісії № 36/11-К від 20.11.2012 року укладено додаткову угоду від 31.12.2012 року.

Вказаними додатковими угодами до договорів субкомісії було встановлено мінімальну ціну на бензин автомобільний підвищеної якості А-95-ЄВРО виду 1 класу В, в розмірі не нижче 11900 гривень з ПДВ за тону (пункт 1 додаткових угод), встановлено розмір винагороди субкомісіонера (пункт 2 додаткових угод), визначена сума витрат, понесених субкомісіонером при виконанні договору субкомісії та порядок їх відшкодування (пункт 3 додаткових угод), та зазначено, що дія додаткової угоди починається з 1 числа місяця, в якому була укладена ця додаткова угода (пункт 4 додаткових угод).

Ціна реалізації, асортимент та кількість нафтопродуктів, отриманих TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" на субкомісію від TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" та TOB "УНІСТРОЙ", узгоджувалися сторонами в додаткових угодах до договорів субкомісії та попередньо, на момент постачання товару, шляхом особистих телефонних переговорів між директором TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" та керівниками TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" та TOB "УНІСТРОЙ", як це передбачено п. 8.1. договорів субкомісії від 24.05.2012 року №110-2012-К та від 01.11.2012 року №248-2012, укладених між TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" та TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ", та договором субкомісії № 36/11-К, укладеним 20.11.2012 року між TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" та TOB "УНІСТРОЙ", де зазначено, що інформація між Субкомітентом та Субкомісіонером передається шляхом особистих переговорів, поштових відправлень і телеграфних повідомлень.

На підтвердження господарських операцій за договорами субкомісії та додаткових угод до них між позивачем та TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" і TOB "УНІСТРОЙ", позивачем було надано наступні документи:

- акт прийому-передачі нафтопродуктів №120531000000008 від 31.05.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- реєстр товарно-транспортних накладних до акту прийому передачі нафтопродуктів на субкомісію віду 31.05.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- податкова накладна № 592 від 31.05.2012 року;

- акт прийому-передачі нафтопродуктів № 120630000000041 від 30.06.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- реєстр товарно-транспортних накладних до акту прийому-передачі нафтопродуктів на субкомісію від 30.06.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- податкова накладна № 75 від 30.06.2012 року;

- акт виконання зобов'язань від 30.06.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- акт № 25/1 від 30.06.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- розрахунок №126 від 30.06.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 592 від 31.05.2012 року;

- розрахунок № 143 від 30.06.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 75 від 30.06.2012 року;

- акт прийому-передачі нафтопродуктів № 120731000000032 від 31.07.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- реєстр товарно-транспортних накладних від 31.07.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- податкова накладна № 54 від 31.07.2012 року;

- акт виконання зобов'язань від 31.07.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- Акт № 56/38 від 31.07.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- розрахунок № 211 від 31.07.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 75 від 30.06.2012 року;

- акт прийому-передачі нафтопродуктів № 120831000000015 від 31.08.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- додаткова угода від 31.08.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- реєстр товарно-транспортних накладних від 31.08.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- податкова накладна № 34 від 31.08.2012 року;

- акт виконання зобов'язань від 31.08.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- Акт № 57/35 від 31.08.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- розрахунок №198 від 31.08.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 75 від 31.07.2012 року;

- розрахунок №158 від 31.08.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 54 від 31.08.2012 року;

- Акт прийому-передачі нафтопродуктів № 120930000000041 від 30.09.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- реєстр товарно-транспортних накладних від 30.09.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- податкова накладна № 58 від 30.09.2012 року;

- Акт виконання зобов'язань від 30.09.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- Акт № 60/34 від 30.09.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- Розрахунок № 237 від 30.09.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 34 від 31.082012 року;

- Розрахунок № 276 від 30.09.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 54 від 31.07.2012 року;

- Акт прийому-передачі нафтопродуктів № 121031000000025 від 31.10.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- Реєстр товарно-транспортних накладних від 31.10.2012 року до договору субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- Податкова накладна № 52 від 31.10.2012 року;

- Звіт виконання зобов'язань від 31.10.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- Акт № 62/20 від 31.10.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- Розрахунок № 413 від 31.10.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 34 від 31.08.2012 року;

- Розрахунок № 450 від 31.10.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної№ 52 від 31.10.2012 року;

- Звіт виконання зобов'язань від 30.11.2012 року за договором субкомісії № 110-2012-К від 24.05.2012 року;

- Розрахунок № 433 від 30.11.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 58 від 30.09.2012 року;

- Розрахунок № 418 від 30.11.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 52 від 31.10.2012 року;

- Договір субкомісії № 248-2012-Л від 01.11.2012 року;

