Постанова

від 25.06.2014 по справі 826/6410/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 червня 2014 року 12:14 № 826/6410/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Хилі І.В., за участю представників: позивача - Гулейкова І.Ю., Аміянц Л.О., відповідача - Манікало І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» до Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 березня 2014 року № 00000264301 та № 00000294301, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 червня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (далі - ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВП, відповідач) від 27 березня 2014 року № 00000264301 та № 00000294301.

Під час розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ним були виконані усі законодавчі умови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток за результатами фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.», що підтверджується складеними за результатами його діяльності первинними документами.

Окрім цього, позивач зазначає, що ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р» згідно договорів надавало Банку рекламну продукцію, послуги з монтажу та доставки цієї продукції, ремонт даної продукції. Роботи та поставка продукції були виконані у повному обсязі та мали належну якість, що підтверджується підписанням актів виконаних робіт та поставки продукції з боку Банку без зауважень. Введення в експлуатацію прийнятих основних засобів підтверджується актами приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, які підписані уповноваженими співробітниками Банку. Амортизація на вищезазначені об'єкти основних засобів нараховувалася Банком відповідно до вимог чинного податкового законодавства, за нормами, зазначеними у ст. 145.1 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями та ст.8.6.1 згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями) із змінами та доповненнями.

Таким чином, враховуючи викладене, на думку позивача, вказані ремонтні роботи по рекламному обладнанню правомірно відображалися в складі витрат в податковому обліку згідно ст. 8.7.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями) та пп. 138.10.2 п. 138.10. ст. 138 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями).

Позивач також обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначає, що Банком було правомірно відображено податковий кредит згідно податкових накладних наданих виписаних ТОВ «ЮА.-С.Т.А.Р.», оскільки первинні документи, на підставі яких відображались операції в бухгалтерському та податковому обліку містять усі необхідні реквізити, передбачені ст. 9 розділу 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1996 року із змінами та доповненнями.

А тому, враховуючи зазначене вище, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року № 00000264301 та № 00000294301 є протиправними, а отже - підлягають скасуванню.

Міжрегіональне ГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВП подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, в наданих запереченнях, представник відповідача просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВП проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (код за ЄДРПОУ 25959784) з питання взаємовідносин з ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» (код за ЄДРПОУ 36924918) за період з 01.06.2010 року по 30.09.2013 року, за результатами якої складено акт від 12 березня 2014 року № 8/43-10/25959784.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 138.1, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.2 ст. 140 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку на прибуток у сумі 844 404, 24 грн. в т.ч. періодах:

Ш - три квартали 2012 року - 467 253, 52 грн.;

Ш - 2012 рік - 34 684, 74 грн.

Ш - півріччя 2013 року - 248 710, 31 грн.;

Ш - три квартали 2013 року - 309 719, 50 грн.

та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток по періодах:

Ш - півріччя 2010 року - 12 100, 00 грн.

Ш - 9 місяців 2010 року - 196 844, 58 грн.;

Ш - 2010 рік - 901 949, 95 грн.;

Ш - 1 квартал 2011 року - 1 550 131, 99 грн.;

Ш - II квартал 2011 року - 1 805 212, 59 грн.;

Ш - II-III квартали 2011 року - 2 135 936, 97 грн.;

Ш - II -IV квартал 2011 року - 2 667 199, 29 грн.;

Ш - 1 квартал 2012 року - 3 135 523, 89 грн.;

Ш - півріччя 2012 року - 1 663 734, 04 грн.;

Ш -1 квартал 2013 року - 987 900, 59 грн.

- неправомірне відображення податкового кредиту в Розділі «Операції, які не надають права на формування податкового кредиту» Додатку 5 до декларації з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» на загальну суму 3 769 731,78 грн., в т.ч. по періодам: червень 2010 року -54 877, 25 грн., липень 2010 року - 93 571, 17 грн., серпень 2010 року - 206 071, 37 грн., вересень 2010 року 364 786, 78 грн., жовтень 2010 року - 158 350, 46 грн., листопад 2010 року - 182 704, 81 грн., грудень 2010 року - 385 938, 41 грн., січень 2011 року - 67 450, 47 грн., лютий 2011 року -101 701, 96 грн., березень 2011 року - 286 399, 28 грн., квітень 2011 року - 146 314, 16 грн., травень 2011 року - 167 104, 75 грн., червень 2011 року 158 156, 45 грн., липень 2011 року - 190 683, 91 грн., серпень 2011 року - 120 682, 47 грн., вересень 2011 року - 211 027, 67 грн., жовтень 2011 року - 139 702, 69 грн., листопад 2011 року - 267 168, 61 грн., грудень 2011 року - 127 945, 55 грн.. лютий 2012 року - 7 591, 54 грн., березень 2012 року - 27 317, 62 грн., квітень 2012 року -28 003, 28 грн., травень 2012 року - 100 522, 39 грн., серпень 2012 року - 61 474, 08 грн., вересень 2012 року - 20 715, 66 грн., жовтень 2012 року - 71 070, 99 грн., листопад 2012 року - 20 818, 00 грн., 1 600, 00 грн. Дане порушення не вплинуло на заниження податкового зобов'язання з ПДВ. Дана інформація підлягає коригуванню в АІС «Податковий блок».

ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» подано до податкового органу письмові заперечення на акт перевірки від 12 березня 2014 року № 8/43-10/25959784, за результатами розгляду яких рішенням від 24 березня 2014 року № 6345/10/28-10-43-1-16 відповідачем висновки, викладені в акті перевірки залишено без змін.

27 березня 2014 року на підставі вказаного вище акту перевірки Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВП прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0000294301, яким згідно із пункту 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення вимог п. 138.1, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.2 ст. 140 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7 770 915, 86 грн.;

- № 0000264301, яким згідно із пункту 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу ІІ Податкового кодексу України за порушення вимог п. 138.1, п. 138.2 ст.138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 140.2 ст. 140 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами та доповненнями ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій у загальному розмірі 1 055 505, 30 грн., де 844 404, 24 грн. - основний платіж, 211 101, 06 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Незгода з вказаними рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень щодо проведення перевірки обумовила позивача звернутися з позовом до адміністративного суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з доводами ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», виходячи з наступного.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають:

- собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

- витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім не розподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу ( п. 138.6 ст. 138 ПК України).

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п. 140.2 ст. 140 ПК України у разі якщо після продажу товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, в тому числі перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари (результати робіт, послуг) продавцю, платник податку - продавець та платник податку - покупець здійснюють відповідний перерахунок доходів або витрат (балансової вартості основних засобів) у звітному періоді, в якому сталася така зміна суми компенсації.

Перерахунок доходів та витрат (балансової вартості основних засобів) також проводиться сторонами:

- у звітному періоді (періодах), в якому витрати та доходи (балансова вартість основних засобів) за правочином, визнаним недійсним, були враховані в обліку сторони правочину - у разі визнання судом правочину недійсним;

- у звітному періоді, в якому рішення суду про визнання правочину недійсним набуло законної сили - у разі визнання правочину недійсним з інших підстав.

Цей пункт не регулює правила визначення та коригування витрат та доходів внаслідок проведення процедур урегулювання сумнівної або безнадійної заборгованості чи визнання боргу покупця безнадійним, що визначаються статтею 159 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні норми містяться також в абз. 1 п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88.

Аналіз викладених норм свідчить про те, що право нарахування валових витрат виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Як вбачається з акту перевірки від 12 березня 2014 року № 8/43-10/25959784, ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (код ЄДРПОУ 25959784) в період 2010-2012 років сформовано валові витрати за рахунок фінансово-господарських операцій з ТОВ «ЮА-СТ.А.Р.» (код ЄДРПОУ 36924918).

Перевіркою правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємств при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «ЮА-СТ.А.Р.» за період з 01.06.2010 року по 30.09.2013 року встановлено заниження податку на прибуток у сумі 844 404, 24 грн. та завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 7 770 915, 86 грн.

Позивачем в підтвердження правомірності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «ЮА-СТ.А.Р.» надано:

- договір на виконання робіт по виготовленню та установці рекламних вивісок від 01 лютого 2012 року № 01-02/2012, за умовами якого ТОВ «ЮА-СТ.А.Р.» зобов'язується виконати роботи з виготовлення та встановлення/монтажу зовнішніх рекламних вивісок (далі - «Роботи» та «Вироби» відповідно) за замовленням ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», а ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» зобов'язується прийняти належним чином виконані Роботи та своєчасно їх оплатити;

- договори на виконання робіт по виготовленню та установці внутрішніх рекламних елементів від 10 серпня 2010 року № 16/08/10, від 13.12.2010 року № 13/12/10, від 14.06.2010 року № 14/06/10, за умовами яких ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» доручає, а ТОВ «ЮА-СТ.А.Р.» приймає на себе обов'язок виконати роботи по виготовленню та установці внутрішніх рекламних конструкцій для ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ».

На виконання вказаних договорів позивачем надано суду копії: додаткових угод, укладених до вказаних вище договорів, меморіальних договорів, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунків-фактур, платіжних доручень, специфікацій.

Однак, вказані документи, судом не приймаються, як належні докази формування валових витрат з податку на прибуток, з огляду на наступне.

З досліджених вище договорів та доданих до них документів вбачається, що вони від імені ТОВ «ЮА-СТ.А.Р.» підписані директором Маймескулою М.В.

Під час розгляду вказаної справи, судом встановлено, що позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства позивача було проведено на підставі постанови Слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 21 жовтня 2013 року.

З вказаної постанови вбачається, що в провадженні слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у місті Києві перебувало кримінальне провадження №32012110030000012 у відношенні директора з фінансів та економіки ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» ОСОБА_6 за фактом підробки документів цього підприємства по операціям з ТОВ «ПРІСТЕКС ЛТД» та ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного директор з фінансів та економіки ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» ОСОБА_6 зазначив, що в період з 2010-2012 років підробив вищевказані документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.», шляхом виконання в них підписів за директора ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» Маймескула М.В. та надав їх службовим особам ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ».

Вироком судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2013 року у справі № 757/14106/13-К ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 у період з 14.06.2010 року по 23.08.2012 року умисно підробив офіційні документи фінансово-господарської діяльності, бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» на паперових носіях, які засвідчують юридично значимі факти здійснення господарських операцій з рекламного оформлення відділень ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (код ЄДРПОУ 25959784) на території України, а саме: договори на виконання робіт (надання послуг) і акти виконаних робіт (наданих послуг) між ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» (замовник) і ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» (виконавець), податкові накладні ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» видані ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ»; договори на виконання робіт (надання послуг) і акти виконаних робіт (наданих послуг) між ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» (замовник) і ТОВ «ПРІСТЕКС ЛТД» (код ЄДРПОУ 37144380) (виконавець), шляхом підробки обов'язкових реквізитів первинних документів, передбачених ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 року - «особистих підписів, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції» - підписів від імені директора ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» Маймескула М.В. - власноручно виконав в них пишучим приладом барвником синього кольору підписи схожі на підписи Маймескула М.В. (що підтверджується висновками судово-почеркознавчих експертиз №370 від 14.11.2012 року та №369 від 12.11.2012 року), які засвідчив відбитками кліше круглої печатки ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.», після чого видав ці завідомо неправдиві підроблені офіційні документи службовим особам ПАТ «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ», а також представникам ТОВ «ПРІСТЕКС ЛТД».

З приводу встановлених під час розгляду справи обставин, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Окрім цього, суд зазначає, що згідно із пунктом 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана контролюючим органом для забезпечення його діяльності визначені статтею 72 ПК України.

Зокрема, відповідно до підпункту 72.1.5 пункту 72.1 статті 72 ПК України контролюючим органом використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю.

Відповідно до пункту 348.1 статті 348 ПК України податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що використання податковим органом під час проведення перевірки та складання за її результатами висновку матеріалів досудового слідства, що здійснюється органами податкової міліції є правомірним, оскільки вони підтверджують або спростовують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється та отримані у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Отже, з урахуванням наданих відповідачем доказів, суд приходить до переконання про внесненя до первинних фінансово-господарських документів, які дають право позивачу на формування валових витрат недостовірних відомостей.

Таким чином, витрати позивача не можуть вважатися підтвердженими відповідними розрахунковими та іншими документами, обов'язковість зберігання яких передбачена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Отже, наявність у позивача документів, які відповідно до Податкового кодексу України є необхідними для формування валових витрат (акти виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послуг) видані ТОВ «ЮА-С.Т.А.Р.» не є безумовною підставою для віднесення їх сум до валових витрат, оскільки відомості, зазначені в них, не підтверджені як під час перевірки податковим органом, так і під час розгляду вказаної адміністративної справи та є такими, що не можливо ідентифікувати для використання в межах господарської діяльності позивача.

Вказана позиція, зокрема, підтверджується постановою Верховного Суду України від 05 березня 2012 року № 21-421а11.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2011 року, де суд підтримуючи позицію податкового органу вказав на неправомірність надання належної правової оцінки судами попередніх інстанцій факту не підписання первинних документів особою, що в них вказана.

Отже, з урахуванням наданих відповідачем доказів та встановлених фактів, суд вважає, що належним чином оформлені (підписані невідомими особами) документи не можуть бути підставою для декларування валових витрат при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність надання вказаних вище послуг.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 27 березня 2014 року № 00000264301 та № 00000294301 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому, скасуванню не підлягають.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність вчинених ним дій та прийнятих рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд вирішив стягнути з позивача 4 384, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного Публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» відмовити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДОЧІРНІЙ БАНК СБЕРБАНКУ РОСІЇ» судовий збір у розмірі 4 384, 80 грн. на р/р: 31218206784007, отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01.07.2014 р.