Постанова

від 09.07.2014 по справі 904/311/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 року Справа № 904/311/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивача: відповідача: Козурак І.В. Капран І.М., Ковальова О.В., Полуциганова І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Легум Серві" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 травня 2014 року у справі№ 904/311/14 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Легум Серві" допублічного акціонерного товариства "ХайдельбергЦемент Україна" про стягнення 2 875 000,00 грн та за зустрічним позовомпублічного акціонерного товариства "ХайдельбергЦемент Україна" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Легум Серві" провизнання договору недійсним ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 2 875 000,00 грн. заборгованості за надані юридичні послуги за договором № 01/421/3 від 22.05.2009.

20.02.2014 публічне акціонерне товариство "ХайдельбергЦемент Україна" звернулося із зустрічним позов про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг № 01/421/3 від 22.05.2009, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Легум Серві".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2014 (суддя - Ярошенко В.І) первісний позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 875 000,00 грн основного боргу та судові витрати. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 (головуючий - Тищик І.В, судді - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.) рішення господарського суду за первісним позовом скасовано та в задоволенні первісного позову відмовлено.

В решті рішення залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 в частині відмови у задоволенні первісного позову та залишити в силі рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2014.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 - без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, який доводи касаційної скарги не підтримав, але у встановленому законом порядку не відмовився від касаційної скарги, представників відповідача, які заперечили проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 22.05.2009 між ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" (відповідач, замовник) та ТОВ "Юридична компанія "Легум Серві" (позивач, компанія) був укладений договір № 01/421/3 про надання юридичних послуг, за умовами якого компанія взяла на себе зобов'язання надавати замовнику юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язався приймати та оплачувати вартість вказаних послуг.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. договору замовлення (доручення) на надання конкретних послуг в межах цього договору надходять від посадових осіб замовника. Повноваженими представниками замовника для надання послуг в межах цього договору є будь-які посадові особи компаній Групи ХальдельбергЦемент, що звертаються до компанії з ініціативою надання послуг для замовника. Замовник цим підтверджує та гарантує, що він прийматиме дії таких представників як свої власні, повністю підтверджуючи об'єм роботи за кожним конкретним дорученням. Замовник вправі обмежити коло представників за цим договором заздалегідь письмово повідомивши про це компанію, в іншому випадку застосовуються правила відповідно до п. 2.1. даного договору.

Факт виконання послуг фіксується компанією. Про неприйняття виконання з обґрунтованих причин замовник повідомляє компанію письмово із зазначенням таких причин, необґрунтоване неприйняття виконання вважається належним виконанням компанією своїх зобов'язань (п. 2.7. договору).

Згідно з п. 3.1.4. договору замовник зобов'язаний замовляти у компанії послуги на суму, що зазначена в. п. 5.1. чи оплачувати компанії суму, що зазначена в п. 5.1. Приймати все виконане компанією за цим договором шляхом укладання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Вартість послуг компанії за цим договором становить 125 000,00 грн на місяць без ПДВ. Акт приймання-передачі виконаних робіт підлягає підписанню не пізніше 3-го робочого дня місяця наступного за розрахунковим; замовник зобов'язаний підписати акт або направити компанії протягом 3 днів з моменту отримання проекту акту свої мотивовані письмові заперечення з цього приводу; одностороння невмотивована відмова від підписання акту не допускається; неотримання заперечень замовника протягом цього терміну вважатиметься прийняттям наданих послуг. Юридичні послуги компанії сплачуються щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок компанії протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту (п. 5.1-5.4. договору).

Сторони погодили, що договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до того часу поки не буде розірваний сторонами на підставах та у порядку, встановлених чинним законодавством України.

Як вбачається із матеріалів справи, в листопаді 2013 позивачем були пред'явлені відповідачу для підписання акти приймання-передачі виконаних робіт: № 03/13 за червень-грудень 2010 р., січень-квітень 2011 р. на суму 1 375 000,00 грн, № 02/13 за січень-жовтень 2013 р. на суму 1 250 000,00 грн, № 04/13 за листопад 2013 р. на суму 125 000,0 грн, № 05/13 за грудень 2013 р. на суму 125 000 грн., від підписання яких відповідач відмовився з посиланням на те, що в ці періоди ним не замовлялися та не отримувалися послуги від ТОВ "Юридична компанія "Легум Серві". Факт ненадання послуг відповідачу у листопаді та грудні 2013 року підтверджується актами № № 04/13, 05/13.

Задовольняючи первісний позов, місцевий господарський суд виходив з того, що факт надання юридичних послуг відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, листами, відповідями на листи, меморандумами за період червень-жовтень 2010 та січень-грудень 2011, а також поясненнями посадових осіб, які замовляли ці послуги, однак відповідач отриманні послуги не оплатив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість. Водночас, суд зазначав, що відповідно до умов договору ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" прийняло на себе зобов'язання щомісячно замовляти у ТОВ "Юридична компанія "Легум Серві" юридичні послуги на суму 125 000,00 грн і у разі відсутності відповідних замовлень, оплачувати зазначену суму, незважаючи на те, чи були надані такі послуги чи вони взагалі не надавались.