- Акт прийому-передачі нафтопродуктів № 121130000000027 від 30.11.2012 року до договору субкомісії № 248-2012-Л від 01.11.2012 року;

- Реєстр товарно-транспортних накладних від 30.11.2012 року до договору субкомісії № 248-2012-Л від 01.11.2012 року;

- Податкова накладна № 27 від 30.11.2012 року;

- Звіт виконання зобов'язань від 30.11.2012 року за договором субкомісії № 248-2012-Л від 01.11.2012 року;

- Акт № 65/16 від 30.11.2012 року за договором субкомісії № 248-2012-Л від 01.11.2012 року;

- Розрахунок № 413 від 31.10.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 34 від 31.08.2012 року;

- Розрахунок № 450 від 31.10.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 52 від 31.10.2012 року;

- Акт прийому-передачі на повернення нафтопродуктів № 121130000000057 від 30.11.2012 року до договору субкомісії № 248-2012-Л від 01.11.2012 року;

- Розрахунок № 308 від 30.11.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 27 від 30.11.2012 року;

- Акт прийому-передачі нафтопродуктів № 121231000000016 від 31.12.2012 року до договору субкомісії № 36/11 -К від 20.11.2012 року;

- Додаткова угода від 31.12.2012 року до договору субкомісії № 36/11-К від 20.11.2012 року;

- Реєстр товарно-транспортних накладних від 31.12.2012 року до договору субкомісії № 36/11-К від 20.11.2012 року;

- Податкова накладна № 87 від 31.12.2012 року;

- Звіт виконання зобов'язань від 31.12.2012 року за договором субкомісії № 36/11-К від 20.11.2012 року;

- Акт № 1/1 від 31.12.2012 року за договором субкомісії № 36/11-К від 20.11.2012 року - засвідчена копія;

- Розрахунок № 123 від 31.12.2012 року коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 87 від 31.12.2012 року;

- акт № б/н про введення в експлуатацію основних засобів від 15.10.2012 року;

- оборотно-сальдова відомість по рахунку обліку основних фондів № 1041 за 2012 рік;

- виписка по рахунку 6852 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за травень 2012 року по контрагенту TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ";

- виписка по рахунку 6852 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за червень 2012 року по контрагенту TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ";

- виписка по рахунку 6852 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 01.05.2012 року по 31.12.2013 року по контрагенту TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ";

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26001057001214 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року;

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26001057001214 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року;

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26001057001214 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 01.09.2012 року по 28.09.2012 року;

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26005057002844 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 01.09.2012 року по 28.09.2012 року;

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26001057001214 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з

01.10.2012 року по 31.10.2012 року;

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26001057001214 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 01.05.2013 року по 31.05.2013 року;

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26001057001214 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 01.07.2013 року по 31.07.2013 року;

- лист TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" від 01.11.2012 року № 611;

- лист TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" від 01.11.2012 року № 612;

- виписка по рахунку 377 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 01.05.2012 року по 19.05.2014 року по контрагенту TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ";

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26001057001214 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 09.01.2013 року по 09.01.2013 року;

- виписка по рахунку 68521 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 01.05.2012 року по 19.05.2014 року по контрагенту TOB "УНІСТРОЙ";

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26001057001214 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 26.03.2013 року по 26.03.2013 року - засвідчена копія;

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26001057001214 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 07.08.2013 року по 07.08.2013 року - засвідчена копія;

- виписка по рахунку 377 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 01.05.2012 року по 19.05.2014 року по контрагенту TOB "УНІСТРОЙ" - засвідчена копія;

- звіт про дебетові і кредитові операції по рахунку 26001057001214 TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за період з 25.07.2013 року.

05.12.2013 року уповноваженими особами ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в ході проведення планової перевірки встановлено завищення податкового кредиту по взаємовідносинам TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" з TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" та TOB "УНІСТРОЙ" у сумі 4218207 гривень, в тому числі: травень 2012 року - 125696 гривень, червень 2012 року - 1120634 гривень, липень 2012 року -336222 гривень, серпень 2012 року - 433692 гривень, вересень 2012 року - 216898 гривень, листопад 2012 року - 1932416 гривень, грудень 2012 року - 52649 гривень.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки від 05.12.2013 року №3132/15-53-22-06/37114906 (стор.10 Акту), посадовими особами органу державної податкової служби на перевірки зроблено висновок, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено ПДВ, нарахований у зв'язку з отриманням на реалізацію нафтопродуктів по договорам субкомісій з TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" та TOB "УНІСТРОЙ", які вважаються неукладеними (такими, що не відбулися); укладення додаткових угод до договорів субкомісії з інформацією про майно субкомітентів та ціну його реалізації вже після реалізації товару та отримання грошових коштів за нього, є підставою для визнання таких додаткових угод недійсними; податковий кредит сформовано по податковим накладним, в яких дата збільшення податкового кредиту не відповідає фактичним датам отримання товару згідно ТТН, та за відсутності правильно оформлених первинних документів на отримання та реалізацію комісійного товару.

В Акті перевірки також зазначено, що на порушення вимог п.1 cт.203, п.3 ст 1012 Цивільного кодексу України, п.1-3 cт.180, ст.189 Господарського кодексу України перевіряємим підприємством та субкомітентами не дотримано вимог законодавства щодо визначення істотних умов договорів субкомісії, оскільки на дату отримання нафтопродуктів та їх реалізації на АЗС перевіряємого підприємства в договорах відсутня істотна умова договору щодо майна та його ціну, за якими комісіонер зобов'язується продати це майно. Враховуючи наведене, договори субкомісії від 24.05.2012 року №110-2012-К, від 01.11.2012 року №248-2012-Л з TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" та договір субкомісії від 20.11.2012 року №36/11-К з TOB "УНІСТРОЙ" є неукладеними (такими, що не відбулися) згідно положень частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України. На думку відповідача, укладення додаткових угод до договорів субкомісії з інформацією про майно субкомітентів та ціну його реалізації в останній день місяця (вже після реалізації товару та отримання грошових коштів за нього) є підставою для визнання таких додаткових угод недійсними.

Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на наступне.

Частинами 1-3 ст.180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ст.189 Господарського кодексу України, ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Відповідно до ч.3 ст.1012 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Розділом ІІ Цивільного кодексу України (ст.ст.626-654 цього Кодексу) визначені загальні положення про договір .

Відповідно до ч.2 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Частиною 3 ст.631 ЦК України передбачено, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

З урахуванням наведеної норми цивільного законодавства суд погоджується з доводами позивача про те, що умови додаткових угод до договорів субкомісії від 24.05.2012 року №110-2012-К, від 01.11.2012 року №248-2012 та від 20.11.2012 року № 36/11-К застосовуються до відносин, що виникли між сторонами договорів субкомісії до укладання цих додаткових угод, і дія таких додаткових угод поширюється на період, що в них зазначений.

Суд також бере до уваги посилання позивача на те, що попередньо асиртимент, кількість та ціна реалізації нафтопродуктів узгоджувалися сторонами договорів субкомісії телефоном, враховуючи рівень цін, що склався на ринку нафтопродуктів на аналогічний товар.

Факт виконання договорів субкомісії між позивачем TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" і контрагентами TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ", TOB "УНІСТРОЙ" повністю підтверджується вищепереліченими актами приймання-передачі нафтопродуктів на субкомісію, додатковими угодами до договорів субкомісії, звітами по реалізації нафтопродуктів, актами виконання зобов'язань, реєстрами товарно-транспортних накладних, податковими накладними та розрахунками коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, слід зазначити, що податкові накладні № 592 від 31.05.2012 року; № 75 від 30.06.2012 року; №54 від 31.07.2012 року; № 34 від 31.08.2012 року; № 58 від 30.09.2012 року; № 52 від 31.10.2012 року; № 27 від 30.11.2012 року; № 87 від 31.12.2012 року; № 744 від 08.10.2012 року, отримані TOB „РІСТАЙЛ ОЙЛ" від TOB "РІАЛІЗ ОЙЛ" та TOB "УНІСТРОЙ", відповідають встановленим податковим законодавством вимогам, що наведені вище, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є достатньою підставою для віднесення TOB „РІСТАЙЛ ОЙЛ" сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податковий кредит TOB „РІСТАЙЛ ОЙЛ" у податкових періодах травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року сформований у повній відповідності вимогам чинного законодавства, і підстав для збільшення суми грошового зобов'язання TOB "РІСТАЙЛ ОЙЛ" за платежем: податок на додану вартість у розмірі 4219436 грн. за основним платежем, та, відповідно, підстав для нарахування на зазначену суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2109718 грн., у відповідача не було.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено суду правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000052206 від 08.01.2014 року, при тому, що позивач довів суду реальність здійснення господарських операцій з контрагентами та відсутність порушень податкового законодавства, зазначених у висновках Акту перевірки від 05.12.2013 року №3132/15-53-22-06/37114906.

Тому суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000052206 від 08.01.2014 року є протиправним та підлягає скасуванню.

З урахуванням зазначеного, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТАЙЛ ОЙЛ" підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету. Тому судові витрати, понесені позивачем та підтверджені належними доказами, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 11, 71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТАЙЛ ОЙЛ" - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області № 0000052206 від 08.01.2014 року.

Стягнути судові витрати у сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РІСТАЙЛ ОЙЛ" (код ЄДРПОУ 37114906).

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Повний текст постанови виготовлено 23 червня 2014 року.

Суддя: В.В.Андрухів