Проте, погодитись з такими висновками суду неможливо з таких підстав.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, обов'язок замовника оплатити надані послуги кореспондується з обов'язком виконавця надати такі послуги належної якості у строки та у порядку, встановленому договором.

Щодо доводів касаційної скарги про те, що відповідно до умов договору ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" прийняло на себе зобов'язання щомісячно замовляти у ТОВ "Юридична компанія "Легум Серві" юридичні послуги на суму 125 000,00 грн і у разі відсутності відповідних замовлень, оплачувати зазначену суму, незважаючи на те, чи були надані такі послуги чи вони взагалі не надавались, то ці доводи також досліджені судом апеляційної інстанції, який прийшов до обґрунтованого висновку, що відповідно до умов договору і вимог чинного законодавства обов'язок замовника оплатити виникає лише за умови надання такої послуги, що підтверджується відповідними документами.

Як правильно було встановлено апеляційним судом, порядок надання послуг погоджений сторонами у п. 2.1. договору, проте доказів наявності відповідних замовлень (доручень) на надання конкретних послуг, які б надійшли від відповідача до позивача і доказів замовлення цих послуг посадовими особами замовника матеріали справи не містять.

Водночас, надані позивачем пояснення ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, листування електронною поштою не є належними доказами надання відповідачу юридичних послуг, оскільки вказані особи в силу вимог чинного законодавства не є посадовими особами; повноважень вказаних осіб позивач не уточнював. При цьому, з пояснень вказаних осіб неможливо дійти висновку з яких саме питань надавалися консультації даним особам, чи носили ці консультації правовий характер та у який період відповідні послуги надавалися.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний акт приймання-передачі деталізованого переліку наданих позивачем відповідачу відповідних юридичних послуг, однак як правильно встановлено апеляційним судом самі первинні документи та докази їх складання і обробки безпосередньо юридичною фірмою відсутні, натомість надані акти, технічна документація та інші документи, що виконанні юридичною службою ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна".

Отже, враховуючи викладене і те, що в листопаді, грудні 2013 року позивачем відповідні послуги не надавалися, що підтверджується актами № 04/13, 05/13, а акти приймання-передачі послуг від 27.11.2013, від 02.12.2013, від 31.12.2013, від 27.11.2013 відповідачем не підписані і відповідно до вимог п. 5.3. договору не є належним доказом надання позивачем послуг у спірний період і будь-яких інших належних доказів надання позивачем відповідачу юридичних послуг в період червень-грудень 2010 р., січень-квітень 2011 р., січень-жовтень 2013 р. позивачем надано не було, то, за таких обставин, апеляційний суд прийшов до правильного висновку, що позивачем відповідно до вимог ст. 33 ГПК України не доведено наявності у відповідача заборгованості за договором про надання юридичних послуг від 22.05.2009, а тому апеляційний суд правомірно скасував рішення місцевого господарського суду у частині задоволення первісного позові та відмовив у його задоволенні.

За зустрічним позовом ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" просить визнати недійсним договір про надання юридичних послуг № 01/421/3 від 22.05.2009, укладений між ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" та ТОВ "Юридична компанія "Легум Серві" на підставі ч. 1 ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки вказаний договір є правочином щодо вчинення якого мала місце заінтересованість.

Заінтересованою особою у вчиненні спірного правочину є член Наглядової ради ПАТ "ХайдельбергЦемент Україна" ОСОБА_3, так як його рідна сестра ОСОБА_11 володіла 50 % статутного капіталу ТОВ "Юридична компанія "Легум Серві" та здійснювала контроль над цією юридичною особою, з якою був укладений спірний договір.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору, особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства та її афілійована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи-разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак: 1) є стороною такого правочину; 2) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами); 3) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; 4) внаслідок такого правочину придбає майно чи заінтересована в інших результатах виконання правочину; 5) є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи буде користуватися іншими результатами виконання правочину.

Афілійованими особами в силу ч. 1 ст. 2 Закону є члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини), які спільно провадять господарську діяльність; фізична особа та члени її сім'ї, які спільно проводять господарську діяльність і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юридичною особою. Відповідно до вказаної норми ознаками афілійованих осіб є родинний зв'язок, проведення такими особами спільної господарської діяльності або здійснення контролю над юридичною особою.

Місцевий суд, з яким в цій частині погодився апеляційний господарський суд, прийшли до правомірного висновку, що позивачем за первісним позовом не було доведено, що ОСОБА_3 був заінтересованою особою при укладенні договору і що ОСОБА_11 на момент укладення договору здійснювала контроль над юридичною особою - ТОВ "Юридична компанія "Легум Серві". Отже, висновок судів, що ОСОБА_3 та ОСОБА_11В не є афілійованими особами щодо одна одної в розумінні ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" є правильним.

Враховуючи викладене, рішення та постанова апеляційної інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову у зв'язку із відсутністю правових підстав для визнання договору недійсним є законними і обґрунтованими.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками суду та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Отже, підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.05.2014 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Легум Серві" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 травня 2014 року у справі за № 904/311/14 - без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко